Функціональні та ергономічні властивості товарів

Автор: Пользователь скрыл имя, 31 Октября 2011 в 15:16, курсовая работа

Описание работы

Теоретичний опис функціональних і ергономічних властивостей та опис цих властивостей по хутряній та скляній продукції

Содержание

ВСТУП………………………………………………………………………….3

РОЗДІЛ 1. ФУНКЦІОНАЛЬНІ ВЛАСТИВОСТІ ТОВАРІВ……………5
1. Загальна характеристика функціональних властивостей.5

1.2. Розмірно-масові властивості………………….………….7

1.3. Теплофізичні властивості……………………………….10

1.4. Структурно-механічні властивості……………………..14

1.5. Електричні властивості………………………………….18

1.6. Оптичні властивості……………………………………..19

РОЗДІЛ 2. ЕРГОНОМІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ТОВАРІВ……………….22

РОЗДІЛ 3. ФУНКЦІОНАЛЬНІ ВЛАСТИВОСТІ СКЛА ЯК ОСНОВА СПОЖИВНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ СКЛЯНИХ ВИРОБІВ…………….26

3.1. Функціональні властивості скляних виробів…………..26

3.2. Ергономічні властивості скляних виробів……………..36

РОЗДІЛ 4. ФУНКЦІОНАЛЬНІ ТА ЕРГОНОМІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ХУТРЯНИХ ВИРОБІВ……………………………………………………...38

ВИСНОВКИ……………………………………………………..……………46

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………….48

ДОДАТКИ……………………………………………………………….……50

Работа содержит 1 файл

Курсова робота.doc

— 381.50 Кб (Скачать)

     Деформація  — здатність об'єкта змінювати розміри, форму і структуру під впливом зовнішніх дій, що викликають зсув окремих часток по відношенню один до одного. Деформація товарів залежить від величини і виду навантаження, структури і фізико-хімічних властивостей об'єкта. Навантаження класифікуються за площею додатка, часом дії, характером впливу і виражаються в Паскалях (Па). Розподільні навантаження діють на всю площу об'єкта, зосереджені — на окремій його ділянці, створюючи високий тиск, що призводить до руйнування на значній площі. Наприклад, повітряний потік не руйнує лобове скло автомобіля, тому що рівномірно розподілений по його площі. У той же час при влученні в лобове скло невеликого каменя можуть з'явитися численні тріщини. Періодичні навантаження — навантаження, що повторюються через визначені періоди часу. Вони можуть бути одноразовими і багаторазовими. Наприклад, одноразовому навантаженню піддасться шкіра при пошитті взуття, а при ходьбі виникають багаторазові навантаження. Найбільш руйнівний вплив мають знакозмінні багаторазові навантаження, при яких постійно змінюється напрямок навантаження. Постійні навантаження не змінюються протягом визначеного періоду часу. Наприклад, при збереженні товарів у штабелі кожен нижчележачий шар випробує постійне навантаження маси верхніх шарів товару. Статичні навантаження — це навантаження, постійно і поступово діючі без поштовхів і ударів, унаслідок чого не відбувається прискорення часток тіла. Прикладом таких навантажень може служити навантаження на підлогу меблів. Динамічні навантаження діють на об'єкт миттєво, поштовхами, надаючи помітних прискорень часткам тіла. Ці навантаження частіше викликають різні деформації товарів. Наприклад, деформація яблук, які зберігаються, виявляється у вигляді забитих місць без потемніння, незначні через статичні навантаження. Під час перевезення яблук виникають динамічні навантаження, що спричиняють появу значних забитих місць з потемнінням, особливо якщо яблука дозріли і мають невелику твердість. Деформації можуть бути оборотними і необоротними. При оборотній деформації первісні розміри, форма і структура тіла відновлюються цілком після зняття навантаження, а при необоротній – не відновлюються. Здатність до оборотних деформацій характеризується пружністю й еластичністю, різниця між якими полягає в часі, протягом якого відновлюються вихідні параметри. Необоротні деформації обумовлені щільністю [17].

     Пружність — здатність об'єкта до миттєво оборотних деформацій. Цією властивістю характеризуються такі товари, як. наприклад, гумові надувні вироби (шини, іграшки і т.п.). Показниками, що характеризують що властивість, є модуль пружності і коефіцієнт розтягу. Модуль пружності— розрахункова напруга, при якій пружне абсолютне подовження тіла стає рівним первісній довжині. Модуль пружності характеризує твердість матеріалу. Зі збільшенням твердості зменшується деформація тіла по одній і тій же довжині. Коефіцієнт розтягу (стиску)величина, зворотна модулю пружності. Модуль пружності і коефіцієнт розтягу залежать від структури товару, а також його хімічного складу і властивостей.

     Еластичність -— здатність об'єкта до оборотних деформацій протягом визначеного часу. Ця властивість використовується при оцінці якості хліба (стан м'якуша), м'яса і риби. Так, еластичність м'якуша хліба, м'яса і риби служить показником їхньої свіжості, тому що при черствінні м'якуша втрачається еластичність. При перезріванні м'яса і риби чи їхньому псуванні м'язова тканина сильно розм'якшується і також втрачає еластичність. Еластичність шкіри, тканин має важливе значення при експлуатації виробів з них. Чим вище еластичність, тим більше термін носки одягу і взуття.

