Контрольная работа по "Логістика"

Зміст

 

1. Основні задачі та  функції логістики………………………………….3

2. Місце логістики  запасів в логістичній системі  організацій………....6

 

1. Основні задачі та функції логістики.

 

Логістика – наука про планування, організацію, управління, контроль і регулювання переміщення матеріальних і інформаційних потоків у просторі і в часі від їхнього первинного джерела до кінцевого споживача.

 

Головна ідея логістики - організація у рамках єдиного потокового процесу переміщення матеріалів та інформації вздовж всього ланцюга від постачальника до споживача. Принципи логістичного підходу вимагають інтеграції матеріально-технічного забезпечення, виробництва, транспорту, збуту і передачі інформації про пересування товарно-матеріальних цінностей у єдину систему, що повинно підвищити ефективність роботи у кожній із цих сфер і міжгалузеву ефективність.

 

Таким чином, мета логістики – це оптимізація циклу відтворення шляхом комплексного, орієнтованого на потребу, формування потоку матеріалів та інформації у виробництві та розподілі продукції.

 

Відомі дослідники у  сфері логістики бачать мету логістики  “в оптимізації пропозиції продукції  компанією таким чином, щоб ця продукція знайшла свого споживача  в найбільш вигідних щодо загальної  рентабельності умовах”.

 

Найчастіше мету логістичної  діяльності пов’язують з виконанням так званих правил логістики. Найбільш розповсюдженим підходом є виділення “шести правил логістики”, так званого логістичного міксу (за аналогією з маркетинговим міксом) чи комплексу логістики:

 

- продукт-потрібний продукт;

- кількість-у необхідній кількості;

- якість-необхідної якості;

- час-необхідно доставити  у потрібний час;

- місце-у потрібне  місце;

- витрати – з мінімальними  витратами.

 

Мета логістичної діяльності буде реалізована, якщо наведені вище правила виконані, тобто забезпечена найкраща і швидка відповідь на ринковий попит при найменших витратах. При цьому головна мета логістики є вираженням ідеальної ситуації, якої необхідно намагатися досягти.

 

Завдання за ступенем значимості розділяють на три групи:

 

- глобальні;

- загальні;

- часткові (локальні).

Незалежно від виду логістичної системи, її глобальними завданнями є:

 

- створення комплексних інтегрованих систем матеріальних, інформаційних, а якщо можливо, й інших потоків;

 

- стратегічне узгодження, планування і контроль за використанням логістичних потужностей сфер виробництва й обігу;

 

- постійне вдосконалювання логістичної концепції в рамках обраної стратегії в ринковому середовищі;

 

- досягнення високої системної гнучкості шляхом швидкого реагування на зміни зовнішніх і внутрішніх умов функціонування.

 

Вирішення глобальних завдань  не може бути реалізоване без постановки і вирішення загальних завдань. Умовою життєздатності логістичних  систем усіх видів є розв’язання  таких загальних завдань:

 

- здійснення наскрізного контролю за потоковими процесами в логістичних системах;

 

- розробка та удосконалювання способів управління матеріальними потоками;

 

- багатоваріантне прогнозування обсягів виробництва, перевезень, запасів і т.д.;

 

- виявлення незбалансованості між потребами виробництва і можливостями матеріально-технічного забезпечення, а також потребами у логістичних послугах під час збуту і можливостями логістичної системи;

 

- стандартизація вимог до якості логістичних послуг і окремих операцій;

 

- раціональне формування господарських зв’язків;

 

- виявлення центрів виникнення втрат часу, матеріальних, трудових і грошових ресурсів;

 

- оптимізація технічної та технологічної структури транспортно-складських комплексів;

 

- визначення стратегії та технології фізичного переміщення матеріальних ресурсів, напівфабрикатів, готової продукції;

 

- формалізація актуалізованих (поточних оперативних) логістичних цілей і параметрів функціонування логістичної системи.

