Звіт з практики в «Агрос - КНК»

- довідку органів статистики про внесення суб'єкта підприємницької діяльності в Єдиний державний реєстр підприємств і організацій України (ЄДРПОУ), оригінал + 1 нотаріально засвідчена копія;

- довідка банку про  наявність рахунків (у валюті  України та в іноземній валюті);

- наказ підприємства  про призначення головного бухгалтера (оригінал), паспорт бухгалтера оригінал + 1 копії (якщо посада бухгалтера не передбачене то інформаційне повідомлення);

- наказ підприємства  про призначення працівників,  відповідальних за роботу з  митницею;

- свідоцтво платника  податку на додану вартість (далі  ПДВ) або довідку з податкових  органів, що підприємство не є платником ПДВ, або свідоцтво про сплату єдиного податку. Оригінал + 1 копія;

- договір оренди приміщення, документ що підтверджує право  власності орендодавця;

- договір оренди приміщення, документ що підтверджує право  власності орендодавця;

- інформаційне повідомлення про наявність або відсутність іноземної інвестиції;

- лист на ім'я начальника  митниці із проханням провести  акредитацію підприємства;

- електронну копію  картки акредитації в електронному  форматі.

Зазначений перелік  є орієнтовним, і може мінятися залежно від форми власності суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності, громадянства керівника, та митниці, у зоні діяльності якої проводиться акредитація та в інших випадках.

Враховуючи повноваження митних органів  здійснювати митний контроль та митне оформлення окремих визначених видів товарів, що переміщуються через Митний кордон України, а також у зону діяльності митних установ на даний час вимагаються подвійна акредитація суб’єкта ЗЕД на Енергетичній і Київській регіональній митницях.

Акредитація на Енергетичній регіональній митниці.

Відповідно до Положення  Про Енергетичну регіональну  митницю, затвердженою Наказом ДМСУ від 25.03.1997 року № 123, зоною діяльності Енергетичної регіональної митниці  є митна територія України. Енергетична  регіональна митниця здійснює митне оформлення і митний контроль за імпортом (експортом) транзитом енергоносіїв. Таким чином суб’єкт ЗЕД України, який бажає здійснювати зазначені вище операції, повинен перебувати на обліку в енергетичній регіональній митниці. Акредитація суб’єктів ЗЕД віднесені до компетенції Енергетичної регіональної митниці без уваги на місце державної реєстрації, які розташовані поза межами міста Києва та київської області. Тимчасово проводиться за умови погодження її з начальником митниці, у зоні якої була проведена державна реєстрація суб’єкта ЗЕД. Лише узгодження зберігається Енергетичною регіональною митницею разом із документами що свідчать про взяття на облік суб’єкта ЗЕД.

Відповідно до наказів  ДМСУ від 16.06.1994 року № 247, від 25.05.1998 року № 307, від 08.06.1998 року № 330 зоною діяльності Київської регіональної митниці є місто Київ. Київська регіональна митниця здійснює митне оформлення та митний контроль:

• дипломатичних вантажів і багажів;
• вантажів іноземних представництв міжнародних організацій та інфірм;
• вантажів кур’єрських служб;
• вантажів, які переміщуються через митний кордон України каналами кур’єрських служб, багажними вагонами;
• вантажів і транспортних засобів організацій, що безпосередньо здійснюють міжнародні авіаційні перевезення та обслуговування авіаційної техніки в пунктах пропуску для повітряного сполучення. «Київ аеропорт » і «Гостомель»;
• міжнародних поштових відправлень.

Таким чином суб’єкт  ЗЕД, який здійснює зазначені вище операції, повинен перебувати на обліку в Київській регіональній митниці.

На Київській регіональній митниці картки реєстрації суб’єктів  ЗЕД, зареєстрованих у місті Києві  які здійснюють операції, що віднесені  до компетенції Київської регіональної митниці, оформлюється в порядку  передбаченому Наказом ДМСУ від 31.05.1996 року № 237, при цьому на паперовій та електронних носіях робиться відмітка «Подвійна акредитація», суб’єкт перебуває на обліку «назва митниці» номер картки «номер картки першої акредитації». Копія картки реєстрації суб’єкта ЗЕД у митному органі за місцем державної реєстрації зберігається разом із документами, що свідчать про взяття на облік суб’єкта ЗЕД у загальному порядку.

