Стан дослідження неологізмів у сучасному мовознавстві

Меншу за обсягом  групу становлять оказіоналізми, що входять до складу нових, незвичних, нетрадиційних словотвірних типів, моделей, не зафіксованих у попередні  періоди розвитку української мови, а також поодинокі лексеми, у  словотворчій структурі яких виступають нові форманти.

В оказіональному словотворенні відзначено активізацію  поєднання афіксів із твірними основами-абревіатурами, зокрема ініціальними: проМВФівський, ГУРТівець "ініціатор проекту "Громадське українське радіо і телебачення", КУІнівець "член громадської організації "Конгрес української інтелігенції" та ін., пор.: Практичним наслідком цих обговорень були публікації провідних КУІнівців на сторінках газети («Дзеркало тижня» №30(303), 29.07-04.08.2000). Деривати в мові сучасних мас-медіа нерідко продукуються із наперед визначеною стилістичною метою - ними досягається створення високої експресивності усного чи писемного мовлення, його влучності, дотепності, іронічності, гротескності, розвінчання когось тощо, пор.: ПідМАЗав (заголовок статті, у якій ідеться про машину "МАЗ", що перекинулася з мазутом і забруднила курортну зону) («Україна молода» №151, 22.08,91), СНІДанок (від СНІД), детоНАТОр, ЗМІй тощо, напр: Небезпечний СНІДанок (заголовок) («Україна молода», №165, 01.08, 91); Під час виборчої кампанії важко боротися з адміністративним ресурсом та інформаційним ЗМІєм («Дзеркало тижня» №30(303), 29.07-04.08.2000). Тому такі специфічні утворення, як нам видається, доречніше називати графосемантичними, або графоакцентованими,

оказіоналізмами, хоч дехто з дослідників номінує  їх оказіоналізмами-гібридами.

Демократизація  в мові сучасної публіцистики, розкутий стиль працівників ЗМІ, зростання  рівня їхньої освіченості, зокрема  володіння іноземними мовами, сприяли новій тенденції - творенню оказіоналізмів із запозиченим графічним складником на зразок: new-романтик "новий напрям у сучасній молодіжній джазовій музиці", РR-технології "сукупність спеціально розроблених заходів активної діяльності з формуванням потрібної громадської думки" тощо. Засвідчено різне графічне оформлення в поєднанні з питомими словами, пор.: нью-заїзд "новий з'їзд певної партії", топ-красуня "найвродливіша дівчина зі списку призерів (перші 10-20 місць) певного конкурсу краси", арт-тусовка

"неформальне  зібрання людей мистецтва, об'єднаних  певними зацікавленнями, інтересами, стосунками" та ін., напр.: Саме  в цей день (ЗО червня) 10 років тому у маленькому містечку Новояворівськ, що на Львівщині, четверо панк-рокерів

створили гурт, стиль якого вони самі визначили  як new-романтик («Україна молода», № 122, 06.07, 99).

Фактичний матеріал засвідчує ще ряд випадків неординарного  оказіонального словотворення, зокрема  сполучуваності кореневих та афіксальних  морфем: абиякість, лідерчукізм, їхньосип тощо, напр.. Проблема лідерів і "лідерчукізму" вже стала загальновизнаною. Але  чи тільки є ній причина відсутності  консолідації? («Дзеркало тижня» №30(303), 29.07-04.08.2000).

Мова газет продукує лексико-семантичні одиниці одноразового вжитку, створені для поточних, плинних потреб комунікації, а також слова, адекватні (співвідносні) словосполученням, пор.: самітник "той, хто бере участь у саміті-зустрічі, нараді на високому представницькому рівні", стендаль "бутерброд, з червоною і чорною ікрою" (пор. назву роману Стендаля "Червоне і чорне") тепер-шок "нинішня шокова ситуація", напр.: Серед нових "самітників” прем'єр-міністра опинився генеральний директор харківської фармацевтична фірми "Здоров'я"; Про який футурошок можна говорити, коли ми всі живемо у тепер-шоку? Ти ... боїшся сісти на травичку, та що там - дихнути боїшся! («Дзеркало тижня» №30(303), 29.07-04.08.2000). Відзначені оказіональні утворення не можуть бути об'єктом нормативної лексикографії: теоретично їх у мові може

з'являтися безліч. Однак такі слова почасти розглядаються  в нашому дослідженні, оскільки вони є продуктом дії тих самих  словотвірних тенденцій, які спостерігаємо  в процес неологізації.