     Пластичність — здатність   об'єкта   до   необоротних   деформацій,

унаслідок чого змінюється первісна форма, а після  припинення зовнішнього впливу зберігається нова форма. Типовим прикладом пластичних матеріалів служать віск і глина. Пластичність сировини і напівфабрикатів використовується при формуванні готових виробів. Так, завдяки пластичності пшеничного тіста можна надавати визначеної форми хлібобулочним, борошняним кондитерським, бубличним і макаронним виробам. Пластичністю володіють гарячі карамельні, цукеркові, шоколадні і мармеладні маси. Після випічки й остигання     готові     вироби     втрачають    пластичність,     набуваючи     нових властивостей (еластичність, твердість і т.п.). 

     1.5. Електричні властивості товарів 

     Електрофізичні  властивості — здатність товарів змінюватися під впливом зовнішнього електричного поля. Показниками цих властивостей є електропровідність і діелектрична проникність товарів, їх враховують в першу чергу при оцінці якості електротехнічних товарів, менше — харчових продуктів.

     Електропровідність здатність об'єктів проводити електричний струм. За  електропровідністю всі матеріальні об'єкти поділяють на: провідники, напівпровідників та ізолятори.

     Електропровідність  матеріалів, застосовуваних для електротехнічних товарів, служить одним з факторів забезпечення електротехнічної безпеки. За електропровідністю деяких харчових продуктів можна побічно судити про їхню якість і зберігання. Так, підвищення електропровідності волока може бути наслідком його низької жирності, розведення чи прокисання; обумовлене це відносним збільшенням кількості заряджених часток у молоці (іонів води, солей, кислот).

     Діелектрична  проникність — величина, що впливає на кількість енергії, що може бути акумульована у формі електричного поля. Діелектричні властивості притаманні споживчим товарам, що являють собою гетерогенні суміші, що містять воду, водяні розчини солей, а також білки, жири і вуглеводи, які відносяться до розряду діелектриків із втратами. Ці властивості виявляються в поляризації об'єкта під впливом зовнішнього прикладеного електричного поля. Діелектричну проникність вивчають для виявлення змін товарів в електромагнітних полях. Цей показник залежить від температури і хімічного складу об'єкта. Так, діелектричні характеристики м'язової тканини м'яса тим вище, чим нижче його жирність. При вмісті в м'ясі 22% жиру діелектрична проникність складає 54,1 од., а при 10% жиру — 48,1 од. (при частоті 433 МГц і температурі -20° С). 

     1.6. Оптичні властивості 

       Ці властивості, обумовлені здатністю товарів розсіювати, пропускати чи відбивати світло. До основних оптичних властивостей відносяться колір, блиск, прозорість, переломлюваність світла, що залежать від відбивної, поглинальної чи проникної здатності об'єктів.

     Колір — один з найважливіших показників якості, що може бути охарактеризований і кількісно. Колір товарів залежить від їхньої відбивної здатності. Об'єкти, що відбивають усі довжини хвиль спектра, однаково пофарбовані в ахроматичні кольори — білий чи чорний, а об'єкти, що вибірково відбивають промені різних довжин хвиль, здобувають відповідний хроматичний колір. Кожній довжині хвилі (НМ) відповідає визначений колір: червоний — 760—620; зелений — 530—500; жовтогарячий — 620—590; голубий — 500—470; жовтий —590—560; синій — 470—430; жовто-зелений — 560—530, фіолетовий — 430—380. Зазначені кольори називаються основними, їхні сполучення і перехідні відтінки складають усе різноманіття фарбувань товарів. Колір характеризується колірним тоном, яскравістю, світлотою і насиченістю. Колірний тон залежить від спектрального складу світла, що попадає на сітківку ока, чуттєві елементи якої сприймають три основних колірних тони:

  • червоний;
  • синій;
  • жовтий.

     Інші  кольори є перехідними: жовтогарячий — перехідний між червоним і жовтим, жовто-зеленим — між жовтим і зеленим, фіолетовий — між синім і червоним.

     Яскравість характеризується кількістю світлової енергії, що товар випромінює, а світлість — кількістю світлової енергії, що товар відбиває. Наприклад, товари, що мають рожевий, блідо-жовтий, блідо-голубий колір, відбивають менше світлової енергії, ніж інтенсивно червоний, жовтий чи блакитний колір. Насиченість кольору — здатність об'єкта вибірково пропускати чи відбивати світло в різному ступені. Чим вище ступінь виборчого відображення світла, тим ясніше виражений колірний тон. Наприклад, найбільшим ступенем відображення характеризується ідеально білий колір. Зі зменшенням ступеня відображення з'являються численні відтінки білого (більш 30), а потім і сірого кольору. Чим ближче відбивна здатність до найменшої межі, тим темніший колір товару. Ідеально чорний колір мають товари з найменшою відбивною здатністю.

     Еталоном  чисто-білого кольору служить пластинка  , що відбиває 98% падаючого світла [22].

