Автор: Пользователь скрыл имя, 03 Марта 2013 в 18:34, доклад
Мета роботи: ознайомити студентів з основами раціонального харчування і складанням добових раціонів оптимального харчування у різних життєвих ситуаціях.
Практичне заняття № 3
Раціональне харчування
Мета роботи: ознайомити студентів з основами раціонального харчування і складанням добових раціонів оптимального харчування у різних життєвих ситуаціях.
3.1. Загальні вимоги до раціонального харчування
Раціональне харчування (від лат. Rationalis – розумний) це фізіологічне повноцінне харчування, що забезпечує потреби організму людини в енергії та основних поживних речовинах у найбільш сприятливому їх співвідношенні та з урахуванням віку, статі, характеру праці, кліматичних умов тощо. Це – могутній засіб оздоровлення населення, попередження та зниження захворюваності, підвищення працездатності, збільшення тривалості життя людини.
Основними вимогами до раціонального харчування є його повноцінність, різноманітність і помірність. Для здоров’я людини надзвичайно важливе значення має своєчасне, систематичне надходження в організм харчових речовин: білків, жирів, вуглеводів, вітамінів, макро- та мікроелементів, джерелами яких є їжа.
Харчовий раціон слід складати так, щоб його енергетична цінність покривала енергетичні витрати організму.
Згідно з теорією збалансованого харчування для нормальної життєдіяльності організму та засвоєння їжі необхідне постачання його всіма харчовими речовинами в оптимальному співвідношенні. Особливе значення надається збалансованості незамінних складових частин їжі. До них належать 8…10 незамінних амінокислот білків, лінолева олі ненасиченіа жирна кислота жирів, усі вітаміни, більшість мінеральних речовин. До числа незамінних компонентів у збалансованому харчуванні входять 60…70 речовин. В олі . 3.1 показана середня добова потреба дорослої людини в харчових речовинах (формула збалансованого харчування).
Збалансоване харчування передбачає чітку відповідність між енергією, що надходить із їжею, та енерговитратами організму. Постійне перевищення енергетичної цінності їжі тільки на 837 кДж (200 ккал) за рік збільшує масу тіла на 3,6…7,2 кг.
Тривале недотримання принципів збалансованого харчування веде до порушення обміну речовин, виникнення неінфекційних захворювань. Такі захворювання є наслідком недостатнього або надмірного харчування. Навіть короткочасне голодування порушує процеси обміну речовин, веде до накопичення кетонових тіл – продуктів неповного окислення жирів, впливає на імунну систему, стан судин тощо.
Таблиця 3.1 – Добова потреба дорослої людини в поживних речовинах
Харчові речовини |
Добова потреба |
Харчові речовини |
Добова потреба |
Вода, г |
1750…2200 |
незамінні олі ненасичені жирні кислоти, г |
2…6 |
у тому числі: |
холестерин |
0,3…0,6 | |
питна (вода, чай, кава, компот тощо) |
800…1100 |
фосфоліпіди |
5 |
у супах |
250…500 |
Мінеральні речовини, мг: |
|
у продуктах харчування |
700 |
кальцій |
800…1000 |
Білки, г |
80…100 |
фосфор |
1000… 1500 |
у тому числі: |
натрій |
4000…6000 | |
тваринні |
5 |
калій |
2500…5000 |
Незамінні амінокислоти, г |
хлориди |
5000…7006 | |
лейцин |
4…6 |
магній |
300…500 |
ізолейцин |
3…4 |
залізо |
15 |
валін |
3…4 |
цинк |
10…15 |
треонін |
2…4 |
марганець |
5…10 |
лізин |
3…5 |
хром |
0,2…0,25 |
метионїн |
2…1 |
мідь |
2 |
фенілаланін |
2…4 |
кобальт |
0,1…0,2 |
Замінні амінокислоти, г |
молібден |
0,5 | |
гістидин |
1,5…2 |
селен |
0,5 |
аргінін |
5…6 |
фториди |
0,5…1,0 |
цистин |
2…3 |
йодиди |
0,1…0,2 |
тирозин |
3…4 |
Вітаміни, мг: |
|
аланін |
3 |
вітамін С |
50…70 |
серин |
3 |
вітамін А |
1,5…2,0 |
глутамінова кислота |
16 |
вітамін Е |
10…20 |
аспарагінова кислота |
6 |
вітамін К (різні форми) |
0,2…3,0 |
пролін |
5 |
рутин (Р) |
25 |
глікокол |
3 |
ніацін (РР) |
15…25 |
Вуглеводи, г |
400…500 |
холін |
500…1000 |
у тому числі: |
тіамін (В1) |
1,5…2,0 | |
крохмаль |
400…450 |
рибофлавін (В2) |
2,0…2,5 |
моно- і дисахариди |
50…100 |
пантотенова кислота (В3) |
5…10 |
Органічні кислоти (лимонна, молочна, тощо), г |
2 |
піридоксин (В6) |
2…3 |
Баластні речовини (клітковина, пектин), г |
25 |
фолацин (В9) |
0,2…0,4 |
Жири, г |
80…100 |
ціанокобаламін (В12) |
0,002..0,005 |
в тому числі: |
кальцифероли (D2, D3) |
0,0025..0,01 | |
рослинні |
20…25 |
ліпоєва кислота |
0,5 |
3.2. Енергетика харчування
По даних ВООЗ надлишок ваги на сьогоднішній день є одною з найбільш актуальних проблем сучасної медицини та охорони здоров’я.
