Розробка стратегії логістичного обслуговування торгового підприємства на прикладі ПАТ КЗШВ «Столичний»

  Серед торговельних підприємств лише одиниці мають добре опрацьовану стратегію діяльності,  яка передбачає комплексне управління матеріальними та інформаційними потоками з урахуванням сучасних концепцій управління.  Тому необхідно створити певну рекомендаційну модель побудови логістичної стратегії як складової загальної стратегії діяльності торговельного підприємства.  Як відомо, стратегія сучасної фірми зорієнтована на: 

- збільшення вартості  фірми; 

- клієнта в сенсі створення  для нього споживчої вартості;

- процеси та аналіз  їх ефективності;

- удосконалення ключових  чинників конкурентної переваги.

  Логістику торговельного підприємства в стратегічному управлінні розглядаємо як ключовий чинник успіху фірми на ринку, оскільки вона охоплює матеріальні та інформаційні потоки, у яких сконцентрована основна економічна потужність торговельних підприємств. Формування логістичної стратегії становить комплексний,  впорядкований та інтегрований процес,  спрямований на отримання сукупних результатів системи в сенсі створення вартості і покращання рівня обслуговування для споживачів.  Цей процес сконцентрований на отриманні сатисфакції клієнтів, враховуючи та передбачаючи їхні майбутні потреби [6,с.57]. 

  Головна стратегія торговельного підприємства орієнтована на покращання ефективності функціонування матеріалопотоків підприємства. Логістична стратегія як стратегія функціонального рівня тісно пов’язана з маркетинговою стратегією, становлячи певне доповнення одна одній. Цілі стратегій конкуренції торговельних підприємств збігаються з цілями логістичних стратегій,  які скеровані на підвищення ефективності функціонування матеріалопотоків. Основними логістичними стратегічними цілями торговельного підприємства, на мою думку, повинно бути покращання логістичного обслуговування, а також оптимізація витрат матеріальних та інформаційних потоків.  Отже,  логістичну стратегію можна розглядати як поглиблення традиційної стратегії торговельного підприємства. 

  Основними характеристиками сучасної логістичної стратегії фірми можна вважати наступні:

- узгодженість рішень усіх логістичних підсистем;

- послідовність і комплексність дій різних часових періодів;

- реальність і еластичність  планів.

  Основними елементами модельного подання логістичної стратегії є сукупність логістичних стратегічних рішень у сферах перебігу логістичних процесів закупівель,  зберігання,  транспорту- вання і дистрибуції. Логістична стратегія має внутрішній вимір, охоплюючи реалізацію ефективних матеріальних та інформаційних потоків в межах торговельного підприємства; а також зовнішній – це зв’язки з оточенням в реалізації закупівель і дистрибуції товарів [7,с.214]. 

  Побудова логістичної стратегії для торговельних підприємств відбувається у кілька етапів:

- стратегічний аналіз  логістичної системи підприємства;

- проектування моделі  логістичної стратегії; 

- реалізація стратегії; 

- контроль за реалізацією  стратегії. 

  Стратегічний аналіз полягає в діагностиці логістичної системи, в результаті якої повинні бути сформульовані ключові компетенції успіху,  на які має спиратися логістична стратегія.  Аналіз проводиться в межах логістичної системи торговельного підприємства,  а також дослідження можливостей та зовнішніх загроз функціонування  на ринку. Зовнішній аналіз можна назвати “логістичним оточенням”, адже він повинен враховувати усі можливі чинники зовнішнього впливу на функціонування логістичної системи торговельного підприємства. До таких чинників належать: логістична інфраструктура регіону і країни, логістика конкурентів,  контрагентів і клієнтів.  Натомість внутрішній стратегічний аналіз можна назвати “аналізом засобів логістики підприємства”,  він стосується логістичної системи підприємства і складників логістичних процесів:  матеріалопотоків,  запасів,    інформаційних потоків,  логістичних витрат, логістичної інфраструктури. Аналіз оточення і засобів логістики для підприємства можна реалізувати, використовуючи традиційні методи стратегічного аналізу.

У  моделюванні логістичних стратегій необхідно враховувати такі чинники. 

1. Зовнішні.

2. Внутрішні.

3. Похідні.

У зарубіжній літературі в теорії управління часто застосовують таку класифікацію стратегій [3,с.157]:

- стратегії офенсивні,  тобто на основі активних дій,  направлені на розвиток і інновації: стратегії низьких витрат, диференціації, концентрації;

- стратегії дефенсивні,  скеровані на зміцнення існуючих  ринкових позицій,  з використанням  нових можливостей: стратегія  лідерства, швидкого виходу з ринку.

У моделюванні логістичних  стратегій можна зустріти такі критерії:

- зменшення сукупних витрат;

- диференціація логістичного  обслуговування клієнтів;

- інноваційність [7,с.215].

Інноваційність у моделюванні  стратегій проявляється у наступному: 

- мінімум сукупних логістичних витрат;

- максимум доданої вартості  за існуючих витрат;

- еластичність логістичної  системи, тобто швидке пристосування  до змін в оточенні. 

  Для офенсивних стратегій ціль логістики буде скерована на покращання рівня логістичного обслуговування. Допоміжні кроки в такому випадку – це організація вчасних поставок, надійність поставок, еластичність поставок, доступність товарів із запасу тощо.  Натомість для дефенсивних стратегій основною метою буде зменшення витрат матеріалопотоку.  Допоміжні цілі стосуються:  оптимального рівня запасів,  скорочення циклу реалізації замовлення, ефективного використання складської і транспортної інфраструктури тощо. 

