Функціональний аналіз діяльності менеджера

 
 

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДОНБАСЬКА НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ БУДІВНИЦТВА  І АРХІТЕКТУРИ 

Інститут  економіки, менеджменту і права  в будівництві

Кафедра менеджменту організацій 
 
 

КОНТРОЛЬНА  РОБОТА

з дисціпліни «ОРГАНІЗАЦІЯ ПРАЦІ МЕНЕДЖЕРА» 

Тема  роботи «Функціональний аналіз діяльності менеджера» 
 

                                              Виконала  Бодоріна Наталія Олександрівна 

     Студентка групи ЗМОД-43 

                            Перевірив:  Кольцова Діана Вікторівна 
 
 
 
 
 
 

Макіївка  – 2010р. 

План.

1. Вступ.
2. Зміст діяльності менеджера.
3. Функції менеджера в процесі організації його праці.
4. Комунікативна взаємодія керівника з підлеглими.
5. Висновок.
6. Використана література.

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

1. Вступ.

   Управлінська  діяльність - один із найважливіших факторів функціонування і розвитку підприємств в умовах ринкової економіки. Ця діяльність постійно удосконалюється у відповідності до об´єктивних вимог виробництва і реалізації товарів, складності господарських зв´язків, підвищення ролі споживача у формуванні техніко-економічних та інших параметрів продукції.

   Менеджмент  як наукова система організації  виробництва є однією з найважливіших  умов ефективної та прибуткової діяльності підприємств. Він дістав загальне визнання в усьому світі. Тому сучасна теорія і практика менеджменту набуває особливого значення. Перехід економіки України на ринкові відносини вимагає вивчення форм і методів управління на рівні основної ланки - підприємства. Практичне використання такого досвіду - одне з першочергових завдань. Широкий вихід вітчизняних підприємств на світові ринки обумовлює необхідність глибокого вивчення теорії і практики менеджменту.

   Ринкова економіка більш вимоглива до керівників, ніж планова. У зв´язку  з цим необхідна цілковито  нова концепція розвитку організації, яка була б життєздатна в нових господарських умовах.

Все це пред´являє високі вимоги до підготовки спеціалістів-менеджерів, які постійно пов´язані з підготовкою і  прийняттям рішень.

     Зміна умов виробничої діяльності, необхідність адекватного пристосування до неї системи управління впливають не тільки на удосконалення її організації, але й на перерозподіл функцій управління рівнями відповідальності. 
 
 

2. Зміст діяльності менеджера.

     Основне завдання менеджерів полягає у створенні  навколишніх умов для групової діяльності таким чином, щоб індивіди вносили свій внесок у досягнення групових цілей з мінімальною витратою грошей, часу, зусиль і матеріалів, а також з мінімальними незручностями. 
Схема процесу роботи менеджерів. 

   Змістом діяльності менеджера є процес реалізації функцій:

   1. Планування (цілі, стратегія, плани, програми).

   2. Організація (організаційна структура, порядок взаїмодій, розподіл завдань).

   3. Координація (управлінська дія, пронизлива і пов'язувающа всі інші).

   4. Мотивація (управління персоналом, стимул до роботи).

   5. Контроль (управлінський і фінансовий облік, звітність, аналіз виконання планів).

   Дослідження показують, що значимість різних функцій управління в діяльності менеджерів різних рівнів неоднакова. Так, менеджери вищого рівня витрачають більше часу на планування, на нижчому ж рівні управління найбільш важлива функція мотивації. У той же час менеджери усіх рівнів управління витрачають майже в два рази більше часу на планування, ніж на організацію, координування, мотивацію і контроль разом узяті. 
 
 

3. Функції менеджера  в процесі організації  його праці.

   Управлінська  діяльність передбачає розподіл функцій, повноважень, відповідальності. 
Менеджер виконує такі функції:

    
         1. Адміністраторська функція: менеджер розробляє та реалізує кадрову політику (комплектує штати, здійснює набір, навчання, розставлення та переміщення кадрів), а також реалізує усі загальні функції управління. 
Таким чином, у ролі адміністратора менеджер виконує свої повноваження для забезпечення руху системи у відповідності до цілей підприємства та суспільства в цілому.

 
При здійсненні менеджером адміністраторської функції особливу роль в сучасних умовах відіграють стратегічне планування та контроль. 
Контроль в діяльності менеджера повинен відповідати таким вимогам:

• постійність;
• об'єктивність (контроль не повинен залежати від особистих симпатій або антипатій менеджера по відношенню до підлеглих);
• вибірковість (контроль не повинен бути тотальним, оскільки це губить у працівників всіляку самостійність, а також схильність до ініціативи і творчості);
• відкритість (підлеглі повинні знати: хто їх контролює, у якій формі, якими засобами реалізується контроль);
• результати контролю повинні бути доведені до виконавців;
• економічність (результати від здійснення контрольних заходів повинні перевищувати витрати на них);
• мотивуючий ефект (підлеглі розглядають контроль як прояв уваги до себе, до своєї роботи, що підвищує їх мотивацію; хто не контролює, той не цікавиться досягненнями свого персоналу).