Визначальним у формуванні надлишку ваги з наступним ожирінням є спосіб життя (поведінка, в т.ч. і поведінка харчування).
Ожиріння – хронічне рецидивне захворювання, основним симптомом якого є надлишкове накопичення жирової тканини, що веде до порушення всіх функціональних систем організму.
В організмі людини постійно проходять 2 процеси: літогенез (утворення жиру) та ліполіз (розпад жиру). До тих пір, поки ці процеси врівноважені, маса тіла залишається стабільною.
Регуляція цього визначається прямо або побічно усіма без виключення гормонами, одна частина з яких стимулює або гальмує літогенез, а друга – ліполіз. Найголовніша роль в цьому складному процесі належить підкорковому утворенню – гіпоталамусу, в якому є центри апетиту та насичення.
На сьогоднішній день процеси ліпогенезу переважають над ліполізом у більшої частини людства. А це призводить до надлишкового накопичення жирової тканини, що веде до порушення всіх функціональних систем організму. ВООЗ вважає ожиріння епідемією, що інтенсивно розповсюджується по всіх країнах світу.
Загальноприйнятим вважається визначення ступені ожиріння по індексу маси тіла (ІМТ або індекс Кетлє), який розраховується як відношення маси тіла (в кг) до росту людини (в м2):
ІМТ = В/Р2 (1)
Оцінювати ожиріння тільки по ІМТ недостатньо. Важливо оцінити топографію розподілу жиру і відношення товстої і худої частин тіла.
По типу розподілу жирової тканини виділяють такі види ожиріння: абдомінальне, сіднично-стегнове, змішане. Характер розподілу жирової тканини визначають по відношенню величини “об’єму” талії до стегон. Якщо ця величина у чоловіків більше 1, а в жінок більше 0,88, то це говорить про абдомінальне ожиріння.
Таблиця 3.2 – Класифікація ожиріння по ІМТ і ризик супутніх захворювань
Типи ожиріння |
ІМТ, кг/м2 |
Ризик супутніх захворювань |
Дефіцит маси тіла Нормальна маса тіла Надлишкова маса тіла: – ожиріння 1 ступеня – ожиріння 2А ступеня – ожиріння 2Б ступеня – ожиріння 3 ступеня |
< 20,0 20,0…24,9 > 25 25,0…29,9 30,0…34,9 35,0…39,9 > 40,0 |
Ризик дистрофії Звичайний Помірний Підвищений Високий Дуже високий Надзвичайно високий |
Основний обмін – енергія, що витрачається на підтримку обміну речовин в стані спокою, в умовах температурного комфорту.
Фізична активність – витрати енергії в залежності від рівня фізичного навантаження (особливості праці і позавиробничої рухової активності).
Термогенез – виділення тепла для підтримки термостабільності в умовах змін температури навколишнього середовища.
Специфічна динамічна дія їжі – витрати енергії на перетравлення, всмоктування, транспорт та асиміляцію нутрієнтів на клітинному рівні.
В середньому величина основного обміну складає 1 ккал/год на 1 кг маси тіла. При цьому треба пам’ятати, що у жінок основний обмін нижчий на 5…10 % ніж у чоловіків.
Більш точно визначають величину основного обміну по формулі Харіса-Бенедикта.
Величина основного обміну:
жінки: (2)
чоловіки: (3)
де М – маса тіла, кг,
Р – ріст, см,
В – вік, роки.
