Підготовка зовнішньоторговельної угоди з експорту олії соняшникової

Митна вартість товару визначається відповідно до Митного Кодексу України ст.274 «Митна вартість  товарів,  що  вивозяться  (експортуються)   з
України   на   підставі   договору   купівлі-продажу   або   міни,
визначається на основі ціни,  яку було фактично сплачено  або  яка
підлягає сплаті за ці товари на момент перетинання митного кордону
України. До митної вартості товарів,  що  вивозяться  (експортуються),
також  включаються  фактичні витрати,  якщо вони не були раніше до
неї включені:

а) на     навантаження,     вивантаження,     перевантаження, транспортування  та  страхування  до  пункту  перетинання  митного кордону України;

б) комісійні та брокерські винагороди;

в) ліцензійні та інші платежі за використання об'єктів  права
інтелектуальної  власності,  які покупець повинен прямо чи побічно
здійснити як умову продажу (експорту) товарів, які оцінюються».

              Соняшникова олія не входить до переліку товарів, на які Міністерство економіки України встановлює мінімальні індикативні ціни відповідно до Наказу «Про затвердження переліку мінімальних рівнів індикативних цін на деякі види продукції, що експортується з України у квітні 2008 року» від 31.03.2008 № 29. [7]

              Таким чином, згідно з Законом України «Про ціни та ціноутворення», від 3 грудня 1990 року №508-XII, ст.7 «Вільні ціни та тарифи встановлюються на всі види продукції, товарів та послуг, за винятком тих, по яких здійснюється державне регулювання цін та тарифів».

2.2. Нетарифне регулювання

Засобом нетарифного регулювання, який застосовується до даної групи товарів є експортна ліцензія в межах квоти. Митне оформлення товарів, експорт яких підлягає ліцензуванню, здійснюється тільки за наявності відповідної ліцензії, яка видається на підставі заявки в межах квоти із зазначенням строку дії ліцензії.Ліцензування експорту цих товарів здійснюється у формі неавтоматичного ліцензування.Квота експортна - граничний обсяг певної категорії товарів, який дозволено експортувати з території України протягом встановленого строку та який визначається у натуральних чи вартісних одиницях.

Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України, від 12 березня 2008 р. № 189, «Про затвердження обсягів квот на олію соняшникову та насіння соняшнику, експорт яких підлягає ліцензуванню до 1 липня 2008 р., та порядку видачі ліцензій» було встановлено квоту у 300 тис. тон до 1 липня 2008 року за товарними групами: 1512 11 91 00 та 1512 19 90 10.

2.3. Митні процедури з соняшниковою олією

Згідно з Митним Кодексом України, 11 липня 2002 року  N 92-I вивезення товарів за межі митної території України  в  режимі
експорту передбачає:

1) подання митному органу документів, що засвідчують підстави
та умови вивезення товарів за межі митної території України;
2) сплату податків і зборів, встановлених на експорт товарів;
3)  дотримання експортером вимог, передбачених законом.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження» від 20 грудня 2006 року № 1766, експортер повинен надати митному органу декларацію митної вартості, в якій визначається митна вартість товарів та метод її визначення. Дана Постанова визначає випадки коли ДМВ не надається. При розгляді соняшникової олії необхідно звернути увагу на те, що вона підпадає під виключення, а саме митне оформлення товарів, які відповідно до законодавства підлягають обкладенню тільки митними зборами.

2.4. Заборони, вимоги та стандарти, які застосовуються до даного товару при зовнішньоторговельних операціях.

              Згідно із Законом України «Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах»  від 15 вересня 1995 року № 327/95-ВР (а саме ст.12), Кабінетом Міністрів України можуть бути встановлені обмеження або заборона використання природних ресурсів під час здійснення операцій з давальницькою сировиною, а також перелік цих ресурсів.

              Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України»,  від 11 жовтня 2002 р. № 1493 олія соняшникова відноситься до переліку товарів експорт яких за бартерними (товарообмінними) операціями забороняється.

              Кабінет Міністрів України має право тимчасово обмежувати або забороняти вивезення окремих видів давальницької сировини, реалізацію за межами України окремих видів готової продукції, виготовленої з давальницької сировини українських замовників, або ввезення окремих видів готової продукції, виробленої з використанням цієї сировини українськими замовниками, якщо це може завдати шкоди економіці країни. Це правило не поширюється на операції з підакцизною давальницькою сировиною та підакцизною готовою продукцією.

