Мовний портрет Марії Матіос

В художніх творах в основному  діалектизми вживаються на лексичному рівні, значно рідше на всіх інших  рівнях.

 Місцеві відмінності,  а також і лексичні особливості певних діалектних груп бувають такі:

 1. Слова, що означають предмети, поняття, яких немає в літературній мові.

2. Слова, що означають  поняття (реалії), які є в багатьох  інших говорах, а також у  літературній мові, але вони відмінні  від загальновідомих.

  Своєрідну синонімію в межах певної мови створюють слова, що по діалектах мають відмінне значення.

 Діалектна мова  вживається в художніх творах  з певною стилістичною метою  (для відтворення місцевого колориту, для індивідуалізації мови персонажів  тощо).

  Відмінності між письменниками, які широко використовували в своїй мові діалектизми полягає в основному в повноті застосування діалектизмів: від майже повного протоколювання говорів, до вживання окремих діалектизмів з метою підкреслення місцевого колориту.

  В цілому процес взаємодії літературної мови і територіальних діалектів є складним і тривалим. Народні говори повноцінно використовувалися населенням до 19-го - початку 20-го століття, проте і у наш час народні говори ще активно функціонують, але суспільно-економічними і культурними умовами життя вже не стимулюються, а навпаки, поволі нівелюються, певною мірою непомітно деформуються і поступово наближаються до літературної мови. Цьому сприяють сучасні форми виробництва, наявність в селах і містечках великої кількості інтелігенції, вплив школи, преси, художньої літератури, радіо, телебачення тощо. Проте діалектизми, хоч і більш широко використовувалися в художніх творах багатьох письменників у 19 столітті, використовуються і у більш пізніх художніх творах. Зокрема, творці сучасної української літератури досить вдало використовують лексику говорів. Таким прикладом природнього й доцільного вживлення діалектизмів у тканину літературного твору є роман Марії Матіос "Солодка Даруся", де широко представлені лексичні (найбільша група), граматичні, фонетичні та словотвірні діалектизми.

 Відомо, що перенасичення  мови художнього твору будь-якими  діалектизмами веде до зниження  його художньо-естетичної вартості, до порушення контакту з читачем.  Діалектизми в художньому тексті будуть виправданими, тільки коли вони, по-перше, необхідні для кращої характеристики зображуваних осіб, сцен, подій; по-друге, коли вони з контексту зрозумілі для читацьких мас, — тобто нічим не затемнюють зміст твору; по-третє, якщо вони вживаються з почуттям міри. Отже, кількісно і якісно не порушують художньо-естетичних вимог твору. Свого часу неперевершений знавець української мови М. Т. Рильський висловлював думку про доцільне використання діалектних слів, форм і зворотів, заперечуючи повне вилучення їх із літературної мови.

СПИСОК  ЛІТЕРАТУРИ

1. Марія  Матіос  «Солодка Даруся»: Драма на три життя. – Львів: Піраміда, 2005. – 176 с.
2. Андрусяк І. Літпроцесія: Рецензії, есеї, статті. – Донецьк: видавнича агенція «ОSТ», 2002. – 112с.
3. Баран Євген. Навздогін дев’яностим... / Проза бібліофіла (серія „Інша критика”). – Івано-Франківськ: Тіповіт, 2006. – 192с.
4. Баран Євген. Читацький щоденник-2005. – Тернопіль: „СорокА”, 2006. – 104с.
5. Ведмідь І. Три життєві уроки «Солодкої Дарусі»// Диво слово. – 2007. - № 6. – С. 12-14.
6. Винокур Г. О. О языке художественной литературы. М., 1991. – С. 53.
7. Галич О. А Історія літературознавства: Підручник для філологічних спеціальностей. – Луганськ: ТОВ «Книжковий світ», 2009. – 263 с.
8. Голобородько Я. Буковинська орнаментика Марії Матіос// Вісник Національної Академії Наук України. – 2008. – № 3. – С.66-73.
9. Голобородько Я. Джерело інформації: Вісник Національної Академії Наук України. – 2005. – № 10. – С. 37-44.
10. Голобородько Я. Соціумний інтер’єр чи психологічний дизайн? (художні дилеми Марії Матіос) // Слово і час. – 2008. –  № 12 . – С. 81-85.
11. Голобородько Я. Художні клейноди Марії Матіос// Літературна Україна. – 2007. – 22-28 жовтня (№ 41)  – С. 6.
12. Дзюба Т. Концепція Марії Матіос // Слово i час. – 1998. – № 4-5.
13. Дімаров А. А. Вибрані твори: в 2-х т. Т. 2 / А.А. Дімаров. – К. : Дніпро, 1982. – 616 с.
14. Жовтобрюх М. А. Проблеми взаємодії української літературної мови і територіальних діалектів // Мовознавство. – 1973. – № 1. – С. 3-15.
15. Культура української мови: Довідник / За ред. В. М. Русанівського. – К.: Либідь, 1990. – 302с.
16. Марія Матіос. Вирвані сторінки з автобіографії: -  Львів: Піраміда, - 2010. – 368 с.  
17. Матвієнко А. Рідне слово. – К.: Либідь, 1994. – 160 с.
18. Насмінчук І. А. Проза Марії Матіос: до характеристики індивідуального стилю / І. А. Насмінчук: Філологічні науки. – Вип. 1. – Чернівці, 2006. – С. 94–100.
19. Насмінчук І. А. Стильове розмаїття прози Марії Матіос у рецепції літературної критики / І. А. Насмінчук // - Кам’янець-Подільський, 2008. – Вип. 17. – С. 165–168.
20. Сологуб Н.М. Мовний світ Олеся Гончара /АН України. Ін-т мовознавства ім. О.О.Потебні. - К.: Наук, думка, 1991. -140 с.
21. Тебешевська  Т. Художні особливості  «Щоденника страченої» Марії Матіос // Слово і час. – 2006. – № 2. – С.54-62.
22. Харчук Р.Б. Сучасна українська проза: постмодерний період : Навчальний посібник / Р.Б.Харчук.- К. : ВЦ «Академія», 2008. - С. 72
23. Пономарів О. Д. Стилістика сучасної української мови. — К:Знання, 1993. — 248 с.
24. Сучасна українська літературна мова. Лексика і фразеологія / За ред. акад. І. К. Білодіда. — К., 1973.
25. Дзендзелівський Й. О. Практичний словник семант. діалектизмів Закарпаття. Ужгород, 1958.