Поняття та основні ознаки сільськогосподарських кооперативів.

     ЗМІСТ 

     Вступ

1. Поняття та основні ознаки сільськогосподарських кооперативів.
2. Види кооперативів. Порядок їх реєстрації реорганізації і ліквідації сільськогосподарських кооперативів.
3. Принципи діяльності кооперативів. Кооперативні підприємства та об'єднання
4. Право власності сільськогосподарських кооперативів. Неподільний та пайовий фонд

     Висновки

     Список  використаної літератури. 

     ВСТУП 

       Міжнародний кооперативний альянс (МКА) у своєму Статуті 1966 року  закріпив визначення кооперативу.  Згідно з ним будь-яка асоціація  осіб або товариств буде визнана  кооперативом за умови, якщо  вона ставить за мету покращання  економічного й соціального становища  своїх членів шляхом використання  підприємства, заснованого на взаємодопомозі.

       У сучасній вітчизняній юридичній  літературі поняття «кооператив»  визначається як самостійне, самоврядівне об'єднання громадян, які на основі добровільності, відкритості членства і взаємодопомоги з додержанням кооперативних принципів об'єднуються для спільної господарської чи іншої статутної діяльності з метою поліпшення свого економічного і соціального стану (для споживчих та обслуговуючих кооперативів) або отримання прибутку (для виробничих кооперативів), об'єднуючи для цього частку свого майна (майновий пай) чи землі (земельний пай). Аналіз ознак сільськогосподарського кооперативу дає підстави погодитися з визначенням такого поняття.

       Переважна більшість дослідників,  говорячи про основні ознаки  сільськогосподарського підприємства, кооперативу, називають передусім  використання землі як основного засобу виробництва, ведення сільськогосподарської діяльності, його розташування в сільській місцевості, а також задоволення потреб переважно сільського населення, наявність внутрішньогосподарських відносин, участь у кооперативній діяльності без нанесення збитку власному господарству. Таким чином, ознакою сільськогосподарського кооперативу є ведення сільськогосподарської діяльності. 

     1. Поняття та основні ознаки  сільськогосподарських кооперативів  

     Під сільськогосподарською діяльністю звичайно розуміють діяльність, пов'язану  із сільським господарством, виробництвом сільськогосподарської продукції  та сировини. Але зараз поняття  «сільськогосподарська діяльність»  стало ширшим; вона включає як виробництво, переробку, так і збут продукції.

       Отже, до сільськогосподарського  кооперативу можна віднести кооператив, який займається виробництвом, переробкою, реалізацією (збутом) сільськогосподарської  продукції та (або) обслуговуванням  сільськогосподарського виробництва.

       Наведені міркування дозволяють  зробити висновок, що сільськогосподарський  кооператив — це добровільне  об'єднання осіб на підставі  членства для спільного ведення  сільськогосподарської діяльності, засноване на принципах рівноправності  членів, обов'язкової їх участі  в діяльності такого об'єднання,  використання майна, що створене, як правило, за рахунок внесків  членів і належить об'єднанню  на праві власності для задоволення  матеріальних та інших потреб  його членів.

       Законодавчого визначення сільськогосподарського  кооперативу не існувало в  Україні до 1997 року - до прийняття  Закону України «Про сільськогосподарську  кооперацію».

       Однак, хоч як це парадоксально,  незважаючи на вдосконалення  правового регулювання сільськогосподарської  кооперації в Україні з прийняттям  названого Закону, зміст визначення  сільськогосподарського кооперативу викликав серед правників хвилю дискусій, оскільки вона не була беззаперечною. Через це законодавче поняття сільськогосподарського кооперативу було викладено в 2000 році в новій редакції. Але й воно не відбиває всіх сутнісних ознак кооперативної організації (наприклад, не вказана мета об'єднання осіб у сільськогосподарський кооператив, не закріплено принципи рівноправності членів, демократичності управління й обов'язкової участі членів у його діяльності). 

     Порядок їх реєстрації реорганізації і ліквідації сільськогосподарських кооперативів  

     Сільськогосподарський кооператив є юридичною особою, користується правами та виконує обов'язки, пов'язані з його діяльністю, має самостійний баланс. Його функціонування потребує дотримання всіх правових вимог і порядку створення, які передбачено законодавством щодо юридичних осіб.

     Процедурі створення сільськогосподарського кооперативу присвячено спеціальний  розділ II Закону України "Про сільськогосподарську кооперацію", в якому зазначаються загальні умови створення сільськогосподарських кооперативів, порядок їх державної реєстрації, основний зміст статуту кооперативу, порядок його прийняття.

     Загальними  умовами створення сільськогосподарського кооперативу є такі:

     1)  створення його засновниками  на добровільних засадах;

     2)   засновниками сільськогосподарського  кооперативу можуть бути тільки  громадяни України та юридичні  особи, зареєстровані в Україні;

     3)  проведення установчих зборів  та прийняття ними рішення  про створення кооперативу;

     4)  державна реєстрація сільськогосподарського  кооперативу.

     Обмеження кола засновників лише громадянами  України зумовлено тим, що, відповідно до ЗК, суб'єктами права приватної власності на землі сільськогосподарського призначення можуть бути тільки громадяни України та юридичні особи, засновані громадянами України або юридичними особами України. Тільки вони можуть об'єднувати належні їм земельні ділянки під час створення кооперативу.

     Відповідно  до Закону "Про сільськогосподарську кооперацію" кількість членів кооперативу  не може бути меншою 3. Якщо вона стане  меншою, діяльність кооперативу припиняється внаслідок його ліквідації.

