Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях

УКООПСПІЛКА

Львівська комерційна академія

Інститут економіки  та фінансів

 

 

Кафедра хімії та фізики

 

 

 

Індивідуальне завдання

 

на тему: «Охорона праці та безпека

в надзвичайних ситуаціях»

 

 

Виконала:

студентка Інституту

економіки та фінансів

661 групи 5 курсу

Напряму підготовки 6. 03050801

«Фінанси і кредит»

Філь Ю.П.

 

Перевірила:

         к.х.н., ст. викл. Бужанська М.В.

 

Львів 2012

Для об‘єктивної оцінки умов праці на виробництві проводиться  атестація робочих місць за умовами  праці. Основна мета атестації полягає  у врегулюванні відносин між роботодавцем і працівниками у галузі реалізації прав на здорові й безпечні умови  праці. Результати атестації використовуються для цілеспрямованої і планомірної  роботи, спрямованої на покращення умов праці, зниження рівня травматизму  і захворюваності, а також для  надання пільг і компенсацій, передбачених чинним законодавством, таких, як скорочена тривалість робочого часу,  додаткова оплачувана відпустку, пільгова пенсія, оплата праці у  підвищеному розмірі.

Для проведення атестації  робочих місць та встановлення пріоритету в проведенні оздоровчих  заходів  використовується “Гігієнічна класифікація праці за  показниками шкідливості  та небезпечності факторів виробничого  середовища, важкості та напруженості трудового  процесу.

Виходячи з принципів  Гігієнічної класифікації, умови  праці діляться на 4 класи – оптимальні, допустимі, шкідливі та небезпечні (екстремальні).

1 клас – ОПТИМАЛЬНІ  умови праці – такі умови,  при яких зберігається не лише  здоров'я працюючих, а й створюються  передумови для підтримання високого  рівня працездатності. Оптимальні  гігієнічні нормативи виробничих  факторів встановлені для мікроклімату  і факторів трудового процесу. 

Оцінка напруженості трудового процесу здійснюється на підставі обліку  факторів, що характеризують напруженість праці, а саме, інтелектуальні, сенсорні, емоційні навантаження, ступінь монотонності праці, режим роботи.

Класи умов праці  за показниками напруженості трудового  процесу

№ п/п	Клас умов праці
	Показники важкості трудового  процесу	Оптимальний (легке фізичне  навантаження)	Допустимий (середнє фізичне  навантаження)		Шкідливий (важка праця)
					1 ступінь		2 ступінь
		1	2		3.1		3.2
1	Інтелектуальне навантаження
1.1	Зміст роботи	Відсутня необхідність прийняття  рішень	Рішення простих альтернативних завдань згідно з інструкцією		Рішення складних завдань  з вибором за відомим алгоритмом (робота за серією інс-трукцій)		Евристична (творча) діяльність, що вимагає вирішення складних завдань  за відсутністю алгоритму. Особисте керівництво  в складних ситуаціях
1.2	Сприймання сигналів (інформації) та їх оцінка	Сприймання сигналів, але  немає потреби корекції дій	Сприймання сигналів з  наступною корекцією дій та операцій		Сприймання сигналів з  наступним порівнянням фактичних  значень параметрів з їх номінальним  значенням. Заключна оцінка фактичних  значень параметрів		Сприймання сигналів з  наступною комплексною оцінкою  взаємопов’язаних параметрів. Комплексна оцінка всієї виробничої діяльності
1.3.	Розподіл функцій за ступенем складності завдання	Обробка та виконання завдання	Обробка, виконання завдання та його перевірка		Обробка, перевірка і контроль за виконанням завдання		Контроль та попередня  робота з розподілу завдань іншим  особам
1.4	Характер виконуваної  роботи	Робота за індивідуальним планом	Робота за встановленим графіком з можливим його коректуванням у  ході діяльності		Робота в умовах дефіциту часу		Робота в умовах дефіциту часу та інформації з високою відповідальністю за кінцевий результат
2.2	Щільність сигналів та повідомлень в середньому за 1 годину	До 75	75-175		176-300		Більше 300
2.3	Кількість об’єктів одночасного  спостереження	До 5	5-10		11-25		Більше 25
2.4	Навантаження на зоровій  аналізатор
2.4.1	Розмір об’єкту розрізнення  при тривалості спостереження (% часу зміни)	>5мм – 100% часу		<0,3 мм -  <25% часу 0,3-1мм - 25-50% часу 1-5мм >50% часу		<0,3 мм - 25-50% часу 0,3-1мм - >50% часу		<0,3 мм - >50% часу
2.4.2	Робота з оптичними  приладами при тривалості спостереження (% часу зміни)	До 25		25-50		51-75		Більше 75
2.4.3.	Спостереження за екранами ВДТ (годин за зміну)	До 2		2-3		3-4		Більше 4
2.5	Навантаження на слуховий аналізатор	Розбірливість слів та сигналів 90-100% Перешкоди відсутні		Розбірливість слів та сигналів 70-90% Існують перешкоди,  на фоні яких мову чути на  відстані 3,5 м		Розбірливість слів та сигналів 50-70% Існують перешкоди, на фоні яких мову чути на відстані до 2 м		Розбірливість слів та сигналів <50% Існують перешкоди, на фоні яких мову чути на відстані до 1,5 м
2.6	Навантаження на голосовий  апарат (сумарна кількість годин  що наговорюється протягом тижня)	До 16		16-20		20-25		Більше 25

