Ринок капіталу

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Академія муніципального управління

Кафедра менеджменту

 

 

 

 

Курсова робота

з дисципліни «Мікроекономіки»

на тему:

«Ринок капіталу»

 

 

 

 

 

 

 

 

Виконала:

студентка групи М-22

Чумак Ірина

Перевірив:

кандидат економічних наук

доцент кафедри економіки

Ровна В.М.

 

Київ 2012

План

Вступ………………………………………………………………………….....3                                                   

РОЗДІЛ 1. Поняття капіталу…………………………..…….………………....6                                                                   

1.1 Поняття та сутність капіталу……..………………………………….….....6

1.2 Структура капіталу та його рух…………………………..……....….…....13

РОЗДІЛ 2. Особливості ринку капіталу…………………….….……….…....18

2.1 Суб'єкти ринку капіталу……………………………………………..…….18                              

2.2 Попит і пропозиція капіталу…………………………..…………………..26

РОЗДІЛ 3.Проблеми та перспективи інвестиційної політики в Україні…...30

Висновки………………………………………………………………………..33

Список використаної літератури……………………………………………...36

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

   Один з основних факторів виробництва власниками якого є домогосподарства, а споживачами - фірми; будь-які створені за участю людини вироби, які використовуються у виробництві благ; ресурсів тривалого користування - капітал.

   Особливістю капіталу е те, що він має бути кимсь накопичений.

Накопичення капіталу - використання прибавочной вартості в вигляді  капіталу або обернене перетворення прибавочної вартості в капітал.

Отже, саме процес первісного нагромадження капіталу створив  передумови для виникнення, концентрації та централізації капіталу в нинішньому його розумінні.

   В умовах товарного виробництва і ринкових економічних відносин між суб'єктами господарювання кожне підприємство має відповідні фінансові (грошові) кошти для забезпечення своєї ефективної діяльності.

   Сукупність (фінансових коштів підприємства, що має постійно підтримуватись на необхідному рівні за рахунок перелічених основних джерел формування, прийнято розподіляти на оборотні кошти (поточні витрати) та інвестиції (капітальні довгострокові витрати).

   У процесі виробництва капітал постійно й одночасно перебував у всіх трьох формах. Швидкість обороту виробничих фондів істотно впливає на затрати виробництва І прибутковість підприємства. Чим більше обертів роблять виробничі фонди, тим нижчі затрати виробництва й вищі прибутки.

У сучасних умовах економіка  кожної країни мимоволі підпадає в  зростаючу залежність від економіки  інших країн. . Економічні відносини між країнами вже не обмежуються зовнішньою торгівлею, товарообміном, вони включають рух капіталу між країнами, валютні відносини, міграцію робочої сили, науково-технічний обмін.

   Зовнішньо-економічні зв'язки представлені найчастіше у вигляді ввозу і вивозу товарів, імпорту й експорту. Але в сучасній економіці в число товарів, що вивозяться і ввозяться попадає і такий специфічний, як капітал.

   Світовий ринок - це сукупність національних ринків окремих країн, зв'язаних один з одним торгово-економічними відносинами.

А якщо повернутися до економіки України, то перед ринковою трансформацією економіки України постає також важлива проблема, як нагромадження та інвестування. Причому мова йде про інвестування в економіку України не іноземного капіталу, як це зазвичай сприймається, а, насамперед, капіталу, нагромадженого за рахунок національних джерел.

Ситуація, що склалася, насамперед, звертає увагу на можливість використання в Україні світового досвіду  нагромадження та інвестування капіталу. Досвід різних країн свідчить про  те, що нагромадження капіталу є  однією з головних проблем країн з перехідною економікою.