 

Часткові  завдання в логістиці більш динамічні  та різноманітні:

 

- оптимізація запасів усіх видів і на всіх етапах товароруху;

- максимальне скорочення часу зберігання продукції;

- скорочення часу перевезень;

- швидка реакція на вимоги споживачів;

- підвищення готовності до постачань;

- зниження витрат у всіх ланках логістичного ланцюга;

- раціональний розподіл транспортних засобів; 

- гарантування якісного після продажного обслуговування;

-  підтримка постійної готовності до прийому, обробки і видачі інформації;

- послідовність і поетапність просування через трансформаційні об’єкти і т.д.

 

Практична реалізація методології  логістики виражається через  її функціональні важелі. З концептуальних позицій можна виділити такі функції  логістики.

 

Системоутворююча  функція. Логістика є системою ефективних технологій забезпечення процесу управління ресурсами. У вузькому значенні слова логістика утворює систему управління товарорухом (формування господарських зв’язків, організація пересування продукції через місця складування, формування і регулювання запасів продукції, розвиток і організація складського господарства).

 

Інтегруюча  функція. Логістика забезпечує синхронізацію процесів збуту, зберігання і доставки продукції з орієнтацією їх на ринок засобів виробництва і надання посередницьких послуг споживачам. Логістика дозволяє здійснити перехід від часткових завдань до загальної оптимізації.

 

Регулююча функція. Логістичне управління матеріальними і супутніми потоками спрямоване на економію всіх видів ресурсів, скорочення витрат живої й упредметненої праці на стику різних організаційно-економічних рівнів і галузей. В широкому значенні управлінський вплив полягає в підтримці відповідності поведінки частини логістичної системи інтересами цілого. Чим вищий ресурсний потенціал будь-якої підсистеми, тим більше вона у своїй діяльності повинна орієнтуватися на стратегію логістичної системи.

 

Результуюча функція. Логістична діяльність спрямована на постачання продукції в необхідній кількості, у зазначений час і місце з заданою якістю (станом), за мінімальних витрат. Логістика прагне охопити всі етапи взаємодії ланцюга “ постачання-виробництво-розподіл-споживання”, інакше кажучи, вона є алгоритмом перетворення ресурсів у постачання готової продукції відповідно до існуючого попиту.

 

2. Місце логістики запасів в логістичній системі організацій.

 

Матеріальні запаси – це продукція виробничо – технічного призначення, яка знаходиться на різних стадіях виробництва і обігу, вироби народного споживання та інші товари, що очікують на вступ у процес виробничого або особистого споживання.

 

Основними мотивами створення товарно – матеріальних запасів є:

 

1. Імовірність порушення  встановленого графіка постачань. 

2. Можливість коливання  попиту.

3. Сезонні коливання  виробництва деяких видів товарів. 

4. Знижки на покупку  великої партії товарів. 

5. Спекуляція. Ціна на деякі товари може різко зрости, тому підприємство, яке зуміло передбачити цей ріст, створює запас з метою одержання прибутку за рахунок підвищення ринкової ціни.

6. Витрати, пов’язані  з оформленням замовлення.

7. Можливість негайного обслуговування покупців.

8. Зведення до мінімуму простоїв виробництва через відсутність запасних частин.

 

Види товарно-матеріальних запасів:

 

1. За місцем продукції  в логістичному ланцюзі: запаси матеріальних ресурсів; запаси незавершеного виробництва; запаси готової продукції; запаси тари; запаси зворотних відходів.

 

2. По відношенню  до базисних логістичних активностей: запаси в постачанні (матеріальні ресурси постачальника для складів товаровиробника); виробничі запаси (матеріальні ресурси і незавершене виробництво) товарні (збутові) запаси (готова продукція, транспортні запаси, призначені для задоволення попиту споживачів); сукупні матеріальні запаси.

