Сутність, мета,завдання та функції виробничої логістики

 

Зміст

А. Теоретична частина

1. (5) Сутність, мета,завдання та функції виробничої логістики _____2

 

  Б. Практична частина __________________________________________15

3. Список використаної літератури _______________________________18

А. Теоретична частина

     Сутність, мета,завдання та функції виробничої логістики

     Логістика — це сучасна наука про раціональну організацію виробництва та розподілу. Завдяки цій науці можна забезпечити доставку будь-яких вантажів у найкоротші терміни та з найменшими трудовими, матеріальними та фінансовими витратами.

З точки  зору менеджера та бізнесмена, котрий функціонує у сфері маркетингу, логістика  інтерпретується наступним чином: це організація планування та управління підготовкою й цілеспрямованим  використанням засобів та послуг, необхідних для вирішення конкретних завдань. Логістика переслідує мету попередньої підготовки визначеного товару у визначений час при мінімальних витратах.

     Логістика включає  в себе управління транспортом, складським господарством, запасами товарів, кадрами, інформаційними системами, комерційною діяльністю та іншими галузями. Принципова новизна логістичного підходу — органічний взаємозв'язок, інтеграція вищевикладених галузей у цілісну матеріалопровідну систему.

Мета  логістичного підходу — наскрізне управління матеріальними потоками.

Останнім  часом у закордонній практиці і в нашій країні усе частіше  зустрічається термін "логістика". Відомо, що логістичні підходи широко використовувалися в часи II Світової війни, особливо американською армією для забезпечення вояк харчуванням та зброєю. Давні греки розуміли під логістикою — мистецтво виконання розрахунків. Спеціальних державних контролерів називали логістами. У Римській імперії широко використовувався досвід греків, хоча у визначенні логістики вкладали дещо інший зміст, тут розуміння логістики — розподіл продуктів.

На сьогоднішній день основними принципами логістики  є моделювання, системний аналіз, зворотні зв'язки. Зворотні зв'язки в  логістиці розглядаються як попит  споживача. Критерії логістики — мінімальні витрати матеріальних та трудових ресурсів на задоволення цього попиту.

Логістика — унікальна атмосфера творчості  для стратегічної орієнтації розвитку виробництва, що безперервно корегується  попитом споживача на виготовлений товар.

Розрізняють макрологістику й мікрологістику, у залежності від ступеня вивчаючих систем. Цивільну, воєнну, транспортну, туристичну, бізнес — логістику в залежності від вивчаючих галузей та складу логістичних систем.

Основною  особливістю логістичних систем є їх чітка спрямованість на задоволення попиту споживача, котрий розглядається як звротній зв'язок системи, який визначає стратегічні завдання функціонування, принципова схема логістичної системи наводиться на рис. 1.1.

Рис. 1.1. Принципова схема логістичної системи.

     Якщо  розглядати у цілісності коло проблем, що стосуються логістики, то загальними для них будуть питання управління різними джерелами (людськими, матеріальними, речовинними, енергетичними, фінансовими). На об'єкт логістики можемо дивитись з різних точок зору, можемо розглядати з точки зору маркетолога, фінансиста, менеджера, вченого. Цим пояснюються різні тлумачення визначення логістики.

Аналіз закордонної  й вітчизняної літератури показав, що на сьогоднішній день під визначенням логістики розуміють:

1. Новий напрямок  в організації руху вантажів.

2. Теорія планування  різних джерел у суспільно-машинних  системах.

3. Сукупність  різних видів діяльності з  метою отримання необхідної кількості вантажів у потрібному місці призначення в необхідний час із мінімальними витратами.

4. Інтеграція  перевізного й виробничого процесів.

5. Процес планування  витрат по переміщенню й збереженню  вантажів від виробництва до  споживання.

6. Інфраструктура  економіки.

7. Ефективне  керування виготовленою продукцією  від місця виробництва до місця  споживання.

8. Новий науковий  напрямок, пов'язаний з розробкою  раціональних методів управління  матеріальними та інформаційними  потоками.

9. Наука про раціональну організацію виробництва й розподіл товарів.

Усю сукупність визначень логістики можемо розділити  на 2 групи.

     Визначення  першої групи трактують логістику  таким чином: логістика — напрямок господарчої діяльності туристських комплексів, котрі полягають в управлінні матеріальними потоками у сферах виробництва та споживання.

Друга група визначень розглядає логістику, як міжнародний науковий напрямок, котрий безпосередньо пов'язаний з  пошуками нових можливостей підвищення ефективності руху матеріальних потоків. У закордонній літературі частіше за все поняття логістики розглядається, як процес управління пересуванням та збереженням сировини, компонентів та готової продукції у господарчому обігу з моменту сплати грошей постачальникам до моменту отримання грошей за доставку виготовленої продукції споживачеві.

     Зміни в управлінській орієнтації стали  причиною розробки нової концепції  управління матеріальними потоками, що одержала назву "логістика". Сутність концепції полягає в інтеграції всіх функціональних сфер, пов'язаних із проходженням матеріального потоку від виробника до споживача в єдиний комплекс, який називається комплексом логістики. Концепція містить у собі значні резерви економії корпоративних витрат. Дослідження, що проводилися Національною радою з управління фізичним розподілом (National Council of Physical Distribution Management, USA), показали, що впровадження інтегрованої логістичної системи може привести до економії в розмірі 10-20 % від загальних корпоративних витрат. Сучасні методи підвищення ефективності управління матеріальними потоками мають практичний інтерес для української економіки, їхнє використання дасть можливість підприємствам нашої країни ефективно діяти як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках.        Тільки в 60-х роках XX століття ці принципи логістики стали застосовуватися не тільки в системі постачання армій, але й у промисловості деяких країн Західної Європи. Інтенсивний розвиток логістики у невійськовій галузі пов'язується з енергетичною кризою початку 70-х років. Саме тоді спеціалісти звернулися до логістики як однієї з ефективних форм інтеграції виробництва, транспортування, розподілу і збуту товарів із широким залученням сучасних технічних засобів.         Існує багато визначень логістики, тому що вона — новий науковий напрямок, що знаходиться в стадії формування. Крім того, труднощі з визначенням поняття логістики пояснюються тим, що логістика має багато розділів, про що свідчать її функції (рис. 1.2)

