Контрольна робота З «Основи охорони праці»

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ  ТУРИЗМУ ФПУ 
 
 
 

Контрольна  робота

З предмету:

«Основи охорони праці»

Варіант №1 
 
 
 

Студентки  ІV курсу

Факультету  менеджменту 

Заочної форми навчання

Шевцової  Ганни Сергіївни 
 
 
 
 

Київ 2009

ПЛАН

      Стр.

1. ОХОРОНА ПРАЦІ, ЇЇ РОЗВИТОК ЯК НАУКИ………………………...……………………………….3-8

1. Суть охорони праці..……………………..…………………3-4
2. Історія розвитку як науки…………………………...……...4-5
3. Охорона праці як нормативна наука………...……….……...5
4. Шифри державних органів України……………………….5-7

2. СКЛАД СПЕЦІАЛЬНОЇ КОМІСІЇ З РОЗСЛІДУВАННЯ НЕЩАСНОГО ВИПАДКУ НА ВИРОБНИЦТВІ,                     ЇЇ ПРАВА ТА ОБОВ`ЯЗКИ………………………….………8-15

1. Причини нещасних випадків……………………………....8-9
2. Розслідування та облік нещасних випадків……………..9-12
3. Спеціальне розслідування нещасного випадку………..12-15

3. СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ТА ДЖЕРЕЛ………………………………………….……………..16 
    
    
    
    
    
    
    
    
   

1. Охорона праці, її розвиток як науки.

За  даними Міжнародного бюро праці, на земній кулі кожні три хвилини внаслідок  нещасного випадку гине один робітник. Щосекунди четверо дістають травму. Травматизм - основна причина смерті людей до сорока одного року. Це є  прямим наслідком науково-технічної  революції, в результаті якої, виявляється, небезпека від техніки зростає  швидше, ніж способи захисту від  неї.

Дослідження показують, що 60-80% нещасних випадків трапляються  нині з вини самого потерпілого. І  це зрозуміло: людина не народжується з повагою до правил техніки безпеки. Тому керівник мусить не лише мати міцні  знання в галузі охорони праці, але  й уміти прищепити інтерес  до виконання норм і правил, до творчого розв'язання проблем поліпшення умов праці на виробництві своїм підлеглим.

Характер  і стан умов праці залежать зрештою  від виробничих відносин, що панують  у суспільстві, від визначеного  ними становища трудящого в суспільному  виробництві.

Для кращого  розуміння суті охорони праці  як навчальної дисципліни розглянемо її три складові частини:

• охорона праці  як соціально-політична дисципліна;

• охорона праці  як прикладна наукова дисципліна;

• охорона праці  як нормативна дисципліна.

Перша складова за своєю суттю є соціальною категорією; її проблеми займають гідне  місце у працях вчених політиків  та керівників різного рівня, опрацьованих і прийнятих за їхньою ініціативою  документах, де подано зразок глибокого  вивчення і вирішення питань, що мають безпосереднє відношення до охорони  праці.

Розглядаючи другу складову частину як прикладну  наукову дисципліну зауважимо, що охорона  праці виникла на базі розробок учених. Ще в 1742 р. М.В. Ломоносов (1711-1765) вивчав питання охорони праці в гірничій промисловості. Він створив теорію природного провітрювання шахт, розробив систему захисту від розрядів блискавки, практичні рекомендації щодо безпеки праці в шахтах.

Російський  фізіолог І.М. Сеченов (1829-1905) науково  обґрунтував фізіологічний критерій тривалості робочого дня.

Значний внесок у розвиток охорони праці  зробили академіки: І.П. Павлов (1849-1936) - вивчав зв'язки між зовнішнім середовищем  і вищою нервовою діяльністю людини; М.Д. Зелінський (1861 - 1953) - винайшов протигаз; С.І. Вавілов (1891-1951) - відкрив люмінесцентне  освітлення; О.О. Скочинський (1874-1960) - створив  прилади для контролю концентрації шкідливих речовин у повітрі; Є.О. Патон (1870-1953) - винайшов спосіб автоматичного  електрозварювання.

Істотний  внесок в охорону праці зробили  вчені-гігієністи; Ф.Ф. Ерісман (1842-1915) - вивчав умови праці у промисловості; В.В. Левицький (1867-1936) - аналізував причини  професійних захворювань, процеси  стомлювання та ін.

У нашій  країні та за її межами відомі праці  радянських учених: академіка АМН  Л.І. Медведя, академіка Б. Є. Патона, професора, спеціаліста в галузі профілактики шумової та вібраційної  хвороби Є.Ц. Андрєєвої-Галаніної, багатьох інших.

Разом з тим, виробничий травматизм, особливо в металургії, знижується дуже повільно.

Розглядаючи третій вимір і виходячи із загальних  вимог про охорону праці як нормативної науки, міністерства й  відомства розробляють конкретні  заходи для оздоровчих і безпечних  умов праці, для профілактики виробничого  травматизму і професійних захворювань. Ці заходи визначаються спеціальними правилами з техніки безпеки, санітарними нормами, будівельними нормами і правилами, виробничими  інструкціями та іншими документами. Залежно  від масштабу застосування ці правила  й норми поділяють на міждержавні  стандарти системи стандартів безпеки  праці (ГОСТ ССБП), міжгалузеві (ДНАОП - Державні нормативні акти охорони праці), галузеві (НАОП - Нормативні акти охорони праці), Державні стандарти України з питань безпеки праці (ДСТУ), нормативні документи з охорони праці в галузі будівництва. Всі ці документи включено до реєстру ДНАОП, який містить 2631 нормативний акт, втому числі 234 міжгалузевих і 204 галузевих, 344 міждержавних (ГОСТ ССБП) і 39 ДСТУ, 697 правил, 94 норми, 200 положень і статутів, 327 інструкцій, 162 керівництва або вказівок, вимог, рекомендацій, 15 технічних умов безпеки, 49 переліків та інших нормативних актів.