              Згідно із затвердженим Державним комітетом України з питань технічного регулювання та споживчої політики Наказом «Про затвердження Переліку продукції, що підлягає обов’язковій сертифікації в Україні» від 01.02.2005 № 28, соняшникова олія, розфасована в споживчу тару місткістю не більше ніж 10 кг та герметично закупорена, підлягає сертифікації. [9]

              Нормативний документ у відповідності з яким здійснюється сертифікація – ГОСТ 1129-93. Обов’язковими для виконання є вимоги щодо вмісту радіонуклідів, а саме пункти 2.8, 2.9.

              Регулювання технічних умов соняшникової олії здійснюється відповідно до ГОСТ 1129-93. Даним державним стандартом визначаються види соняшникової олії та технічні вимоги до неї,в тому числі такі параметри, як упаковка, розлив та маркування.

              Соняшникову олію випускають фасованою та нефасованою. Соняшникову олію фасують:

-         масою нетто 500 та 700 г у скляні пляшки відповідно до ГОСТ 10117, типів VII и IX;

-         масою нетто 470, 575 та 1000 г у пляшки із пофарбованих (або непофарбованих) полімерних матеріалів, які дозволені до використання органами державного санітарно-епідеміологічного надзору;

Допустимі відхилення по масі нетто в грамах:

± 10 при фасуванні 1000 г;

± 5 при фасуванні від 470 до 750 г включно.

              Пляшки з соняшниковою олією повинні бути герметично закупорені алюмінієвим ковпачком для закупорювання пляшок з харчовою рідиною із алюмінієвої фольги відповідно до ГОСТ 745 з картонною ущільнювальною прокладкою з целофановим покриттям.

              Пляшки із полімерних матеріалів закупорюють ковпачками із поліетилену високого тиску низької щільності за нормативно-технічною документацією або заварюють. Пляшки з соняшниковою олією запаковують у дерев’яні багатооборотні ящики за ГОСТ 11354 та пластмасові багатооборотні ящики для пляшок за нормативною документацією.Пляшки із полімерних матеріалів запаковують також у ящики з картону з брижованою текстурою за ГОСТ 13516.

              Заборонено запаковування пляшок у дротові багатооборотні ящики за нормативною документацією, а також у тару-устаткування за ГОСТ 24831 для здійснення експортної діяльності.Нефасовану соняшникову олію запаковують у фляги алюмінієві за ГОСТ 5037 з кільцями із жиро-стійкої резини, що ущільнюються за ГОСТ 17133 та інших матеріалів, які дозволяються органами державного санітарно-епідеміологічного надзору в установленому порядку, в бочки стальні неоцинковані для харчових продуктів за ГОСТ 13950, а також за згодою споживача наливають рафіновану недезодоровану, гідратовану та нерафіновану соняшникову олію в тару споживача, яка придатна для транспортування соняшникової олії автотранспортом.

              Рафіновану недезодоровану соняшникову олію у стальні неоцинковані бочки для харчових продуктів за ГОСТ 13950, а також в алюмінієві фляги за ГОСТ 5037 наливають тільки за погодженням зі споживачем.

Соняшникову олію розливають за видами та сортами. Тара, яка використовується для розливу соняшникової олії повинна бути сухою, чистою та не мати сторонніх запахів. На кожну пляшку з соняшниковою олією повинна бути наклеєна барвисто оформлена етикетка, на яку наноситься маркування, яке містить:

-         найменування підприємства-виробника, його товарний знак;

-         вид, сорт, марку олії;

-         масу нетто, г;

-         дату розливу;

-         калорійність 100 г продукту (рафіноване – 899 ккал, нерафіноване та гідратоване – 898 ккал);

-         гарантійний строк зберігання;

-         позначення цього стандарту.

              Маркування способом тиснення наносять безпосередньо на пляшку із полімерних матеріалів.

              Дату розливу соняшникової олії проставляють компостером або штампом на етикетці, тисненням на ковпачці або будь-яким іншим способом, який забезпечує чітке його визначення, в тому числі лазером.

