Логістика як нове, прогресивне мислення

Вступ

Сучасні підприємства використовують логістику як нове, прогресивне мислення, методологію найефективнішої виробничо-господарської, підприємницької й комерційної  діяльності, яка відкриває широкі можливості й перспективи для  підвищення їх ефективності та конкурентоспроможності. Особливої значущості на підприємствах  набуває проблема формування адекватної ринковій економіці сфери обігу, яка обслуговує рух матеріальних і інформаційних потоків. Її вирішення  потребує нових підходів використання концепцій логістики, які не тільки можуть істотно вплинути на ефективність підприємств за рахунок поліпшення якості постачань і скорочення логістичних  витрат у сфері обігу, а й дають  змогу одержати додаткові конкурентні  переваги на ринку.

Логістична діяльність як інтегроване управління потоками на промисловому підприємстві охоплює  всі його функціональні підрозділи і напрями – постачання, виробництво, маркетинг, збут, фінанси, інфраструктура. Тому важливим моментом дослідження  сутності логістичної діяльності є  розгляд її складових – функціональних напрямів. Об’єктом логістичної діяльності підприємства виступає сукупність матеріальних, фінансових, інформаційних та сервісних  потоків [1,ст.48].

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Традиційні методи управління логістичною діяльністю характеризуються такими особливостями:

- Аналіз повної вартості  означає врахування всіх економічних  змін, що виникають при будь-яких  змінах в логістичній системі.  Використання аналізу повної  вартості означає ідентифікацію  всіх витрат в логістичній  системі і таке їх перегрупування, яке дозволить зменшити сумарні  витрати. Застосування аналізу  повної вартості передбачає можливість  варіювання ціною при пошуку  рішень, тобто можливість підвищити  витрати в одній області, якщо  в цілому в системі це призведе  до економії.

- Із загального числа  найменувань найбільша вартість  запасу припадає на відносно  невелику їх кількість. Дану  залежність демонструє АВС-аналіз, який є методом, за допомогою  якого визначають ступінь розподілу  конкретної характеристики між  окремими елементами якої-небудь  множини. У його основу покладено  припущення, що відносно невелика  кількість видів товарів, які  повинні неодноразово закуповуватися, складає велику частину загальної  вартості товарів, що закуповуються.  [5,ст.91].

В основі методу АВС лежить так зване правило Паретто. відповідно до якого виділяються такі групи  запасів:

• Група “А”: найбільш дорогі та коштовні товари, на частку яких припадає приблизно75-80% загальної вартості запасів, але вони складають лише 10-20% загальної  кількості товарів, які знаходяться  на зберіганні.

• Група “В”: середні  за вартістю товари. Їх частка в загальній  сумізапасів складає приблизно 10-15%, але у кількісному відношенні ці запаси складають 30-40% продукції, яка  зберігається.

• Група “С”: найдешевші. Вони становлять 5-10% від загальної  вартості виробів, які зберігаються, і 40-50% від загального обсягу зберігання.

Аналіз АВС дозволяє класифікувати  асортименти одиниці за їх вартістю. Принцип диференціації асортименту  в процесі аналізу XYZ інший - тут  весь асортимент поділяють на три  групи залежно від рівномірності  попиту і точності прогнозування. До групи “Х” включають товари, попит на який рівномірний, або може незначно коливатися. Обсяг реалізації за товарами, включеними до даної групи, добре передбачається. До групи “Y”  включають товари, які споживаються в обсягах, що коливаються. Зокрема, до цієї групи можуть бути включені товари із сезонним характером попиту. Можливості прогнозування попиту за товарами цієї групи – середні. До групи “Z” включають товари, попит  на які виникає лише епізодично, будь-які тенденції відсутні. Прогнозувати обсяги реалізації товарів цієї групи  досить складно.

Результатом спільного проведення аналізу АВС і XYZ є матриця, яка  складається з дев’яти різних класів (Таблиця 1).

Таблиця 1. Комбінація

 АВС- та XYZ-аналізу

 

Інноваційними методами логістичної  діяльності в Україні необхідно  вважати:

• 1. Система KANBAN розроблена Корпорацією "Toyota Motors" Ключовими чинниками впровадження цієї системи повинні бути:

• раціональна організація  і збалансованість виробництва;

• тотальний контроль якості на всіх стадіях виробничого процесу  і якості початкових ресурсів у постачальників;

• партнерство тільки з  надійними постачальниками і  перевізниками;

• підвищена професійна відповідальність і висока трудова  мораль усього персоналу.