У міждержавному  стандарті системи стандартів безпеки  праці (ССБП), якому в міжнародній  класифікації стандартів присвоєно 12-й  клас, встановлено таку структуру  позначення стандартів ССБП: перші  дві цифри - клас стандарту, третя  цифра - код групи, четверта, п'ята  й шоста цифри - порядковий номер  у групі, останні дві цифри - рік  реєстрації.

ССБП  підпорядкована певній ієрархії. До першої групи ввійшли основоположні  державні стандарти, в яких установлено  структуру системи, викладено методи класифікації несприятливих впливів  на виробництво, наведено поняття й  терміни, що використовуються в галузі охорони праці. Дальші групи стандартів містять вимоги з точки зору безпеки  щодо спільних для багатьох виробництв факторів (шум, вібрація запиленість  і т. н), устаткування й технологічних  процесів. Завершують систему стандарти  на засоби і заходи щодо захисту  працюючих: колективні (огородження, вентиляція тощо) й індивідуальні (спецвзуття, захисні окуляри і т. ін). Державні нормативні акти охорони праці, які діляться на міжгалузеві ДНАОП і галузеві - НАОП, кодуються наступним чином:

Шифри державних органів України 

0.0 - Державний  комітет з нагляду за охороною  праці (Департамент Міністерства  надзвичайних ситуацій (МНС))

0.01 - Пожежна  безпека (Міністерство внутрішніх  справ (МВС))

0.02 - Безпека  руху (МВС) 

0.03 - Міністерство  охорони здоров'я

0.04 - Державний  комітет з нагляду в атомній  та радіаційній промисловості

0.05 - Міністерство  праці та соціальної політики 

0.06 - Держстандарт 

0.07 - Мінбудархітектура

Деякі групи галузей і підгалузей у  класифікаторі України:

1.0.0 - Промисловість

2.0.00 - Сільське  господарство

3.0.00 - Лісове  господарство

4.0.00 - Рибна  промисловість

1.1.10. - Електроенергетика

1.1.20 - Нафтодобувна, нафтопереробна і газова промисловість

1.2.00 - Металургія

1.2.10-Чорнаметалургія

1.2.20 - Кольорова  металургія, промисловість рідкісних  металів і напівпровідникових  матеріалів

1.2.90 - Добування  і збагачення руд та сировини

1.3.00 - Хімія  і нафтохімія

1.4.00 - Машинобудування  і металообробка

5.1.00 - Транспорт

5.2.00-Зв'язок

6.0.00 - Будівництво

7.0.00 - Торгівля  і громадське харчування

8.0.00 - Матеріально-технічне  забезпечення і збут

9.0.00 - Житлово-комунальне  господарство

9.1.00 - Охорона  здоров'я, фізична культура

9.2.00 - Народна  освіта

9.3.00 - Культура  і мистецтво

9.5.00 - Наука  і наукове обслуговування

9.6,00 - Фінанси,  кредит і банківська діяльність, страхування, пенсійне забезпечення

9.7.00 - Органи  державного управління.

Види  державних нормативних актів:

1. Правила

2. Стандарти

3. Норми

4. Статути,  положення

5. Інструкції, вказівки, керівництва

6. Вимоги, рекомендації

7. Технічні  умови безпеки

8. Переліки  та ін.

Державний реєстр нормативних актів, що діє  в Україні, виданий Держнаглядохоронпраці  в 1998 році, постійно поновлюється.

Таким чином, предмет "Охорона праці" є прикладною технічного наукою, він  нерозривно пов'язаний зі спеціальними загально технічними дисциплінами. Основні  складові частини охорони праці: трудове законодавство, виробнича  санітарія, техніка безпеки і  протипожежна техніка.

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

2. Склад спеціальної комісії  з розслідування  нещаснго випадку  на виробництві, її права  та обов’язки.

Травмою називається пошкодження тканин і органів людини з порушенням їх цілісності та функцій внаслідок  раптового й короткочасного впливу зовнішнього фактора. Травма, яку дістав працюючий на виробництві й котра викликана недотриманням вимог безпеки праці, називається виробничою, а обставини, за яких людину травмовано в результаті впливу на неї небезпечного виробничого фактора, називаються нещасним випадком.

Виробничі травми за характером пошкоджень діляться на:

- механічні  - удари, порізи, розриви тканин, переломи  тощо;

- термічні - теплові удари, опіки, обмороження;

- хімічні  - опіки, гостре отруєння, задуха (розлад дихання);

- електричні - опіки, розриви тканин тощо;

- променеві  - пошкодження тканин, порушення  діяльності кровотвірної системи  тощо;

- комбіновані  - одночасна дія кількох причин  з різними наслідками.

Причини нещасних випадків можуть бути організаційні, технічні, санітарне-гігієнічні та психофізіологічні.

Організаційні: незадовільна організація робіт; відсутність  або недоброякісне проведення інструктажу  і навчання; недостатній контроль охорони праці; порушення й недотримання інструкцій з техніки безпеки; відсутність  або незадовільний стан засобів  індивідуального захисту.

Технічні: недосконалість технологічних процесів; конструктивні недоліки виробничого  устаткування; відсутність або недостатня надійність захисних пристроїв; несправність технологічного устаткування, оснащення, підйомно-транспортних засобів, ручного  механізованого інструменту.