Передумови виникнення охорони авторського права

     Отже, об'єктом авторського права може бути не будь-який твір, а лише той, що має певні, встановлені законом, ознаки: а) творчий характер; б) вираження у будь-якій об'єктивній формі. Об'єктом авторського права може бути лише твір, що є результатом творчої праці. Якщо якесь творення не є результатом творчої праці, то така робота не може бути визнана твором і, отже, об'єктом авторського права. Не вважається об'єктом авторського права суто технічна робота (наприклад, передрук на друкарській машинці чи набір на комп'ютері чужого твору або навіть його літературна обробка редагування, коректура тощо).

     Відповідно  до Закону України «Про авторське  право і суміжні права» (ст. 8) об'єктами авторського права є:

     А) літературні та художні твори, зокрема:

     - романи, поеми, статті та інші  письмові твори та графіки;

     - лекції, промови, проповіді та інші усні твори;

     - драматичні, музично-драматичні твори,  пантоміми, хореографічні та інші  сценічні твори;

     - твори живопису, архітектури, скульптури  та графіки;

     - фотографічні твори;

     - твори ужиткового мистецтва;

     - ілюстрації, карти, плани, ескізи і пластичні твори, що стосуються географії, топографії, архітектури або науки;

     - переклади, адаптації, аранжування  та інші переробки літературних  або художніх творів;

     - збірники творів, інші складені  твори, якщо вони за добором  або упорядкуванням їх складових частин є результатом інтелектуальної власності;

     Б) комп'ютерні програми;

     В) компіляція даних (бази даних), якщо вони за добором або упорядкуванням їх складових частин є результатом  інтелектуальної діяльності;

     Г) інші твори.

     Суб'єкти авторського права - особи, котрим належить суб'єктивне авторське право на твір. Ними можуть бути як громадяни України, так й іноземні громадяни чи особи без громадянства. Вік фізичної особи, що є суб'єктом авторського права, не впливає на охороноспроможність твору. Суб'єктивне авторське право на твір виникає внаслідок створення твору, успадкування чи передання авторських прав за договором. До основних суб'єктів авторського права належать:

     - автори;

     - співавтори;

     - спадкоємці;

     - правонаступники;

     - видавці.

     Представляти  інтереси власників авторських прав можуть організації колективного управління правами.

     Автор -- фізична особа, яка своєю творчою  працею створила твір

     Співавторами  є особи, спільною творчою працею яких створено твір.

     Авторське право на твір, створений у співавторстві, належить всім співавторам незалежно від того, чи утворює такий твір одне нерозривне ціле або складається із частин, кожна з яких має самостійне значення.

     Відносини між співавторами визначаються угодою, укладеною між ними.

     Право опублікування та іншого використання твору в цілому належить всім співавторам.

     Майнові права авторів та інших осіб, які  мають виключне авторське право, переходять у спадщину. Не переходять у спадщину особисті немайнові права  автора.

     Одним з найбільш ефективних способів реалізації та захисту майнових прав авторів є колективне управління правами. Масове використання права не дає можливості їхнім власникам самостійно здійснювати контроль за їх розповсюдженням. Отож безперечною альтернативою є звернення до послуг спеціалізованих організацій колективного управління - установ, які управляють майновими правами суб'єктів авторського права та не мають на меті отримання прибутку. Метою діяльності цих організацій є захист майнових прав авторів, одержання винагороди за використання об'єктів інтелектуальної власності та розподіл її між авторами. Суб'єктами авторського права можуть бути як громадяни України, так і іноземці.

     Особисті (немайнові) права — це право авторства, право на ім'я і право на захист твору та репутації автора безстроково. Ці права не переходять у спадщину. Особисті (немайнові) права автора закріплені ст. 13 Закону України "Про авторське право і суміжні права". Автор має такі особисті (немайнові) права:

     1) вимагати визнання свого авторства,  згадування свого імені у зв'язку з використанням твору, якщо це практично можливо;

     2) забороняти згадування свого  імені, якщо він як автор  твору бажає залишитись анонімом;

     3) вибирати псевдонім (вигадане  ім'я) у зв'язку з використанням  твору;

     4) протидіяти будь-якому перекрученню, спотворенню або іншій зміні твору, або будь-якому іншому посяганню на твір, що може зашкодити честі та репутації автора;

     5) обнародувати твір.

