Методи визначення швидкостi корозiйного руйнування металiв

     5.11.3

Де  ∆φ = | φ — φ_к |, І_а, І_с - значення анодного і катодного струмів, відповідаючі

| φ - φ_к |.

   Указані в (5.11.1—5.11.3З) труднощі можна обійти, використовуючи комп’ютерний аналіз поляризаційної кривої. Для аналізу необхідно отримати залежність I_ф. Далі по методу найменших квадратів мінімізується функція:

                          5.11.4

       - задається формулою (5.11.1) при φ = φ_і.

     Для розрахунку по формулам (5.11.1), (5.11.2) була складена цифрова мінімілізація  функції багатьох складових F робиться за методом направлень Пауелла. Для початку розрахунку крім масивів поляризації η_і = φ_і - φ_к і опору необхідно знати початкові значення.

     Комп’ютерний  аналіз точний і надійний, може бути використаний для автомізації корозійних досліджень [12]. 
 
 
 
 
 
 
 

6. КІЛЬКІСНА ОБРОБКА ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ 

     При проведенні прискорених випробувань, а також лабораторних досліджень необхідно враховувати, що корозійний процес залежить від великого числа чинників, нерідко не підлягаючих точному обліку. Матеріал зразків зазвичай буває неоднорідним і по своїй реакційній здатності вони занадто відрізняються один від одного. Стан захисних плівок також залежить від структури металу і якості обробки поверхні, яку важко в кожному окремому випадку використати. Часто не вдається відтворити і умови, залежні від корозійного середовища (конвекційні струми, зміни в контрації електроліту, температурні перепади в камерах по висоті і т. п.). Тому при випробуваннях необхідно по можливості підвищувати точність експерименту і збільшувати кількість зразків, що випробовуються паралельно. Для оцінки точності експерименту необхідно визначати вірогідну помилку досліду.

     Вірогідна помилка S даної серії дослідів визначається за допомогою рівняння:

                                                     6.1 

Де 

     Σ -    відхилення індивідуальних значень виміряних величин середньго значення;

     Σδ² – сума квадратів всіх відхилень від середнього;

     V – число вимірів;

     Θ – коефіцієнт,який залежить від числа вимірів

      Показник  точності Р виражає точність відношення ймовірної помилки до середнього значення корозії (в %):

                                                       6.2

     Збільшення кількості паралельних зразків різко зменшують ймовірну помилку і показник точності [3]. 

ВИСНОВКИ 

     При прискорених випробуваннях, а також в лабораторних  дослідженнях поважно правильно вибрати не лише метод випробування, але і показник корозії.

     При вимірі корозії об'ємними методами можуть виникати помилки унаслідок зміни температури, наявності змішаних процесів деполяризацій і зміни тиску. При застосуванні об'ємних методів необхідно ретельне термостатування, а вплив зміни тиску (при точних вимірах) враховувати, приводячи виміряну кількість газу до нормальних умов.

     Ваговий метод  являється найбільш простим  та надійним, вказує на кількість металу, зруйнованого корозією. Цей метод  використовують, якщо корозія має  більш рівномірний характер, і  зазвичай приміняють при вивченні корозії цинку та міді.

     При вивченні корозії алюмінієвих сплавів часто використовують показник  зміни механічних властивостей металу. Проте , за відсутності міжкристалічної корозії механічні властивості металів в результаті корозії зазвичай не міняються, і цим показником лише побічно визначають зміну перетину зразку унаслідок корозії.

При вивченні корозії по зміні відбивній здатності  поверхні металу

абсолютні швидкості процесу визначити не можна. Проте він дозволяє порівнювати між собою різні метали і покриття. Він застосовний для вивчення декоративних покриттів, неіржавіючих сталей.

     Методом виміру омічного опору зразків до корозії і після неї можна отримати хороші результати, які будуть характеризувати поведінку металів в даних умовах.

     Розрахунок  по даним поляризаційних вимірів  розроблений для визначення кінетичних параметрів загальної корозії металів, який забезпечує високу точність розрахунку, схожість ітеративного процесу і стійкість рішення до погрішностей реєстрації .

СПИСОК  ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ 

1. Коррозия  / Под ред. Шрайера. – М. 1981 – 527 с.
2. Кеше Г. Коррозия металлов. Физико-химические принципы и актуальные проблемы М: Металлургия, 1984 г.
3. Розенфельд И.Л., Жигалова К.А. Ускорнные методы коррозионных испытаний метал лов. М. – 1966 – 347  с.
4. Акимов Г. В., Основы учения о коррозии и защите металлов, М. – 1946.
5. Эванс Ю. P., Коррозия и окисление металлов, пер. с англ., М. – 1962
6. Моникор®: Система коррозионного мониторинга химической и нефтехимической промышленности/ Copyright © Интерюнис, 2003. – http://monicor.ru.
7. Коррозионная стойкость оборудования химических производств: способы защиты оборудования от коррозии / Под ред. Б.В. Строкана, А.М. Сухотина. Л.: Химия, 1987.   280 с.
8. Герасименко Ю.С., Белоусова Н.А., Нечай М.В., Шлокова Е.А. Оценка точности измерения скорости коррозии методом поляризационного сопротивления // Фізико-хімічна механіка матеріалів. – 1995. – Т.31, № 3. - С.22 – 27.
9. http://www.spishy.ru/download/t2/f1966
10. Беливский В.С., Конев К.А. // Защита металлов, 2004, Т. 40, № 6. –с 629-633.
11. Рейнгеверц М.Д., Хайт Ю.Г. О расчете скорости коррозии металлов по данным поляризационных измерений // Защита металлов, 1992, Т.28, № 5. – с 852-855.
12. Дуняшев В.С., Дуняшева В.Л. Определение параметров уравнения поляризационной кривой методом наименьших квадратов // Защита металлов – 1982 – Т. 18. – № 5. – с 807-808.