Особливості стархового маркетингу

      Страхову  послугу слід обов'язково розглядати  як товар, "страховий товар", споживча вартість якого ґрунтується  на об'єктивній потребі у страховому захисті, який відчувають громадяни та суб'єкти господарювання (особливо в умовах ринкової економіки). Мінова вартість страхового товару відображає витрати страхової компанії на надання страхової послуги певного виду. [3]          

Страховий продукт  – це набір страхових послуг по попередженню і ліквідації наслідків конкретного переліку несприятливих подій, визначених у договорі страхування, що надає компанія клієнту. Він містить у собі основні та додаткові послуги. Головний зміст продукту - це відшкодування збитку при настанні страхової події. Воно виражається у визначеному наборі основних послуг. У найпростішому виді це може бути виплата грошового відшкодування, однак найчастіше його заміняє цілий комплекс заходів, спрямованих на ліквідацію наслідків страхової події. Як будь-яка послуга, страховий продукт має визначену споживчу цінність чи якість.

Автором запропоновано  застосовувати різні класифікаційні ознаки розподілу страхових продуктів: за рівнем інноваційності; за рівнем прибутковості або ступенем участі в утворенні прибутку; cтрахові продукти можуть поділятися також на продукти-лідери, продукти-магніти, продукти майбутнього і тактичні продукти. Функціонально-інструментальна модель якості обслуговування припускає, що споживачеві важливо не тільки, що він, одержує в процесі обслуговування (інструментальна якість), але і як цей процес відбувається (функціональна якість). Найважливішою складовою якості страхового продукту є надійність страхової компанії. Проведення ринкових досліджень недарма, займає перше місце в переліку інструментів маркетинг-мікс. Загальновідома істина, що сучасна компанія виробляє те, що може продати, а не навпаки. Маркетингові дослідження покликані з'ясувати, чого ж саме потребують споживачі, який продукт (послуга) буде затребуваний ринком, щоб бути конкурентоздатним і прибутковим для компанії, якими якостями він повинен володіти і за якою ціною продаватися.                  Актуальність відповідей на ці питання в страховій компанії ще вища, ніж у торговому чи виробничому підприємстві. Справа в тому, що страхові послуги - це послуги латентного (схованого) попиту, більш того - в умовах українських реалій попит на страхування найчастіше є негативним. Як наслідок, залучення й утримання клієнтів — це високозатратний процес (і в плані часу, і щодо фінансів та зусиль персоналу компанії). Крім того, тільки масовість забезпечує страховій компанії прибуток - виплати не повинні перевищувати розмір зібраних платежів, інакше компанія просто розориться. Тому "право на помилку" в роботі з клієнтами чи виведення нового продукту на ринок у страхової компанії набагато менше, ніж у підприємств іншої сфери. Маркетингові дослідження є “відправною точкою”, вони покликані вивчити потенційну клієнтуру з метою виділення таких споживчих груп, залучення яких у страхову компанію як страхувальників принесе страховику достатній прибуток у довгостроковій перспективі та впевненість, що співробітництво з ними можна розвивати.Проблема негативного ставлення до страхування носить комплексний соціально-психологічний та інформаційний характер, тому очікувати її рішення на державному рівні за допомогою механізму обов'язкового страхування як мінімум — безпідставно. Сьогодні провідні компанії України намагаються ефективно вирішувати цю проблему через впровадження діючого механізму страхового маркетингу.

Страховий маркетинг  — це система взаємодії страховика і страхувальника, спрямована на взаємне  врахування інтересів і потреб. Комплекс страхового маркетингу, як і маркетингу взагалі, включає :

  • проведення  маркетингових досліджень, сегментацію і позиціонування щодо їх результатів;

  • розробку  нових чи адаптацію існуючих  страхових продуктів (послуг) з  урахуванням вимог ринку;

  • формування  конкурентних цін (тарифів) на страхові продукти;

  • формування  ефективної системи збуту (розподілу)  страхових продуктів, управління  цією системою;

  • здійснення  заходів щодо просування страхових  продуктів (реклама, акції Фосстіс) ;

  • проведення  комунікаційної РR-політики.

      Проведення  ринкових досліджень недарма займає перше місце в переліку інструментів маркетинг-мікс. Загальновідома істина, що сучасна компанія виробляє те, що може продати, а не навпаки. Маркетингові дослідження покликані з'ясувати, чого ж саме потребують споживачі, який продукт (послуга) буде затребуваний ринком, щоб бути конкурентоздатним і прибутковим для компанії, якими якостями він повинен володіти і за якою ціною продаватися. [6]

Висновки

      Маркетинг  – це інструмент конкурентної  боротьби, а також — засіб адаптації  виробництва до потреб споживачів. У зв'язку з цією подвійністю  страховий маркетинг можна інтерпретувати  як засіб конкурентної боротьби  через більш повне дослідження та врахування потреб страхувальників. Визначено складові страхового маркетингу, напрямки його розвитку, становлення його структури, а також визначено те місце, яке він повинен зайняти в діяльності українських страховиків у міру розвитку страхового ринку.

 Найважливішою  задачею страховика є добір  найбільш затребуваних ризиків,  додаткових послуг, що мають найвищу  споживчу оцінку, а також їхнє  балансування з ціною страхового  продукту. Цінова політика страховика повинна поєднувати в собі інтереси залучення клієнтів і прибутковості страхової діяльності. У зв'язку з цим українським страховим компаніям треба приділяти більше уваги контролю за ціною страхової продукції. Співвідношення ціна-якість страхової продукції, а також її вплив на вибір компанії і продукту з боку клієнта, являє собою важливу проблему страхового маркетингу.

      Міжнародний  досвід маркетингу свідчить про доцільність впровадження та реалізації концепції етичного маркетингу у вітчизняну страхову справу, з метою розв'язання протиріччя між задоволенням дійсних потреб клієнті та інтересами страховиків. Найважливішим завданням сучасного українського страхового співтовариства є впровадження в масову свідомість ідеї необхідності страхувати існуючи ризики, тобто самостійно піклуватися про можливі шкідливі наслідки, різноманітні несприятливі, випадкові події. Тому виникає необхідність здійснення заходів щодо використання маркетингових засобів (інструментів) для підняття іміджу страхових компаній шляхом рекламування, пропаганди (PR) та інших комунікаційних заходів.

Список  використаної літератури

   1. Данніков  О.В. Ринок страхування в Україні:  роль маркетингу. // Маркетинг в  Україні. Видання УАМ.,- К.: КНЕУ.,№5(15), 2002.,-С. 10-14.

   2. Данніков  О.В. Міжнародні моделі маркетигу  послуг // Формування ринкової економіки., - К.: КНЕУ, 2004.-С.5-12

   3. Фурман В.  М. Організація маркетингової  служби страхової компанії// Фінанси  України. – 2004. - №9. - с. 125-133.

   4. Трофимова  М. Страховий продукт як центральний  елемент страхового маркетингу. // Страхове ревю. — 2003. — №10.

   5. Кудлай В.Г.  Особливості маркетингу в страхових  компаніях / В.Г. Кудлай // Економіка. Фінанси. Право. – 2007. - №1 – С.18-23.

   6. В.М. Шумейко,  О.Л. Токар Маркетингові аспекти  страхової діяльності // Механізм  регулювання економіки. - №3. -  2009.

   7. Галасюк  О. В. Страховий маркетинг: теоретико-концептуальні  засади / Олена Галасюк // Галицький  економічний вісник. — 2009. — № 2. — С. 30-37.

-----------------------