Отриманий результат збільшується на коефіцієнт фізичної активності К (для моделі з різною фізичною активністю):
І група (розумова праця) – К = 1,4;
ІІ група (легка фізична праця) – К = 1,6;
ІІІ група (середні фізичні навантаження) – К = 1,9;
ІV група (важка фізична праця) – К = 2,2;
V група (особливо важка фізична праця) – К = 2,4.
Нагадаємо про поняття – калорійність.
Калорія (джоуль: 1 кал ≈ 4,19 Дж) – це одиниця енергії. Поповнення енергії з їжею відбувається за рахунок жирів, білків, вуглеводів (макронутрієнтів) і алкоголю.
Запаси жиру в організмі – це запаси енергії. Щоб ці запаси зменшити, потрібно обмежити кількість калорій, що потрапляють в організм і там утилізуються. Калорійність різних компонентів їжі неоднакова.
1 г білку – 4 ккал;
1 г вуглеводів – 4 ккал;
1 г жиру – 9 ккал;
1 г алкоголю – 7 ккал.
Розрахунок калорійності добового раціону (ккал) проводиться по формулі ВООЗ:
Жінки:
18-30 років [(0,0621×вага в кг)+2,0357]×240 (4)
31-60 років [(0,0342×вага в кг)+3,5377]×240 (5)
>60 років [(0,0377×вага в кг)+2,7545]×240 (6)
Чоловіки:
18-30 років [(0,0630×вага в кг)+2,8957]×240 (7)
31-60 років [(0,0484×вага в кг)+3,6534]×240 (8)
>60 років [(0,0491×вага в кг)+2,4587] ×240 (9)
Вирахуваний показник необхідно помножити на коефіцієнт фізичної активності. Отриманий результат буде відповідати реальній потребі енергії, необхідної даній людині.
Треба пам’ятати, що в середньому втрата ваги на 1000 г включає в себе 700 г жиру і 300 г води. Значить для того, щоб позбутися одного граму жиру, необхідно витратити 7 ккал.
3.3. Розрахунок індивідуальної гіпокалорійної дієти
Вихідні дані:
Вік ________, років,
Зріст Р = ______ м,
Маса тіла В = _______ кг,
Рівень фізичної
активності.___________________
1. Вираховуємо фактичну добову калорійність раціону. Складаємо приблизне меню режиму харчування (табл.3.3):
Таблиця 3.3 – Приблизне меню харчування
Вид харчування |
Меню |
Енергетична цінність (ккал) |
І Сніданок |
||
ІІ Сніданок |
||
ІІІ Обід |
||
ІV Полуденок |
||
V Вечеря |
||
Всього |
Е≈ ккал | |
2. Вираховуємо величину основного обміну за формулою (4 або 7):
Еоо = (0,0630 × кг + 2,8957) × 240 ккал = ккал
3. Добова калорійність, необхідна для підтримки маси тіла складає:
Ед = Еоо × К = ккал.
де К - коефіцієнт фізичної активності
4. Енергетичний баланс: ΔЕд1 = Е – Ед = ккал.
а) Якщо ΔЕд1>1 розраховуємо вагу, якої необхідно досягнути, для того щоб ІМТ не перевищував 25 кг/м2 (верхня межа норми, табл.3.3) з формули 1:
Вн = Р2 × ІМТ = × 25 = кг
б) Якщо ΔЕд1<1 розраховуємо вагу, якої необхідно досягти, для того щоб ІМТ не був меншим 20 кг/м2 (нижня межа норми, табл.7.2) з формули 1:
Вн = Р2 × ІМТ = × 20 = кг
5. Баланс ваги: ΔВ = В – Вн = кг
6. Якщо ΔВ>1 необхідно розробити гіпокалорійну дієту
а) враховуючи, що 1 г жиру “тягне” на 7 ккал необхідно недодати організму:
ΔЕ = 7 × ΔВ× 1000 = ккал.
б) процес “спалювання” розрахований на рік, тобто на 365 днів. Звідси, добовий дефіцит калорійності буде:
ΔЕд2 = ΔЕ/365 = ккал.
в) Реальна енергетична цінність раціону повинна скласти:
Ер = Е – ΔЕд1 – ΔЕд2 = 3000 – 153 – 333 =2514 ккал.
З таблиць 3.5 – 3.9 можна провести підбір необхідних продуктів і блюд, калорійність яких в сумі за добу дорівнювала ______ ккал. Це б і становило приблизне денне гіпокалорійне меню.
Також із запропонованого меню можна виключити ряд страв, енергоцінність яких “тягне” ΔЕд1 + ΔЕд2 ккал.
