Правове регулювання часувідпочинку

3) час, коли працівник фактично  не працював, але за ним зберігалося  місце роботи (посада) і йому виплачувалася  допомога по державному соціальному  страхуванню, за винятком частково  оплачуваної відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;

4) час, коли працівник фактично  не працював, але за ним зберігалося  місце роботи (посада) і йому не  виплачувалася заробітна плата  в порядку, визначеному ст. 25 і  26 Закону України "Про відпустки", за винятком відпустки без збереження заробітної плати для догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку;

5) час навчання з відривом  від виробництва тривалістю менше  10 місяців на денних відділеннях  професійно-технічних навчальних  закладів;

6) час навчання новим професіям (спеціальностям) осіб, звільнених у зв'язку із змінами в організації виробництва та праці, у тому числі з ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємства, скороченням чисельності або штату працівників;

7) інші періоди роботи, передбачені законодавством.

У стаж роботи, що дає право на щорічні  додаткові відпустки, зараховуються:

1) час фактичної роботи зі  шкідливими, важкими умовами або  з особливим характером праці,  якщо працівник зайнятий у  цих умовах не менше половини  тривалості робочого дня, встановленої для працівників даного виробництва, цеху, професії або посади;

2) час щорічних основної та  додаткових відпусток за роботу  зі шкідливими, важкими умовами  і за особливий характер праці;

3) час роботи вагітних жінок,  переведених на підставі медичного висновку на більш легку роботу, на якій вони не зазнають впливу несприятливих виробничих факторів.

Якщо працівник, переведений на роботу на інше підприємство, повністю або частково не використав щорічні  основну та додаткові відпустки і не одержав за них грошову компенсацію, то до стажу роботи, що дає право на щорічні основну та додаткові відпустки, зараховується час, за який він не використав ці відпустки за попереднім місцем роботи.

Щорічні основна і додаткова  відпустки повної тривалості в перший рік роботи надаються після закінчення 6 місяців безперервної роботи на даному підприємстві. Щорічні відпустки за другий і наступні роки можуть бути надані працівникові в будь-який час відповідного робочого року.

Законом встановлені виключення з правила про надання першої відпустки після шести місяців безперервної роботи на даному підприємстві. Щорічні відпустки повної тривалості до закінчення 6-мі-сячного терміну безперервної роботи в перший рік на даному підприємстві за бажанням працівника надаються, наприклад, жінкам — перед відпусткою в зв'язку з вагітністю і родами або після неї, а також жінкам, що мають двох і більш дітей у віці до 15 років або дитину-інваліда; інвалідам; особам віком до 18 років; чоловікам, дружини яких перебувають у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами; сумісникам — одночасно з відпусткою по основному місцю роботи; працівникам, що успішно навчаються в навчальних закладах і бажають приєднати відпустку до часу складання іспитів, заліків, написання дипломних, курсових, лабораторних та інших робіт, передбачених навчальною програмою, і в інших випадках.

Черговість надання відпусток  визначається графіками, що затверджуються власником або уповноваженим  ним органом за погодженням з  профспілковим або іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом, і доводиться до відома всіх працівників. Конкретний період надання щорічних відпусток у межах, установлених графіком, узгоджується між працівником і власником, який зобов'язаний письмово повідомити працівника про дату початку відпустки не пізніш як за 2 тижні до встановленого графіком терміну.

За бажанням працівника, у зручне для нього час відпустки надаються  наступним категоріям працівників: неповнолітнім; інвалідам; жінкам перед  відпусткою в зв'язку з вагітністю та пологами або після неї; жінкам, які мають двох і більше дітей віком до 15 років або дитину-інваліда; одинокій матері (батьку), які виховують дитину без батька (матері); опікунам, піклувальникам або іншим самотнім особам, які фактично виховують одного або більше дітей віком до 15 років за відсутності батьків; дружинам (чоловікам) військовослужбовців; ветеранам війни, особам, що мають особливі заслуги перед Батьківщиною, а також особам, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"; ветеранам праці та особам, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною; батькам-вихователям дитячих будинків сімейного типу і в інших випадках, передбачених законодавством, колективним або трудовим договором.

За вимогою працівника щорічна  відпустка повинна бути перенесена на інший період, якщо власник порушив  термін повідомлення про час надання  відпустки; несвоєчасно виплатив працівникові заробітну плату за час щорічної відпустки. На інший період відпустка повинна бути перенесена або продовжена у випадку тимчасової непрацездатності працівника; виконання ним державних або громадських обов'язків зі звільненням від основної роботи і збереженням заробітної плати; при збігу щорічної відпустки з відпусткою в зв'язку з навчанням. З письмової згоди працівника і за погодженням із профспілковим або іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом, щорічна відпустка з ініціативи власника, як виняток може бути перенесений на інший період, якщо використання щорічної відпустки за графіком відпусток може несприятливо відбитися на нормальній роботі підприємства, і за умови, що частина відпустки тривалістю не менше 24 календарних днів буде використана в поточному робочому році.

