Эффективность использование оборотных средств

Річна заробітна плата 3 швейниць працюючих на швейних машинах №2 складає: 112 × 251 = 28112 грн.

Річна заробітна плата директора складає: 1800 × 12 = 21600 грн.

Річна заробітна плата бухгалтера складає: 1500 × 12 = 18000 грн.

Додаткова заробітна плата робочого персоналу складає:         

  (88352 + 28112 +21600 + 18000) х 0,23 = 35894,7 грн.

Річний фонд заробітної плати підприємства складає:

156064   +  35894,7 = 191958,7 грн.

Відрахування з фонду заробітної плати представлено в таблиці 2.4:

Найменування фонду	Ставка,%	Грн.
Єдиний соціальний внесок	36,3%	69681

Розрахунок  відрахувань: 191958,7 х 36,3% = 69681 грн.

 

2.5. Розрахунок собівартості продукції

Собівартість  продукції – це виражені в грошовій формі сукупні витрати на підготовку і випуск продукції. Собівартість характеризує ефективність усього процесу виробництва на підприємстві, оскільки в ній відображається рівень організації виробничого процесу, технічний рівень, продуктивність праці та ін. Чим краще працює підприємство, ефективніше використовує виробничі ресурси, тим нижча собівартість продукції.

Розрахунок  собівартості продукції виконується  на основі групування витрат за економічними елементами представлені в таблиці:

 

Найменування економічного елементу	Зміст	Розрахунок	Сума, грн.
			1 рік	2-3 рік
1	2	3	4	5
Матеріальні витрати	Сировина і основні матеріали	1 рік: 15,00×3,40×7000= 357000 3,4×7000=23800 2,00×7000=14000 (357000+23800+14000)×15% =59220 357000+23800+14000+59220=454020   2-3 рік: 15,00×3,40×9000=459000 3,4×9000=30600 2,00×9000=18000,00 (459000+30600+18000)×15%=76140 459000+30600+18000+76140=583740	454020	583740
	Запасні частини і мастильні матеріали  для обладнання	66700,00×1%	667,00
	Енергія	1 рік: 3×7000×0,3 2-3 рік: 3×9000×0,3	6300	8100
Основна заробітна плата	Заробітна плата робітників виробничого  персоналу	88352 + 28112	116464
Додаткова заробітна плата	Премії, доплата за шкідливі умови, резервовані, відпускні і др.	116464 х 23%	26786,7
Відрахування на соціальне страхування	ЄСВ	116464 х 36,3%	42276,4
Амортизація основних фондів і нематеріальних активів	Амортизація основних фондів		10788,7
Орендна   плата	Орендна плата по виробничим площам	60 х 100×12	72000
Інші витрати	Витрати на відрядження	116464 ×1%	1164,6
	Відрахування в інноваційний фонд	1 рік: 280,48×20%/120%=46,75 280,48-46,75=233,73(ринкова вартість  без ПДВ) 8000×233,73×1%×12 2-3 рік: 9000×233,73×1%×12	656667,4		861987,4

Продовження таблиці

	Відрахування на дорожні роботи	1 рік: 7000×233,73×1,2%×12 2-3 рік: 9000×233,73×1,2%×12	235599,8	302914,08
	Поштово-телеграфні, банківські послуги, плата за користування телефоном, плата  за воду та ін.	216102,30×0,5%	1080,51
Усього:			656667,4		861987,4

 

На підприємстві випускається один вид продукції, тому питома собівартість розраховується за формулою:

S_уд = S_вал / N

Де S_уд – собівартість одиниці продукції,грн./шт.;

S_вал – валові витрати, грн./період;

N – обсяг випуску продукції, шт./період.

 

Собівартість  продукції:

1 рік:  S_уд = S_вал / N = 656667,4 : 7000 = 93,8 грн.

2-3 рік:  S_уд = S_вал / N = 861987,4 : 9000 = 95,8 грн.

 

2.5 Розрахунок показників прибутку

Функціонування підприємства, незалежно  від виду його діяльності і форм власності, в умовах ринку визначається його здатністю приносити достатній  прибуток.

Прибуток - це кінцевий результат діяльності підприємства, що характеризує абсолютну ефективність його роботи. В умовах ринкової економіки прибуток є найважливішим чинником стимулювання виробничої і підприємницької діяльності підприємства та створює фінансову основу для її розширення, задоволення соціальних і матеріальних потреб трудового колективу.