     Майнові права — це виключні права на використання твору, тобто право  відтворювати його, поширювати, публічно показувати і виконувати, повідомляти для загального відання в ефір або по кабельній мережі, перекладати тощо, а також одержувати авторську винагороду. Розмір винагороди встановлюється у договорі, законом визначені лише мінімальні ставки.

     У ст. 14 "Майнові права автора" Закону зазначено, що автору або іншій особі, що має авторське право, належать виключні права на використання твору в будь-якій формі і будь-яким способом, зокрема виключне право дозволяти чи забороняти:

     • відтворення творів;

     • публічне виконання і публічне сповіщення творів;

     • публічний показ;

     • будь-яке повторне публічне сповіщення в ефірі чи по проводах вже переданих  в ефір творів, якщо воно здійснюється іншою організацією;

     • переклади творів;

     • переробки, адаптації, аранжування  й інші подібні зміни творів;

     • поширення творів шляхом продажу  примірників видання; здавання в  найом після першого продажу, відчуження іншим

     способом  примірників аудіовізуальних творів, музичних творів у нотній формі, а  також творів, зафіксованих на фонограмі  або у формі, що читається машиною;

     • імпорт примірників творів.

     Майнові права авторів переходять у спадщину. Охорона авторських прав діє протягом усього життя автора і 50 років після  його смерті.

     Строк охорони творів, створених у співавторстві, діє протягом усього життя співавторів і 50 років після смерті останнього автора.

     Після закінчення терміну дії авторського  права твір стає суспільним надбанням.

     Поряд з авторськими правами зазначений Закон докладно регулює відносини  у сфері суміжних прав. Таку назву  ці права одержали тому, що особи, які мають такі права, творчо використовують створені іншими особами твори і не вважаються авторами виконуваних чи записуваних і відтворюваних творів.

     До  цивільно-правових способів захисту  авторського права і суміжних прав належать такі:

     • визнання права;

     • відновлення права;

     • припинення дій, що порушують право  або створюють загрозу його порушення;

     • відшкодування збитків;

     • визнання угоди, договору недійсним;

     • стягнення особливої неустойки  при несвоєчасній оплаті.

     Брак  досвіду в організації ефективної системи управління авторськими правами стримує розвиток цього напряму: досі не розроблені чіткі механізми отримання та розподілу авторської винагороди, не врегульовано методи проведення експертної оцінки. На актуальну проблему для працівників сфери масової інформації перетворюється вузька спеціалізація подібних організацій колективного управління правами. Пріоритетним є управління правами авторів аудіовізуальних творів, пісенних текстів і композиторів. Одночасно права журналістів і фотографів організації колективного управління, зазвичай, не захищають, аргументуючи це нібито відсутністю попиту на повторне використання матеріалів ЗМІ. Тож для створення не лише функціональної, але й ефективної системи колективного управління правами необхідно вивчати та використовувати досвід зарубіжних країн, в яких організації колективного управління успішно працюють вже не один десяток років. 
 
 
 
 
 

     Висновок

       Законодавство України про інтелектуальну  власність надзвичайно молоде, його  становлення відбувається паралельно зі встановленням державності та формуванням правової держави. Законодавча база, що стосується авторського права в Україні практично сформована. Це не розрізнена сукупність чинних нормативних актів, а достатньо цілісна система. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     Список  літератури

     1. Драпак Г., Скиба М.Основи інтелектуальної  власності: Навчальний посібник.-Хмельницький: ТУП, 2007. - 155 с.

     2. Авторське право. <http://uk.wikipedia.org/wiki>

     3. Дахно І.І. Право інтелектуальної власності: Навч.посіб. - Вид.2-ге, перероб. і доповн. - К., 2006. - 278 с.

     4. Закон України “Про авторське право і суміжні права” від 23 грудня 1993 р. // ВВР України. - 1994. - №13. - Ст.8.