Шпаргалка по "Маркетинговая ценовая политика"

Ризик у підприємництві це імовірність виникнення збитків або будь-яких втрат у результаті нездійснення події, що намічалася, передбаченої прогнозом, планом, проектом, програмою. Отже, ризик - ймовірне поняття він може бути і вивчений у термінах теорії імовірності і математичної статистики.

Для оцінки ризику в діяльності підприємства потрібна достовірна інформація, яку можна мати тільки в результаті її накопичування і систематизації. Звідси інформацію з визначення ризику варто умовно розділити на два види: 1.об'єктивну, або статистичну, інформацію, що може бути використана для розрахунку ймовірних характеристик оцінки ризику; 2.суб'єктивні, експертні оцінки, що є пропозиціями експертів, фахівців. Нерідко інтуїтивні, смороду можуть сприяти виробленню найбільш вдалого рішення.

В оцінці підприємницького ризику використовуються наступні основні характеристики: математичне сподівання значення економічного показника, обумовленого непевністю ситуації. За звичай визначається як середньозважене по імовірності всіх можливих його значень, де імовірність шкірного значення використовується в якості питомих ваг, або статистичної частоти. Математичне сподівання обчислюється по наступній формулі:

абсолютне відхилення можливих випадкових значень економічного показника від математичного сподівання цього показника, тобто його середньозваженого по імовірності значення. Воно характеризує амплітуду мінливості цього показника.

Абсолютні відхилення визначаються по формулі:

дисперсія дає більш загальну оцінку відхилень і являє собою середньозважене квадратів відхилень конкретних показників (варіацій) від математичного сподівання, тобто середнього очікуваного його значення. Дисперсія обчислюється по формулі:

середнє квадратичне відхилення, або стандартне відхилення, являє собою квадратний корінь із дисперсії. Це ймовірна, статистична характеристика більше наближається до інтуїтивних уявлень про оцінку мінливості кон'юнктури ринку, ціннісних показників, оскільки зіставлення ведуться вже не з квадратами відхилень, а з квадратним коренем із суми квадратних відхилень. Інакше кажучи, ймовірні відхилення приводяться в реальну розмірність. Обчислення середнього квадратичного відхилення здійснюється по формулі:

коефіцієнт варіації випадкової величини V(x) являє собою виражене у відсотках відношення середнього квадратичного відхилення до математичного сподівання, або середньозваженому значенню цієї величини:

Принцип розумної впевненості або розумного ризику в підприємницькій діяльності означає, що в ухваленні рішення керуються таким співвідношенням ймовірностей здійснення і нездійснення події, при котрому приблизно дві третини шансів сприяють успіху й одна третина шансів йому не сприяє. Несприятлива одна третина шансів є стимулятором для розгляду і вживання заходів по їхньому запобіганню.

77. Методи прямого ціноутворення: визначення ціни, орієнтованої на конкуренцію.

При наявності конкуренції прийнятність власних цін для споживача в значній мірі визначається тим, якої компенсації вимагає конкурент.

Вплив фактора конкуренції на ухвалення рішення про встановлення ціни на товар залежить від структури ринку, тобто від числа і типу підприємств, що працюють на ринку. Підприємства, що при визначенні ціни на свій товар виходять винятково з умов конкуренції, встановлюють її нижче ринкових, на рівні ринкових чи вище їх у залежності від лояльності споживачів, наданого сервісу, образа товару, реальної чи передбачуваної відповідної реакції конкурентів.

