Характеристика та інфраструктура інвестиційного ринку

 

Міністерство освіти і  науки, молоді та спорту України 

Тернопільський національний економічний університет 

Факультет міжнародного бізнесу  та менеджменту 

 

                                                Кафедра менеджменту

 

 

 

Комплексне практичне  індивідуальне завдання

з дисципліни:

«Інвестиційний  менеджмент»

на тему:

«Характеристика та інфраструктура інвестиційного ринку»

 

 

 

 

 

Виконала:

Студентка групи БАмзед-51

Ковальчук Катерина

Перевірила:

Крамарчук С.П.

 

 

 

 

Тернопіль - 2012

План

Вступ

1. Характеристика інвестиційного ринку
2. Інфраструктура інвестиційного ринку

Висновок

Список використаної літератури

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

Суб'єкти інвестиційної  діяльності реалізують власні економічні інтереси, вступаючи у певні взаємовідносини  на інвестиційних ринках, що регулюють  процес обміну інвестиціями та інвестиційними об'єктами.

Інвестиційний ринок (ринок інвестицій та ринок інвестиційних товарів) - це сукупність економічних відносин, які складаються між продавцями та споживачами інвестиційних товарів та послуг, та об'єктів інвестування в усіх його формах.

Інвестиційний ринок є  надзвичайно складною системою, в  якій обертаються багатоманітні  товари та інструменти, що забезпечують інвестиційний попит усіх видів  інвесторів. Цей ринок обслуговується спеціальними інвестиційними інституціями, розпоряджається досить розгалуженою і різноплановою інвестиційною  інфраструктурою.

Інвестиційний ринок не може існувати без відповідної інфраструктури. Головне завдання інвестиційної інфраструктури -- обслуговування інвестиційної сфери, задоволення інвестиційного попиту.

Інвестиційна інфраструктура – сукупність спеціалізованих установ  та підприємств, що провадять інформаційне, технічне та інше забезпечення процесу  функціонування інвестиційного ринку.

Інфраструктура інвестиційного ринку формує інформаційне та обслуговуюче середовище, яке дозволяє інвестору працювати з мінімальним ризиком. Інфраструктуру ринку інвестицій можна умовно поділити на регулюючу, функціональну та інформаційну складові.

 

 

 

 

 

 

 

1.Характеристика інвестиційного ринку

 

Інвестиційний ринок у  сучасній ринковій економіці с одним  із найважливіших сегментів загального ринку. Це складний механізм, що поєднує  велику кількість виробничих, комерційних, фінансових, інституціональних та інформаційних  структур, що взаємодіють в інвестиційній  сфері на основі розгалуженої системи  норм інвестиційного бізнесу.

У сучасній економічній літературі можна зустріти різні підходи  до тлумачення, зокрема, у вузькому значенні цей термін використовують для позначення ринку інвестиційних  товарів (усіх видів будівельних  матеріалів і активної частини основних виробничих фондів) та інвестиційних  послуг (будівельно-монтажних робіт). У зарубіжній літературі інвестиційний  ринок ототожнюється із фондовим, на якому основними формами інвестицій є інвестиції в цінні папери. У  праці професора Бланка І.О. "Інвестиційний  менеджмент" знаходимо наступне визначення цього поняття: "Інвестиційний  ринок — це сукупність економічних  відносин, які виникають між продавцями та покупцями інвестиційних товарів  і послуг, а також об'єктів інвестування в усіх його формах".

В економічній системі  країни, що функціонує на ринкових принципах, інвестиційний ринок відіграє велику роль, яка визначається наступними основними функціями:

1. Активною мобілізацією  тимчасово вільного капіталу  з різноманітних джерел.

2. Ефективним розподілом  акумульованого вільного капіталу  між численними кінцевими його  споживачами.

3. Визначенням найбільш  ефективних напрямів використання  капіталу в інвестиційній сфері.

4. Формуванням ринкових  цін на окремі інвестиційні  товари, інструменти і послуги,  що найбільш ефективно відображають  співвідношення між їх пропозицією  і попитом, яке склалося.