   Можливості ж використання зарубіжного досвіду нагромадження капіталу в Україні з метою подальшого інвестування, на думку фахівців, полягають ось у чому: проведення маркетингового дослідження місткості майнового та фінансового ринків для оцінки реальної ситуації та визначення потенційних можливостей внутрішніх джерел нагромадження та інвестування капіталу, створення механізму координації діяльності між економічними відомствами, що мають відношення до нагромадження та інвестування капіталу, на рівні Кабінету Міністрів України за участю вищезгаданих відомств має бути розроблена комплексна програма стимулювання вітчизняних та іноземних інвестицій, створення банку реконструкції та розвитку України.

   Перспективними організаційними формами нагромадження капіталу для його подальшого інвестування в економіку України виступають небанківські фінансові посередники. Виходячи з конкретних умов України та світового досвіду розвитку небанківських фінансових посередників, найбільш доцільним є розвиток:

а)інвестиційних компаній;

б)ощадних установ;

в)взаємних фондів.

   Мета цієї роботи дати визначення суб'єктам капіталу як унікального явища економічного життя, проаналізувати структуру кредитної системи, яка виконує функції "кровоносної системи" економіки, дати оцінку використання світового досвіду в процесі нагромадження капіталу та його інвестування в Україні.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1. Поняття  капіталу

 

1.1 Сутність капіталу

   Історичний процес відділення працівника (насамперед селянина) від власності на умови його праці, перетворення безпосередніх виробників у найманих робітників, перетворення засобів виробництва і життєвих засобів у капітал - вихідний пункт капіталістичного способу виробництва.

   Особливістю капіталу є те, що він має бути кимсь накопичений.

Накопичення капіталу - використання прибавочної вартості у вигляді  капіталу або обернене перетворення прибавочної вартості в капітал.

   Економічні основи процесу первісного нагромадження капіталу:

• масова експропріація селян і ремісників;
• формування пролетаріату з розорених селян і ремісників, із членів численних військових друкин феодалів;
• формування промислової буржуазії із середовища лихварів, торговців, цехових майстрів;
• перетворення узурпованих багатств у капітал.

   Джерела створення колоніальної системи. Грабіж колоній під прапором торгівлі, работоргівля, захоплення золотих і срібних скарбів, морське піратство.

   Система державних позик. Величезна потреба держави в грошах у зв'язку з захопленням колоній і війнами між Іспанією, Францією, Англією, Португалією, Голландією в Х\/І-ХУІІІ ст.

   Податкова система. Система відкупів. Збагачення лихварів І купців.

Промисловий протекціонізм - високі імпортні мита, експортні премії.

В Західній Європі в цей період відбувалися дуже серйозні технічно-економічні зміни. При використанні нових технологій, що обслуговуються винятково найманою працею, обсяг виробництва визначався не цеховими правилами, а тільки попитом на продукцію, що випускається. Але для цього треба було наступні дві умови: по-перше, щоб майбутні підприємці нагромадили досить грошей для будівлі будинків, покупки техніки і наймання робітників; по-друге, щоб робітники були вільні особисто і не мали свого хазяїна, тобто наймалися на підприємства з чисто економічної причини.

   Отже, саме процес первісного нагромадження капіталу створив передумови для виникнення, концентрації та централізації капіталу в нинішньому його розумінні.

   Капітал - один з основних факторів виробництва власниками якого є домогосподарства, а споживачами фірми; будь-як: створені за участю людини вироби, які використовуються у виробництві благ; ресурс тривалого користування.

   Капітал як фактор виробництва являє собою майно (засоби виробництва), що належить підприємцям або іншим власникам і використовується в процесі створення товарів і послуг.

   Поняття капітал та його різноманітні форми, види, елементи є такими ж поширеними в економічній теорії та повсякденному житті, як поняття гроші, власність, ціна то що. Тут я хочу розглянути деякі з них.

   Основні форми капіталу:

   Промисловий капітал - капітал, що функціонує в сфері матеріального виробництва, у процесі свого руху послідовно проходить три стадії, приймає і скидає три форми й у кожній з них виконує відповідні функції.

   Товарний капітал - одна із функціональних форм, що наряду з грошовою та промисловою відповідає певній стадії кругообороту промислового капіталу.