     Прозорість  обумовлена проникною здатністю товару. Рідкі прозорі напої, парфумерні товари, вироби зі скла відрізняються високою проникною здатністю.  Зважені (дисперсні)  частки  в напоях  чи  виробах  викликають опалесценсію через відображення частини світлових променів, внаслідок чого з'являється помутніння. При великій кількості зважених часток об’єкт стає непрозорим. Наприклад, прояснені  і непрояснені соки відрізняються, різним ступенем прозорості, а соки з м'якоттю — непрозорі, що обумовлено різним змістом дисперсних часток. Прозорість товарів визначають візуально чи  за кількістю і розміром дисперсних часток (метод розроблений проф. Личніковим Д.С.). Сприйняття кольору і його характеристик залежить від довжини світлового променя, величини світлової енергії, характеру поверхні, фону освітленості навколишнього середовища [17].

     Переломлюваність  — здатність об'єкта переломлювати світлові промені, що залежить від вмісту розчинних речовин, різних включень, стану поверхні й інших факторів. Переломлюваність використовують для визначення концентрації розчинних речовин. Чим вищий вміст розчинних речовин, тим вищий коефіцієнт переломлення. На цій властивості заснований рефрактометричний метод, яким визначають масову частку розчинних сухих речовин у соках, пюре, пастах, напоях.

     Отже, функціональна властивість товару це споживна властивість, що обумовлює використання товару за його призначенням. Функціональні властивості визначають відповідність товару цільовому призначенню і його здатність задовольняти потреби чи бути засобом для їх задоволення. При визначенні функціональних властивостей товарів необхідно встановити умови його використання за призначенням, що забезпечить найповніше задоволення потреб. Функціональні властивості окремих груп товарів обумовлюються задоволенням лише соціальних потреб. Кожна функціональна властивість характеризується відповідними показниками. 
 
 
 
 
 

РОЗДІЛ 2

ЕРГОНОМІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ТОВАРІВ 

     Ергономічна властивість товару це споживна властивість, що характеризує зручність і комфорт споживання чи експлуатації товару на всіх етапах функціонального процесу в системі «людина – товар – середовище».

     Ергономіка – наука, яка комплексно вивчає діяльність людини в конкретних умовах з метою оптимізації засобів і процесів праці чи експлуатації або споживання, в тому числі й товарів.

     Ергономічні властивості задовольняють фізіологічні та/або психологічні потреби відповідно до певних характеристик споживача.

     Залежно від цих характеристик показники ергономічних властивостей підрозділяють на такі групи:

  • гігієнічні;
  • антропометричні;
  • психологічні;
  • психолого-фізіологічні.

     Гігієнічні  властивості характеризують умови, що впливають на організм і працездатність людини при експлуатації виробів. Нормальні умови життєдіяльності людини багато в чому залежать від освітлення та запилення приміщення, температури і вологості повітря, гігроскопічності, наявності шуму, вібрації тощо. Так, деякий рівень високочастотного випромінювання при роботі печі ЗВЧ, шум компресорного холодильника, пилососа, пральної машини, мотоцикла тощо негативно впливають на стан людського організму. Нормальні умови життєдіяльності людини особливо залежать від гігієнічних властивостей одягу і взуття (гігроскопічність, повітропроникність, теплопроникність, паропроникність та ін.). Особливо негативно впливають на організм людини синтетичні волокна, з яких виготовлені одяг, взуття, що нагромаджують електростатичний заряд і мають низькі гігієнічні властивості [7].

     Важливою  вимогою з точки зору гігієнічних  властивостей також є можливість підтримувати вироби в чистоті, що залежить від матеріалу, форми виробу, характеру обробки його поверхні. Гігієнічними вважаються блискучі поліровані вироби із скла, кераміки, які мають прямолінійну, круглу та овальну форми, придатні для очищення їх від забруднень.

     Антропометричні властивості характеризують відповідність конструкції виробу і його елементів формі і масі тіла людини, що забезпечує комфорт, зручність при споживанні (експлуатації) товарів. Найбільше значення ці властивості мають для непродовольчих товарів (одяг, взуття, меблі тощо). Розміри одягу, взуття, головних уборів безпосередньо пов'язані з антропометричними розмірами населення (зріст, повнота, об'єм талії, довжина і ширина стопи та ін.), що проводяться періодично в різних регіонах світу. Антропометричні характеристики людей різних регіонів світу неоднакові, в результаті чого розміри одягу і взуття, що виробляються в різних країнах, не співпадають. Так, китайські та в'єтнамські вироби менші розмірами, ніж вітчизняні товари, про що товарознавці і продавці звинні інформувати  населення.  Показниками  антропометричних властивостей можуть бути не лише розміри одягу, взуття, головних уборів, а й розміри побутової техніки, меблів, оргтехніки та інших товарів. Так, розміри ручних та електроінструментів для обробки дерев'яної та металевої поверхні повинні відповідати антропометричним характеристикам руки людини та забезпечувати зручність і раціональність їх використання. При невідповідності розмірів інструментів настає швидка втома і виникає почуття незручності.

Информация о работе Функціональні та ергономічні властивості товарів