Прикордонні митниці  при пропуску вантажів, які направляються  для здійснення митного оформлення до Енергетичної та Київської регіональних митниць, звертають увагу на відповідність вантажів, функція віднесених до компетенції зазначених митних установ.

Декларування на підприємстві «Агрос - КНК» здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом учинення дій) точних відомостей про товари і транспортні засоби, мету їх переміщення через митний кордон України. А також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Умови та порядок застосування форм декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення визначається Кабінетом Міністрів України.

Під декларуванням у  митному законодавстві розуміється  заява митниці за встановленою формою (Див. додаток № 34) (письмовою, усною, іншою) точних відомостей про товари та транспортні засоби. Необхідних для здійснення митного оформлення та проведення митного контролю. При декларуванні товарів та транспортних засобів безпосередньо підприємством-власником таких товарів та транспортних засобів, адміністрація даного підприємства самостійно визначає особу що здійснює декларування.

Згідно з Положенням «Про ВМД» від 09.06.1997 року № 574 це положення визначає форму ВМД та встановлює порядок дії подання, оформлення, використання. У цьому положенні вживаються такі терміни: ВМД (дані ВМД), митний режим, прийняття митницею ВМД для оформлення.

ВМД застосовується під час декларування суб’єктами ЗЕД товарів та інших предметів, що переміщуються через митний кордон України у порядку, встановленому Митним кодексом України (1970-12), цим положенням та іншими фактами України.

Вантажна митна декларація (ВМД) – уніфікований документ, який містить відомості про товари та майно, які переміщуються через  митний кордон України,  про відправника, одержувача та особу, яка здійснювала декларування вантажів, про порядок переміщення вантажів через кордон, умови поставки, способи розрахунків та інші дані, необхідні для митного оформлення, у тому числі дані про стягнення митних та інших зборів мита, ПДВ з товарів і майна, які переміщуються через митний кордон України.

ВМД складається з  уніфікованого адміністративного  документа форми МД-2 (див. дод. 8) та уніфікованого адміністративного документа форми МД-3.

Бланки уніфікованих адміністративних документів форм МД-2 і МД-3 встановлюється на самокопіювальному (апараті) паперів формату 309 на 210 мм. Відривна частина відповідає формату А-4.

Уніфікована митна квитанція МД-1 застосовується під час здійснення операцій прийняття на зберігання митним органом товарів відповідно до законодавства; справляння митним органом з фізичних осіб та підприємств платежів, якщо законодавством не передбачено складання вантажної митної декларації на переміщувані через митний кордон України товари; справляння митним органом з фізичних осіб грошової застави у випадках, установлених законодавством (див. дод. 9).

Згідно порядку заповнення декларації форми МД-7 та ввезення – вивезення транспортного засобу індивідуального користування, номерного вузла чи агрегату від 08.06.2004 року № 420.

МД-7 є документом у  якому містяться відомості про  митницю ввезення власника транспортного  засобу або особу, що діє за його дорученням на підставі яких здійснюється ввезення – вивезення транспортного  засобу а також зобов’язання про  зворотне  ввезення – вивезення, транзит та доставку транспортного засобу до митниці призначення. МД-7 подається до митниці для здійснення митного оформлення транспортних засобів, що переміщується через митний кордон України громадянами для контролю для за виконанням зобов’язань про зворотне ввезення – вивезення і транзиту і доставку товару до митниці призначення. МД-7 оформлюється на ім’я власника транспортного засобу, вузла чи агрегату.  У разі пере ганяння (перевезення ) транспортного засобу за дорученням декларація оформлюється на ім’я особи яка безпосередньо переміщує такий транспортний засіб через митний кордон України.

ТОВ «Агрос - КНК» застосовує ВМД під час декларування транспортних засобів та товарів, що переміщуються  через митний кордон України юридичними або фізичними особами, яким вони належать або уповноваженими ними особами. Кожний декларант підприємства «Агрос - КНК» на протязі одного робочого дня заповнює приблизно до 15 ВМД.

Існує необхідність в  розмежуванні великої кількості  товарів, які обертаються в міжнародному товарообігу з метою встановлення заходів тарифного та нетарифного регулювання, а також ведення статичного обліку зовнішньо-торгівельних операцій, необхідний упорядкуванні певним чином перелік цих товарів. Таким переліком є товарна номенклатура Гармонізованої системи опису та кодування (ГС).