При маркуванні пляшок з олією, які піддалися «виморожуванню», найменування олії повинно бути доповнено: «виморожене». Додатково маркування, яке характеризує продукцію, наносять на кожну пакувальну одиницю з олією:

- найменування підприємства-виробника, його місцезнаходження та його товарний знак;

- вид, сорт та марку олії;

- кількість пляшок в одиниці пакування та масу нетто для нерозфасованої олії;

- дату наливу для бочок та фляг або дату розливу для пляшок;

- визначення даного стандарту.

              При маркуванні ящиків з олією, яка піддалася «виморожуванню», найменування олії має бути доповнено; «виморожена». Маркування ящиків не проводиться при пакуванні пляшок з олією у відкриті ящики. Маркуванні транспортної тари – за ГОСТ 14192 з нанесенням маніпуляцій них знаків «Берегти від нагріву» та «Берегти від вологи». [5]

2.5. Особливості та умови транспортування соняшникової олії.

              Для транспортування соняшникової олії використовують залізничні цистерни з низьким зливом, які спеціалізовані для перевозки рослинних олій та забезпечені трафаретами та надписами у відповідності із правилами перевозки вантажів, в автоцистернах з щільно зачиненими люками та в інших критих транспортних засобах згідно з правилами перевозки вантажів, які діють на відповідні види транспорту.

              У випадку транспортування відкритим автотранспортом бочки, фляги та ящики з фасованою соняшниковою олією повинні бути захищені від атмосферних опадів та від сонячних променів.

              Відвантаження пляшок з фасованою олією в відкритих ящиках повинно бути узгоджено із споживачем.

              Залізничні цистерни та автоцистерни повинні відповідати умовам, які пред’являються до перевозки харчових продуктів. У випадку використання залізничних цистерн та автоцистерн для транспортування та тимчасового зберігання рафінованої дезодорованої олії повинні бути захищені від залишків в них олії, що зберігалася, пропарені, вимиті та висушені.

              Налив рафінованої дезодорованої соняшникової олії у залізничні цистерни та автоцистерни повинен здійснюватися за допомогою трубопроводу, який доходить до дна цистерни.

              Перекачка рафінованої дезодорованої соняшникової олії повинна здійснюватися комунікаціями, які призначені тільки для даного виду олії. Транспортування бочок, фляг з олією, а також ящиків з фасованою соняшниковою олією транспортними пакетами здійснюється відповідно до вимог ГОСТ 21650, ГОСТ 22477, ГОСТ 23285, ГОСТ 24597 и ГОСТ 26663. Соняшникова олія до наливу у залізничні цистерни та автоцистерни, а також у фляги та бочки або до розливу у пляшки повинна зберігатися у закритих бочках.

              Строк транспортування та зберігання рафінованої олії до розливу у пляшки на підприємстві, де відсутня можливість дезодорації олій, а також до використання у виробництві продуктів дитячого та дієтичного харчування, не повинен перевищувати 1 місяць.

              Соняшникова олія у пляшках повинна зберігатися у закритих затемнених приміщеннях, у флягах та бочках – в закритих приміщеннях.Соняшникова олія у промислових умовах зберігається у відповідності із інструкціями організації, де здійснюється зберігання.

2.6. Валютне регулювання експортних операцій та оподаткування

              Валютне регулювання експортних операцій в Україні здійснюється Законом України «Про порядок  здійснення розрахунків в іноземній валюті», від 23 вересня 1994 року № 185/94-ВР. Цей Закон визначає, що виручка резидентів  у  іноземній  валюті  підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у терміни виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 90 календарних  днів  з  дати  митного  оформлення  (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується. Перевищення зазначеного терміну потребує індивідуальної ліцензії Національного банку України.

              Порушення резидентами  вищезазначеного терміну тягне за  собою  стягнення  пені  за кожний   день   прострочення   у   розмірі   0,3   відсотка   суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції)  в
іноземній  валюті,  перерахованої  у  грошову  одиницю  України за
валютним курсом Національного банку  України  на  день виникнення
заборгованості. [10]

              Згідно з ЗУ «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16 квітня 1991 року  № 959-XII забороняється одночасне застосування щодо  одного  й  того  ж товару податку на  експорт  і  імпорт  та  режиму ліцензування  і квотування експорту відповідно  до  статті  16  цього  Закону. [11]