Засобом передачі інформації в системі є спеціальна картка "kanban" в пластиковому конверті. Поширено два види карток; відбору  і виробничого замовлення. У картці відбору вказується кількість деталей (компонентів, напівфабрикатів), яка  має бути узята на попередній ділянці  обробки (складки), тоді як в картці виробничого замовлення - кількість деталей, яка має бути виготовлена (зібрано) на попередній виробничій ділянці. Ці картки циркулюють як усередині підприємств "Toyota", так і між корпорацією і компаніями, що співпрацюють з нею, а також на підприємствах філій. Таким чином, картки "kanban" несуть інформацію про кількості продукції, що витрачаються і вироблюваних.

У системі відсутнє складування  на місцях, оскільки використовуються тільки контейнери, переміщувані від  одного оброблювального центру до іншого за допомогою технологічного транспорту. Кожен повністю заповнений контейнер  має прикріплену на нім картку "kanban" з наступною інформацією: код компонента (напівфабрикату); опис; продукція (кінцева, проміжна), де ці компоненти використовуються; номер (код робітника), де робиться компонент; номер оброблювального  центру (код робітника), який використовує цей компонент; кількість компонентів  для цього контейнера; кількість  контейнерів (карток "kanban") поряд  з оброблювальним центром [2,ст.96].

Картки "kanban" можуть бути двох кольорів: білого і чорного. Білі картки знаходяться у контейнерах  на входах. Чорні картки "kanban" знаходяться  на контейнерах у позиції виходу і означають дозвіл на обробку. Інформація на картках, прикріплених до контейнерів, відноситься до конкретного контейнера і фіксує його об'єм і відповідні вищеперелічені реквізити. В процесі  управління кожною операцією за логістичною  технологією KANBAN беруть участь тільки вільні картки, відокремлені від контейнера.

KANBAN - це типова схема  виробничої системи, що "тягне", де контейнери з деталями (що  становлять виробничий запас)  переміщаються тільки залежно  від споживання на наступних  ділянках. Важливими елементами KANBAN є інформаційна система, що  включає не лише картки, але  виробничі, транспортні і постачальницькі  графіки, технологічні карти,  інформаційні світлові табло  і так далі; система регулювання  потреби і професійної ротації  кадрів : система тотального (TQM) і  вибіркового контролю якості  продукції; система вирівнювання  виробництва і ряд інших.

Практичне використання системи KANBAN, а потім її модифікованих  версій повинно значно поліпшити  якість продукції, що випускається, скоротити  логістичний цикл, істотно підвищивши оборотність оборотного капіталу фірм; знизити собівартість виробництва, виключити страхові запаси

• Іншою поширеною у світі логістичною концепцією є метод "Just - in - Time" - J I T ("точно в строк"). Первинним гаслом концепції J I T повинно бути потенційне виключення запасів матеріалів, компонентів і напівфабрикатів у виробничому процесі. Якщо виробничий розклад заданий (абстрагуючись доки від попиту або замовлень), то можна так організувати рух матеріальних потоків, що усі матеріали, компоненти і напівфабрикати поступатимуть в потрібній кількості, в потрібне місце і точно до призначеного терміну для виробництва або зборки готової продукції. З логістичних позицій J I T - це логіка управління запасами без обмежень до вимоги мінімуму запасів, в якій потоки матеріальних ресурсів ретельно синхронізовані з потребою в них, що задається виробничим розкладом випуску готової продукції.

Таким чином J I T - це сучасна  концепція побудови логістичних  систем у виробництві (операційному менеджменті), постачанні і розподілі, що базується на синхронізації процесів доставки матеріальних ресурсах, і  готовій продукції в необхідних кількостях на той час, коли ланка  логістичної системи їх потребує, з метою мінімізації витрат, пов'язаних із утриманням запасів.[4,ст. 45]

Дана концепція орієнтована  на короткі складові логістичних  циклів, що вимагає швидкої реакції  ланок логістичної системи на зміну попиту і, відповідно, виробничої програми, що зумовлює такі характерні риси:

• мінімальні запаси матеріальних ресурсів, готової продукції;

• короткі виробничі (логістичні) цикли;

• невеликі обсяги виробництва  готової продукції і поповнення запасів (постачань);

• взаємини по закупівлі  матеріальних ресурсів з невеликою  кількістю надійних постачальників і перевізників;

• ефективна інформаційна підтримка;

• висока якість готової  продукції і логістичного сервісу.

Впровадження концепції JIT. повинно покращити якість готової  продукції і сервісу, мінімізувати зайві запаси і як наслідок змінити  фірмовий стиль менеджменту за рахунок  інтеграції комплексних логістичних  активностей.

Новизна застосування логістичної концепції є очевидною. Важливим принципом застосування логістичної концепції управління є переорієнтація з кількісних критеріїв оцінки господарської діяльності на якісні. Традиційна концепція управління спрямована на досягнення максимального виробничого результату. Орієнтація на масове виробництво, максимальне завантаження виробничих потужностей - основні принципи традиційної концепції управління. Такі підходи організації діяльності підприємства в ринкових умовах господарювання не приносять потрібного економічного результату.