У сучасній лінгвістиці  спостерігаються не тільки різні  погляди вчених на неологізми, але  й нетрадиційні класифікації цих  лексико-семантичних одиниць. Враховуючи те, що новизна може стосуватися  або лише семантики слова (новація  за змістом), або тільки його матеріальної форми, або одночасно і змісту лексеми, і її форми, розрізняємо  такі типи неологізмів (неолексем):

1. Власне неологізми - слова, що характеризуються абсолютною  новизною як щодо форми, так  і щодо змісту. Цей матеріал  засвідчує, що в українській  мові початку XXІ ст. значну  групу становлять одиниці, які  лінгвісти називають ще матеріальними  неологізмами. Насамперед це пов'язано  зі зростанням необхідності для  суспільства дати найменування  новим реаліям і поняттям, що

виникли в зв'язку з динамічним розвитком соціально-політичного, економічного, науково-технічного, культурного  життя, побуту як у світовому масштабі, так і в межах України. До таких  слів-"свідків" аналізованої доби можна, зокрема, віднести лексичні одиниці  на зразок: дефолт " 1) невиконання  законних вимог або взятих на себе зобов'язань; 2) припинення чи відмова  держави юридичної або фізичної особи в односторонньому порядку  виплачувати борги (переважно з  відсотками) кредиторам", іміджмейкер "фахівець, який професійно працює над  створенням іміджу (політичному або  громадському діячеві, акторові, спортсменові та ін.)", політикум " 1) політична  сфера, сукупність усіх політичних інституцій держави; 2) збірн. сукупність політиків", сайт, сингл тощо.

2. Новоутворення  - слова, що відзначаються новизною  форми. У них відомі морфеми  виступають у незвичних поєднаннях, утворюючи слова із зовсім  новими значеннями. Проведений кількісний  аналіз (понад 3000 слів) дає підстави  твердити, що такі одиниці становлять  домінантну за обсягом і своєрідну групу [21]. Ілюстрацією можуть служити лексичні утворення: громадянотворення"процес формування свідомого громадянина держави",

україноментальний "характерний для ментальності українців", україновиховання "процес систематичного і цілеспрямованого формування особи патріота-українця", европейськість "європейський спосіб житія, ментальність", вуглехолдинг „вугільна компанія, яка сама не має виробничих підприємств, а володіє  частиною або контрольними пакетами акцій яких-небудь інших компаній з метою контролю та керівництва  їхньою діяльністю" та ін..

3. Трансформації  - слова, у яких нова форма  поєднується із значенням, яке  передавалося раніше іншими лексичними  засобами. Власне, це синонімічнінеологізми,  які становлять у сучасній  українській мові кількісно обмежену  групу. Вони з'являються в мові  здебільшого з метою надання  більшої емоційності найменуванням  предметів чи осіб, які мали  до цього стилістично нейтральну  назву. Такі одиниці відображають  тенденцію до активізації вживання  експресивніших форм, до необхідності  вдосконалення мовного механізму.  Так, у XXI ст. у мові ЗМІ (та  й в загальнонародній лінгвальній  практиці) досить

активно вживаються лексеми: кравчучка, кучмовоз (зам. візочок), презентація (зам. представлення), стрижений (зам. рекетир) тощо.

4. Семантичні  неологізми - слова, у яких нове  значення передається формою, наявною  в мові. Серед таких одиниць  доцільно виділити два різновиди:

а) слова, що повністю змінюють своє значення, втрачаючи  всі властиві їм раніше; б) слова, у  семантичній структурі яких виникає  ще один лексико-семантичний варіант (ЛСВ) при збереженні всіх попередніх. Тому можна стверджувати, що серед  семантичних інновацій

досліджуваного  періоду переважають одиниці  другого типу: гуральня (розм. ірон). "підпільне виробництво, як правило  неякісних, спиртних напоїв", гонконг "один із вірусів грипу, штам якого  виділено вченими під час останніх епідемій", канікули "перерва в  роботі когось/чогось".

О.А. Стишов, наприклад, виокремлює такі групи неологізмів  в мові українських засобів масової  інформації, як:

• Новотвори. Збурення політичного життя, яке настає в передвиборний період, позначається на мові ЗМІ. Із одного боку, творяться ситуативні лексеми-оказіоналізми на зразок кравчукізм, кучмізм, кучмісти, кучмономіка, ЗМІшники, ющенківці, а з другого - творяться оказіональні словосполучення у функції номенів: «Усе це збільшує протестний електорат; силовий тиск на виборчий загал через виконавчу вертикаль;

ліві розтягнуть голоси свого електорату; визначити  прохідного кандидата.» (“Урядовий  кур'єр” №48(3213), 14 березня, 2006). Сюди ж можна віднести й неологізми, що їх створюють журналісти, піарівці, рекламісти: «Депутати тузляться!» - про події навколо острова  Тузла (“Дзеркало Тижня”, №43(468) 8-14 листопада, 2003).

• Запозичення. На відкритість сучасного українського суспільства, розвиток економічних і культурних зв'язків України із західними країнами українські засоби інформації відреагували масовим запозиченням чужих слів: арт-салон, брифінг, ваучер, відеокліп, діджей, екстрадиція, імідж, імейлик, креативний, мас-медіа, піцца, попса, рімейк, топ-модель, фанта, хіт, шоу-бізнес. Наприклад: “Безробітна сумчанка на ярмарку вакансій сказала, що втрата роботи - це зміна

іміджу”; “Журі, до складу якого увійшло кілька значних  представників дорослого міс- та шоу-бізнесу, оцінювало маленьких  конкурсантів.”(“Урядовий кур'єр”,№48(3213), 14 березня, 2006 ).

