Формування асортименту в магазині

Формування асортименту товарів  в магазинах з урахуванням  перерахованих вище основних чинників дозволяє забезпечити задоволення купівельного попиту, підвищення економічної ефективності підприємства і рівня торгового обслуговування населення.

2.3. Процес формування асортименту  на підприємстві

Від складу і своєчасного  оновлення асортименту товарів  в магазинах в значній мірі залежать ступінь задоволення попиту, витрати споживання населення, пов'язані з купівлею товарів, кількісні і якісні показники господарської діяльності роздрібних торгових підприємств. Відсутність в магазинах окремих товарів, їх вузький, нестабільний або не відповідний запитам покупців асортимент породжують незадоволений попит, збільшують витрати часу населення на пошук потрібних товарів, негативно позначаються на економічній ефективності підприємства. Тому при формуванні асортименту товарів в роздрібній торговій мережі найважливішою вимогою є максимальне задоволення попиту покупців при найменших витратах часу на здійснення покупки і забезпечення ефективної роботи торгових підприємств.

Процес формування асортименту  товарів в магазинах складається з трьох етапів.

На першому етапі встановлюється груповий асортимент товарів в магазині (тим самим визначається його асортиментний профіль). Дана робота проводиться на основі маркетингових досліджень в області цільового ринку. В залежності від цього будуть визначені місце і роль магазину в загальній системі торгового обслуговування населення міста, району і т.п.

На другому етапі формування асортименту проводяться розрахунки структури групового асортименту, тобто визначаються кількісні співвідношення окремих груп товарів. Структура групового асортименту встановлюється з урахуванням торгової площі магазина, його розміщення та інших чинників.

На третьому, заключному етапі визначається внутрішньогруповий (розгорнений) асортимент, тобто здійснюється підбір конкретних різновидів товарів в межах кожної групи. Це найбільш відповідальний етап, оскільки весь процес перетворення виробничого асортименту на торговий по ланках руху товарів завершується в останній ланці – магазині, і від того, наскільки правильно сформований тут асортимент товарів, в кінцевому результаті залежить задоволення попиту покупців цільового ринку.

На заключному етапі формування асортименту ведеться з урахуванням  очікуваних змін в попиті населення, наявних торгових і складських площ, запланованих показників товарообігу, контингенту покупців, що обслуговуються та інших чинників, перерахованих вище.

Деякі особливості є при підборі  товарів для роздрібної торгової мережі. Тут необхідно враховувати  не тільки місце торгівлі, склад  покупців, сезонність і т.д., але й функціональне призначення роздрібної торгової мережі.

В універмагах (як аналізований магазин "Троянда") асортимент товарів  рекомендується будувати за споживчими комплексами. При цьому можуть бути передбачені наступні споживчі комплекси: "Товари для чоловіків", "Товари для жінок", "Товари для дітей", "Косметика і засоби гігієни", "Сувеніри, годинники, ювелірні вироби", "Товари для дозвілля", "Товари для письма і навчання", "Товари для шиття і рукоділля", "Товари для дому".

Споживчі комплекси діляться на мікрокомплекси. Наприклад, в комплексі "Товари для жінок" виділяються мікрокомплекси "Одяг", "Головні убори", "Білизна", "Панчішно-шкарпеткові вироби", "Предмети жіночого туалету", "Взуття" та ін.

До складу кожного мікрокомплексу входять товари певних найменувань, які, в свою чергу, діляться на різновиди.

Таким чином, при побудові асортименту  товарів в магазинах, що торгують непродовольчими товарами, виходять з розподілу всієї номенклатури товарів на комплекси, мікрокомплекси і найменування. При цьому кожне найменування може бути представлене різною кількістю його різновидів в залежності від глибини асортименту товарів.

Оскільки ми аналізуємо процес формування асортименту на електропобутові  в магазині "Троянда", то для  цього відділу можна говорити про найменування товарів, розподіл на комплекси та мікрокомплекси відбувається у межах всього магазину.

Інструментом регулювання асортименту  товарів в магазинах служить асортиментний перелік товарів. Його рекомендується встановлювати для кожного конкретного магазину з урахуванням його типу, розміру торгової площі, місця розташування та інших чинників. Наявність таких переліків дозволяє не тільки раціонально регулювати асортимент товарів, але й систематично контролювати його повноту і стабільність.

Повнота асортименту – це відповідність фактичної наявності товарів па торговому підприємстві розробленому асортиментному переліку.