5. Здійснення кваліфікованого  посередництва між продавцем  і покупцем інвестиційних товарів  та інструментів.

6. Формуванням умов для  мінімізації інвестиційного і  комерційного ризику.

7. Прискоренням обігу  капіталу, яке сприяє активізації  економічних процесів.

У спрощеному розумінні фінансовий (інвестиційний) ринок — це ринок, де громадяни та організації, які  бажають позичити гроші, зустрічаються  з тими, у кого є зайві гроші[5, c. 87-89].

Інвестиційний ринок розглядається  як сукупність окремих ринків (об'єктів  реального та фінансового інвестування), у складі якого виділяються: ринок  прямих капітальних вкладень, ринок  об'єктів приватизації, ринок нерухомості, ринок інших об'єктів реального  інвестування, фондовий та грошовий ринки (рис. 1.1).

Наведена класифікація дозволяє здійснювати поглиблений аналіз та прогнозування розвитку інвестиційного ринку в розрізі окремих сегментів, визначати пріоритетні об'єкти інвестування на тому чи іншому етапі розвитку країни [3, c. 147-148].

Інвестиційний ринок — це система, що включає:

• суб’єктів (інвесторів, підрядників, замовників, проектні і науково-дослідні організації та ін.);
• об’єктів (матеріальні і нематеріальні, права, ліцензії, патенти, ноу-хау та ін.);
• інфраструктуру ринку (банки, біржі, пенсійні фонди, страхові компанії, інвестиційні фонди, інженерно-консультаційні фірми, суд, арбітраж та ін.);
• ринковий механізм;
• контроль з боку держави за дією ринкового механізму.

Інвестиційна діяльність завжди починається з ринку, оскільки заощаджень та поточних доходів потенційному інвестору для початкового капіталу, як правило, недостатньо. Крім того, інвестор завжди намагається залучити до справи позиковий (акціонерний) капітал з  метою зменшення ризику і розподілу  ризику відповідальності.

Після задоволення нагальних  потреб потенційний інвестор вивчає кон'юнктуру ринку, тобто ступінь  активності інвестиційного ринку, співвідношення окремих його елементів — попиту, пропозиції, ціни та рівня конкуренції.

Рис. 1. Складові інвестиційного ринку

Ринок реальних активів пропонує інвестиційні товари та послуги: нерухомість, ділянки під забудову (іпотечний  ринок); обладнання, будівельні матеріали, дослідницькі, конструкторські, будівельні, монтажні, пусконалагоджувальні та інші роботи і послуги (підрядний ринок); нові технології, ліцензії, патенти  на винаходи та відкриття, досвід, знання, "ноу-хау", інжинірингові послуги (ринок інтелектуальних цінностей). На цьому ринку реалізується також  робоча сила як інвестиційний товар, тобто продається здатність до праці  за наймом.

Реальні активи можуть реалізовуватись  на умовах "спот" (протягом декількох  днів) або за ф'ючерсними контрактами, тобто поставки товарів відбуваються після проходження певного періоду  часу.

Ринок фінансових активів  поділяється наступним чином:

• грошовий ринок (ринок цінних паперів, боргових свідоцтв із строками погашення менше одного року);
• ринок капіталів (довгострокових цінних паперів та корпоративних акцій);
• кредитний ринок (боргових зобов'язань за довгостроковими кредитами).

Ринок капіталів, у свою чергу, поділяється на первинний (торгівля новими цінними паперами) і Вторинний (торгівля між інвесторами раніше випущеними цінними паперами, що знаходяться  в обігу).

Важливою частиною ринку  інвестицій є ринок інвестиційних  об'єктів (товарів). їх виробництво та рух на ринку забезпечується елементами інвестиційної інфраструктури. У  країнах із розвиненою ринковою економікою мережа цих елементів надзвичайно  широка. Основне завдання інвестиційної  інфраструктури — обслуговування інвестиційної  сфери, задоволення інвестиційного попиту.

