Розвиток сприймання учнями молодших класів класичної музики

   Ми  з дітьми пригадували відому гру «Море хвилюється – раз...», і ми пояснили, що в цю гру буде цікавіше грати, якщо її озвучити. Для цього використовується декілька творів з «Карнавалу тварин» К.Сен-Санса. Діти  придумують невеличкий спектакль.

   Інструкція: «Діти, всім вам, напевне, відома дитяча гра «Море хвилюється - раз..». В ній необхідно створити якийсь певний образ. От ми зараз з вами будемо гратися. Але, щоб гатися було цікавіше, ми будемо відтворювати образ, який підказує нам наша уява .А для цього нам треба підказка – музичний твір. Ми вже знаємо, що композитори відображають те,що вони бачать і чують, і все це можемо зрозуміти і ми через їх витвір. Я пропоную вам прослухати невідому музику і подумати, що ж хотів показати нам композитор, а потім створимо невеличкий спектакль».Учні слухають твори, а потім інсценують їх, додаючи словесну характеристику музичним образам .

   Ми  аналізували, наскільки емоційно та яскраво діти передають запропонований їм образ, як вони відчувають музику та можуть її передати в русі, жестах, інтонаціях мови, як вміють знайти слова для характеристики музики.

   В ході прослуховування ми стежили  за дітьми: як уважно вони слухали, які  знаходили слова, щоб виразити емоційне враження від музики; як їхня міміка та жестикуляція свідчили про адекватність емоційної реакції, як в інтонації  їхнього голосу передавалось їхнє емоційне враження; які використовувались  ключові і часткові знання програмного  матеріалу.

     Оскільки експеримент проводився у 2-му класі за темою «Про що говорить музика», діти повинні були використовувати поняття: « музика виражає», «зображає», мелодія, темп, ритм, динаміка.

     Оцінюючи  відповіді дітей, ми з’ясували, словесне визначення характеру музики - це дуже складне завдання для дітей, тому що словниковий запас у більшості з них – не великий.

Кількісний аналіз результатів експерименту представлений у таблицях № 2.1., № 2.2. (додаток А, Б, Д, Е).

     Виходячи  з даних досліджень та встановлення загального балу, маємо можливість визначити рівень музичного сприйняття учнями 2 класу класичної музики. Отримані результати представлені в таблиці № 2.3.

       Таблиця 2.3.

   Рівні розвитку сприймання класичної музики учнями 2 класу

 

   Отже, як показано в таблиці  2.3., в процесі проведення констатувального експерименту були отримані  такі дані:

   На  високому рівні знаходяться 3 учнів  – 20%

   На  середньому рівні 4 учня – 26,6%

   На  низькому рівні 8 учнів – 53,3%

     В обох класах показники виявились  однаковими. Таким чином, дані констатувального етапу експерименту засвідчують необхідність формувального етапу експерименту.

                       
 
 

     2.2. Методика та хід формувального експерименту

     Формувальний  експеримент проводився з метою перевірити гіпотезу дослідження: якщо на уроках музики у 2 класі процес сприймання класичної музики буде супроводжуватися визначенням емоційно-естетичних характеристик музичних творів, то це сприятиме підвищенню рівня сприймання музики учнями.

       Експеримент проводився з учнями 2-А класу (експериментальний)

     Формувальний  експеримент представляв собою  п’ять уроків музики, які були розроблені з урахуванням гіпотези дослідження. Наводимо приклади фрагментів уроків з використанням методик Петрушина В.І.:

Урок  І

Тема 1. Про що розповідає музика?

Мета: ввести учнів у світ музики. Розвивати  у них здатність чути класичну музику, вміти осмислювати свої почуття  та своє відношення до сприйнятої музики.

Методика  №1 «В гостях у музики». Сто тисяч різних звуків (як народилася музика?Чи можна музику перевести на мову слів?). Дітям пропонується прослухати твори: П.І.Чайковський – «Вальс», М.І.Глінка – «Полька». Скористайся таблицею емоційно-образних характеристик музики(додаток В). 

Урок  ІІ

Тема 2. Про що розповідає музика?

Мета: розвиток пізнавальних здібностей дітей, використання класичних музичних творів , які розвивають уяву та  мислення, сприйняття; розширення словникового запасу у дітей.