Під стійкістю (стабільністю) асортименту  товарів потрібно розуміти безперебійну наявність в продажу товарів, передбачених асортиментним переліком магазину.

Повнота і стійкість асортименту  роздрібних торгових підприємств визначаються за допомогою показників, що іменуються коефіцієнтами повноти і стійкості (стабільності) асортименту.

Коефіцієнт повноти  асортименту розраховують шляхом відношення фактичної кількості різновидів товарів, що є в продажу, до кількості різновидів товарів, передбачених асортиментним переліком магазину [17, 173]:

К_п = Р_ф / Р_н,

де  К_п – коефіцієнт повноти асортименту магазину на конкретну дату;

Р_ф – фактична кількість різновидів товарів на момент перевірки;

Р_н – кількість різновидів товарів, передбачена асортиментним переліком (нормативом).

На повноту асортименту товарів  в магазинах впливають багато які чинники, причому нерідко  випадкові (наприклад, затримка постачальниками відвантаження товарів, порушення графіка завезення і т.п.). Для нівелювання впливу випадкових чинників і більш правильної оцінки товарного асортименту його повноту доцільно визначати за окремі періоди за даними кількох перевірок асортименту магазина. Показник, що отримується при цьому, носить назву коефіцієнта умовної стійкості (стабільності) асортименту. Він розраховується за наступною формулою [17, 174]:

де  К_ст – коефіцієнт умовної стійкості асортименту товарів в магазині за період (місяць, квартал, рік);

Р¹_ф, Р²_ф,..., Рⁿ_ф – фактична кількість різновидів товарів на момент окремих перевірок;

Р_н – кількість різновидів товарів, передбачена асортиментним переліком;

n – кількість перевірок.

Коефіцієнти повноти та стійкості  асортименту можна розраховувати як по всьому товарному асортименту, так і по асортименту товарів окремих товарних груп або споживчих комплексів. При цьому враховуються тільки ті товари, які передбачені для магазину асортиментним переліком.

Числове значення коефіцієнтів повноти  і стійкості асортименту знаходиться в межах від 0 до 1. При цьому чим ближче ці показники до одиниці, тим повніше і стійкіше асортимент магазину, краще формується.

Визначення і використання в  процесі аналізу товарного асортименту  показників, що характеризують його повноту і стійкість, дозволяють не тільки оцінити, але й зіставити асортимент кількох магазинів, що обслуговують той самий цільовий ринок.

Таким чином, розробка кожним конкретним магазином асортиментного переліку товарів і здійснення контролю за його дотриманням сприяють кращому обслуговуванню покупців цільового ринку і створенню стійкого асортименту.

В умовах переходу до ринкових відносин робота з формування асортименту  в магазинах значно ускладнюється. Широта і глибина асортименту  товарів багато в чому залежать від кваліфікації працівників магазинів і комерційних служб організацій, які повинні мати в своєму розпорядженні повну інформацію про попит покупців, джерела можливого надходження товарів, ціни на товари та іншу комерційну інформацію.

 

 

Розділ 3. Планування товарного асортименту і управління товарним асортиментом

3.1. Роль товарних запасів у  забезпеченні стійкості товарного  асортименту

Процеси виробництва, обігу і споживання в суспільстві відбуваються безперервно. Однак, в розвиненому суспільстві ці процеси не співпадають ні в просторі, ні у часі. Тому для забезпечення їх безперервності і необхідні товарні запаси.

Неспівпадання виробництва і споживання в просторі і у часі зумовлюється економічними інтересами суспільства. Так, виробництво може бути сконцентроване в місцях сировинної бази, де формуються товарні запаси, які потім доставляються в пункти споживання.

В економіці країни великий розвиток отримала спеціалізація виробництва. Вона передбачає зосередження діяльності підприємств на випуску певних виробів у вузькому (обмеженому) асортименті. При створенні запасів у сфері обігу вирішується питання задоволення різноманітних потреб людей шляхом надання їм вибору товарів з широкого асортименту. Вирішити це питання без необхідних запасів неможливо.

Потрібно також зазначити, що виробництво  багатьох товарів, в більшій частині  продовольчих, схильне до сезонності внаслідок сезонного характеру  надходження сировини. Багато які  види сировини, напівфабрикатів і  т.д. вимагають для свого виробництва  більш тривалих періодів часу. Це особливо відноситься до тих видів сировини, які постачає землеробство і тваринництво. Певний запас такої сировини повинен існувати весь період виробництва, щоб не сталося перерви в його процесі. При цьому в процесі виробництва запас меншає в промисловості і збільшується в сфері обігу. Товарні запаси, що формуються після переробки сезонної сировини, згладжують вплив сезонності в споживанні.