 Також прибуток можна визначити  як головне джерело фонду підприємства, з одного боку, а також джерело  доходів державного та місцевих  бюджетів.

Прибуток - один із основних господарських показників роботи підприємства. За його допомогою визначаються рівень рентабельності, тобто прибутковості, а також ефективність функціонування підприємства. Прибуток формується, як різниця між виручкою від реалізації продукції і витратами на виробництво та її продаж. Якщо власні витрати перевищують грошові надходження від реалізації, мають місце збитки від реалізації.

В процесі аналізу господарської  діяльності використовують наступні показники  прибутку: балансовий прибуток від  реалізації продукції, робіт та послуг, прибуток від іншої реалізації, фінансові  результати від позареалізаційних  операцій, прибуток до оподаткування, чистий прибуток.

Балансовий прибуток включає в  себе фінансові результати від реалізації продукції, робіт та послуг, від іншої  реалізації, доходи та витрати від  позареалізаційних операцій.

Прибуток до оподаткування - це різниця між балансовим прибутком та сумою прибутку, що обкладається податком на дохід, а також суми пільг за податком на прибуток, згідно з податковим законодавством, що періодично змінюється.

Чистий прибуток – це прибуток, що залишається у розпорядженні  підприємства після сплати всіх податків, економічних санкцій та відрахувань  до доброчинних фондів.

Величина балансового, чистого  та прибутку до оподаткування залежить від багатьох факторів. Крім того, слід мати на увазі, що розмір прибутку в  багато чому залежить і від облікової  політики, що застосовується на даному підприємстві.

Принципи до розподілу прибутку підприємства:

• сплата до частки до бюджету;
• поповнення статутного фонду;
• виплата дивідендів;
• розширення виробництва;
• соціальний розвиток;
• стимулювання/мотивація працівників.

Прибуток від реалізації продукції:

П_р = Q_р - S_вал ,

Де П_р – прибуток від реалізації, грн/рік;

Q_р – обсяг реалізованої продукції в оптових цінах підприємства (без ПДВ), грн/рік;

S_вал – валові витрати виробництва, грн/рік

1 рік: Q_р = 233,73×7000 = 1636110 грн.

S_вал = 297,64 × 9000 + 81640,68 = 2760400,7 грн.

П_р = 2722160,3 – 2760400,7 = -38240, 4 грн.

На другий рік підприємство взяло  позику на 2 роки у розмірі 100000 грн. під 30% річних з умовою погашення кредиту в кінці строку, процентів – щомісяця.

Проценти за кредитом (витрати) = 100000 × 30% = 30000 грн.

2 рік: Q_р = 233,73 ×9000 = 2103570 грн.

S_вал = 240,70×9000 + 109398,51 +28000 = 2303698,50 грн.

П_р = 2804760,00 – 2303698,5 = 501061,50 грн.

3 рік: Q_р233,73 × 9000 = 2103570 грн.

S_вал = 240,70 × 9000 + 109398,51 + 128000 = 2403698,50 грн.

П_р = 2403698,5 – 2 303698,5 = 100000 грн.

Балансовий прибуток:

П_бал = П_р ± П_пр ,

Де П_пр – прибуток (збиток) від іншої не основної реалізаційної діяльності, грн./рік. В нашому випадку інша реалізаційна діяльність відсутня, тому:

П_вал = П_р

Прибуток підприємства:

П_підпр = П_р – ПОД ,

Де ПОД – податок на прибуток підприємства, грн./рік

1 рік: підприємство отримало  збитки, тому податок на прибуток  не розраховується.

2 рік: ПОД = 100000 × 23% = 23000 грн.

П_підпр =  100000 – 23000  = 77000 грн.

3 рік: ПОД = 263519,40 × 23% = 60609,5 грн.

П_підпр = 77000 – 60609,5 = 16390,5 грн.

 

2.6.  Оцінка ефективності проекту

Рентабельність  – це відносний показник прибутковості, що характеризує ефективність господарської  та фінансової діяльності підприємства.

Показники рентабельності розраховуються як відношення різноманітних показників прибутку і вкладеного капіталу, обсягу продажу, використаних ресурсів, здійснених витрат та ін.

Рентабельність інвестованих ресурсів:

1. Загальний рівень рентабельності підприємства розраховується за формулою:

Р = П_з / С × 100%, де

П_з – прибуток;

С – загальна виробнича собівартість.

