Специфика онлайн изданий в Украине

Автор: Пользователь скрыл имя, 28 Марта 2011 в 18:33, реферат

Описание работы

Мережеві засоби масової інформації по ряду показників випереджають традиційні, щохвилини розширюють свою цільову аудиторію, а в умовах прискореного темпу життя поступово стають пріоритетними і достатніми для все більшого числа людей. Цей процес необоротний, а значить, слід його досліджувати, вивчити специфіку он-лайн видань, визначити їх перспективи, що є метою даної реферативної роботи.

Содержание

Вступ ……………………………………………………………………3
1. Інтернет як новий інформаційний простір .......................................4
2. Засоби масової інформації як головна комунікативна мережа …..8
3. Особливості онлайн видань ..............................................................11
3.1 Специфіка мережевих засобів масової інформації ... ... ...............11
3.2 Історія розвитку та типологія веб-видань ... ... ... ... .... .................16
3.3 Властивості онлайн видань ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ……...22
Висновки ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... .......................25
Список використаних джерел ... ... ... ... ... ... ... ... ................................. 27

Работа содержит 1 файл

сми готов.docx

— 44.07 Кб (Скачать)
    • По-друге: Численні форми зворотного зв'язку (гостьові книги, форуми, конференції, інтерактив) дають читачеві можливість брати участь у виробництві інформаційного продукту і розмивають межу між автором і читачем. Змістовне якість інтерактивної жур ¬ налістікі забезпечується одномоментно або близькою опо ¬ женностью в часі дій з виробництва, обробки, рас ¬ сюдження та коригуванні інформаційного потоку, свя ¬ ного з реакцією потенційної цільової аудиторії.

     «Сайти, інтернет - сторінки, сервери, що здійснюють регулярне« інтернет-мовлення »з користуванням  усіх природних можливостей Мережі: інтерактивності, різних форм представлення  інформації (текстової, табличної, будь візуальної - в тому числі у відеоформаті і аудіоформаті), можливості роботи в режимі реального часу ». Але  з усього цього різноманіття форматів представлення інформації споживачів цікавить, в першу чергу текст. Стилістичні особливості мережевого тексту почасти пов'язані з тим, що ще в недалекому минулому читачі мережевий преси знали авторів  особисто або за листуванням. Звідси деяка вільність у поводженні зі словами і тяжіння до розмовної  лексики. Крім того, звичайне для "нормальної" преси придушення авторської індивідуальності через ретельну редактуру в мережній пресі поки широко не поширене.

    • По-третє: Мережеві ЗМІ мають цілу низку переваг у порівнянні з друкованою пресою. Це можливість негайної публікації матеріалів, завдяки якій мережеві видання виявляються оперативніше газет і телебачення, адже оперативність газети обмежена терміном виходу номера, а оперативність телебачення - часом виходу в ефір новин; оперативність ж мережевого видання взагалі нічим не обмежена.

     Інтернет  пропонує необмежений обсяг пам'яті. Оновлення слідують одне за іншим - але більш стару інформацію можна  архівувати, перетворювати на базу даних з можливістю легкого відкриття. І хоча користувач має доступ до неймовірної кількості інформації, вона надається йому в відсортованому і впорядкованому вигляді. Архів  стає частиною загального продукту редакцій, доступного в будь-який момент. При  цьому інформація в он-лайн виданнях може змінюватися щогодини і навіть щохвилини. Мова може йти про оперативному висвітленні вже не конкретного  дня, а конкретних подій. Існують  три можливості такої актуалізації:

    • довільне оновлення: У міру підготовки матеріалу;
    • Оновлення за встановленою періодичністю: сайт оновлюється в певний момент, наприклад, щодня або щотижня;
    • Перманентне оновлення: новини та повідомлення розміщуються на сайті відразу в міру надходження з інформаційних агентств, від кореспондентів або репортерів.

     Ця  ідея породила «стрічку новин». Однак, на думку деяких мережевих журналістів, по-справжньому в ній зацікавлений дуже і дуже вузьке коло споживачів інформації. Представник «мовчазної більшості» не потребує того шаленому кількості різноманітних новин, які проходять по каналах інформаційних  агентств.

    • По-четверте: відносно мала собівартість мережних проектів і відсутність централізації сприяють розквіту спеціалізованих газет і журналів. Тим самим забезпечується гарантована Конституцією свобода слова і самовираження.

     На  жаль, все вищеперелічене має і  свою зворотну сторону. Легкість публікації при можливості збереження анонімності  приводить іноді до зловживань: дезінформації, плагіату, екстремізму, порнографії, прихованій рекламі. Звідси і довіру більшості  читачів до інтернет - журналістиці дуже невисока.