Забороняється ненадання щорічної відпустки повної тривалості протягом двох років підряд, а також ненадання їх протягом робочого року неповнолітнім і працівникам, що мають право на щорічні додаткові відпустки за роботу зі шкідливими і важкими умовами або з особливими умовами праці. На прохання працівника щорічна відпустка може бути поділено на частини за умови, що основна безперервна її частина буде складати не менше 14 календарних днів. При цьому невикористана частина відпустки надається з наступного дня тижня після дня закінчення попередньої використаної його частини. Невикористана частина щорічної відпустки повинна бути надана працівникові, як правило, до кінця робочого року, але не пізніше 12 місяців після закінчення робочого року, за який надається відпустка.

наступному курсах у вищих навчальних закладах: І і II рівнів акредитації з вечірньою формою навчання — 20 календарних днів, III і IV рівнів акредитації з вечірньою формою навчання — 30 календарних днів, незалежно від рівня акредитації з вечірньою формою навчання — 40 календарних днів;

3) на період здачі державних  іспитів у вищих навчальних  закладах незалежно від рівня  акредитації —30 календарних днів;

4) на період підготовки та  захисту дипломного проекту (роботи) студентам, що навчаються у  вищих навчальних закладах з  вечірньою та заочною формами навчання І і II рівнів акредитації— 2 місяці, а у вищих навчальних закладах III і IV рівнів акредитації — 4 місяці.

Додаткові оплачувані відпустки надаються  працівникам, які здобувають другу (наступну) вищу освіту за заочною (вечірньою) формою навчання у навчальних закладах післядипломної освіти та вищих навчальних закладах, які мають у своєму підпорядкуванні підрозділи післядипломної освіти. Тривалість відпустки визначається як для осіб, що навчаються на третьому і наступному курсах вищого навчального закладу відповідного рівня акредитації.

Творчі відпустки надаються  працівникам для закінчення дисертаційних  робіт, написання підручників, а  також монографії, довідника й  ін. Творча відпустка для закінчення дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата наук тривалістю до 3 місяців, на здобуття наукового ступеня доктора наук — до 6 місяців, а для написання підручника або наукової праці — до 3 місяців, надається працівникові, що успішно поєднує основну діяльність зі творчою роботою.

Соціальні відпустки надаються жінкам у зв'язку з вагітністю та пологами, тривалість такої відпустки сумарно складає 126 календарних днів, а у випадку народження двох і більш дітей або у разі ускладнення пологів — 140 календарних днів. Жінкам, що постраждали в результаті Чорнобильської катастрофи, така відпустка надається тривалістю 90 днів до пологів і 90 днів після пологів. За бажанням жінки їй надається відпустка для догляду за дитиною до досягнення

Відкликання зі щорічної відпустки  допускається за згодою працівника лише для відвернення стихійного лиха, виробничої аварії або негайного усунення їхніх наслідків, для відвернення нещасних випадків, простою, загибелі або псування майна підприємства за умови, що основна частина відпустки буде складати не менше 14 календарних днів. При відкликанні працівника з відпустки його робота оплачується з урахуванням тієї суми, що була нарахована на оплату невикористаної частини відпустки.

Додаткові відпустки в зв'язку з  навчанням надаються не для відпочинку, а для здачі випускних іспитів працівниками, що здобувають загальну середню освіту в середніх загальноосвітніх вечірніх (змінних) школах, класах, групах з очною, заочною формами навчання при загальноосвітніх школах в основній школі — 10 календарних днів, у старшій школі — 23 календарних дня; для перевідних іспитів в основній та старшій школах — від 4 до 6 календарних днів без урахування вихідних. Працівникам, які успішно навчаються на вечірніх відділеннях професійно-технічних навчальних закладів, надається додаткова оплачувана відпустка для підготовки і здачі іспитів загальною тривалістю 35 календарних днів протягом навчального року.