Оскільки ринок інвестицій та інвестиційних товарів — це вільне від державного управління підприємництво, засноване на різних, переважно приватних  формах власності і вільному обміні товарами між виробниками та споживачами  відповідно до цін попиту і пропозиції, то і кількість представників  кожного елементу інвестиційної  інфраструктури повинна бути значною. В іншому випадку монополізація  функцій того чи іншого елементу інвестиційної  сфери призводить до зростання цін  на інвестиційний товар і породжує інфляційні процеси[2, c. 138-141].

На інвестиційному ринку  діють різноманітні учасники, функції  яких визначаються цілями їх діяльності та ступенем участі у здійсненні окремих  угод. Склад основних учасників інвестиційного ринку варіюється в залежності від форм здійснення угод.

Загалом основні учасники інвестиційного ринку диференціюються  на дві групи:

1) Продавці і покупці  інвестиційних товарів, інструментів  і послуг;

2) Інвестиційні (фінансові)  посередники.

Окрім основних учасників  інвестиційного ринку, що приймають  безпосередню участь у здійсненні угод, до складу його суб'єктів відносяться  численні учасники, що здійснюють допоміжні  функції. З урахуванням викладеного  загальний склад учасників інвестиційного ринку класифікується наступним  чином (рис. 1.2).

Рис. 1.2. Склад основних груп учасників інвестиційного ринку

 

 

2. Інфраструктура інвестиційного ринку

Інвестиційний ринок є  надзвичайно складною системою, в  якій обертаються багатоманітні  товари та інструменти, що забезпечують інвестиційний попит усіх видів  інвесторів. Цей ринок обслуговується спеціальними інвестиційними інституціями, розпоряджається досить розгалуженою і різноплановою інвестиційною  інфраструктурою.

Інвестиційна інфраструктура – сукупність спеціалізованих установ  та підприємств, що провадять інформаційне, технічне та інше забезпечення процесу  функціонування інвестиційного ринку.

Головне завдання інвестиційної  інфраструктури — обслуговування інвестиційної  сфери, задоволення інвестиційного попиту.[4]

Оскільки ринок інвестицій та інвестиційних товарів — це вільне від державного управління підприємництво, що ґрунтується на різних, переважно приватних, формах власності і вільному обміні товарів між виробниками і споживачами з цінами попиту і пропозиції, то і чисельність представників кожного елемента інвестиційної інфраструктури повинне бути значним. В іншому випадку монополізація функцій того чи іншого елемента інвестиційної сфери призводить до зростання цін на інвестиційний товар і породжує інфляційні процеси.

На інвестиційному ринку працює велика кількість посередників, які утворюють його інфраструктуру (рис. 2.1). Саме взаємодією цих посередників і характеризується стан інвестиційного ринку.

Інфраструктура інвестиційного ринку формує інформаційне та обслуговуюче середовище, яке дозволяє інвестору працювати з мінімальним ризиком. Інфраструктуру ринку інвестицій можна умовно поділити на регулюючу, функціональну та інформаційну складові.

Зокрема, регулююча складова інфраструктури здійснює впорядкування  інвестиційних відносин шляхом встановлення правил, стандартів та критеріїв поведінки  на ринку, та яка поєднує: державні органи регулювання ринку інвестицій (Кабінет Міністрів, Міністерство економіки, Міністерство фінансів, Держінвестицій та ін.)

 

Рис. 2.1 Інфраструктура інвестиційного ринку

 Таким чином, її  основою є законодавча база, яка  регулює відносини суб'єктів підприємницької  діяльності на інвестиційному  ринку.

Функціональна складова інфраструктури інвестиційного ринку - це фінансово-кредитні інститути та сервісні організації, які здійснюють спеціалізовану діяльність з:

♦ залучення тимчасово-вільних  коштів на фінансування інвестиційних  проектів;

♦ створення правових, економічних  та організаційних умов для сталого  розвитку приватного підприємництва;

♦ співробітництва з міжнародними, іноземними та українськими організаціями  у питаннях розвитку підприємництва;

♦ забезпечення проведення техніко-економічних експертиз програм  та проектів підприємницької діяльності та вирішення питання;

♦ консультаційної підтримки  підприємців з юридичних питань, ведення бухгалтерської звітності, оподаткування та пошуку ефективних джерел фінансування;

♦ страхування інвестиційних  ризиків;