Особливе призначення в суспільстві  виконують так звані резервні запаси предметів споживання. Ці запаси дають можливість у разі необхідності маневрувати наявними товарними ресурсами, запобігати диспропорціям, що виникли у виробництві і споживанні.

Взаємозв'язок виробництва і споживання в ринковій економіці виступає в  формі попиту і пропозиції.

При збільшенні об'єму попиту, що виникає під дією різних, іноді випадкових чинників, рівно як і скороченні його в зв'язку з різними обставинами або змінами об'ємів пропозиції товарів, відповідність попиту і пропозиції досягається за рахунок товарних запасів. Випадкові порушення відповідності попиту і пропозиції повинні вирівнюватися за рахунок зміни товарних запасів, які в цьому випадку не тільки забезпечують безперебійну торгівлю, але й у моменти змін попиту дають можливість зберегти правильне співвідношення між попитом і пропозицією за рахунок зміни своїх розмірів.

Наявність товарних запасів в суспільстві  пов'язана також з раціональною організацією руху товарів. Для народного  господарства загалом більш економічним  є рух товарної маси великими транспортними  одиницями, наприклад, цілими вагонами, контейнерами і маршрутами (вагонними складами), оскільки з'являється можливість більш ефективного використання різних видів транспорту. Для цього потрібне утворення певних запасів [17, 184].

Потрібно також зазначити, що доставка товарів до споживачів відбувається з інтервалами у часі. Враховуючи, що потреби в товарах є постійними, а на постачання товарів в місця їх реалізації можуть впливати випадкові чинники, здатні її затримати, утворення товарних запасів є виправданим.

Крім того, умови транспортування товарів спричиняють за собою необхідність попереднього дострокового завезення товарів в деякі райони країни і утворення певних товарних запасів в цих районах.

Утворення товарних запасів повинно  відповідати потребам розвитку народного господарства. Якщо товарні запаси перевищують суспільне необхідний рівень, то в них відволікається більше ніж треба оборотних коштів, що наносить істотного збитку в справі розширеного відтворювання. Брак запасів спричиняє негативні наслідки у виробництві, торгівлі і споживанні.

Раціональне утворення товарних запасів  та їх регулювання – найважливіша умова для забезпечення розширеного  відтворювання товарів, в тому числі  для безперебійного продажу товарів, все більш повного задоволення  попиту населення при мінімально можливих витратах виробництва і обігу.

Товарні запаси знаходяться  в постійному русі та оновленні. Кінцевою стадією руху є споживання, причому на місце спожитих товарів виробництво постачає нові. Товари протягом більшого або меншого часу утворять запас, поки їх не замінять нові примірники того ж роду. Тільки за допомогою такого утворення запасу забезпечується постійність і безперервність процесу обігу, а тому і процесу відтворювання, що включає і процес обігу.

Саме тому в ринковій економіці важливе значення мають питання, пов'язані з регулюванням товарних запасів в оптових і роздрібних торгових підприємствах.

Основне призначення товарних запасів  в оптовому підприємстві – обслуговування потреби в товарах своїх покупців, а в роздрібних торгових підприємствах – забезпечення стійкої пропозиції товарів з урахуванням купівельного попиту. Причому пропозиція товарів повинна бути виражена у вигляді сформованого асортименту для даного типу торгового підприємства.

Отже, асортимент товарів як в оптовому підприємстві, так і в магазині певного типу є початковим, відправним моментом для створення товарних запасів.

Відповідно до асортиментних переліків  оптової бази, магазину повинні утворюватися і товарні запаси, ідентичні за своєю структурою. Їх необхідно поновлювати шляхом регульованого завезення товарів.

Товарні запаси оптом і в роздріб  повинні служити реальною пропозицією  товарів, що забезпечує їх безперебійний  продаж як оптовим покупцям, так  і населенню.

У ході реалізації товарні запаси витрачаються і повинні завозитися нові, пропорційні за своєю структурою і кількістю необхідному асортименту. В іншому випадку порушується стійкість сформованого асортименту і створюються несприятливі умови, наслідком яких можуть стати недоотримання прибутку підприємством, погіршення обслуговування оптових покупців і населення.