Перший рік підприємство отримало збитки, тому рентабельність розрахуємо для другого та третього років.

2 рік: Р = 77000 / 2331651,1 = 0,3

3 рік: Р = 16390,5 / 2331651,1 = 0,007

Рентабельність продукції:

2. Рентабельність продукції розраховується за формулами:

Р = П_з / С_т × 100%

Де П_з – прибуток;

С_т – повна собівартість товарної реалізованої продукції.

Цей коефіцієнт показує, яку суму операційного прибутку одержує підприємство з  кожного карбованця проданої продукції. Іншими словами, скільки залишається  у підприємства після покриття собівартості продукції.

2 рік: Р = 235033,05 / 2331651,1 × 100% = 10%

У другому році підприємство отримує на 1 втрачену гривню – 10 коп. прибутку.

3 рік: Р = 184463,58 / 2331651,1 × 100% = 7,91%

У третьому році підприємство отримує  на 1 втрачену гривню – 8 коп. прибутку.

2. Рентабельність певного виробу  розраховується за формулою:

Р = (Ц_і – С_і) : С_і ×100%, де

Ц_і – ціна виробу;

С_і – собівартість виробу.

Ціна виробу та собівартість виробу  у другому та третьому роках не змінювались і тому рентабельність певного виробу складає:

Р = (245 – 193,8) : 193,8  × 100% = 26,4%

Проаналізувавши рентабельність можна  зробити висновки, що підприємство має низьку рентабельність. Але не треба забувати, що підприємство є  новоствореним, тому необхідно нарощувати ресурсну базу, збільшувати обсяги виробництва, шукати нові джерела постачання сировини й нові ринки збуту. Хоча у третьому році спостерігається  зниження рентабельності, але це відбувається не за рахунок виробничих недоліків, а за рахунок повернення кредиту банку. В цілому спостерігається позитивна тенденція зменшення собівартості та збільшення прибутку в майбутньому.

ВИСНОВКИ

 

Розглянута система підходів до визначення ефективності вже сама по собі значною мірою розкриває  основні напрямки пошуку резервів підвищення ефективності діяльності підприємства.

Узагалі проблема визначення ефективності підприємства та пошуку шляхів її підвищення є складною і такою, що важко формалізується. Адже будь-яке підприємство - це складна  система, яку важко спростити, не втративши при цьому її суттєвих характеристик. Тому сподіватися, що можна  дістати просту й легко зрозумілу  схему аналізу, яка давала б змогу  отримувати бажаний результат в  усіх випадках, було б не зовсім правильно.

Важливою складовою ефективності підприємства, а отже, і значним  резервом її підвищення, є організація  виробничого процесу. У конкретних умовах підприємства слід проаналізувати всі аспекти, що визначають ефективність організації робіт, від рівня  робочого місця окремого робітника  чи спеціаліста до рівня підприємства в цілому. Для виробничих підприємств, ураховуючи, звичайно, специфіку їх діяльності, особливу увагу треба  звертати на можливості застосування більш ефективних типів виробництва.

І, нарешті, останнім (але не за важливістю) напрямком  пошуку можливостей підвищення ефективності є технологічний.

Вирішення проблеми технологічного відставання  особливо актуальне для українських  підприємств. Причому проблема ця є  комплексною і має, принаймні, два  компоненти: матеріальний та нематеріальний. Перший з них - це удосконалення технічної  бази, а другий - організаційно-правові  проблеми. На думку багатьох економістів, подолання технічного і технологічного відставання потребує не просто переходу на сучасні технології, а впровадження комплексу відносин, що називається корпоративною культурою. Така культура має запозичуватись, звичайно, у найпередовіших компаній з тривалим досвідом роботи в ринковому середовищі.

Намагання виділити в оцінці ефективності підприємства та в пошуку шляхів підвищення останньої окремі структурні компоненти зумовлено бажанням спростити розуміння  зазначених проблем. Проте зрозуміло, що насправді ці проблеми комплексні, отже, для їх вирішення слід застосовувати  комплексний, системний підхід, ретельно досліджуючи всі підрозділи, служби підприємства та ті процеси, які в  них відбуваються. Тільки на основі системного аналізу можна отримати справді адекватну оцінку стану  справ на підприємстві та розробити  ефективні заходи щодо його поліпшення.

Для усунення негативних тенденцій необхідно  сконцентрувати увагу на забезпеченні ефективного розвитку підприємства як основного елемента економічної  системи України.