 

3. По відношенню  до комплексних логістичних активностей: складські; транспортні (запаси в дорозі, транзитні запаси); запаси вантажопереробки (консолідація, сортування).

 

4. За функціональним  призначенням: поточні (регулярні); страхові (гарантійні);  (створюються через затримки постачань у дорозі, збої у виробничо – технологічних циклах, зміна інтенсивності споживання); підготовчі (буферні)(наявність обумовлена необхідністю виконання певних логістичних операцій з приймання, оформлення, завантаження, розвантаження); цільові (сезонні, спекулятивні, запаси просування).

 

5. По відношенню  до ланки логістичного ланцюга  або логістичних посередників: в постачальників; в споживачів; в торгових посередників; в посередників у фізичному розподілі.

6. За структурною  роллю в системі управління  запасами: максимальний запас (нормативний рівень запасу); граничний запас (мінімальний рівень запасів, при досягненні якого необхідне їх поповнення, це «точка замовлення»); гарантійний запас (на випадок непередбачених замовлень та різких коливань попиту); поточний запас (фактичний рівень запасу у будь-який момент часу).

 

Управління запасами здійснюється за допомогою різноманітних економіко-математичних варіацій як задача на мінімум витрат, обумовлених створенням та збереженням запасів.

 

Сумарна величина витрат по створенню і зберіганню запасів складається з таких  основних складових:

 

- Ціна (собівартість);

- Заготівельні витрати; 

- Витрати на зберігання;

- Витрати прибутку внаслідок  закупівлі і зберігання запасів. 

 

Ціна матеріалів, що купуються  коливається навколо середньої  і тому певною мірою визначає політику закупівель. Тобто, відділ логістики формує матеріальні резерви адекватно стану маркетингового середовища.

 

Політика  закупівель за низькими цінами реалізується у трьох формах:

 

- Закупівлі виконуються, коли ціна стає нижчою за середню;

- Закупівлі здійснюються в надмірній кількості, коли надаються знижки;

- Здійснюються форвардні угоди з приводу ще невиробленого товару за ціною, що є вищою за поточну, але нижчою за очікувану.

 

Економія від проведення такої політики зіставляється з  величиною витрат, пов’язаних із зберіганням, переміщенням матеріалів, із втратою  прибутку із-за невикористаних можливостей після вкладення оборотних коштів у запаси.

 

Заготівельні  витрати пов’язані із створенням запасу і включають:

 

1) Зовнішні  поставки та відтворення виробничих  запасів:

- На утримання закупівельних підрозділів;

- На оформлення та розміщення замовлень;

- На укладання господарчих угод з постачальниками;

- На відрядження;

- На комунікацію;

- На завезення і розвантаження предметів постачання;

- На кількісно-якісне приймання та складське розміщення;

- На облік заготовчих операцій;

- На проведення розрахунків за поставками.

 

2) Постачання  на самому підприємстві та  створення заділів:

- На утримання виробничо-диспетчерського підрозділу;

- На складання графіків руху деталей у процесі оброблення;

- На внутрішньозаводські транспортно - переміщувальні операції;

- На переналагодження обладнання;

- Втрати прибутку, пов’язані з перервами;

 

Витрати зберігання, пов’язані із створенням запасів, як правило, залишаються незмінними (постійними) до їх певного рівня. Варіювати ця величина починає при надходженні на зберігання додаткових матеріалів.

 

Витрати зберігання включають такі елементи:

 

- На заробітну плату персоналу;

- На оренду та утримання складських приміщень;

- На виконання складських операцій;

- На відшкодування втрат від виконання складських операцій

- На облік матеріалів;

- Непродуктивні витрати (недостачі, втрати, збитки).

 

Витрати прибутку внаслідок закупівлі і зберігання виникають через втрачені можливості, які разом із витратами зберігання складають ціну утримання запасів. Ці витрати дорівнюють добутку рентабельності виробництва на середню вартість товарно-матеріальних цінностей, що знаходяться в запасах.