  Засадами моделі стратегії на основі редукції сукупних витрат є проведення ефективного комплексного аналізу матеріальних та інформаційних витрат з метою редукції дій, що не додають  споживчої вартості.  Стратегія має полягати у зменшенні витрат функціональних логістичних підсистем підприємства:  постачанні,  утриманні запасів,  транспортуванні і дистрибуції. Ця модель пов’язана з сучасною концепцією теорії обмежень (TOC – Teory of Constarints),  концепцією еластичного управління (leagile), реінжинірингом процесів (BPR – Business Process Reengineering).  Натомість моделі,  скеровані на поліпшення рівня логістичного обслуговування,  концентруються на збільшенні споживчої вартості товарів внаслідок покращання логістичного обслуговування.  Тут існують такі сучасні концепції управління,  як ефективне обслуговування клієнтів (ECR  – Efficient Consumer Response),  всеохоплюючий менеджмент якості  (TQM  – Total Quality Management), швидкість реакції (QR – Quick Response). Тотальне управління якістю (TQM) – це постійно удосконалювана система практичних навиків,  прийомів чи методів навчання,  яка призначена для управління організаціями у швидко змінному світі.  Впровадження TQM  покращує роботу торговельних компаній у багатьох напрямках: значно зменшує недоліки функціонування матеріалопотоків, у тому числі пришвидшує доставку та зменшує вартість [7,с.3].

  Інноваційність становить важливу ознаку логістичних стратегій,  адже саме позитивна унікальність творить конкурентну перевагу.  Інноваційність у логістиці полягає здебільшого у впровадженні сучасних  інформаційних розв’язань, наприклад комплексного управління процессами підприємства типу ERP  (Enterprise Resources Planning),  що пришвидшує і спрощує управління матеріальними та інформаційними    потоками,  а також впровадження сучасних концепцій управління.

  У сучасних умовах господарювання основною ідеєю логістичних стратегій є так звана  “боротьба з часом” [2,с.224].  Мета цієї ідеї полягає у зменшенні витрат матеріальних потоків і пришвидшенні обігу грошей для збереження ліквідності,  тобто у скороченні циклу реалізації замовлення зі сторони як постачальника, так і покупця. Отже, існує тісний зв’язок між описаними видами моделей логістичних стратегій, що є певним підтвердженням логістичної комплексності. У цьому випадку комплексність полягає в застосуванні різних способів з метою досягнення однієї логістичної стратегічної цілі. Її можна назвати логістичною місією, основна ідея якої ґрунтується на ефективному задоволенні потреб споживачів. Залишається додати, що це становить доповнення до головної мети функціонування будь-якого торговельного підприємства.

  Висновок. З’ясовано що логістична стратегія –  це "сукупність певних видів логістичної діяльності та віднесених до них логістичних функцій/операцій,  які визначають довгостроковий логістичний профіль підприємства".

  Відомі підходи таких  авторів переважно іноземними науковцями,  серед яких: Я. Вітковскі, Е. Ґолембська, Ч. Сковронек, М. Чєшельські, Дж. Койль, Х.-К. Пфоль, Т. Алєсінская. Серед українських авторів можна виділити публікації Є. Крикавського, Р. Ларіної, О. Тридіда, які основну увагу приділяють логістичній стратегії промислового підприємства.

  Основною складовою стратегії торговельного підприємства є логістична стратегія. Побудова такої стратегії торговельного підприємства реалізується на основі моделювання.  Базовими елементами моделі є: перебіг логістичних потоків, ключові чинники успіху підприємства, сучасні концепції управління.

  Для зміцнення та підтримання конкурентоспроможності торгового підприємства необхідно розробляти модель логістичної стратегії та здійснювати контроль за її дотриманням. Логістична стратегія торговельних підприємств становить інструмент реалізації головної стратегії підприємства. Модель логістичної стратегії для торговельного підприємства повинна становити функціональну програму діяльності, яка була б запорукою зміцнення конкурентоспроможності фірми.  Основними складовими моделі логістичної стратегії торговельного підприємства є ключові компетенції успіху фірми і сучасніконцепції управління. 

  Список використаних джерел:

1.  Фролова Л. В. Механізми  логістичного управління торговельним  підприємством /  Л. В. Фролова  ; Донецький держ.  ун-т економіки  і торгівлі ім. М. Туган-Барановського. — Донецьк : ДонДУЕТ, 2005. — 322 с. 

2.  Тридід О.  М. Логістичний  менеджмент :  навч.  посіб. /  О.  М. Тридід,  К. М. Таньков ; за ред. проф., д-ра екон. наук  О. М. Тридіда. — Xарків : ВД "ІНЖЕК", 2005. — 224 с. 

3.  Крикавський Є. В.  Логістика. Основи теорії : підруч. — 2-е вид., доп. і переробл. / Є. В. Крикавський. — Львів : Інтелект-Захід, 2006. — С. 156. 

4. Крикавський Є.В. Сучасні  аспекти теорії і методології  логістик: Тези доповідей ІV Міжнародної  наук.-практ. конф. „Маркетинг і  логістика в системі менеджменту.”  – Львів, 2002. – 416 с

5.  Уотерс Д. Логистика. Управление цепью поставок / Д. Уотерс : пер. С англ. — М. : ЮНИТИ-ДАНА, 2003. — 503 с. — (Серия  "Зарубежный учебник").

6.  Бандирська О.В., Тези доповіді в збірнику тез “Міжнародного Конгресу з якості-2005”:  “Філософія TQM  та необхідність її поширення в Україні”. – Східниця, 2005. – С. 3–5.

7. Witkowski J., Metodologiczne podstawy strategii logistycznej w przedsiębiorstwie // GmiL. – 1993. – Nr 12. – S. 214–217.

Робота виконана під науковим керівництвом к.е.н, доцента  Лукашової Л.В.