Логістична концепція - орієнтується на економічний результат. Вона спрямована на управління матеріальними потоками. Такий підхід організації підприємства забезпечує гнучкість виробництва  продукції, оптимальне завантаження потужностей, високий рівень виробничої інтеграції. Виробництво, орієнтоване на попит  забезпечує оптимальне задоволення  потреб споживачів. Цей принцип логістичної  концепції відображає врахування принципів  маркетингової концепції.[ 10,ст.79]

Як показують дослідження, логістика  є своєрідним господарським мисленням, що здатне об'єднати усі внутрішні  процеси підприємства в єдине  ціле та безконфліктно пов'язати  їх з процесами, що відбуваються у  зовнішньому середовищі. Організація  логістичної системи на підприємстві забезпечить плавний перехід  від одного внутрішньовиробничого  процесу до наступного. Можливість застосування логістики практично  у всіх сферах діяльності, оптимізація  усіх економічних процесів та управлінських  рішень підтверджує її універсальність  та багатовекторність як науки. Універсальність  логістики пояснюється тим, що вона здатна пристосуватись до особливостей системи будь-якого підприємства, гармонізувати його внутрішньовиробничі  процеси та забезпечити плавний  перехід від одного процесу до наступного. Вже сьогодні логістику  застосовують не тільки в промисловості, торгівлі, транспорті. Вона знайшла  своє місце у сфері послуг, організації  банківської, страхової діяльності, навіть у сфері комунального господарства і туризму [7,ст.121].

Уже існують перші логістичні консалтингові  фірми. При застосуванні інтегрованих логістичних систем підвищується продуктивність праці робітників [3,ст.86], що свідчить про мотиваційні властивості логістики для персоналу.

Успішність запровадження теоретичних  положень логістичних концепцій  у діяльність підприємств є давно  доказана на розвинених зарубіжних ринках. Багато підприємств поклали в  основу своєї діяльності логістику.

За оцінками фахівців, застосування логістики, призводить до скорочення запасів  на 50-95%, термінів доставки - на 25-45%, загальної  тривалості виконання замовлень - на 50-70% [6]. Дослідження показують, що прибуток підприємства за таких умов зросте приблизно на 11%, рентабельність - на 15%.

Підприємства розвинених країн  Європейського союзу, США практично  не уявляють своєї діяльності без  спеціальних відділів логістики. Витрати  на логістику у світі складають  в середньому 12 % вартості валового світового продукту, у т.ч. Сінгапурі - 14 %, ФРН - 13 %, Республіці Корея - 12,3 %, Японії - 11,5 %, США - 10,5 % [6]. Підраховано, що кожного року розміри ринку логістичних послуг у світі зростають на 4-5%. За дослідженнями, що проводились британськими науковцями, у вартості товару (послуги), що уже знаходиться в споживача близько 70 % вартості складають витрати, пов'язані з логістикою [8,ст.79]. Підприємства зарубіжних країн використовують у своїй діяльності поелементну логістику, організовують внутрішньовиробничі процеси за логістичними принципами. При обстеженні підприємств різних галузей ФРН, Нідерландів, Великобританії, Франції, Бельгії, Іспанії нерегулярне добове логістичне планування застосовують 57 % компаній [3], використання елементів логістики на семиденний термін з метою зниження витрат виробництва застосовують 20 % досліджуваних компаній, впровадження інтегрованої системи, що пов'язана із поставкою сировини, матеріалів, доставкою готової продукції до споживача - 23% компаній. На підприємствах, де почали використовувати логістичні технології, продуктивність праці робітників на 9,9 %.

У багатьох країнах світу напрями  удосконалення діяльності підприємств  спрямовані на зниження витрат, пов'язаних з логістикою. Мова йде про зниження витрат при оптимізації технології руху потоків постачання, збуту, покращення взаємодії учасників складського, транспортного процесів. Саме на процесах транспортування, складування та зберігання потрібно зосереджувати найбільше  зусиль. За матеріалами економічної  і соціальної ради ООН, на виробництво  товарів припадає лише 2 % загального часу виготовлення товару. Решту часу - це постачання сировини, матеріалів, доставка їх безпосередньо на місця  виробництва, переміщення потоків  незавершеного виробництва (внутрішньозаводські  переміщення), переміщення готової  продукції на склад, її зберігання, транспортування, операції завантаження, перевантаження та відвантаження. Вартість запасів матеріальних ресурсів в  країнах Західної Європи складають  в середньому 10-18% вартості валового національного продукту, в залежності від країни [7].