Рис. 1.2. Функції логістики

     Відповідно  до одного із найзагальніших визначень, логістика е теорією і практикою  управління матеріальними потоками. З погляду менеджера, логістика  інтерпретується як організація  управління цілеспрямованою підготовкою і доцільним використанням коштів і послуг, необхідних для вирішення конкретних завдань.

Логістика виступає як певна виробнича інфраструктура економіки. Вона базується на чіткій взаємодії попиту, поставок, виробництва, транспортування і розподілу продукції. Логістика починається з первинних джерел сировини або вироблення напівфабрикатів, продовжується в обігу матеріалів і напівфабрикатів у рамках виробничого процесу підприємства і завершується доставкою готової продукції споживачу для досягнення економічних цілей підприємця.

З позиції  маркетингу, логістика — процес управління виробництвом, рухом і  збереженням матеріалів і товарів, а також супутніми інформаційними потоками за допомогою організації  каналів товароруху, причому поточні й майбутні витрати мінімізуються за умови високоефективного виконання і доставки замовлень.

Основні функції макрологістики наступні:

• контроль за якістю, розподіл випуску виробів  по виробничих підрозділах підприємства;

• переробка  транспортованих вантажів — урахування й управління запасами, їхнє переміщення, зв'язок і організація інформаційних потоків;

• упакування виробів, їхнє зберігання, складування, навантажувально-розвантажувальні операції;

• маркетинг  — фінансування і взаємні розрахунки, планування попиту на основі вивчення ринку, організація служби постачання і збуту;

• споживання — проектування замовлень на продукцію, складування запасів, забезпечення споживачів, фінансування замовлень.

Отже, логістику  на сучасному етапі варто розглядати як ключовий елемент конкурентної ринкової стратегії підприємства, як ключову первинну діяльність із забезпечення конкурентних переваг.

В умовах лібералізації економіки логістика  повинна одержати своє визнання і  в Україні. На початкових стадіях  формування логістичних структур можна звернутися до міжнародного досвіду в цій галузі. В багатьох країнах функціонують національні логістичні об'єднання, створена Європейська асоціація логістики (ELA). Авторитетними теоретичними джерелами є періодичні видання: "Logistics" (Велика Британія), "Logistiques Magazine" (Франція), "Logistik Spektrum" (Німеччина), Production and Inventory Management" (США), "International journal of Physical Distribution and Logistics Management" тощо.

У термінологічному словнику з логістики, котрий був виданий у Росії в 1995 році, дається наступне визначення: "Логістика" ("logistics") — наука про планування, контроль та управління транспортуванням, складуванням та іншими матеріальними операціями, котрі здійснюються в процесі доведення сировини до виробничого підприємства, внутрішньозаводської переробки сировини, матеріалів і напівфабрикатів, доведення готової продукції до споживача у відповідності з інтересами та вимогами останнього, а також передавання, збереження та опрацювання відповідної інформації.

Принципова  відмінність логістичного підходу  до управління матеріальними потоками від традиційного: інтеграція техніки, технології, економіки та математичних методів планування та управління потоками.

Логістичний підхід припускає необхідність вирішення  завдань у галузі технології, техніки, економіки та математики, тобто логістика представляється єдністю вищезгаданих елементів (рис. 1.3).

Рис. 1.3. Елементи логістики

Сутність  виробничої логістики  та концепцій її організації

Матеріальні та супутні їм фінансові та інформаційні потоки на своєму шляху від первинного джерела сировини до кінцевого споживача  проходять ряд виробничих ланок. Управління потоками на цьому етапі має свою специфіку і назву виробнича логістика, або по-іншому – внутрішньовиробнича, або логістика виробництва.

Метою виробничої логістики є оптимізація  матеріальних і супутніх їм інформаційних  та фінансових потоків усередині  підприємств, які створюють додаткову вартість.

Актуальність  застосування логістики у матеріальній сфері зумовлена декількома аспектами:

– по-перше, останнім часом спостерігається  тенденція звуження сфери масового і багатосерійного виробництва. Виробники отримують все більше замовлень на виробництво невеликих партій і навіть одиничних виробів. При цьому з боку покупців все частіше висувається вимога задовольнити потребу за мінімально короткий термін з високим ступенем гарантії;

– по-друге  передбачається організація виробництва  у рамках кооперації з випуску складних виробів. У цьому випадку транспортно-пересувні операції можуть бути об'єктом як виробничої логістики, якщо використовуються власні транспортні засоби для внутрішньосистемного переміщення вантажів, так і транспортної за умови використання транспорту загального користування.

Логістичне  управління фазою виробництва на підприємстві охоплює три послідовні етапи:

Перший  етап – проектування виробничої структури  та, відповідно, структури переміщення  продукції: від першого робочого місця (сировина, матеріали, частини, вузли) до фінального робочого місця (кінцева продукція).

Другий  етап – планування в межах проектної  структури переміщення продукції  з огляду на досягнення мінімально можливих витрат із переміщення та раціональних виробничих циклів.