     При вживанні поняття «інтерактивність»  в області ЗМІ - і особливо, он-лайн ЗМІ - найчастіше грунтуються або  на технічних, або на соціальних параметрах. Під технічними маються на увазі  в основному взаємодії між  користувачем і технічними засобами (людина - комп'ютер), під соціальними - між користувачами, але за допомогою  знову ж технічних засобів (людина - комп'ютер - людина). «Інтернет дає  кожному користувачеві можливість змінювати потік інформації, часто  в реальному часі, і, таким чином  вносити свій власний творчий  внесок у процес комунікації і  ощу ¬ чати, що кінцевий продукт  належить йому».

     Зазвичай  мультимедіа визначають як сплав  всіх існуючих текстових, ілюстративних, аудіо-і відеотехнологій. Тобто мультимедіа  є посередником у передачі інформації через впровадження в усі існуючі  технічні засоби і характеризуються стиранням кордонів між масовим  і індивідуальним спілкуванням. ЗМІ, представляючи себе в онлайн, не завжди здатні використовувати весь спектр мультимедійності, бо при цьому  значно збільшилася б час очікування і зменшилася потужність передачі даних. Наявність занадто докладного графічного матеріалу веде до довгої завантаженні сторінок. Щоб полегшити користувачеві  Інтернету швидке і впевнене просування по «онлайн-джунглях», необхідно подбати  про економне використання кольорів, звуків, відео. Тексти в онлайн ЗМІ  не повинні бути настільки довгі, щоб користувач, позіхнувши, тицьнув мишкою в кнопку «назад».

     Техніка «гіпермедіа» (посилання) відкриває  нове, комплексне і нелегко освоюване  третій вимір, «живе» за видимою площею. Цьому служать в більшості  випадків різні елементи в текстах  і графіку, що одночасно є посиланнями, що ведуть до поки невидимою текстової  чи графічної інформації [6; 201]. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

          3.3 Властивості он-лайн видань

     Виробництво та розповсюдження

     Для створення онлайн-ЗМІ і подання  його в Інтернеті потрібно мінімальне застосування технічних засобів. Для  цього необхідні:

     • стандартна програма - професійний  веб-редактора;

     • програма обробки графіки;

     • програма для обміну даних (наприклад, FTP);

     • місце на диску якого-небудь хостера  і послуги провайдера для роботи в Інтернеті [8; 10].

         Поширення здійснюється самостійно - «медіально», і не обмежується, як в інших ЗМІ, певним (50) регіоном. Доставка онлайн-газет споживачам відбувається в цифровому, так би мовити, «нематеріальний» форматі, і такі елементи, як папір, друк та маршрути доставки відпадають самі собою. Тому вони (принципово) володіють великими площами, витрати ж складаються, незалежно від мінімальної вартості обладнання та програмного забезпечення, в основному, тільки за рахунок редакційної праці (створення та обробка інформаційних матеріалів).

     Особливі  переваги для індустрії ЗМІ дають  так зване виробництво мультимедійних публікацій (Multi-Media Publishing). При цьому  досягається синергетичний ефект, особливо, в медіа-концернах, що пропонують продукти ЗМІ (наприклад, щоденні друковані  або онлайн-газети) [13].

     Джерела доходу

     Тим часом з онлайн-виданням тісно  пов'язані фінансові інтереси. Поряд  з доходами від реклами, наприклад, в результаті показу банерів, існують  також і такі джерела доходу, як оплачувані сервіси і акцесс-провайдинг. В останньому випадку онлайн-газети пропонують доступ в Інтернет та обслуговування онлайн-користувачів.

     Рекламна  діяльність

     Інтернет  дозволяє чітко визначати цільові  групи і через це більш ефективно  адресувати рекламу. Одна з переваг  реклами в Інтернет полягає в  можливості клієнтів стежити за статистикою  безпосередньо в ході рекламної  кампанії. Так, сукупний обсяг рекламного онлайн-ринку в Німеччині 1999 року склав 150 млн. ДМ.

     Українські  фірми вже сьогодні інвестують до 10 відсотків своїх рекламних бюджетів саме в онлайн-рекламу.

     Інтерактивна  реклама сьогодні відкриває шлях до створення в майбутньому вигідних рекламних медіа-інструментів, а  також дає можливості відкривати свій власний ринок і захоплювати  вже наявні ринки.

