Чутки, як засіб політичної комунікації

Щоб запобігти  використанню чуток у політичній боротьбі, як правило, користуються методом випередження (усунення умов та причин, що можуть сприяти «чуткотворенню» – зниження політичної напруги у суспільстві шляхом пошуку політичних компромісів; сприяння відкритому політичному діалогу у суспільстві, що різнобічно та систематично висвічується у ЗМІ; максимальне інформування суспільства про погляди та дії всіх політичних сил) та метод активної реакції (оперативне оприлюднення офіційної точки зору, що суперечить суті і змісту чутки; швидка та ефективна реакція політичної сили, яка є об’єктом чутки, на ту чи іншу проблемну ситуацію, що стала поштовхом/причиною суспільного обговорення; авторитетне та обґрунтоване спростування чутки тощо).

Циркуляція  чуток представляє собою феномен, у якому виявляються системні соціально-інформаційні, соціально-психологічні та загальнопсихологічні закономірності. Вивчення цих закономірностей і типових ефектів в рамках соціальної психології створює передумови для навмисного використання чуток з метою маніпулювання громадською думкою, настроями і поведінкою людей.

Отже, результатом  впливу чуток на індивідуальному  рівні є формування думки, а також  зниження або, навпаки, збільшення рівня  тривоги, інтерпретація ситуації, орієнтація в навколишній обстановці.

Чутки можуть виконувати функцію «соціального барометра», виступаючи показником того, яка думка групи з певного питання, позначаючи позицію, яку слід займати членам групи. Також на рівні групи спостерігається підвищення гомогенності думок.

Внутрішньогрупове обговорення чуток сприяє кристалізації спільної точки зору і зниження міжіндивідуальної варіативності приватних інтерпретацій, що, в кінцевому рахунку, підвищує гомогенність групи і позначається на стані громадської думки.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Андреева Г.М. , Социальная психология, М., 2004. – 184 с.
2. Аронсон Э., Пратканис Э. Р. Епоха пропаганды: Механизмы убеждения, повседневное использование и злоупотребление. – СПб.,2003. – С.130.
3. Барматова С. „Останній соціалізатор” українського суспільства та його роль у виборах // Політичний менеджмент. – 2006. - №2 (5). – С. 130 – 136.
4. Бродская О., Лысенко В. Человек в массе или человек массы? // Персонал. – К.: МАУП – 2009, - № 3. – С. 56 – 61.
5. Беззубцев С. Слухи, которые работают на вас. – СПб., 2003; Шерковин Ю. А., Панарин И. Н. Информационная война, PR и мировая политика. – М., 2006. – С.204 – 205;
6. Гарифуллин Р. Психология блефа, манипуляций, иллюзий. – М., 2006. – С. 109.
7. Дубинин Б. В., Толстых А. В. Слухи как социально-психологический феномен // Вопросы психологи. – 1993. – № 3. – С. 79.Зальцман М., Мататия А., О’Рейли Э. Пусть о вас заговорят: как формировать спрос с помощью молвы. – М., 2007. – С. 8, 9.
8. Доскова И.С. Public Relations: Теория и практика-М.: Издательство «Альфа-Пресс», 2006. – 201 с.
9. Дурович А.П. Маркетинг  в предпринимательской деятельности. М.: НПЖ «Финансы, учет, аудит», 2007. – 132 с.
10. Зайцев В., Уткин Е. Сколько стоит добрая молва? // Россия молодая. 2009. № 6. – С.10-13
11. Кнапп М.Л., Невербальные коммуникации, М., 2004. – 204 с.
12. Кондратьев Э.В., Абраноб Р.Н. Связи с общественностью. Учебное пособие для высшей школы, М., 2007. – 241 с.
13. Китов А. И. Личность и перестройка: заметки психолога. М., 1990. – С.175
14. Конецкая В.П., Социология коммуникации. - М., 2006. – 199 с.
15. Калиберда Е.Г. Связи с общественностью: вводный курс. Учебное пособие. М.: Логос, 2003. – 251 с.
16. Королько В.Г. Основы паблик рилейшнз. М.: «Рефл-бук», 2008. – 155 с.
17. Лисенко В. Чутки – активний засіб модифікації суспільної свідомості // Політичний менеджмент. - 2007. - № 6 (9). - C.96-102
18. Назаретян А. П. Агрессивная толпа, массовая паника, слухи. Лекции по социальной и политической психологии – СПб.: Питер, 2009. – 192 с.
19. Орбан-Лембик Л. Е. Соціальна психологія: Посібник. – К.: Академвидав, 2003. – 448 с.
20. Ольшанский Д. В. Психология масс. – СПб., 2001;
21. Ольшевский А. С., Ольшевская А. С. Негативные PR-технологии. – М., 2004. – 199.
22. Потеряхин А. Л. Психология слухов (Научно-практическое пособие). – Черновцы: 2007. – 68 с.
23. Почепцов Г. Г. Информация и дезинформация. – К.: Ника-Центр, Эльга, 2001. – 256 с.
24. Почепцов Г. Г. Теория коммуникации. - М.: „Рефл-бук”, - К.: „Ваклер”, 2007. – 656 с.
25. Ростовцева Л. И. Поведение потребителей в пословицах и поговорках // Социол. исслед. – М.: Наука – 2004. - № 4 (240). – С. 90 – 93.
26. Социальная психология. Кратний очерк / Под об. ред. Г. П. Предвечного и Ю. А. Шерковина. – М.,1975. – С. 193.
27. Тарасов А. Н. Ложь в политике, или желтый логарифм. – М., 2007. – С. 138.
28. Хлопьев А. Т. Групповое и массовое сознание в поле слухов / Проблемы информационно-психологической безопасности. Сборник статей и материалов конференций под ред. А. В. Брушлинского и В. Е. Лепского. – М.: Институт психологии РАН, 2006. – 105 с.
29. Чалдини Р. Психология влияния. – СПб, 2007. – С.16.