Оцінка операційної системи
Курсовая работа, 22 Декабря 2011, автор: пользователь скрыл имя
Описание работы
У курсовій роботі досліджено питання виникнення та розвитку операційного менеджменту, історичні етапи розвитку теорії менеджменту, розкрито їх сучасне розуміння. А також у роботі досліджено розрахунки інструментального , енергетичного, складського господарства підприємства. Обгрунтовується тривалість технічного та виробничого циклу простих і складських технологічних процесів , вимірюється якість продукції.
Содержание
Вступ
1. Сутність операційного менеджменту……………………………………3
2. Історія розвитку операційного менеджменту……………………….....4
3. Побудова та оцінювання діяльності виробничих систем…………….8
4. Визначення рівня прогресивності і оптимальності виробничої структури підприємства……………………………………………………..19
5. Вимірювання якості продукції…………………………………………....25
6. Регулювання потреби підприємства в інструменті…………………...31
7. Організація ремонтного господарства підприємства………………..38
8. Організація транспортного господарства підприємства…………….48
9. Організація складського господарства підприємства………………..54
10. Організація енергетичного господарства підприємства……………59
Висновки
Список використаної літератури
Работа содержит 1 файл
КУРСОВА.doc
— 1.45 Мб (Скачать)Розрахувати кількість рейсів, які здійснює один автокар протягом доби:
Кількість
рейсів Кр, що їх здійснює один
транспортний засіб протягом доби
Кр =480*2:56.94=16.85
Розрахувати
продуктивність роботи одного автокара
протягом рейсу:
де Qд – добовий вантажооборот, тонн;
Ni – прийнята кількість транспортних засобів, шт.;
Кр – прийнята кількість рейсів, що їх здійснює один транспортний
засіб
протягом доби.
ПРрейс=217.76:8.75*22.25=1.12
Розрахувати
продуктивність роботи одного автокара
протягом години (тонн/годину):
тонн/годину, (6.13)
де
Тр – тривалість одного рейсу транспортного
засобу, хв.
ПРгод= 1.12*60:56.94=1.18
Розрахувати собівартість перевезення одної тонни вантажу одним автокаром:
(6.14)
де В – витрати на
гом однієї години, грн./годину;
ПРгод
– продуктивність транспортного засобу,
тонн/годину.
S=10:1.18=8.47
5. Ефективність
розраховуємо за формулою S1-S2
1.19-8.47=-7.28
6.Висновок:
Використання односторонньої схеми маятникових
перевезень э менш ефективною ніж використання
двосторонньої, так як собівартість перевезення
онієї тонни вантажу одним автокаром на
8.47грн.тонн більше ніж при двосторонній
маятниковій системі.
Практична
№7
Організація
складського господарства
підприємства
Мета:
провести розрахунки площ складських
приміщень, обсягу матеріальних ресурсів
та інших показників, які характеризують
складське господарське підприємства.
Початкові дані:
Таблиця.7.1. Характеристика матеріалу «А»
| Варіант | Q, тонн | |||||||||
| 4 | 0,63 | 1,23 | 2300 | 30 | 5 | 1,3 | 253 | 1 | 3 | 45 |
Таблиця.7.2. – Характеристика матеріалу «Б»
| Варіант | Q | a | b | h | |||||||||||
| 4 | 0.33 | 1.11 | 3300 | 60 | 5 | 1.46 | 252 | 4.3 | 1.05 | 2.3 | 0.33 | 1.92 | 1 | 2 | 23 |
1.Розрахуємо
максимальну величину складського запасу
для матеріалу «А».
(7.1)
де Кпер – коефіцієнт перерахунку робочих днів в календарні:
т
Zmaх 2300*(30+5):360=223.61
2.Розрахуємо
велечину корисної площі складу для зберігання
матеріалу «А».
де Zтmax – максимальна величина складського запасу матеріалу, який
зберігається на складі протягом року, тонн;
kн – коефіцієнт нерівномірності надходження матеріалу (вантажу);
kн = 1,1…1,5;
gд
– допустиме корисне навантаження на
1 м2 площі складу, т/м2.