3	Емоційне навантаження
3.1	Ступінь відповідально від  за результат своєї діяльності. Значущість помилки	Несе відповідаль-ність  за виконання окремих елементів  завдання. Вимагає додаткових зусиль в роботі з боку працівника	Несе відповідаль-ність  за функціональну якість допоміжних робіт. Вимагає додаткових зусиль в роботі з боку керівництва	Несе відповідаль-ність  за функціональну якість основної роботи. Вимагає виправлень за рахунок  зусиль всього колективу	Несе відповідаль-ність  за функціональну якість кінцевої продукції, роботи завдання. Неправильні рішення можуть визвати негативні наслідки.
3.2	Ступінь ризику для власного життя	Виключений	-	-	Можливий
3.3	Ступінь відповідальності за безпеку інших осіб	Виключений	-	-	Можливий
4	Монотонність навантажень
4.1	Кількість елементів необхідних для реалізації простого завдання	Більше 10	9-6	5-3	Менше 3
4.2.	Тривалість виконання  простих виробничих завдань / операцій що повторюються сек	>100	100-25	24-10	<10
4.3	Час активних дій (в % від  тривалості зміни)	>20	19-10	9-5	<4
4.4	Монотонність виробничої обстановки (пасивне спостереження  в % від тривалості зміни)	Меньше 75	76-80	81-90	Більше 90

5	Режим праці
5.1	Фактична  тривалість  робочого дня (год.)	6-7	8-9	10-12	Більше 12
5.2.	Змінність роботи	Однозмінна робота (без  нічної зміни)	Двозмінна робота (без нічної зміни)	Тризмінна робота (робота в  нічну зміну)	Нерегулярна змінність з  роботою в нічний час
5.3.	Наявність регламентоване перерв, та їх тривалість	Перерви регламентовані, достатньої тривалості 7% і більше часу зміни	Перерви регламентовані, достатньої тривалості від 3% до 7% часу зміни	Перерви нерегламентовані, або недостатньої тривалості до 3% часу зміни	Перерви відсутні

 

На робочому місці фактичні значення рівнів шкідливих факторів знаходяться в границях оптимальних або допустимих рівнів, умови праці на цьому робочому місці відповідають гігієнічним вимогам і відносяться відповідно до 1 або 2 класу.

 Серед факторів підвищення  ефективності праці особливе  місце належить раціональному  режиму праці і відпочинку. Від  його структури залежить динаміка  втоми, відновлюваність функцій  організму, працездатність і здоров’я, надійність і продуктивність  праці. Під режимом праці і  відпочинку розуміють загальну  тривалість трудової діяльності  протягом доби, тижня, місяця, року, частоту і тривалість періодів  трудової активності і перерв  у процесі цієї активності, співвідношення  і чергування цих періодів. Режим  праці включає характеристики  самого трудового процесу —  інтенсивність чи екстенсивність, а також допустиму тривалість  дії шкідливих факторів.

Вирішальне значення для  раціоналізації функціонального навантаження має встановлення абсолютних допустимих величин періодів роботи і відпочинку. Для нервово-напружених робіт тривалість неперервної роботи не повинна перевищувати 15 хв, а тривалість відпочинку 2…5 хв.

 Тривалість відпочинку  повинна задовольняти двом вимогам:

 — бути достатньою  для відновлення працездатності  і можливості повторної роботи;

 — зберігати робочу  установку.

Площу приміщень, в яких розташовують персональні комп’ютери, визначають згідно з чинними нормативними документами  з розрахунку на одне робоче місце, обладнане ПК:

• площа - не менше 6,0 кв.м,
• обсяг - не менше 20,0 куб.м, з урахуванням максимальної кількості осіб, які одночасно працюють у зміні.

 

• робочі місця повинні бути розташовані на відстані не менше ніж 1 м. від стіни з вікном,
• відстань між бічними поверхнями комп‘ютерів має бути не меншою за 1,2 м;
• відстань між тильною поверхнею одного комп‘ютера та екраном іншого не повинна бути меншою 2,5 м;
• прохід між рядами робочих місць має бути не меншим 1 м.

Заземлені конструкції, що знаходяться  в приміщеннях (батареї опалення, водопровідні труби, кабелі із заземленим відкритим екраном тощо), мають  бути надійно захищені діелектричними щитками або сітками від випадкового  дотику.

У приміщеннях з персональними  комп’ютерами слід щоденно проводити  вологе прибирання.