Пропонуються  фрагменти опери Слухання опери  М.О. Римського- Корсакова «Казка про царя Салтана».

Завдання  дітям:для характеристики музики скористайся таблицею емоційно-образних (додаток В).

Урок  ІІІ

Тема 3. Про що розповідає музика?

Мета: ознайомлення з музичними жанрами, як побудовані опера, балет, про що розповідає музика балад та симфоній.

Пропонуються  фрагменти балету П.І.Чайковського «Лускунчик».

Завдання  дітям:для характеристики музики скористайся таблицею емоційно-образних (додаток В).

Урок  IV

Тема 4. Про що розповідає музика?

Мета: активізувати сприймання класичної музики дітьми, вчити знаходити відповідні словесні характеристики музичним творам.

Пропонуються  твори М.В. Лисенко «Елегія», В. Калінніков «Сумна пісня». 

Завдання  дітям:для характеристики музики скористайся таблицею емоційно-образних (додаток В).

     Таким чином, протягом 5 уроків учні вчилися  поступово знаходити, користуючись відповідною таблицею, емоційно-образні  характеристики музичних творів. 
 
 

2.3.Результати  експериментальної  роботи

     Метою контрольного зрізу є виявлення рівня розвитку сприйняття класичної музики учнями 2 класу.

     Для досягнення даної мети були використані аналогічні критерії та методи, що і на етапі констатувального експерименту. Музично - ілюстративний матеріал був іншим:

«Відкрий  себе через музику» ( «Полонез»М. Огінський)

«В  гостях у казки»  ( «Дитячий альбом» П.Чайковського)

«Море хвилюється раз.(Малюнки з виставки»М.Мусоргський)

     В експерименті прийняли участь 2 класи  – 2-А і 2-Б. Результати виявились  наступними:

     Таблиця 2.4.

     Порівняльна таблиця результатів  контрольного зрізу  рівнів розвитку сприйняття класичної музики учнями 2 класу

 

     Як  видно з таблиці 2.4. результати в  експериментальному класі виявилися  дещо іншими в порівнянні з контрольним  класом.

     Якщо  в контрольному класі до і після  експерименту спостерігаються ті ж  самі показники, то в експериментальному класі  після експерименту вони помітно  зросли:

     Високий рівень з 20% до 33,3%

     Середній  рівень з 26,6 % до 40%

     Низький рівень зменшився з 53,3% до 26, 6%

Такі  результати свідчать, що використана  нами методика розвитку сприймання класичної  музики учнями 2 класу виявилась  ефективною, а гіпотеза дослідження  – підтвердилась. 

                            ВИСНОВКИ  ДО РОЗДІЛУ 2

     Результати  констатувального експерименту свідчать про те, що в шкільній практиці вчителі в процесі слухання класичної музики на уроках використовують окремі методи і прийоми музичного навчання і виховання, не враховується комплексний підхід до використання навчальних методів забезпечує їх ефективну дію.

  Констатувальний експеримент виявив досить низький загальний рівень сформованості навичок осмисленого сприймання учнями музичних творів, що вказує на відсутність цілеспрямованої роботи в цьому напрямку.

  Методика формувального експерименту  полягала в використанні методик В.І. Петрушина, спрямованих на розвиток осмисленого сприймання учнями класичної музики.

  Контрольний зріз виявив позитивні зміни в показниках експериментального класу у порівнянні з контрольним, що засвідчує ефективність запропонованої методики. 

ВИСНОВКИ

     Як  показав аналіз літератури, проблема розвитку сприймання музики учнями загальноосвітньої  школи відноситься до складних проблем  і таких, які потребують першочергового вирішення.

     У літературі накопичено достатньо методичних рекомендацій для вчителя, стосовно методики розвитку сприймання музики учнями молодших класів.

     З метою перевірки висунутої гіпотези було проведено педагогічний експеримент, що складався з трьох етапів. На етапі констатувального експерименту вивчався рівень розвитку сприймання класичної музики у чнями 2 класу. Результати засвідчили, що на високому рівні знаходяться 20% учнів, на середньому – 26,6%, на низькому – 53,3%.

     На  підвищення виявлених показників був  спрямований формувальний експеримент, в якому використовувались методики В.І.Перушина.