     Кожен рекламний банер включає в  себе два активних інструменту: Комунікативний, що полягає в сприйнятті банера користувачем, та інтерактивний, виникає вже в  результаті клацання по ньому мишею. При цьому комунікативна дія  банера в п'ять разів перевищує  інтерактивні параметри. Тобто, користувачів, які бачать банер, в п'ять разів  більше, ніж клацали по ньому кнопкою  миші.

     Якщо  до цих пір в області реклами  в ЗМІ оперували такими категоріями, як «тираж», «частота появ» і «область розповсюдження», то Інтернет приніс в  рекламний медіа-бізнес поняття  «візити», тобто відкриття сторінок з розміщеною на них рекламою. Для  забезпечення їх підрахунку застосовуються спеціальні статистичні програми, розміщуються на веб-сервері. При цьому потрібно мати на увазі наступне:  

       Візит - це взаємозалежний процес  використання мережевого пропозиції (відвідування сайту). Візит означає  контакт з носієм реклами, технічно  успішне відкриття браузером  сайту з актуальною пропозицією,  якщо воно відбувається ззовні.

     Перегляд (хіт) (раніше "PageViews") - кількість  візуальних контактів будь-якого  користувача з потенційною «рекламонесущей» сторінкою сайту. Він є мірилом  використання окремих сторінок веб-пропозиції.

     Якщо  пропозиція містить сайти, що складаються  з декількох фреймів (Frameset), то, відповідно, контентом вважається тільки зміст  фрейму. Хітами вважаються в даному випадку і перше відкриття  фреймового сайту (самого фрейму), і  також наступні, ініційовані користувачем зміни контенту. Отже, кожне одну дію користувача приносить один хіт.  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Висновки

     З появою глобальної мережі Інтернет виникли  і принципово нові засоби масової  інформації - електронні газети, які  мають ряд особливостей. Одна з  них полягає в тому, що ця газета постійно оновлюється, часто добре  ілюстрована і в ній немає, як правило, закінчених статей. Стаття або матеріал закінчуються тоді, коли закінчується подія. У цьому сенсі  журналісти в газеті, що живе в інтернеті, повинні працювати постійно, і  їх статті пишуться таким чином, щоб  остання фраза завжди могла б  бути доповнена.

     Також, цікавою особливістю електронних  газет є і гіпертекстова верстка, яка дозволяє швидко шукати різні  матеріали, знаходити посилання, і  в цьому сенсі читання електронної  газети виявляється більш осмисленим, змістовним і, можливо, більш різноманітним. Якщо говорити про інші особливості  електронної газети, то варто відзначити їх дуже велику оперативність. Часто  електронні газети випереджають не тільки друковані, а й телебачення за швидкістю появи своїх матеріалів.

     У ході даної реферативної роботи були зроблені наступні висновки:

     Без будь-якої частки перебільшення Інтернет можна розглядати як певне глобальне  засіб масової інформації.

     Мережеві  засоби масової інформації по ряду показників випереджають традиційні, щохвилини розширюють свою цільову  аудиторію, а в умовах прискореного темпу життя поступово стають пріоритетними і достатніми для  все більшого числа людей. Цей  процес незворотній.

     Електронні  онлайн видання мають ряд переваг  перед друкованими періодичними виданнями:

     • відсутня процедура тиражування;

     • читачем конкретного номера газети (журналу) потенційно може бути будь-який користувач Інтернет;

     • доставка номера забезпечується системою Інтернет автоматично;

     • газета однаково доступна всім користувачам Інтернет незалежно від місця  проживання;

     • легко робити тіавтоматичні добірки  інформації. Деякі видання ведуть такі добірки, а у деяких є спеціальні пошукові служби в архіві видання;

     • можна читати (точніше знайомитися  зі змістом) видання на незнайомій іноземній  мові, використовуючи спеціальне програмне  забезпечення;

     • наявні фрагменти статей можна легко  використовувати для роботи (копіювати, Переробляти, цитувати);

     • виявлені помилки легко виправляються;

     • суттєво спрощується робота з  оголошеннями і прайс-листами. Як правило, можна зробити запит і отримати все необхідне без "шумовий  інформації", тоді як у друкованому  варіанті досить багато часу йде на перегляд об'яв;

     • читач може легко познайомитися  з виданням, не купуючи його;

     • можна читати тільки ті матеріали, які  дійсно представляють інтерес;

     Однак, Існують і недоліки, наприклад, необхідно  мати комп'ютер, модем і телефон (або  виділену лінію), необхідно платити  за підключення до Інтернету, читати і дивитися матеріали можна тільки на комп'ютері (хоча можна і роздрукувати), розсіюється увага від великої  кількості цікавої інформації. 

Список  використаних джерел:

Информация о работе Специфика онлайн изданий в Украине