Метод поточної ціни використовується в першу чергу на тих ринках, де продаються однорідні товари. Підприємство, що реалізує однорідні товари на ринку з високим ступенем конкуренції, фактично має дуже обмежені можливості впливу на ціни. В економічній літературі він називається "конкурентним ринком у чистому виді". Ціни на такому ринку формуються в результаті спільних дій добре інформованих покупців і продавців. "Слідування за лідером" Тут йдеться про орієнтацію на ціни провідних фірм, тобто таких, які посідають на ринку домінуюче становище. У цьому випадку виходять з того, що фірми-лідери мають достатній досвід, добре організовані і знають реальні ринкові ціни. Такий підхід до встановлення цін має місце, як правило, на олігопольних ринках. Ціноутворення з урахуванням реакції конкурентів. Для підприємства в кожному конкретному випадку підвищення рівня конкуренції небажане, а тому запропонована ціна не повинна приваблювати конкурентів на цей ринок. Тендерного ціноутворення, використовується в тих випадках, коли кілька фірм конкурують одна з одною у боротьбі за контракт (наприклад, оголошений урядом тендер). Тендер являє собою ціну, запропоновану підприємством, при визначенні якої виходять насамперед з цін, що можуть призначити конкуренти, а не з рівня власних витрат чи величини попиту на товар. Мета підприємства полягає в тому, щоб домогтися контракту, а тому воно прагне встановити свою ціну на рівень нижче, ніж ціна, запропонована конкурентами.

78. Методи прямого ціноутворення: визначення ціни, орієнтованої на споживача.

Основною домінантою визначення ціни є оцінка інтегральної корисності товару, пропонованого потенційним споживачам. Ця корисність (комплекс корисних властивостей, системна якість товару) визначає готовність споживача заплатити встановлену ціну і, отже, підтримати рівень ефективного попиту.

Метод питомої вартості, що більш правильно було б назвати методом питомої ціни, полягає в тім, що ціна виробу ділиться на величину потужності, продуктивності, чи маси або іншого параметра, що вважається головним для даного товару. Отримана при цьому ціна одиниці головного параметра (питома ціна) може бути використана для орієнтованого розрахунку цін аналогічних виробів з іншими величинами головного параметра.

Метод «Берим». Французька фірма "Берим", ґрунтуючись на статистичних даних по ринкових видах продукції, запропонувала метод розрахунку цін на основі наступної їхньої залежності від головного параметра:

Для розрахунку цін складних виробів на практиці застосовуються різного роду емпіричні залежності, у тому числі математичні параметричні моделі, засновані на кореляційно-регресійному методі.

79, 80. Наведіть агрегатну, арифметичну та гармонійну форму індексу Пааше

Основною формою індексу цін для сукупності різнорідних товарів є агрегатний індекс. Найширше практично застосовуються дві інші їх форми: у формулі Ласпейреса — середня арифметична форма, у фор­мулі Пааше — середня гармонійна форма, наведені в таблиці.

Переваги агрегатної форми — її ясний економічний зміст. Вона встановлює зміну цін за припущення, що кількості товарів незмінні, при цьому у формулі Ласпейреса береться кількість проданого товару в базисному періоді (Q0), а у формулі Пааше — у поточному (Q1). Середньоарифметична форма не має такого ясного економіч­ного змісту, але її переваги полягають у тому, що вона дає змогу полегшити сам розрахунок індексу та подальші перерахунки його. У вітчизняній статистиці до 1992 р. загальний індекс цін розраховувався за формулою Пааше, з використанням його гармонійної форми. Статистичним аналізом доведено, що в довгостроковому аспекті формула Пааше занижує реальну зміну цін внаслідок негативної кореляції проданої кількості товару і ціни, а у випадку довгострокових і міжнародних зіставлень різниця між індексами, зваженими різними способами, становить кілька відсотків.

81. Наведіть види цін на будівельну продукцію, дайте визначення цих цін. Методичні основи ціноутворення в будівництві складалися протягом тривалого періоду. В умовах планової радянської економіки послідовно розвивалася система централізованого державного регулювання кошторисного ціноутворення, здійснюваного Держбудом СРСР.

Особливості ціноутворення в будівництві обумовлені специфікою будівельної продукції: її індивідуальністю, складністю, залежністю від природно-кліматичних умов, великим розміром витрат. Ціноутворення в будівництві має індивідуальний характер: ціна кожного виду будівельної продукції визначається на основі кошторису (калькуляції). У ціні враховується вплив природно-кліматичних факторів, регіональних відмінностей в економічних умовах, особливості конкретних видів будівельної продукції. Ціни на будівельну продукцію визначаються на основі проектних матеріалів: креслень, специфікацій і т. д. Кошторисна документація є складовою частиною проекту.

