Управління трудовими ресурсами

       3. Стадія стабілізації — закріплення  на досягнутому результаті —  потребує від організації не менших, якщо не більших зусиль, чим на попередніх стадіях в плані віддачі персоналу. Зазначене пов'язано з тим, що проблеми, які необхідно вирішувати на цій стадії, носять переважно внутрішній характер, тобто пов'язані із самою організацією.

       4. Стадія кризи організації —  самий важкий етап її існування, оскільки передбачається опір кризі і пошук шляхів виходу з критичного стану.

       Погляд  на організацію крізь призму циклів розвитку дозволяє більш точно ідентифікувати основні ціннісні, установки та орієнтації організації, конкретизувати задачі, що стоять перед організацією, а також особливості управлінських підходів і кадрового забезпечення.

       Для досягнення цілей організації її керівництво не може автоматично  розподілити повноваження. Воно має так само ефективно виконати цей етап процесу управління, як і всі інші. Оскільки управлінські функції взаємозалежні, неефективне делегування повноважень та відповідальності створює проблеми для реалізації кожної функції.

       Під час організації вищезазначених взаємин керівництво повинне  вирішити: лінійним чи апаратним буде даний вид структури. Зазначене рішення повинне ґрунтуватися на визначенні того, наскільки фундаментальним і безпосереднім буде внесок цього виду діяльності в досягнення загальної мети. Розглядати апаратно-штабну діяльність як несуттєву для досягнення цілей організації неприпустимо.

Література 

1. Абрамов В.М., Данюк  В.М., ГриненкоА.М., Колот А.М., Чернов В.І. Нормування праці/ За ред. В.М. Данюка і В.М. Абрамова. – К.: ВІПОЛ, 1995.
2. Атестация руководителей и специалистов предприятия, учреждений и организаций: Метод. Рекомендации. –М., 1989.
3. Андрушків Б.М., Кузьмін О.Є. Основи менеджменту. – Львів, Світ, 1995.
4. Аоки М. Фирма в японской экономике/ Пер. с английского – Спб.: Лениздат, 1995.
5. Афонин А.С. Основы мотивации труда: организационно-экономические аспекты: Учбное пособие. – К.: МЗУУП, 1994.
6. Вилюнас П.К. Психологические механизмы мотивации человека. – М.: Изд. – МГУ, 1990.
7. Волгин Н.А. Методика разработки и внедрения бестарифной рыночной модели оплаты труда и ее разновидности на предприятиях с различными формами собствености. – М.: Луч, 1991.
8. Волгин А.П., Матирко В.П., Модин А.А. Управление персоналом в условиях рыночной экономики: опыт ФРГ. – М.: Дело, 1992.
9. Виханский О.С., Наумов А.И. Менеджмент. Учебник для эконом. спец. вузов. М.: Высш. шк., 1994.
10. Гальчинський А.С., Єщенко П.С., Палкін Ю.І. Основи економічної теорії: Підручник. – К.: Вища шк. 1995.
11. Грачев М.В. Суперкадры: управление персоналом и международные корпорации. М.: Дело, 1993.
12. Закон України “Про оплату праці”// Урядовий кур’єр. 1995.-18. трав.
13. Казановський А.В., Колот А.М. Соціальне партнерство на ринку праці. – К., 1995.
14. Калина А.В. Организация и оплата труда в условиях рынука (аспект эффективности). – К.: МАУП, 1995.
15. Колот А.М. Оплата праці на підприємстві: організація та удосконалення. – К.: Праця, 1997.
16. Конев В.С. Опыт аттестации специалистов с использованием ЭВМ. – Л.: ЛДНТП, 1987.
17. Коханов Е.Ф. Отбор персонала и введение в должность. – М.: ГАУ, 1996.
18. Лагутин В.Д. Оплата труда в рыночной экономике. – Луцк, 1992.
19. Лукьянченко Н.Д. Управление трудом на промышленных предприятиях. – Донецк: Донбасс, 1996.
20. Мескон М.Х., Альберт М., Хедоури Ф. Основы менеджмента. – М.: Дело, 1992.
21. Мерсер Д. ИБМ: Управление в самой преуспевающей корпорации мира. –М.: Прогресс, 1991.
22. Методические рекомендации по оценке сложности и качества работы специалистов. – М.: Экономика, 1989.
23. Мотиваційні основи ефективної праці в умовах ринкової трансформації економіки: Збірник наук. пр. – К.: Ін-т. економіки, 1996.
24. Мотивация и поведение человека в сфере труда. – М.: НИИ труда, 1990.
25. Основы управления персоналом/ Под.ред. Б.М. Генкина. – М.: Высш. шк., 1996.
26. Оценка работников упраления/ Под.ред. Г.Х.Попова. – М.: Московский рабочий, 1976.