Контрольна робота по "Міжнародному менеджменту"

Етнічні розходження населення  країни формують проблеми соціально-економічного розвитку і знаходять висвітлення  в  конфліктах, що виникають між  компаніями, що функціонують на території інших держав, і соціальними громадами, що проживають на даній території.

Специфіка міжнародних конфліктів полягає в наступному:

• суб'єктами виступають міжнародні корпорації і держави;
• в основі знаходиться зіткнення економічних інтересів;
• конфлікт є продовженням стратегії учасників протидії, спрямованої на захист власних інтересів.

У 70-і рр. ХХ століття різко  підсилилися протиріччя між міжнародними корпораціями й приймаючими державами, що було пов’язано з підривом національного  суверенітету, що спостерігається в  багатьох випадках,   погіршенням  екологічної ситуації, що продовжується  деградацією населення й різким зменшенням запасів непоновлюваних ресурсів. Проявом подібних протиріч у ряді випадків стала експропріація власності міжнародних корпорацій. Число міжнародних конфліктів, що збільшується, виступило стимулом для прийняття спеціальних рішень на рівні міжнародних організацій, пов’язаних з формуванням правил поведінки міжнародних корпорацій, і основою для перегляду політики експансії з боку міжнародних корпорацій. Уже в 80-і роки стратегічною лінією міжнародних корпорацій стає розвиток обробних виробництв у приймаючих державах, зміна стандартів і норм поводження. 

Формування інституціонально-правової інфраструктури для інтеграції міжнародних  корпорацій у національні економічні системи відбувається під егідою ООН. Особливе значення для забезпечення безконфліктного співіснування  мають корпоративні етичні стандарти.

 

Кодекси поведінки бізнесу

 

Істотне значення для розвитку сучасних міжнародних корпорацій мають  так називані  кодекси поведінки  – погоджені на багатобічній основі документи, що формулюють конкретні принципи і норми регулювання міжнародного бізнесу.

Під егідою Економічної і  соціальної ради ООН (ЕКОСОС) був розроблений  універсальний кодекс, що охоплює  всі аспекти діяльності міжнародних  корпорацій.

Під егідою ЮНКТАД - кодекс поведінки  в області передачі технологій і  звід принципів і правил по обмежувальній  діловій практиці.

Під егідою МОТ – тристороння  декларація про принципи, що стосуються багатонаціональних підприємств і  соціальної політики.

В універсальному кодексі  поведінки міжнародних корпорацій визначені основні норми їхньої діяльності, серед яких особливо важливі  наступні:

• в області власності і контролю міжнародної корпорації запропоновано сприяти реалізації на своїх закордонних підприємствах поставлених приймаючими державами задач із забезпечення відповідної місцевої участі в акціонерному капіталі, ефективного контролю з боку місцевих партнерів, а також віддавати пріоритет при найманні і просуванні на всі посади господарського управління національним кадрам;
• у валютно-фінансовій сфері міжнародні корпорації покликані консультувати і співробітничати з урядами приймаючих країн для пом'якшення проблем, пов’язаних зі станом їхніх платіжних систем і фінансів. Запропоновано не допускати дій, що  можуть сприйняти  негативний ефект на функціонування ринків капіталу в приймаючих країнах, зокрема, здатних ускладнити одержання фінансових засобів іншими філіями;
• в області трансферного ціноутворення міжнародні корпорації не повинні прибігати до практики встановлення цін, які б не базувалися на відповідних цінах вільного ринку;
• у сфері оподатковування міжнародні корпорації не можуть використовувати корпоративну структуру для зміни бази вирахування податків у приймаючих країнах;
• в області захисту споживачів міжнародні корпорації покликані неухильно дотримуватись відповідних міжнародних стандартів,  для того, щоб виключити небезпеку для життя і здоров'я покупців їхньої продукції, а також не допускати розходжень в якості товарів на різних ринках на шкоду споживачам;
• у політичній сфері міжнародні корпорації повинні дотримувати принципів невтручання  у внутрішньополітичні справи приймаючих країн.