 

2. Стратегічна функція: полягає у плануванні і прогнозі можливих подій як у сфері діяльності конкретного менеджера, так і стосовно підприємства в цілому. Реалізація цієї функції пов'язана, з одного боку, із встановленням найближчих планів, з іншого — із визначенням плану роботи на перспективу.

 
3. Експертно-консультативна функція: має три напрямки реалізації:

• реалізація професійної компетентності менеджера (обумовлює ефективність його дій не тільки у виробничо-економічній, комерційній сферах функціонування підприємства, а й стосовно сфери міжособистих відносин);
• делегування повноважень (передавання менеджером окремим підлеглим деяких своїх прав та відповідальності, що стосуються виконання тих чи інших завдань);
• використання у повсякденній роботі менеджера елементів консультування підлеглих, проведення з ними бесід, консультацій і т. п.

 
   

4. Представницька  функція: менеджер представляє свій колектив на різних рівнях внутриорганізаційної вертикалі та горизонталі. Можливий також і міжорганіза-ційний вид реалізації даної функції: представництво свого підприємства у взаємовідносинах із зовнішніми партнерами.

 
5. Виховна функція: її менеджер здійснює шляхом своїх реальних повсякденних вчинків.

 
Основу виховної функції складають:

• принцип єдиної моралі, який означає визнання менеджером тієї обставини, що моральні норми, на які належить орієнтуватися людям у повсякденному житті (зокрема — у самому підприємстві), слід застосовувати в абсолютно рівному ступені як керівникам, так і підлеглим; 
  - єдність слова і справи менеджера;
• використання фундаментальних законів соціального навчання людей;
• адаптація працівників до колективу;
• культура внутриорганізаційних відносин;
• створення і підтримка у колективі позитивних традицій.

  
6. Психотерапевтична функція: менеджер створює атмосферу психологічного комфорту у колективі, основними елементами якого є:

• відчуття безпеки у працівників;
• відсутність у працівників неспокою за майбутнє;
• оптимістичний погляд на події, що відбуваються у колективі;
• бажання зберігати членство у підприємстві;
• впевненість у підтримці і захисті з боку керівництва та колег у складній ситуації.

 
7. Комунікативно-регулююча функція: полягає у регулюванні і координації індивідуальних зусиль працівників підприємства з подальшою трансформацією та переводом у єдиний упорядкований організаційний процес. 
Виділяють такі сфери комунікативної взаємодії керівництва з персоналом підприємства:

• найняття на роботу (мета комунікації у даному випадку — переконати потенційного працівника у перевагах роботи на даному підприємстві, а також отримати певне враження про претендента на роботу);
• орієнтація (мета комунікації — забезпечення працівника необхідною інформацією про його робочі функції та ролі у підприємстві); 
  індивідуальна оцінка (за допомогою комунікації менеджер повідомляє підлеглому свою оцінку його вкладу у діяльність підприємства);
• особиста безпека (комунікація дозволяє надати працівникам інформацію про заходи та ступінь їх безпеки у трудовому процесі);
• дисципліна (мета комунікації — ознайомлення працівника з правилами та інструкціями підприємства).

Причинами неефективних комунікацій можуть бути:

• несприятливий соціально-психологічний клімат у колективі;
• особисті аспекти;
• неповнота інформації, яка сприймається;
• погана структура повідомлень;
• слабка пам'ять;
• відсутність зворотного зв'язку.

 
8. Інноваційна: розробка і впровадження інновацій у діяльність підприємства, створення менеджером «інноваційної атмосфери» у колективі, стимулювання інноваційної активності персоналу. 
Виконуючи дану функцію, кожен менеджер повинен знати і дотримувати певних принципів організації роботи з людьми в періоди розробки і впровадження інновацій. Фахівці визначили, що до таких принципів належать:

• інформування про суть проблеми;
• превентивна оцінка тієї ціни, яку треба «сплатити» за нововведення;
• ініціатива знизу;
• тотальність; перманентне інформування;
• безперервність нововведень;
• індивідуальна компенсація;
• урахування типологічних особливостей сприйняття інновацій різними людьми.

 

9. Дисциплінарна: пов'язана з процесом делегування повноважень. Як відомо, за делегування повноважень відповідальність лише перерозподіляється між керівником і менеджером, який делегує повноваження. Керівник же має право делегувати обов´язки та права, й у цих межах покласти відповідальність на менеджера. Але при цьому відповідальність у повному обсязі (у т.ч. і перерозподілену) керівник залишає за собою. Тому метою дисциплінарної функції є розвиток здібностей і творчих сил у підлеглих, спрямованих на використання делегованих прав самостійно приймати управлінські рішення.

 Виділяють  такі сфери дисциплінарноїї взаємодії керівництва з персоналом підприємства:

• конкретних результатів з визначених ключових моментів, що їм делеговані;
• періодичних звітів про хід виконання завдань;
• докладного виконання своїх інструкцій і дозвіл свободи дій лише у випадках крайньої необхідності;
• буквального виконання інструкцій і наказів, негайного повідомлення за прояви яких-небудь ускладнень.