Також в цих приміщеннях  повинні бути медичні аптечки  першої допомоги та система автоматичної пожежної сигналізації з димовими пожежними  сповіщувачами та переносними вуглекислотними  вогнегасниками з розрахунку 2 шт. на кожні 20 кв.м площі приміщення. Підходи  до засобів пожежогасіння повинні  бути вільними.

Конструкція робочого місця  користувача ПК має забезпечувати  підтримання оптимальної робочої  пози з такими ергономічними характеристиками:

• ступні ніг - на підлозі або на підставці для ніг;
• стегна - в горизонтальній площині;
• передпліччя - вертикально;
• лікті - під кутом 70 - 90 град. до вертикальної площини;
• зап'ястя зігнуті під кутом не більше 20 град. відносно горизонтальної площини, нахил голови - 15 - 20 град. відносно вертикальної площини.

 

Якщо користування ПК є  основним видом діяльності, то ПК і  його перефірійні пристрої (принтер, сканер тощо) розміщується на основному  робочому столі, як правило, з лівого боку.

Якщо використання ПК є  періодичним, то він, як правило, розміщується на приставному столі, переважно  з лівого боку від основного робочого столу.

Кут між поздовжніми осями  основного та приставного столів має бути 90 - 140 град.

Висота робочої поверхні столу для ПК має бути в межах 680 - 800 мм, а ширина - забезпечувати  можливість виконання операцій в  зоні досяжності моторного поля.

Рекомендовані розміри столу: висота - 725 мм, ширина - 600 -1400 мм, глибина - 800 - 1000 мм.

Робочий стіл для ПК повинен  мати простір для ніг висотою  не менше 600 мм, шириною не менше 500 мм, глибиною на рівні колін не менше 450 мм, на рівні витягнутої ноги –  не менше 650 мм.

Робочий стіл для ПК, як правило, має бути обладнаним підставкою для  ніг шириною не менше 300 мм та глибиною не менше 400 мм, з можливістю регулювання  по висоті в межах 150 мм та кута нахилу опорної поверхні - в межах 20 град. Підставка повинна мати рифлену  поверхню та бортик на передньому краї заввишки 10 мм. Застосування підставки  для ніг тими, у кого ноги не дістають до підлоги, є обов'язковим.

Робоче сидіння (сидіння, стілець, крісло) користувача ПК повинно  мати такі основні елементи:

• сидіння;
• спинку;
• стаціонарні або знімні підлокітники.

У конструкцію сидіння  можуть бути введені додаткові елементи,що не є обов'язковими: підголовник  та підставка для ніг. Робоче сидіння  користувача ПК повинно бути підйомно-поворотним, таким, що регулюється за висотою, кутом нахилу сидіння та спинки, за відстанню спинки до переднього краю сидіння, висотою підлокітників. Регулювання кожного параметра має бути незалежним, плавним або ступінчатим, мати надійну фіксацію.

Хід ступінчатого регулювання  елементів сидіння має становити  для лінійних розмірів 15 - 20 мм, для  кутових - 2 - 5 град. Зусилля під час  регулювання не повинні перевищувати 20 Н. Ширина та глибина сидіння повинні  бути не меншими за 400 мм. Висота поверхні сидіння має регулюватися в межах 400 - 500 мм, а кут нахилу поверхні - від 15 град. вперед до 5 град. назад. Поверхня сидіння має бути плоскою, передній край - заокругленим. Висота спинки сидіння  має становити 300+ -20 мм,ширина - не менше 380 мм, радіус кривизни в горизонтальній площині - 400 мм. Кут нахилу спинки повинен  регулюватися в межах 0 - 30 град. відносно вертикального положення. Відстань від спинки до переднього краю сидіння  повинна регулюватись у межах 260 - 400 мм.

Для зниження статичного напруження м'язів рук необхідно застосовувати  стаціонарні або знімні підлокітники довжиною не менше 250 мм, шириною - 50 - 70 мм, що регулюються по висоті над  сидінням у межах 230+-30 мм та по відстані між підлокітниками в межах 350 - 500 мм.

Поверхня сидіння, спинки та підлокітників має бути напівм'якою, з неслизьким, ненаелектризовуючим, повітронепроникним покриттям та забезпечувати  можливість чищення від бруду.

Монітор та клавіатура мають  розташовуватися на оптимальній  відстані від очей користувача, але  не ближче 600 мм, з урахуванням розміру  алфавітно-цифрових знаків та символів.

Відстань від екрана до ока працівника повинна складати:При  розмірі екрану по діагоналі Відстань від екрана до ока працівника

• 35/38 см (14"/15")  600 - 700 мм
• 43 см (17")  700 - 800 мм
• 48 см (19")  800 - 900 мм
• 53 см (21")  900 - 1000 мм

Розташування монітору має  забезпечувати зручність зорового спостереження у вертикальній площині  під кутом +-30 град. від лінії зору працівника.

Клавіатуру слід розміщувати  на поверхні столу або на спеціальній, регульовуваній за висотою, робочій  поверхні окремо від столу на відстані 100 - 300 мм від краю, ближчого до працівника. Кут нахилу клавіатури має бути в  межах 5 - 15 град.