3. Моментальні  входження нових явищ дійсності  - предметів, процесів, абстрактних  понять [21].

Одним з найважливіших  джерел розвитку словникового складу мови є номінативна діяльність її носіїв. Під номінативною діяльністю

розуміють створення  слів для позначення нових явищ дійсності -- предметів, процесів, абстрактних  понять. Важливе значення має також  походження інновацій - чи це неологізми-запозичення, чи неологізми на основі питомої лексики. Щодо першої групи відомо, що вони входять  до мови-реципієнта разом із реалією  або поняттям і відразу ж засвоюються. Інтенсивність процесу освоєння неолексем названої вище другої групи  має різні етапи, які визначаються названими чинниками:

 Порівняно нове явище у лексичному розвитку мов - абревіатури. Позитивною рисою цього виду лексики є те, що та сама кількість інформації передається набагато меншою кількістю знаків, ніж у текстах без абревіації. Наприклад, замість «Українське державне об'єднання для продажу сільськогосподарської техніки, запасних частин, мінеральних добрив та інших

матеріально-технічних  засобів, організації ремонту й  використання машин» уживаємо Укрсільгосптехніка. Але абревіатурами не слід зловживати. Треба дотримуватися норм, які впорядковують використання складноскорочених слів у різних стилях мовлення. Надуживання абревіатурами робить мовлення штучним, незграбним, а то й незрозумілим: «Є в цьому виданні й репортажі. Один з них, наприклад, зветься «На точці АХР» і починається так: «Вересень - важкий місяць для авіації ПАНХ Хмельницького авіапідриємства. Там працює екіпаж АН-2 у складі КВС.» (“Урядовий кур'єр”,№48(3213), 14 березня, 2006).

Неологізми творяться  за наявними в мові моделями. Наприклад, за зразком біологія, геологія, зоологія утворено слова вірусологія, дельфінологія, спелеологія, за зразком атмосфера, стратосфера утворено слово біосфера - «оболонка Землі, яку заселяють  живі істоти» ; за типом бібліотека, картотека

утворено фільмотека, дискотека, слайдотека. На взірець давно  вживаних у мові слів буряківник, кукурудзівник, лісівник творяться нові назви людей  за фахом: звірівник, маралівник, рисівник, чаївник. Утворення зі складником -вод  на позначення тих самих понять лісовод, рисовод є дублетами, які нічого нового не додають, атільки засмічують мову. Компонент -вод закономірний в  утвореннях типу вагоновод, екскурсовод, пов'язаних з дієсловом водити, а  не доглядати, відгодовувати чи вирощувати.

Поява й існування  неологізмів виправдана лише тоді, коли є потреба у виконанні  певної називної або художньо-зображувальної функції. Коли такої потреби немає, новотвір зайвий і позбавлений перспективи  закріпитися в лексичному складі мови. Не прищеплюються в мові ті неологізми, що не відповідають її лексичній  системі, граматичній будові або фонетичним закономірностям. Приміром, штучно створені і занесені в деякі словники неологізми гружчик, грузовик, золушка, новомісяччя,

щелкунчик у мовній практиці витіснені більш удалими  відповідниками: вантажник, вантажівка, попелюшка, молодик (новий місяць), лускунчик.

1.2 Історія дослідження  інноваційної лексики в українському  мовознавстві

В історії дослідження  лексичних новотворів в українському мовознавстві умовно можна виділити чотири етапи [6].

1. На першому  етапі (20-30-і роки XX ст.) здійснюється  переважно літературознавчий аналіз  мовновиражальних засобів, включаючи  інноваційну лексику, якою послугувалися  письменники різних літературно-художніх  шкіл, напрямів, угруповань. Цим питанням  присвячені праці І.Огієнка, М.Зерова, М.Сулими, М.Йогансена, П.Филиповича, І.Капустянського, М.Гладкого, М.Вороного, Я.Савченка, В.Цебенка, Б.Якубського  та ін. [6]

В.Цебенко, аналізуючи мову поезій М.Йогансена, особливу увагу  звертає на структурно-семантичні ознаки авторських лексичних новотворів (таких, напр., як білопнявий, тихолеліючий, похмуробронзовий, зоряновечірній, кораблиний, лісовиний  та ін.), тлумачить значення окремих  із них, з'ясовує причини появи і  доцільність використання новотворів у тексті. Автор підкреслює, що мова М.Йогансена "відзначається своєю  чистотою, вишуканістю та правильністю, й не дивно, бо поет - лінгвіст. Йогансен має глибоке чуття щодо української  мови і дав багато цікавих, вдалих новотворів за законами народної мови". Поет "дає зразки вже надговіркової мови, що характерна для високорозвиненої культури. Його можна до деякої міри порівняти з нашим вишуканим щодо мови поетом-критиком Зеровим...".

Не залишилася поза увагою дослідників словотворча  практика М.Бажана, котрий, як і належить справжньому майстрові, шукає нового, непритертого й незаклішованого  мовно-лексичного середовища для своєї  творчості, Б.-І.Антонича, Н.Забіли, Т.Масенка, В.Поліщука та інших поетів.