     Процес  утворення кооперативу поділяється  на 2 основні етапи: 1) організаційний етап; 2) етап реєстрації кооперативу.

     Перший  має такі основні стадії:

     а)  встановлення ініціатором (або ініціативною групою) на добровільній основі тих, хто бажає створити сільськогосподарський кооператив;

     б)  вивчення кооперативного та іншого законодавства, яке регулює діяльність кооперативів, підготовка проектів потрібних для реєстрації документів (зокрема, статуту);

     в)  проведення зборів тих, хто бажає  створити кооператив (установчих зборів); на них слід прийняти статут кооперативу.

     Кооператив  як юридична особа повинен мати своє найменування, яке затверджується на установчих зборах кооперативу. Право кооперативу на найменування (фірму) належить до немайнових прав і означає можливість використовувати найменування на вивісках, рахунках, документах, на самому товарі. Найменування потрібне ще й тому, що кооператив як юридична особа виступає в цивільних та інших правовідносинах від свого імені. Воно є засобом його індивідуалізації як серед інших кооперативів, так і серед інших організацій. Найменування кооперативу обов'язково повинне мати додаток — "кооператив" або прикметник "кооперативний".

     Другим  етапом є державна реєстрація кооперативу, який після цього вважається створеним.

     Громадяни, які є засновниками кооперативу, інколи можуть вчиняти певні дії  від його імені ще до державної  реєстрації кооперативу. У такому разі кооператив ще не є юридичною особою і не може нести самостійної відповідальності. За дії кооперативу, вчинені особами від його імені до моменту його державної реєстрації, вони солідарне відповідають своїм майном.

     Кооператив  підлягає державній реєстрації у  порядку, передбаченому для державної реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності (п. 1 ст. 6 Закону України "Про сільськогосподарську кооперацію"). Що ж до підприємницької діяльності, то цей порядок встановлено ГК і конкретизовано у Законі України від 15 травня 2003 р. "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб—підприємців".

     Державна  реєстрація кооперативу має для  нього важливі юридичні наслідки:

     — по-перше, він отримує статус юридичної  особи і стає повноправним суб'єктом цивільно-правових та інших відносин;

     —  по-друге, ця реєстрація дає змогу  зробити перші кроки в організації його діяльності: відкрити рахунок в банку, взяти в разі потреби приміщення чи земельну ділянку в оренду, виробити за дозволом міліції печатку, штампи тощо.

     На  сучасному етапі сільськогосподарські кооперативи можуть створюватися внаслідок  реформування сільськогосподарських  підприємств, їх формування можливе на основі виходу з колективних сільськогосподарських підприємств окремих громадян або працівників цілого виробничого підрозділу з їхніми майновими та земельними паями. У такому порядку можуть створюватися в основному виробничі сільськогосподарські кооперативи, а іноді — споживчі. Можливість створення кооперативів таким шляхом виникла завдяки здійсненню паювання землі та майна колективних агроформувань та приватизації державних сільськогосподарських підприємств в ході проведення аграрної реформи.

     Рішення про перетворення колективного сільськогосподарського підприємства в сільськогосподарський кооператив доцільно приймати після паювання землі та майна цього підприємства. У такому разі земельні та майнові паї членів підприємства можуть бути передані кооперативу як вступний пайовий внесок.

     Види  кооперативів. 

     Сільськогосподарські  кооперативи слід класифікувати  й систематизувати за окремими ознаками. В основі такої класифікації кооперативів лежить їх розподілення на дві великі групи (типи) - виробничі і споживчі.

       До виробничих кооперативів належать  усі види кооперативів незалежно  від сфери діяльності, основна  мета яких - отримання доходу (прибутку). У цих кооперативах об'єднується  труд і майно їх членів, а  всі види виробничо-господарської  діяльності виконуються спільно,  колективно. На відміну від них  споживчі кооперативи створюються  для задоволення споживчих інтересів  своїх членів. Поряд з цими  основними типами кооперативів (виробничими  та споживчими) існують і кооперативи  змішаного типу, їх називають  по-різному - змішані, проміжні, універсальні, інтегральні, багатопрофільні тощо.

       В умовах відродження кооперативного  руху в Україні набувають актуальності  підстави поділу кооперативів  на види за такими ознаками: рід діяльності; предмет діяльності; спосіб утворення; рівень усуспільнення  майна; правовий режим земель; функціональна спрямованість; територія  діяльності; ступінь включення в  господарський обіг; участь у  різних фазах суспільного виробництва;  підстави об'єднання; підгалузева  ознака; конкретно-родова ознака; соціальний  склад; сфера діяльності; мета  діяльності й об'єкти власності;  вид продукції, що виробляється; місце в організаційно-господарській  структурі; рівень спеціалізації;  джерела забезпечення матеріальними  ресурсами тощо.

       Поділ кооперативів, які здійснюють  діяльність у сфері сільського  господарства, на види закріплений  і в Законі України «Про  сільськогосподарську кооперацію».  Відповідно до цілей, завдань  та характеру діяльності вони  поділяються на два види —  виробничі й обслуговуючі. У згадуваному  Законі закріплено, що сільськогосподарський  виробничий кооператив — це  «юридична особа, утворена шляхом  об'єднання фізичних осіб, які  є сільськогосподарськими товаровиробниками,  для спільного виробництва продукції  сільського, рибного і лісового  господарства на засадах обов'язкової  трудової участі у процесі  виробництва». Таким чином, серед  ознак сільськогосподарського виробничого кооперативу можна назвати специфічний вид діяльності - виробництво сільськогосподарської продукції, обов'язкову трудову участь членів у його діяльності, а звідси - й участь у ньому лише фізичних осіб.