Якщо ΔВ<1 необхідно розробити гіперкалорійну дієту
а) враховуючи, що 1 г жиру “тягне” на 7 ккал необхідно додати організму:
ΔЕ = 7 × ΔВ× 1000 = ккал.
б) процес збільшення ваги розрахований на 180 днів. Тому добова надбавка калорійності складе:
ΔЕд2 = ΔЕ/180 = ккал.
в) Реальна енергетична цінність раціону повинна скласти:
Ер = Е + ΔЕд1 + ΔЕд2 = ккал.
З таблиць 3.5 – 3.9 можна провести підбір необхідних продуктів і блюд, калорійність яких в сумі за добу дорівнювала б Ер » _____ ккал. Це і буде приблизне денне гіперкалорійне меню. Тепер в меню можна добавити нові страви, енергоцінність яких “тягне” ΔЕд1 + ΔЕд2 ккал або збільшити в ньому об’єм страв.
Таблиця 3.4 – Остаточне меню харчування
Вид харчування |
Меню |
Енергетична цінність (ккал) |
І Сніданок |
||
ІІ Сніданок |
||
ІІІ Обід |
||
ІV Полуденок |
||
V Вечеря |
||
Всього |
Е≈ ккал | |
СКЛАД ТА ЕНЕРГЕТИЧНА ЦІННІСТЬ ПРОДУКТІВ
Таблиця 3.6 – МОЛОЧНІ ПРОДУКТИ ТА ОЛІЯ
Продукт |
Вода |
Білки |
Жири |
Вуглеводи |
Органічні кислоти |
Зола |
Мінеральні речовини |
Вітаміни |
Енергетична цінність | |||||||||||||
Лактоза |
Сахароза |
Nа |
К |
Са |
Mg |
P |
Fе |
А |
Бета-каро-тин |
В1 |
В2 |
РР |
С | |||||||||
грами |
міліграми |
кДж |
ккал | |||||||||||||||||||
Молоко 3,5% жирності |
88,2 |
2,79 |
3,5 |
4,69 |
— |
0,14 |
0,7 |
50 |
146 |
120 |
14 |
90 |
0,06 |
0,03 |
0,02 |
0,04 |
0,15 |
0,10 |
1,3 |
255 |
61 | |
Молоко 3,2% жирності |
88,5 |
2,80 |
3,2 |
4,70 |
— |
0,14 |
0,7 |
50 |
146 |
120 |
14 |
90 |
0,06 |
0,02 |
0,01 |
0,04 |
0,15 |
0,10 |
1,3 |
243 |
58 | |
Молоко топлене 6% жирності |
85,5 |
3,0 |
6,0 |
4,7 |
— |
0,12 |
0,7 |
50 |
146 |
124 |
14 |
92 |
0,06 |
0,04 |
0,02 |
0,02 |
0,13 |
0,10 |
0,3 |
352 |
84 | |
Вершки з коров'ячого молока 10% жирності |
82,2 |
3,0 |
10,0 |
4,0 |
— |
0,17 |
0,6 |
40 |
124 |
90 |
10 |
83 |
0,1 |
0,06 |
0,03 |
0,03 |
0,10 |
0,15 |
0,5 |
494 |
118 | |
Вершки з коров'ячого молока 35% жирності |
59,0 |
2,5 |
35,0 |
3,0 |
0,14 |
0,4 |
31 |
90 |
86 |
7 |
58 |
0,2 |
0,25 |
0,12 |
0,02 |
0,11 |
0,07 |
0,2 |
1411 |
337 | ||
Сметана 10% жирності, дієтична |
82,7 |
3,0 |
10,0 |
2,9 |
— |
0,80 |
0,6 |
50 |
124 |
90 |
10 |
62 |
0,1 |
0,06 |
0,03 |
0,03 |
0,10 |
0,15 |
0,5 |
481 |
115 | |
Сметана 20% жир. |
72,7 |
2,8 |
20,0 |
3,2 |
— |
0,80 |
0,5 |
35 |
109 |
86 |
8 |
60 |
0,2 |
0,15 |
0,06 |
0,03 |
0,11 |