Працівникам, які успішно навчаються без відриву від виробництва  у вищих навчальних закладах з  вечірньою та заочною формами  навчання, надаються додаткові оплачувані відпустки: 1) на період настановних занять, виконання лабораторних робіт, здачі заліків та іспитів для тих, хто навчається на 1 і 2 курсах у вищих навчальних закладах: І і II рівнів акредитації з вечірньою формою навчання — 10 календарних днів, III і IV рівнів акредитації з вечірньою формою навчання — 20 календарних днів, незалежно від рівня акредитації з заочною формою навчання — 30 календарних днів; 2) на період настановних занять, виконання лабораторних робіт, здачі заліків та іспитів для тих, хто навчається на третьому і

нею трирічного віку з виплатою за ці періоди допомоги з державного соціального страхування. За рахунок  власних коштів підприємства можуть надавати жінкам частково оплачувану відпустку та відпустку без збереження заробітної плати для догляду за дитиною і більшої тривалості. Відпустки для догляду за дитиною можуть бути використані повністю або частинами також батьком дитини, бабою, дідом або іншими родичами, які фактично доглядають за дитиною. У період перебування у відпустці для догляду за дитиною жінка або особи, що здійснюють такий догляд, можуть працювати на умовах неповного робочого часу або вдома.

Працюючій жінці, що має двох або  більше дітей у віком до 15 років, або дитину-інваліда, жінці, яка усиновила  дитину, або батькові, що виховує дитину без матері, особі, опікунові щорічно надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю 7 календарних днів без врахування святкових і неробочих днів.

Заробітна плата працівникам за час відпустки виплачується не пізніше  ніж за три дні до її початку. У випадку звільнення працівника до закінчення робочого року, за який він вже одержав відпустку повної тривалості, власник провадить відрахування із заробітної плати за дні відпустки, що були надані в рахунок невідпрацьованої частини робочого року. Утримання не провадиться, якщо працівник звільняється за підставами, передбаченими п.п. З, 5, 6 ст. 36, п.п. 1, 2, 5, 6 ст. 40 КЗпП України, у зв'язку з вступом на навчання, виходом на пенсію, а також у випадку смерті працівника. У випадку звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі невикористані ним дні щорічної відпустки, а також додаткові відпустки працівникам, що мають дітей.

При переведенні працівника на роботу в інше підприємство грошова компенсація  за невикористані ним дні щорічної відпустки, за його бажанням, повинна бути перерахована на рахунок підприємства, на яке перейшов працівник. За бажанням працівника частина щорічної відпустки замінюється грошовою компенсацією, при цьому тривалість наданої працівникові щорічної та додаткової відпусток повинна бути не менше 24 календарних днів. Не допускається заміна відпустки грошовою компенсацією крім випадків звільнення працівника у віці до 18 років. У випадку смерті працівника грошова компенсація за невикористані ним дні щорічних відпусток, а також додаткової відпустки працівникам, що мають дітей, виплачується спадкоємцям.

Відпустки без збереження заробітної плати, за бажанням працівника, надаються  у визначених випадках в обов'язковому порядку. Це, зокрема, відпустка, надана матері або батькові, що виховує дітей без матері (у тому числі й у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), що має двох і більш дітей віком до 15 років або дитину-інваліда, — тривалістю до 14 календарних днів щорічно; чоловікові, дружина якого перебуває в післяпологовій відпустці, — тривалістю до 14 календарних днів; матері або іншим особам, які фактично здійснюють догляд за дитиною, у випадку, якщо дитина потребує домашнього догляду, — тривалістю, визначеною у медичному висновку, але не більш як до досягнення дитиною 6-літнього віку; ветеранам війни, особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, та особам, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", — тривалістю до 14 календарних днів щорічно; особам, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною, — тривалістю до 21 календарного дня щорічно; інвалідам І і II груп — тривалістю до 60 календарних днів щорічно; пенсіонерам за віком і інвалідами III групи — до 30 календарних днів щорічно; особам, які одружуються, — до 10 календарних днів; працівникам у разі смерті рідних по крові або по шлюбу — тривалістю до 7 або до 3 календарних днів (у залежності від ступеня споріднення, зазначеного в ст. 25 Закону "Про відпустки") без урахування часу, необхідного для проїзду до місця поховання та назад; працівникам для догляду за хворим рідним по крові або по шлюбу, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, — тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більше 30 календарних днів;

працівникам, допущеним до вступних іспитів у ВНЗ, — 15 календарних  днів (без урахування часу, необхідного  для проїзду до місцезнаходження ВНЗ та назад); працівникам, що не використали  за попереднім місцем роботи щорічну основну та додаткові відпустки повністю або частково і одержали за них грошову компенсацію, — тривалістю до 24 календарних днів у перший рік роботи на даному підприємстві до настання 6-місячного терміну безперервної роботи й у деяких інших випадках, зазначених у ст. 25 Закону "Про відпустки".

За сімейними обставинами та з інших причин працівнику може надаватися відпустка без збереження заробітної плати на термін, обумовлений угодою сторін, але не більше 15 календарних  днів на рік.