Розроблення ГС почалося на початку 70х років минулого століття Радою митного співробітництва (ВНО)  в основу побудови ТС накладені Брюссельська митна номенклатура стандартна міжнародна торгова класифікація ООН (СНТК ООН) та інші міжнародні кваліфікаційні системи.

ВМД у 1988 році запропонувала  країна, якій приєдналися до міжнародної  конвенції про Гармонізовану  систему опису та кодуванні товарів  використовуючи ГС.

Згідно з статтею 1 зазначеної конвенції ГС означає номенклатуру, яка включає в себе товарні позиції, під позиції та цифрові коди, що їм належать; примітки до підрозділів, груп та під позицій; а також головні основні правила інтерпретації (класифікації) Гармонізованої системи.

Товарна номенклатура Митного  тарифу України має такі рівні деталізації:

1. Розділи – нумеруються римськими цифрами, які не зазначаються у товарному коді. Містять примітки, які мають юридичну силу при класифікації товарів (перше основне правило інтерпретації).

На рівні розділів товари згруповано відповідно до галузей промисловості за сукупністю різних ознак товарів:

2. Групи – мають двохзначну нумерацію арабським цифрами, яка не має зв’язку з нумерацією розділів. Перші два знака товарного коду відповідають номеру групи, в якій цей товар класифікується.

 На рівні груп  товари деталізовано залежно  від матеріалу, з якого їх  виготовлено; від функцій, які  вони виконують; від ступеня  обробки.

3. Позиції – мають чотиризначну нумерацію, в якій перші два знаки відповідають номеру групи, яка включає цю позицію. Текстовий опис товарних позицій має юридичну силу для класифікації товарів (перше правило основних правил інтерпретації).

Деталізація товарів  на рівні товарних позицій здійснюється за більш різноманітними та специфічними ознаками, ніж на рівні груп.

4. Підпозиції – є самим нижнім рівнем деталізації товарів, на якому код товару та його текстовий опис відповідають ГС. Мають шестизначну нумерацію, в якій перші чотири знаки відповідають товарній позиції, в якій міститься ця під позиція.

Тут використовується додаткові  ознаки деталізації товарів в доповнення до вищезазначених.

5. Категорії – мають восьмизначну нумерацію, в якій перші шість знаків відповідають номеру під позиції, яка включає цю категорію. Деталізація товарів відповідає КН ЄС.
6. Під категорії – містять опис товару та його десятизначний товарний код (Див. додаток № 10).

Митні органи України  для цілей кодування товарів  при митному оформленні використовують товарну номенклатуру митного тарифу України (УКТЗЕД), затвердженого Законом  України про митний тариф України від 03.04.2001 року № 2371-111. В основу товарної номенклатури митного тариф України покладено ГС (6 знаків) та комбіновану номенклатуру Європейського співтовариства (КНЄС) – 7 та 8 знак товарного коду.

Згідно Наказу ДМСУ «Про затвердження порядку прийняття попередніх рішень щодо класифікації та кодуванню товарів у УКТЗЕД» від 04.04.2005 року № 238.

УКТЗЕД – Українська класифікація товарів, що є товарною номенклатурою митного тарифу України. Цей порядок регламентує прийняття  попередніх рішень щодо класифікації та кодуванню товарів згідно з УКТЗЕД.

Невід’ємною складовою  частиною товарної номенклатури є основні  правила інтерпретації класифікації товарів.

Основні правила інтерпретації  УКТЗЕД служать комплексним керівництвом для віднесення товару до певного  класифікаційного виду. Таких правил є 6:

1. Назви розділів, груп та підгруп наводяться лише для зручності користування. Для юридичних цілей класифікація товарів проводиться виходячи з найменувань товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп і якщо такі тексти найменування та примітки не вимагають іншого, відповідно до таких положень:
2. а) будь-яке посилання у найменуванні товарної позиції на будь-який товар стосується також некомплектних чи незавершених товарів, за умови, що вони мають основні характеристики комплектних чи завершених товарів. Це Правило застосовується при посиланні на комплектний чи завершений товар (чи такий, що класифікується як комплектний чи завершений згідно з цим правилом), поданий незібраний чи розібраним;