   Торговий капітал - капітал, що функціонує в сфері товарного обігу, одна з найдавніших форм капіталу, що спочатку виступала в вигляді купецького.

   В розвинутому ринковому господарстві це відокремлена частина промислового капіталу в товарній формі. Торговий капітал безпосередньо не приймає участі у виробництві, але виконує важливу роль опосередковуючи реалізацію товарів, доведених до споживачів і тим самим сприяє прискоренню обороту промислового капіталу і впливає на збільшення маси прибавочної вартості, а значить і на зростання капіталістичного прибутку. Формула руху торгового капіталу Г - Т -Г.

  Його основною функцією є перетворення торгового капіталу в грошовий за допомогою актів купівлі-продажу.

   Позичковий капітал - це капітал, що приносить проценти. Одна з найдавніших форм капіталу, що виступала у вигляді лихварського.

   Позичковий капітал - це грошовим капітал, що віддає його власник в суду функціонуючому підприємцю на визначений строк на умовах довіреності і за певну плату у вигляді проценту. Позичковий капітал формується із тимчасово вільних грошових коштів, що створюються в процесі обороту промислового капіталу.[7]

  Форма руху позичкового капіталу Г — Г. Найбільш спотворює реальні виробничі відносини, породжуючи думку, що гроші, незалежно від процесу виробництва і процесу обігу, приносять великі гроші. В дійсності процент - одна з перетворених форм прибавочної вартості. Одну її частину отримує підприємець, іншу - віддає грошовому капіталісту як плату за позичку.

   На основі кредиту виникає акціонерний капітал.

   Акціонерний капітал - пайовий капітал, що створюється способом об'єднання багатьох індивідуальних капіталів і залучення грошових коштів вкладників шляхом випуску і продажі акцій та облігацій на фондовій біржі і використовуваний акціонерними товариствами. На основі кредиту виникає також банківський капітал.

   А монополістичний банківський капітал не багатьох найбільших банків, що злились з капіталом монополістичних союзів промисловців це - фінансовий капітал.

  По характеру обороту, по способу перенесення вартості на виготовлений продукт, капітал поділяється на:

   Основний капітал - елементи виробничого капіталу (засобу праці), що повністю беруть участь у процесі виробництва, а вартість, що переноситься на готовий продукт по частинам, у міру зносу, повертається капіталісту повністю , у грошовій формі протягом цілого ряду кругооборотов.

Оборотний капітал - елементи виробничого капіталу (предмети праці і робоча сила), вартість яких входить у готовий продукт повністю і повертається капіталісту в грошовій формі після кожного виробничого циклу.[2]

Основний капітал піддається зносу. Розрізняють:

      1) Фізичний знос основного капіталу - процес, у результаті якого елементи основного капіталу поступово втрачають споживчу вартість і передають вартість створюваному продукту.

      2) Моральний знос основного капіталу - знецінення чи вихід з ладу засобів праці внаслідок появи більш продуктивних, більш дешевих і економічних. Тим самим, наявні засоби праці можуть застаріти незалежно від ступеня їхнього фізичного зносу, і їхнє подальше застосування стає недоцільним і невигідним.

    Процес перенесення вартості елементів основного капіталу, у міру їхнього зносу на створюваний продукт із наступним використанням цієї вартості для їхнього подальшого відновлення і модернізації називається амортизацією.

Норма амортизації - це виражене у відсотках відношення річної суми амортизаційних відрахувань до середньорічної вартості елементів основного капіталу.

   Норма амортизації встановлюється диференційовано по окремих видах і групам засобів праці. Розрізняють також:

      1) Індивідуальний капітал - капітал, що належить окремим підприємствам.

      2) Суспільний капітал - сукупність індивідуальних капіталів в взаємному зв'язку, переплетінні ї взаємодії їх у кругообороті.

   Отже, суперечність між монополізованими незначною частиною суспільства засобами виробництва і людьми найманої праці, які становлять більшість трудового населення, у свою чергу знаходять вираження у різноманітних конкретних формах капіталу.