Компетентнісний підхід на уроках математики

Автор: Пользователь скрыл имя, 28 Сентября 2013 в 21:56, курсовая работа

Описание работы

Формування компетентностей учнів зумовлене не тільки реалізацією відповідного оновленого змісту освіти, але й адекватних методів та технологій навчання.
Продуктивне навчання забезпечує засвоєння знань та умінь, володіючи якими випускник школи знаходить підґрунтя для свого подальшого життя. Продуктом школи є людина, особистість, тому підлягають реалізації такі задачі:
створення умов для розвитку та самореалізації учнів;
задоволення запитів та потреб школяра;
засвоєння продуктивних знань, умінь;
розвиток потреби поповнювати знання протягом усього життя;
виховання для життя в цивілізованому громадянському суспільстві.

Содержание

Вступ

І. Компетентність як педагогічне явище.

Компетенція: суть, структура, основні види.

Методи навчання математики, що формують ключові компетентності школярів.

ІІ. Компетентнісний підхід на уроках математики.

2.1. Формування математичних компетентностей школяра.

2.2.Набуття учнями математичних компетентностей – одна з найважливіших складових життєвих компетентностей.

Висновки

Додатки

Список використаної літератури

Работа содержит 1 файл

Вступ.docx

— 51.36 Кб (Скачать)

Івано-Франківський обласний інститут

післядипломної  педагогічної освіти

Лабораторія природничо-математичних дисциплін

 

 

 

 

 

 

 

Докурсове завдання

 

«Компетентнісний підхід на уроках математики»

 

 

 

 

 

підготувала слухач курсів

вчителів  математики

Зайшла  Н.М.

вчитель математики

Войнилівської ЗОШ І-ІІІ ступенів

Калуської районної ради

 

 

 

 

 

м.Івано-Франківськ

2013

 

 

План

 

Вступ

 

І. Компетентність як педагогічне явище.

 

    1. Компетенція: суть, структура, основні види.

 

    1. Методи навчання математики, що формують ключові компетентності школярів.

 

ІІ. Компетентнісний підхід на уроках математики.

 

2.1. Формування математичних компетентностей школяра.

 

2.2.Набуття  учнями математичних компетентностей – одна з найважливіших складових життєвих компетентностей.

 

Висновки

 

Додатки

 

Список використаної літератури

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

 

                                                                     Хочеш зробити світ кращим-          

             почни зі своїх уроків

 

            Формування компетентностей учнів зумовлене не тільки реалізацією відповідного оновленого змісту освіти, але й адекватних методів та технологій навчання.

Продуктивне навчання забезпечує засвоєння знань  та умінь, володіючи якими випускник  школи знаходить підґрунтя для  свого подальшого життя.   Продуктом школи є людина, особистість, тому підлягають реалізації такі задачі:

  • створення умов для розвитку та самореалізації учнів;
  • задоволення запитів та потреб школяра;
  • засвоєння продуктивних знань, умінь;
  • розвиток потреби поповнювати знання протягом усього життя;
  • виховання для життя в цивілізованому громадянському суспільстві.

Для розв'язання цих задач вчитель має керуватися такими правилами, незалежно від  стажу роботи, категорії, технології, яку він використовує:

  • Головним є не предмет, якому він навчає, а особистість, яку він формує.
  • Не предмет формує особистість, а вчитель своєю діяльністю, пов'язаною з вивченням предмета.
  • На виховання активності не шкодувати ні часу, ні зусиль.
  • Сьогоднішній активний учень - завтрашній активний член суспільства.
  • Ставити учнів у ситуації, котрі вимагають виявлення та пояснення розбіжностей між фактами, що спостерігаються, та наявним знанням.
  • Допомагати учням оволодіти найбільш продуктивними методами навчально-пізнавальної діяльності, навчати їх вчитися.
  • Привчати учнів думати та діяти самостійно. Поступово відходити від механічних переказів до слівного відтворення.
  • Творче мислення розвивати всебічними аналізом проблем, пізнавальні задачі розв'язувати кількома способами, частіше практикувати творчі завдання.
  • Вчитель з будь-якого предмета, не тільки мови та літератури, має слідкувати за способом та формою висловлювання думки учнів. Слід частіше показувати учням перспективи їх навчання.
  • У процесі навчання обов'язково враховувати індивідуальні особливості кожного учня, об'єднувати в диференційовані підгрупи учнів з однаковим рівнем.
  • Вивчати і враховувати життєвий досвід учнів, їх інтереси, особливості розвитку.
  •    Бути обізнаними з останніми науковими досягненнями із свого предмета.
  • Заохочувати дослідницьку роботу школярів.
  • Знайти можливості ознайомити їх із технікою експериментальної роботи, алгоритмами розв'язання винахідницьких задач, обробкою першоджерел і довідкових матеріалів.
  • Суспільно-історичною практикою доводити необхідність наукових знань, які вивчаються в школі.
  • Навчати так, щоб учень розумів, що навчання є для нього життєвою необхідністю.
  • Пояснювати школярам, що кожна людина знайде своє місце в житті, якщо навчитися всьому, що необхідно для реалізації її життєвих планів.             

          Вчитель повинен пам'ятати ці правила, слідувати їм, керуватися ними буде дієвою умовою, яка здатна полегшити учителю досягнення провідної найважливішої мети - формування та розвитку особистості.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

І. Компетентність як педагогічне явище.

 

    1. Компетенція: суть, структура, основні види.

 

  Компетенція (від. лат. competencia - коло питань, з якими людина добре обізнана, володіє знаннями і досвідом ) - це інтегрований результат опанування змістом загальної середньої освіти, який виражається в готовності учня використовувати засвоєні знання, уміння, навички, а також способи діяльності у конкретних життєвих ситуаціях для розв'язання практичних і теоретичних задач.

   Компетенція є інтегральним результатом взаємодії компонентів:

мотиваційного, що виражає глибоку зацікавленість у даному виді діяльності, наявність особистісних смислів розв'язувати конкретну задачу;

цільового, пов'язаного з умінням визначати особисті цілі, співвідносні з власними смислами; складанням особистих проектів та планів; усвідомленим конструюванням конкретних дій, вчинків, які забезпечать досягнення бажаного результату діяльності;

орієнтаційного, що передбачає урахування зовнішніх умов діяльності (усвідомлення загальної основи діяльності; знання про коло реальних об'єктів; знання, уміння і навички, які стосуються цього кола) і внутрішніх (суб'єктний досвід, наявні знання, предметні і міжпредметні вміння, навички, способи діяльності, психологічні особливості тощо); обізнаність учня щодо власних сильних і слабких сторін;

функціонального, що передбачає здатність використовувати знання, уміння, способи діяльності та інформаційну грамотність як базис для формування власних можливих варіантів дії, прийняття рішень, застосування нових форм взаємодії тощо;

контрольного, що передбачає наявність чітких вимірювачів процесу і результатів діяльності, закріплення правильних способів діяльності, удосконалення дій відповідно до визначеної і прийнятої цілі;

оцінного, пов'язаного із здатністю до самоаналізу; адекватного самооцінювання своєї позиції, конкретного знання, необхідності чи непотрібності його для своєї діяльності, а також методу його здобування чи використання.

  Ці компоненти в структурі загальної компетенції учня тісно взаємопов'язані. Тому кожний компонент може впливати на розвиток інших компонентів.

  Володіння людиною відповідною компетенцією позначається терміном "компетентність". Якщо компетенція є наперед заданою нормою освітньої підготовки, то компетентність - це якість особистості, яка необхідна для якісної продуктивної діяльності в певній сфері.

    Головною особливістю компетентності як педагогічного явища є те, що компетентність - це не специфічні предметні вміння та навички, абстрактні загальнопредметні мисленнєві чи логічні операції (хоча, звісно, вона грунтується на останніх), а конкретні життєві вміння та навички, необхідні людині будь-якої професії, будь-якого віку.       

 

      Аналіз досвіду освітніх систем багатьох країн показує, що одним із шляхів оновлення змісту освіти, узгодження його із потребами інтеграції до світового освітнього простору є орієнтація навчальних програм на компетентнісний підхід. Проблеми, пов'язані з компетентнісно орієнтованою освітою, вивчають відомі міжнародні організації: ЮНЕСКО, ЮШСЕФ, ПРООН, Рада Європи, Організація європейського співробітництва та розвитку, Міжнародний департамент стандартів тощо.       