При формуванні цін на будівельну продукцію застосовують витратні методи - шляхом послідовного калькулювання витрат визначаються кошторисні ціни на виробничі ресурси, види робіт, об'єкти і на будівництво в цілому. Види цін на будівельну продукцію:

Кошторисна ціна (кошторисна вартість) - Повний перелік усіх робіт, розцінених по відомих нормах і нормативам. Прейскурантна ціна - Ціна на одиницю продукції(м3 цегельної кладки, м2 поверхні, що фарбується, і т.п.) Договірна ціна - Ціни за згодою сторін.

82. Наведіть визначення життєвого циклу товару.

Життєвий цикл (Life cycle analysis — LCA) — це складова частина концепції товару, за допомогою якої маркетологи намагаються описати життя товару на ринку з моменту розробки виробу до моменту зняття його з виробництва й остаточного зникнення товару з ринку.Періоди, з яких складається ринкове життя товару, утворять стадії життєвого циклу. Інформація про поведінку товару на цих стадіях принципово важлива для розробки стратегії маркетингу фірми, тому що кожна зі стадій має досить чіткі тимчасові границі, свої характерні риси з погляду ринкової поведінки товару.

Життє́вий цикл това́ру — час, упродовж якого товар життєздатний на ринку і забезпечує досягнення цілей продавця. Від життєвого циклу товару залежить рівень прибутку на кожній із його стадій:

1Впровадження товару на ринок;

2Зростання обсягу продажу внаслідок визнання товару покупцями;

3Стадія зрілості, яка характеризується максимальною прибутковістю;

???Стадія аристократична. Товар загальноприйнятий та наситив ринок; Характеризується мінмальними затратами при значних прибутках.

4Спад обсягу продажу і прибутку.

83.Наведіть головні критерії сегментації ринку.

Ринки розбивають на сегменти залежно від:

-статусу користувача: тих, хто ще не користується товаром; колишніх користувачів; потенційних користувачів; регулярних користувачів;

-інтенсивне споживання товару (слабкі, помірковані та активні споживачі);

-від ступеня прихильності до товарних марок.

Кожна фірма, яка сегментує ринок, робить свій внесок у методологію ринкової сегментації. Але вимоги, правила, принципи до сегментації ринку, з тим щоб вона була ефективною і дієвою, єдині, загальні для всіх товарно-ринкових ситуацій.

Споживчий  ринокце ринок кінцевих споживачів,  що  набуваютьтовари для особистого, домашнього або сімейного користування. Сегменти   споживчого   ринку  можуть  виділятися   на   основі регіональних  критеріїв,  демографічних  критеріїв   і   критеріївжиттєвого стилю споживачів.

84. Наведіть головні складові рішень з цінової політики

1. Політика рівня цін - Визначення рівня цін для програми збуту в цілому чи для асортиментної товарної позиції окремо

2. Політика введення цін - Визначення стартових цін для товарів, що вперше виводяться на ринок, де існує власна частка

3. Політика диференціації цін - Встановлення для одного товару різних рівнів цін для різних ринків і споживчих сегментів

85. Наведіть головні фактори, що впливають на рівень еластичності попиту. За допомогою характеристик цінової еластичності попиту виміряється кількісна, а іноді і якісна, реакція покупців на зміну ціни (вартісна чутливість).

Для визначення міри чутливості попиту на товари до змін у ціні використовується поняття еластичності попиту від цін. Вона визначається відношенням зміни величини попиту (у відсотках) до зміни цін (у відсотках). Загальним правилом є наступне: чим яскравіше виражена ступінь індивідуалізації товару (диференціація споживацької цінності чи вузька вибірковість реклами), тим у менших діапазонах змінюється цінова еластичність попиту на даний товар.