(7.2)
Sкор =223.61*1.23:1.3=211.56
3.Розрахуємо
величину приймального та відпускного
майданчиків для матеріалу «А».
- Площа приймального майданчика:
де Q – надходження матеріалу на склад за рік, тонн;
kн – коефіцієнт нерівномірності надходження матеріалу (вантажу);
kн = 1,1…1,5;
gд – допустиме корисне навантаження на 1 м2 площі складу, т/м2.
Дпр – кількість днів, протягом яких вантаж знаходиться на приймальному майданчику, Дпр = 1…3 дні;
Sзв
– площа, необхідна для зважування, перерахунку,
сортування матеріалу, кв.м. Для дрібних
вантажів Sзв = 5…6 кв.м, для великих
вантажів – Sзв
= 30…50 кв.м.
Sпр= (2300*1.23*1):(360*1.3)*45=
Площа відпускного майданчика:
(7.4)
Sвід=(2300*1.23*1):(360*1.3)+
4.Розрахуємо
загальну площу складу, яка необхідна
для зберігання матеріалу «А».
(7.5)
де Sст – площа, що її займає один стелаж, кв.м; ;
a – довжина стелажу, м; b – ширина стелажу, м;
Nст
– кількість стелажів, шт.
S=211.56:0.63=335.80
5.Розрахуємо
максимальну величину складського запасу
для матеріалу «Б».
(7.6)
6.Розрахуємо розрахункову кількість стелажів для зберігання матеріалу «Б».
(7.7)
де – максимальна величина складського запасу матеріалу, який збе-
рігається на складі протягом року, тонн;
kн – коефіцієнт нерівномірності надходження матеріалу (вантажу) на склад; kн = 1,1…1,5;
Vст – об’єм стелажу, м3;
kз – коефіцієнт заповнення об’єму стелажу;
gм
– тугість матеріалу, т/м3.
Nст(р)=595.83*1.11:10.
Vст=a+b+h=4.3*1.05*2.3=10.38
7.Розрахуємо кількість
стелажів для зберігання матеріалу «Б»
з урахуванням коефіцієнта допустимих
корисних навантажень.
(7.9)
де gд – допустиме навантаження на 1 м2 площі складу, т/м2.
За прийняту кількість стелажів Nст приймається найбільше число (ціле) із величин Nст(р) та Nст(доп)
(7.10)
Nст(дол.) =595.83*1.11:451*1.46=100.4
Scm=a*b=4.3*1.05=4.51
8.Визначимо прийняту кількість стелажів для зберігання матеріалу «Б».
Складає
1.004 оскільки
9.Розрахуємо
величину корисної площі складу для зберігання
матеріалу «Б».
(7.11)
де Sст – площа, що її займає один стелаж, кв.м; ;
a – довжина стелажу, м; b – ширина стелажу, м;
Nст
– кількість стелажів, шт.
10. Розрахуємо величину приймального та відпускного майданчиків для матеріалу “Б”
Площа приймального майданчика:
, (7.12)
де Q – надходження матеріалу на склад за рік, тонн;
kн – коефіцієнт нерівномірності надходження матеріалу (вантажу);
kн = 1,1…1,5;
gд – допустиме корисне навантаження на 1 м2 площі складу, т/м2.
Дпр – кількість днів, протягом яких вантаж знаходиться на приймальному майданчику, Дпр = 1…3 дні;
Sзв
– площа, необхідна для зважування, перерахунку,
сортування матеріалу, кв.м. Для дрібних
вантажів Sзв = 5…6 кв.м, для великих
вантажів – Sзв
= 30…50 кв.м.
Sвід =3300*1.11*1:360*1.46=6.96
Площа
відпускного майданчика Sвід
розраховується за формулою:
, (7.13)
де Двід – кількість днів, протягом яких вантаж знаходиться на відпускно-