Логістичні інформаційні системи

   Технологічні  процеси роботи вантажного двору  і товарної контори є складовою  частиною загального технічного процесу. Деколи для великих вантажних  дворів, контейнерних пунктів та сортувальних платформ складають самостійні (окремі) технологічні процеси, пов’язані з технологією роботи станції, часом подачі та прибирання вагонів під вантажні операції.

   Технологічний процес передбачає послідовність і тривалість комерційних операцій, що виконуються на вантажному дворі та в товарній конторі. Найчастіше його розробляють за такою схемою:

   Стисла характеристика вантажного двору і товарної контори:

• масштабна схема розташування шляхів та обладнання
• вантажного двору, їх спеціалізація і розміри (довжина, площа тощо);
• перелік складів (відкритих і закритих), їх корисна площа та розрахункова місткість (в тоннах);
• перелік засобів механізації вантажно-розвантажувальних робіт та їх розрахункова продуктивність;
• перелік засобів механізації і автоматизації операцій у товарній конторі та їх продуктивність;
• план товарної контори, схема розташування машин, обладнання, довідкових вказівок та розміщення робітників;
• обсяг комерційних операцій, що виконуються тепер і виконуватимуться у найближчі два-три роки;
• відомість наявного і потрібного (розрахункового) штату робітників вантажного двору і товарної контори, включаючи вантажників та механізаторів;
• перелік об’єктів вантажного двору (сортувальна платформа, контейнерна площадка, підвищення шляхів тощо), режим їх роботи (в одну-дві зміни, цілодобово) у звичайні, святкові, вихідні дні;
• розрахункова потреба в автотранспорті для завезення і вивезення вантажів у робочі й вихідні дні (по об’єктах);
• характер нерівномірності надходження вантажів на об’єкти (мінімум, максимум, у середньому) і роботи товарної контори (за періодами доби);
• розклад приймання вантажів дрібними відправками і в контейнерах;
• завдання на формування прямих і перевантажуваних вагонів, що завантажуються дрібними відправками і контейнерами.

   Оперативне планування і управління комерційною роботою:

• стислий опис порядку розробки і затвердження добового плану роботи та його форми;
• схема інформації про надходження вантажів, прибуття їх на станцію і подання на вантажний двір для розвантаження;
• графік (розклад) роботи маневреного локомотиву на об’єктах вантажного двору;
• схема управління роботою вантажного двору і товарного контролю;
• схема зв’язку диспетчера з об’єктами і стислий регламент передавання команд і одержання інформації від робітників, зайнятих на виконанні комерційних операцій;
• форма диспетчерського графіка (звіту), в якому за встановленими періодами фіксується оперативне становище на вантажному дворі і в товарній конторі;
• схема і стислий звіт про виконання кошторисного завдання і добового плану роботи;
• таблиці норм часу на виконання комерційних операцій;
• іменний список осіб, відповідальних за забезпечення належної роботи об’єктів;
• технічні норми завантаження вагонів основними вантажами, що відправляються через вантажний двір;
• сітковий графік виконання вантажних і комерційних операцій на вантажному дворі і в товарній конторі.

   Технологія вантажних і комерційних операцій:

   зазначається  порядок приймання вантажу, призначеного для перевезення, навантаження на рухомий  состав, вивантажування з вагонів, складування, навантаження на автотранспорт і видача одержувачу на всіх об’єктах вантажного двору. Тут також регламентується робота товарної контори — оформлення і пересилання перевізних документів.

   Обов’язковою  складовою технологічного процесу  є графіки виконання операцій. Вони регламентують затрати часу і порядок виконання окремих операцій за елементами.

   У товарній конторі доцільно складати графіки на обробку одного документа (відправлення), на вантажному дворі  – окремо графіки на приймання, навантаження, розвантаження та видачу вантажів на складах станції і безпосередньо у вагон з вагона на одне відправлення (повагонне або дрібне) і на всю групу вагонів, які подаються одночасно. В будь-якому разі, коли у виконанні операцій беруть участь кілька робітників, у графіку треба зазначати виконавців усіх елементів, враховувати можливість паралельності їх роботи.

   На  основі технологічного процесу розробляють  інструктивно-технологічні карти для  робітників провідних професій: приймальників—здавальників вантажів, механізаторів, товарних касирів, таксирувальників, комерційних агентів, інформаторів, диспетчерів тощо. В карті зазначають посаду, місце роботи, дають перелік і послідовність операцій та норми часу на їх виконання, а також показують, від кого робітник одержує завдання і перед ким звітує за його виконання. В карті залежно від місцевих умов можуть бути зазначені й інші дані. Інструктивно-технологічні карти вивішують на всіх робочих місцях, де виконуються ті чи інші технологічні операції. Один примірник їх додається до технологічного процесу роботи вантажного двору і товарної контори.

