Анализ рынка перевозок

 

4. Аналіз конфліктних точок

Аналіз  конфліктних точок виконується  з метою оцінки і прогнозування  аварійності на перехрестях. На регульованих перехрестях переважно два види ДТП: наїзд на автомобіль, що різко  зупинився, та сутички з автомобілем, що рухався на заборонений сигнал світлофора.

Для визначення ступеня небезпеки перехрестя із світлофорним регулюванням  визначаємо кількість конфліктних точок. Схема перехрестя з конфліктними точками представлена на рисунку 4.1.

 

 

Рис. 4.1 –  Схема перехрестя з конфліктними точками

 

Розраховуємо  ступінь небезпеки кожної і-тої конфліктної точки регульованого перехрестя за формулою:

 

                                           

                          (4.1)

 

_{де Кі – відносна аварійність (небезпека) конфліктної точки, ДТП/10⁶ авт.}

_{Мі ,Nі - інтенсивності пересічних потоків у даній точці, авт../год}

 

 

_{Можлива кількість наїздів  на автомобілі при  підході до стоп-лінії  визначаємо за формулою:}

 

                              

                       (4,2)

 

_{де  Кн=0,012425 – небезпека наїздів біля стоп-лінії, ДТП/10⁶ авт.}

      - сумарні години інтенсивності руху на дорогах, що перетинаються на перехресті, авт./год.

 

                                

                                 (4.3)

                                        

                                        (4.4)

 

_{Розраховуємо  можливу кількість  ДТП на перехресті за рік без урахування ДТП із пішоходами за формулою:}

 

                                

                                  (4.5)

 

_{де  n – кількість точок, де конфліктують транспортні потоки.}

 

 

_{Можлива кількість ДТП із пішоходами}

 

                           

                      (4.6)

 

_{ДТП із пішоходами не буде тому що в нас відсутні конфліктні точки  пішоходів з транспортним потоком, тому GП=0}

 

_{Загальну кількість ДТП за рік дорівнює:}

 

                                          

                                        (4.7)

 

_{Розраховуємо  ступінь небезпечності  перехрестя Ка ,яким оцінюється рівень забезпечення безпеки руху на перехресті:}

 

                                       

                                  (4.8)

 

_{де  Кг = 0,12 – коефіцієнт річної нерівномірності інтенсивності руху;}

_{Мсум і Nсум – добові інтенсивності руху на дорогах, що перетинаються на перехрест , авт./доб.}

_{Визначити Мсум і Nсум можливо за допомогою коефіцієнта нерівномірності руху протягом доби – k н= 0,1}

 

                                     

                                         (4.9)

 

                                    

 

                                        

                                      (4.10)

 

 

 

По значенню К_а  робимо висновок про небезпеку перехрестя. Так як К_а < 3, можна зробити висновок, що перехрестя не небезпечне.

5 Оцінка затримок на перехресті

Затримки  транспортних засобів на регульованому  перехресті визначаються для всіх напрямків  руху на перехресті по формулі Вебстера:

 

                               

                               (5.1)

 

_{де  Nj – інтенсивність руху в j – му напрямку  руху на перехресті;}

     _{Мнj – потік насичення в j – му напрямку руху;}

               _{t0j – тривалість основного такту,с.}

 

_{Середню затримку автомобіля на регульованому  перехрестя визначаємо як середньозважене  значення затримок усіх напрямків:}

 

                                        

                                      (5.2)

 

_{де  n – кількість існуючих напрямків руху на перехресті}

 

 

_{Витрати транспортного часу за рік на регульованому  перехресті:}

 

                                

                               (5.3)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

         6. Оцінка якості схеми організації руху

Якість прийнятої  схеми організації руху на перехресті оцінюють по ступені насичення напрямків  рухом:

 

                                          

                                    (6.1)

 

_{де  Хj – ступінь насичення j – го напрямку руху}

 

 

_{Ступінь насичення напрямків  рухом на перехресті Xj не перевищує норму, тому можна вважати, що на перехресті раціональне використання пропускної спроможності.}

 

 

 

 

Висновок

Метою курсового  проекту було навчитись розробляти раціональні варіанти організації руху транспортних засобів на перехрестях. У курсовому проекті ми розробляли питання ефективного і безпечного дорожнього руху на перехресті.

В першу  чергу ми визначили кількість  смуг на перехресті, та вибрали їх ширину; визначили кількість конфліктних точок, аналіз яких показав, що перехрестя не є небезпечним, а кількість ДТП за рік складає -0,12.

Розробивши схеми організації дорожнього руху я дотримувався всіх правил і вимог безпеки руху. Вибрали режим роботи світлофорної сигналізації,виявили, що рух на перехресті є безпечним при трифазному циклі.

Розрахували тривалість циклу світлофорного  регулювання, який склав 52 секунд, що є оптимальним для безпечної і ефективної роботи світлофора.

Зробивши  оцінку затримок руху виявили що середня затримка автомобіля на регульованому перехресті склала 29 с.

В загалом  якість прийнятої  схеми організації  руху на перехресті оцінюють по ступені насичення напрямків рухом, із розрахунків видно, що організація руху є раціональною, так як ступінь насичення напрямків рухом не перевищує 1, але деякі значення ступеня насичення напрямків рухом є мінімальним, та в цілому  розроблений проект є оптимальним.

 

 

 

 

 

Список використаної літератури

 

 

1.      Автомобильные перевозки и организация дорожного движения: Справочник. - М.: Транспорт, 1981.

2.       Аксенов В.А.,  Попова Е.П.,  Дивочкин О.А.  Экономическая эффективность рациональной организации дорожного движения. - М.: Транспорт, 1987.

3.       Клинковштейн Г.И.  Организация дорожного движения: Учебник для автомобильно-дорожных вузов и факультетов. - 3-є изд., перераб. и доп. - М.: Транспорт, 1992.

4.       Коноплянко В.И. Организация и безопасность дорожного движения. - М.:Транспорт, 1991.

5.       Кременец Ю.А. Технические средства организации дорожного движения. - М.: Транспорт, 1990.

6.      Лобанов Е.М. Транспортная планировка городов. - М: Транспорт, 1990.

7.       Хомяк Я.В. Организация дорожного движения. Киев: Высшая школа, 1986.