     Порівняльний  аналіз результатів контрольного заміру рівнів сприймання музики учнями 2 класу( експериментального і контрольного) показав позитивну динаміку результатів експериментального класу, на відміну від результатів контрольного класу. Враховуючи отримані результати, вважаємо використану методику ефективною. 
 
 
 
 

СПИСОК  ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ:

1. Алиев Ю.Б. Методика развития музыкального восприятия детей от детского сада до начальной школы/ Юлий Багирович Алиев.-Воронеж,-1998, - 140с
2. Апраксина  О.А. Методика развития музыкального восприятия/ Ольга Александровна Апраксина -М.: Просвещение, 1983. -115с.
3. Барвінок І. Особливості сприймання музики молодшими школярами/ І. Барвінок// Рідна школа.-2008.-№12.-С.25-28.
4. Бочкарьов Л.Л. Психологія музичної діяльності/ Л.Л. Бочкарьов.-  М.:Інститут психології РАН, 1997 . -352с.
5. Герасимова І.А. Музика та духовна творчість/І.А. Герасимова//Питання філософії.- 1995. -№6.-С.91 – 94.
6. Готсдинер А.Л. О восприятии музыки и музыкальном слухе/А. Л. Готсдинер//Музыкальное воспитание в школе.- Вып.16.-М.,:Музыка.-1988. – С. 24-28.
7. Выготский Л.С.- Психология искусства/Лев Семенович Выготский–М. : Искусство,1986. – 320с.
8. Ветлугіна Н. Музичний розвиток дитини/Наталя Ветлугіна - К.:Музична Україна,1978.-254с.
9. Кірнарська Д.К. .Психологія музичної діяльності. Теорія та практика/Д.К.Кірнарська. – К.,-2003 – 193с.
10. Костюк А.Г. Восприятие мелодии/Александр Григорьевич Костюк. – Киев, 1990. -264 с.
11. Костюк А.Г. Культура музыкального восприятия/Александр Григорьевич Костюк.–Л., 1971.-124с.
12. Маляренко Г.Ю. Формирование музыкального восприятия в онтогенезе/ Г.Ю.Маляренко//Музыкальная психология и психотерапия.-2009.-№2,-С-46-48, 54-58.
13. Медушевский В.В. О содержании понятия «адекватное восприятие/В.В.Медушевский. – М., 1980.-143с.
14. Назайкинский Е.В. О психологии музыкального восприятия/Евгений Владимирович Назайкинский. –М., 1972.-86с.                            
15. Остроменский В.Д. Восприятие музыки как педагогическая проблема/Владимир Дмитриевич Остроменский. – Киев, 1975. - 265с.
16. Петрушин В.И. Музыкальная психология/Владимир Иванович Петрушин.  -М.: Пассим, 1994. – 230с.
17. Ростовський О.Я. Педагогіка музичного сприймання/Олександр Якович Ростовський. -К.-1997.-248с.
18. Рубинштейн С.Л. Основы общей психологии/Семен Львович Рубинштейн. – М., 1946. – 430с.
19. Рудницька О.П. Музика і культура особистості: проблеми сучасної педагогічної освіти: [навч. посібник.]/Оксана Петрівна Рудницька. -К,:ІЗМН, 1998.-248с.        
20. Сокальский П.П. О механизме музыкальных впечатлений/П.П.Сокальський // Музыка и психология. - Вып. 1 и 2. – Одесса, 1987. – С.45-48.
21. Сохор А.Н. Социальная обусловленность музыкального мышления и восприятия /А.Н.Сохор[ Проблемы музыкального мышления.] –М., 1974.-С.98-100.
22. Субота В.М. Психологічні особливості емоційного сприймання музики молодшими школярами : Автореф.дис…канд.психол.наук 19.00.07.-К.,1992.-18с.
23. Судаков В.Ф. Восприятие младшими школьниками образно-эмоционального содержания произведений советской музыки на основе усвоения особенностей современного музыкального языка/ В.Ф. Судаков[Искусство и художественное развитие учащихся.] –Л. -1997.  – C.96 - 100.
24. Тарасов Г.С. Психология музыкального восприятия школьников/Г.С. Тарасов// Вопросы психологии. -1991.-№2. – С. 25 – 28.
25. Теплов Б.М. Психология музыкальных способностей/Борис Михайлович Теплов. – М., 1961. -125с.