   Перш  ніж розпочати складання технології робіт вантажного двору і товарної контори, бригада збирає і аналізує матеріали, дані звітів, що характеризують обсяг і характер роботи. Вона також ретельно досліджує робочі місця робітників провідних професій, вивчає умови і рівень організації праці. В процесі такого дослідження проводять хронометражні спостереження за виконанням технологічних операцій, визначають позавиробничі витрати робочого часу і причини, що зумовили їх, а також вузькі місця в роботі вантажного двору і товарної контори. В ході роботи вивчають найбільш раціональні прийоми виконання окремих операцій.

   Визначаючи технологічні норми, необхідно щоб вони були реальними і забезпечували:

   1) скорочення простоїв рухомого составу як під операціями, так і в очікуванні на них;

   2) підвищення рівня використання вантажопідйомності і місткості вагонів та автомобілів;

   3) підвищення продуктивності праці комерційних робітників, механізаторів, вантажників;

   4) поліпшення використання засобів механізації та автоматизації вантажних і комерційних операцій.

   Одна  з головних умов успішного виконання  технологічного процесу — суміщення операцій і по можливості не послідовне, а паралельне їх використання. Резервом підвищення продуктивності праці є вміле суміщення професій і повне завантаження усіх робітників протягом дня.

   Паралельне  завезення та вивезення вантажу  на станцію і зі станції — основна форма взаємодії залізничного та автомобільного транспорту. Дедалі більша увага приділяється організації перевезень за схемою вагон—автомобіль і автомобіль—вагон, без проміжного зберігання вантажу на складі. За умов вантажування з вагона в автомобіль за прямим варіантом засобами станції операції «вантажування», «видача» та «навантажування» є сумісними.

   Основна умова організації роботи за прямим варіантом — забезпечення завантажування й розвантаження рухомого составу у встановлені терміни при підведенні вагонів і автомобілів за графіками. Для цього на станціях здійснюють необхідні організаційно-технічні дії, а саме:

• єдине керівництво вантажно-розвантажувальними роботами (з вагонами і автомобілями), що виконуються засобами механізованих станцій вантажно-розвантажувальних робіт;
• єдиний технологічний процес виконання комерційних операцій при прийманні та видачі вантажів;
• контактний графік вантажно-розвантажувальних робіт з вагонами та автомобілями.

   Слід  врахувати місцеві умови роботи вантажного двору і автомобільного транспорту. Можливі такі схеми роботи за прямим варіантом:

• одночасне надходження вагонів та автомобілів згідно з контактним графіком на місця вантажно-розвантажувальних робіт ;
• постійна наявність на станціях певної кількості автомобілів, готових до приймання вантажів, що надходять залізницею.

   За  прямим варіантом завантажують не увесь вагон, а лише частину його. Найефективнішою є організація роботи за першою схемою. При цьому шлях має забезпечувати ритмічність підведення рухомого составу і своєчасну подачу його до вантажно-розвантажувальних фронтів у встановлений технологічним процесом час. Сутність контактного графіка полягає в тому, що в ньому суміщені за часом, обсягом перевезень процеси, які виконуються залізничним і автомобільним транспортом. Контактний графік забезпечує найвигідніші виробничі взаємозв’язки і послідовність виконання окремих операцій з обробки рухомого составу з мінімальними затратами часу і коштів. Отже, тільки узгоджена робота транспорту, складського господарства фірми дає змогу забезпечити оптимальну логістичну систему переміщення матеріального потоку.

   Технічні  засоби, що подають вантажовідправники залізницею або підприємства автотранспорту під навантаження, мають бути у  хорошому технічному і комерційному стані.

 
 
Практична частина  контрольної роботи 
 
На підставі даних таблиці та варіанту 10: 
   а) знайти економічний розмір замовлення за базових умов (без врахування впливу транспортних витрат та цінових знижок); 
   б) знайти економічний розмір замовлення з урахуванням впливу       транспортних витрат; 
   в) знайти економічний розмір замовлення з урахуванням цінових знижок за різного обсягу замовлення. 
 

     А) =

     Б) Дрібна партія – 188 од

велика партія – 217 од.                                                                      
 

• витрати на утримання запасів: 
  дрібна:  
  велика:
• витрати на оформлення замовлення: 
  дрібна:  
  велика:
• транспортні витрати: 
  дрібна:  
  велика:  
   
  Суми визначених витрат за різних обсягів замовлення: 
  Σ=4663,94 
  Σ=4642,36 
  Отже, доцільніше обрати обсяг замовлення 207од. продукції

 
 
           В) І обсяг =  
               ІІ обсяг =

ІІІ обсяг =  
 
           
       ●   витрати на оформлення замовлень: 
            І обсяг =  
             ІІ обсяг =

ІІІ обсяг =

                       ●   витрати на утримання запасів: 
                             І обсяг =  
                             ІІ обсяг =

                             ІІІ обсяг =  
                       

                  ●   витрати на придбання  запасів: 
                              
                       І обсяг =  
                       ІІ обсяг =