        Освітня компетенція як рівень розвитку особистості учня пов'язана з якісним опануванням змісту освіти.

         Освітня  компетентність - це здатність учня  здійснювати складні культуровідповідні види діяльності.

         Отже, освітня  компетентність - це особистісна  якість, що вже склалася.

         Компетентний спеціаліст, компетентна людина - це дуже гідна перспектива.

        Які основні складові компетентності?

        По-перше, знання, але не просто інформація, а  швидко змінювана, динамічна,  різноманітна, яку треба вміти  знайти, відсіяти від непотрібної,  перевести у досвід власної  діяльності.

        По-друге, уміння  використовувати це знання у  конкретній ситуації; розуміння,  яким чином добути це знання, для якого знання який метод  потрібний.

        По-третє, адекватне оцінювання - себе, світу, свого місця в світі, конкретного знання, необхідності чи зайвості його для своєї діяльності, а також методу його здобування чи використання.

Компетентність =

                   мобільність знань +

                                    гнучкість методу +

                                                           критичність мислення.

      Безумовно, людина, яка уособлює в собі такі якості, буде вельми компетентним спеціалістом.

 У багатьох європейських країнах внесено зміни до навчальних програм, що спрямовані на створення підґрунтя для досягнення учнями необхідних компетенцій. Більшість науковців наголошують на необхідності визначення обмеженого набору компетентностей, які є найважливішими, ключовими.

 На симпозіумі Ради Європи "Ключові компетенції для Європи"' був визначений такий приблизний перелік ключових компетенцій: вивчати, шукати, думати, співпрацювати, братися за справу, адаптуватися.

 Однак, ще не існує єдиного погодженого визначення і переліку ключових компетенцій, оскільки компетенції - це, насамперед, замовлення суспільства на підготовку його громадян. їх перелік визначається погодженою позицією соціуму у певній країні чи регіоні.

 Українські вчені визначили сім ключових компетентностей школярів: уміння вчитися, загальнокультурна, громадянська, підприємницька, соціальна, з інформаційних і комунікаційних технологій, здоров'язберігаюча.

І.Уміння вчитись програмує індивідуальний досвід самостійного учіння. Дитина, яка вміє самостійно вчитися, в майбутньому зможе самостійно та творчо працювати, жити.

 

 

Компетентність передбачає, що учень:

- сам визначає мету навчально-пізнавальної  діяльності або приймає учителеву;

- планує, програмує свою діяльність;

- організовує свою працю для  досягнення мети;

- відбирає або знаходить потрібні знання, способи для розв'язання задачі;

- виконує в певній послідовності  сенсорні, розумові або практичні  дії, прийоми, операції;

- усвідомлює свою діяльність  і практично її вдосконалює;

- має уміння й навички самоконтролю  та самооцінки.

2. Загальнокультурна стосується розвитку культури особистості та суспільства у всіх її аспектах. Вона, насамперед, передбачає вміння:

- аналізувати й оцінювати найважливіші досягнення національної та світової науки й культури, орієнтуватися в культурному та духовному контекстах сучасного українського суспільства;

- застосовувати засоби й технології  інтеркультурної взаємодії;

- користуватися рідною мовою  та іноземними мовами, застосовувати  навички мовлення та норми  відповідної мовної культури; використовувати  рідну й іноземні мови у  активній взаємодії;

- спрямовувати самовиховання на  єдність індивідуальних, національних  і загальнолюдських цінностей;

- реалізовувати моделі толерантної  поведінки в умовах культурних, мовних, релігійних та інших відмінностей  між народами і країнами.

3. Громадянська передбачає такі здібності:

- орієнтуватися в проблемах  сучасного суспільно-політичного  життя в Україні, знати процедури  участі в діяльності політичних  інститутів демократичної держави,  органів місцевого самоврядування;

- застосовувати процедури й  технології захисту власних інтересів,  прав і свобод громадян, виконання  громадянських обов'язків у межах  місцевої громади, держави;

Информация о работе Компетентнісний підхід на уроках математики