Кодекс поведінки в  області передачі технологій регламентує  діяльність продавців науково-технічних  знань і являє собою:

• перелік зобов'язань, що продавцям технологій запропоновано взяти на себе при укладанні і реалізації угод з покупцями: надання послуг у ході впровадження продаваної технології; надання інформації про потенційно негативні наслідки використання даної технології з погляду небезпеки для здоров'я і життя людей і для навколишнього середовища і та інше;
• опис прийомів обмежувальної практики, від якого продавцям технологій запропоновано утриматися. Наприклад, вимоги зворотної передачі продавцеві різного роду удосконалень, внесених покупцем у технологічний процес самостійно; заборона покупцеві заперечувати права промислової власності продавця і та інше.

Тристороння декларація (прийнята МОТ у 1977 р.), передбачає цілий ряд  правил поведінки ТНК у сфері  наймання робочої сили, підготовки кадрів, забезпечення відповідних умов праці і життя робітників.

 У 1976 р. Організацією  економічного і соціального розвитку (ОЕСР) були затверджені Керівні  принципи для багатонаціональних  підприємств, що охоплюють усі  питання діяльності міжнародних  корпорацій.

МОТ орієнтує свої рекомендації урядам держав, однак в умовах глобалізації національне регулювання передбачає відповідальність усіх сторін тільки в рамках національних кордонів, не охоплюючи наднаціональних глобальних структур.

Перераховані вище інструменти  міжнародної політики у відношенні міжнародних корпорацій відносять  до класу добровільно дотримуваних норм так званого «м'якого», необов'язкового для дотримання права. Однак, міжнародні кодекси є основою для прийняття  національних законодавчих актів, що є  обов'язковими для виконання. Більшість  країн світового співтовариства прислухаються до рекомендацій міжнародних  організацій і у випадку недотримання міжнародними корпораціями запропонованих рекомендацій можуть зробити на них  відповідний вплив.

 

Позитивні і негативні  аспекти діяльності міжнародних  корпорацій

 

До основних позитивних аспектів діяльності міжнародних корпорацій у приймаючих країнах відносять:

• поширення досягнень науково-технічного прогресу, нових методів організації виробництва і праці, нових принципів управління;
• створення промислової й економічної інфраструктури;
• модернізація діючих виробничих потужностей;
• забезпечення зайнятості місцевого населення;
• підвищення якості життя локальних співтовариств;
• сприяння розвиткові системи освіти й охорони здоров'я.

У той же час у ряді випадків діяльності міжнародних корпорацій у тривалій перспективі гальмує  розвиток національної економіки держав, що розвиваються. Однієї з проблем  є «витік мозків».

Негативний вплив міжнародних  корпорацій на розвиток національної економіки виявляється в:

• зменшенні числа місцевих фірм, що не витримують конкуренції з боку економічних гігантів;
• встановленні монопольних цін;
• порушенні законодавства, наприклад, укритті доходів від оподатковування шляхом перекачування їх з однієї країни в іншу;
• забрудненні  навколишнього середовища в країні присутності;
• наданні впливу на політику уряду даної країни.

Результатом негативного  впливу міжнародних корпорацій на економіку  і суспільство приймаючої держави  є міжнародні конфлікти. Істотне  значення в попередженні міжнародних  конфліктів мають етичні норми, яких дотримують співробітники і керівництво  міжнародних корпорацій.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаної літератури

1. Міжнародний менеджмент. Навчальний посібник/Білозубенко В.С., Опаріна О.В., Семенов А.А.; за ред.. проф.. О.Б. Чернеги. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. - 592с.;
2. Макогон Ю. В., Орехова Т. В. Международный менеджмент: Курс лекций. — Донецк: Дон НУ, 2003. — 277с.;
3. Родченко В. В. Международный менеджмент: Учеб. пособие. — К.: МАУП, 2000. — 240 с.