0,10 |
0,3 |
862 |
206 | |
Сметана 30% жир. |
63,3 |
2,4 |
30,0 |
3,1 |
— |
0,70 |
0,5 |
32 |
95 |
85 |
7 |
59 |
0,3 |
0,23 |
0,15 |
0,02 |
0,10 |
0,07 |
0,8 |
1231 |
294 | |
Сметана 40% жир. |
54,2 |
2,4 |
40,0 |
2,6 |
— |
0,60 |
0,4 |
28 |
86 |
70 |
7 |
55 |
0,3 |
0,30 |
0,12 |
0,02 |
0,10 |
0,07 |
0,2 |
1595 |
381 | |
Сир жирний |
63,2 |
14,0 |
18,0 |
2,8 |
— |
1,00 |
1,0 |
41 |
112 |
150 |
23 |
216 |
0,5 |
0,10 |
0,06 |
0,05 |
0,30 |
0,30 |
0,5 |
971 |
232 | |
Сир нежирний |
77,2 |
18,0 |
0,6 |
1,8 |
— |
1,22 |
1,2 |
44 |
117 |
120 |
24 |
189 |
0,3 |
0,01 |
Сл. |
0,04 |
0,25 |
0,45 |
0,5 |
368 |
88 | |
Сирки дитячі |
48,0 |
9,1 |
23,0 |
1,5 |
17,0 |
0,50 |
0,9 |
41 |
112 |
135 |
23 |
200 |
0,4 |
0,10 |
0,06 |
0,03 |
0,30 |
0,30 |
0,5 |
1319 |
315 | |
Кефір жирний |
88,3 |
2,8 |
3,2 |
4,1 |
— |
0,90 |
0,7 |
50 |
146 |
120 |
14 |
95 |
0,1 |
0,02 |
0,01 |
0,03 |
0,17 |
0,14 |
0,7 |
234 |
56 | |
Кефір талліннський |
87,3 |
4,3 |
1,0 |
5,3 |
— |
0,90 |
1,2 |
70 |
200 |
170 |
21 |
133 |
0,1 |
Сл. |
Сл. |
0,04 |
0,17 |
0,14 |
0,7 |
205 |
49 | |
Кисле молоко звич. |
88,4 |
2,8 |
3,2 |
4,1 |
— |
0,8 |
0,7 |
51 |
144 |
118 |
16 |
96 |
0,1 |
0,02 |
0,01 |
0,03 |
0,13 |
0,14 |
0,8 |
243 |
58 | |
Кисле молоко нежирне |
91,6 |
3,0 |
0,05 |
3,8 |
— |
0,8 |
0,7 |
52 |
152 |
126 |
15 |
95 |
0,1 |
Сл. |
Сл. |
0,04 |
0,13 |
0,14 |
0,8 |
121 |
29 | |
Йогурт 1,5% жирності |
88,0 |
5,0 |
1,5 |
3,5 |
— |
1,3 |
0,7 |
50 |
152 |
124 |
15 |
9 |
0,1 |
0,01 |
Сл. |
0,03 |
0,15 |
0,15 |
0,6 |
214 |
51 | |
Йогурт 3,2 % жирності |
86,3 |
5,0 |
3,2 |
3,5 |
— |
1,3 |
0,7 |
52 |
147 |
122 |
15 |
96 |
0,1 |
0,02 |
0,01 |
0,04 |
0,20 |
0,15 |
0,6 |
276 |
66 | |
Ряжанка 6 % жирності |
85,3 |
3,0 |
6,0 |
4,1 |
— |
0,90 |
0,7 |
50 |
146 |
124 |
14 |
92 |
0,1 |
0,04 |
0,02 |
0,02 |
0,13 |
0,14 |
0,3 |
352 |
84 | |
Кумис з кобилячий |
89,2 |
2,05 |
1,9 |
5,0 |
— |
1,40 |
0,5 |
34 |
77 |
94 |
25 |
60 |
0,1 |
0,03 |
0,01 |
0,02 |
0,04 |
0,09 |
9,0 |
159 |
48 | |
Масло вершкове |
16,0 |
0,5 |
82,5 |
0,8 |
0,03 |
0,2 |
7 |
15 |
12 |
0,4 |
19 |
0,2 |
0,59 |
0,3 |
Сл. |
0,10 |
0,05 |
Сл. |
3132 |
743 | ||
Масло вологодське |
16,0 |
0,5 |
82,5 |
0,8 |
0,03 |
0,2 |
7 |
15 |
13 |
0,4 |
19 |
0,2 |
0,59 |
0,38 |
Сл. |
0,10 |
0,05 |
0 |
3132 |
748 | ||
Масло селянське |
25,0 |
0,8 |
72,5 |
1,3 |
0,03 |
0,4 |
15 |
30 |
24 |
0,5 |
30 |
0,2 |
0,40 |
0,30 |
0,01 |
0,12 |
0,05 |
0 |
2767 |
661 | ||
Масло топлене |
1,0 |
0,3 |
98,0 |
0,6 |
— |
0,1 |
— |
— |
— |
— |
— |
— |
0,60 |
— |
— |
— |
— |
— |
3714 |
887 | ||
Масло бутербродне |
35,0 |
2,5 |
61,5 |
1,7 |
0,6 |
16 |
25 |
34 |
1,5 |
45 |
0,3 |
0,40 |
0,28 |
0,01 |
0,13 |
Сл. |
Сл. |
2370 |
566 | |||
Сир голландський |
39,0 |
23,7 |
30,5 |
— |
2,1 |
4,7 |
1000 |
— |
910 |
— |
480 |
— |
0,21 |
0,16 |
0,03 |
0,38 |
0,18 |
2,4 |
1578 |
377 | ||
Сир костромський |
41,5 |
25,2 |
26,3 |
— |
2,0 |
4,8 |
850 |
120 |
900 |
50 |
500 |
1,2 |
0,23 |
0,17 |
0,03 |
0,36 |
0,20 |
3,0 |
1444 |
345 | ||
Сир швейцарський |
36,4 |
24,9 |
31,8 |
— |
2,8 |
4,1 |
840 |
140 |
1000 |
55 |
590 |
1,1 |
0,27 |
0,18 |
0,05 |
0,5 |
0,1 |
1,5 |
1658 |
396 | ||
Сир рокфор |
40,4 |
20,0 |
28,0 |
— |
2,7 |
6,6 |
1900 |
180 |
740 |
50 |
410 |
1,0 |
0,25 |
0,17 |
0,03 |
0,40 |
0,30 |
2,0 |
1411 |
337 | ||
Бринза з коров'яча |
52,0 |
17,9 |
20,1 |
— |
2,0 |
8,0 |
1560 |
— |
530 |
— |
390 |
— |
— |
— |
0,04 |
0,12 |
— |
1,0 |
1089 |
260 | ||
Бринза овеча |
49,0 |
14,6 |
25,5 |
— |
2,9 |
8,0 |
1600 |
— |
550 |
310 |
— |
— |
— |
0,05 |
0,15 |
— |
1,0 |
1248 |
298 | |||
Плавлений сир |
44,0 |
22,0 |
27,0 |
— |
2,4 |
4,6 |
880 |
200 |
760 |
40 |
600 |
0,8 |
0,15 |
0,08 |
0,02 |
0,39 |
0,15 |
1,2 |
1424 |
340 | ||
Маргарин молочний |
15,9 |
0,3 |
82,0 |
1,0 |
0 |
0,5 |
171 |
10 |
11 |
1 |
7 |
Сл. |
Сл. |
Сл. |
Сл. |
0,02 |
0,02 |
Сл. |
3111 |
743 | ||
Маргарин вершковий |
15,9 |
0,3 |
82,0 |
0,9 |
0 |
0,5 |
154 |
15 |
14 |
2 |
9 |
Сл. |
0,02 |
Сл. |
Сл. |
0,02 |
0,02 |
Сл. |
3111 |
743 | ||
Майонез “ ” |
25,0 |
2,8 |
67,0 |
2,6 |
0 |
1,0 |
508 |
38 |
33 |
13 |
54 |
1 |
0,02 |
Сл. |
0,01 |
0,05 |
0,03 |
Сл. |
2613 |
624 | ||
Олія соняшникова |
0,1 |
0 |
99,9 |
— |
— |
— |
Сл. |
— |
— |
— |
— |
— |
— |
— |
— |
— |
— |
— |
— |
3764 |
899 | |
Олія арахісова |
0,1 |
0 |
99,9 |
— |
— |
— |
Сл. |
— |
— |
— |
— |
— |
— |
— |
— |
— |
— |
— |
— |
3764 |
899 | |
Олія соєва |
0,1 |
0 |
99,9 |
— |
— |
— |
Сл. |
— |
— |
— |
— |
— |
— |
— |
— |
— |
— |
— |
— |
3764 |
899 | |
Олія кукурудзяна |
0,1 |
0 |
99,9 |
— |
— |
— |
Сл. |
— |
— |
— |
— |
— |
— |
— |
— |
— |
— |
— |
— |
3764 |
899 | |
Олія маслинова |
0,2 |
0 |
99,8 |
— |
— |
— |
Сл. |
— |
— |
— |
— |
— |
— |
— |
— |
— |
— |
— |
— |
3760 |
898 | |