Удосконалення використання виробничоi потужностi пiдприэмства

 

ЗМІСТ 

ВСТУП……………………………………………………………………………..4

1.ВИРОБНИЧА ПОТУЖНІСТЬ, ЇЇ СУТНІСТЬ І ВИЗНАЧАЛЬНІ 

ФАКТОРИ…………………………………………………………………………6

1.1. Формування  й використання виробничої  потужності             підприємства…………………………………………………………………6

1.2. Потокова  потужність підприємства………………………………………..10

1.3. Резервна  потужність підприємства………………………………………...13

2.АНАЛІЗ ВИРОБНИЧОЇ  ПОТУЖНОСТІ  ПІДПРИЄМСТВА ТОВ  «КРОНОС-ИНВЕСТ»……………………………………………………………20

2.1.Аналіз розрахунку  виробничої потужності підприємства  ТОВ «КРОНОС-ИНВЕСТ»………………………………………………………………………...20

2.2. Аналіз удосконалювання  методики розрахунку виробничої  потужності  ТОВ «КРОНОС-ИНВЕСТ»……………………………………………………...24

3.УДОСКОНАЛЕННЯ  ВИКОРИСТАННЯ ВИРОБНИЧОЇ ПОТУЖНОСТІ  ПІДПРИЄМСТВА  ТОВ «КРОНОС-ИНВЕСТ»……………………………….26

3.1.Показники  інтенсивного використання виробничої  потужності ТОВ «КРОНОС-ИНВЕСТ»……………………………………………………………26

ВИСНОВКИ……………………………………………………………………...34

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ…………………………………...36 
 
 
 
 
 
 
 

ВСТУП

     Здатність галузей промисловості, підприємств і їх підрозділів виготовляти максимальну кількість продукції, що перебуває в безпосередній залежності від кількості й досконалості коштів праці, якою вони оснащені. Ціну праці, насамперед їх активну частину - знаряддя праці, варто вважати основним фактором формування виробничої потужності підприємств. Однак із цього не слід робити висновок про те, що виробничу потужність можна визначати на основі виробничо-технічних параметрів коштів праці без обліку суспільно-економічних умов, у яких вони використаються.  Сучасні знаряддя виробництва, у якому би виді вони не виступали (систем машин, комплексів машин), використаються людьми в процесі праці. А процес праці завжди протікає при певній суспільній формі, що визначається характером власності на засоби виробництва. Залежно від цього складаються й виробничі відносини.

     Таким чином, виробнича потужність, як економічна категорія, відображає виробничі відносини  з метою використання організованої  сукупності найбільш активного виду коштів праці - машин і встаткування для забезпечення максимального  випуску продукції.

     Отже, сутність виробничої потужності розкривається  повністю лише тоді, коли її розглядають як функцію організованої сукупності коштів праці. Тоді вона буде не тільки характеризувати потенційну здатність випускати максимальну кількість продукції підприємством, але і  їхній економічний потенціал.

     Під впливом науково-технічного прогресу в розвитку техніки відбуваються значні якісні зміни. Вони знаходять  своє відбиття в ускладненні техніки, збільшенні її одиничної потужності. Створюються й впроваджуються великі системи машин, здатні значно підвищити  ефективність оснащення підприємств  і прискорити виробничий процес за рахунок його потоковості, безперервності й гнучкості. У результаті цього  виникають якісно нові можливості формування й росту виробничих потужностей діючих підприємств.

    Виробнича потужність - одна з основних показників діяльності підприємства. У розрахунку виробничої потужності підприємства включається все встаткування, закріплене за основними виробничими цехами, за винятком резервного, досвідчених ділянок і спеціальних ділянок для навчання робітників; культурно-технічний рівень кадрів і їхнього відношення до праці; досягнутий рівень виконання норм часу.

        Виробнича потужність є вихідним  пунктом планування виробничої  програми підприємства. Вона відображає  потенційні можливості об'єднань, підприємств, цехів по випуску  продукції.

     Визначення  величини виробничої потужності займає провідне місце у виявленні й  оцінці резервів виробництва.

  У курсовій роботі будуть розглянуті основні показники виробничої потужності підприємства, а також буде розрахована виробнича потужність підприємства  ТОВ «КРОНОС-ИНВЕСТ».

        
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

1.ВИРОБНИЧА  ПОТУЖНІСТЬ, ЇЇ СУТНІСТЬ І ВИЗНАЧАЛЬНІ  ФАКТОРИ

1.1. Формування й використання  виробничої  потужності             підприємства

    Виробнича потужність підприємства характеризує максимально можливий річний обсяг  випуску продукції (видобутку й  переробки сировини або надання  певних послуг) заздалегідь установленої номенклатури, необхідних асортиментів і якості за умови найбільш повного  використання прогресивної технології й організації виробництва.

     Одиниці виміру виробничої потужності підприємства застосовуються різні залежно від  характеру виробництва й галузевої  підпорядкованості. Загальне правило  наступне: виробнича потужність визначається в тих же самих одиницях виміру, у яких планується й здійснюється облік виготовленої продукції (послуг). У більшості випадків це натуральні вимірники.

     Для багато номенклатурних виробництв потужність може визначатися також вартісним показником усього обсягу продукції (послуг). У паспорті такого підприємства потужність показується двома вимірниками: у чисельнику - натуральні показники по видах продукції; у знаменнику - загальний вартісний грошовий показник.

     На  підприємствах окремих галузей (наприклад, цукрової й молочної промисловості) виробнича потужність характеризується кількістю сировини, що переробляє за добу.

     Наука й практика господарювання виділяє  три види потужності підприємства: проектну, поточну (фактично досягнуту), резервну. Проектною є потужність, що визначається в процесі проектування, реконструкції (розширення) діючого або будівництва нового підприємства; вона вважається оптимальною, оскільки склад і структура встаткування відповідають структурі трудомісткості запроектованої продукції, і повинна бути досягнута протягом нормативного періоду її освоєння. Поточна (фактично досягнута) виробнича потужність визначається періодично у зв'язку зі зміною умов виробництва (номенклатури й структури трудомісткості продукції) або перевищенням проектних показників. При цьому обчислюють вхідну (на початок року), вихідну (на кінець року) і середньорічну потужність підприємства. Резервна потужність повинна формуватися й бути в робочому стані в таких галузях національної економіки: електроенергетика й газова промисловість - для покриття так званих пікових навантажень в електро - і газових мережах, надійного забезпечення енергоресурсами споживачів на період виконання ремонтно-аварійних робіт; харчової індустрії - для переробки обсягу, що істотно збільшується, сільськогосподарської сировини у високоврожайні роки; на транспорті - для перевезення збільшеної кількості пасажирів у літні місяці; у машинобудуванні й інших галузях - для підготовки виробництва й освоєння нових видів устаткування (агрегатів, приладів), конструкційних матеріалів і т.п.

     Величина  виробничої потужності підприємства формується під впливом багатьох факторів. Головними  з них є:

     номенклатура, асортименти і якість виготовленої продукції;

     кількість установленого встаткування, розмір і склад виробничих площ, можливий фонд часу роботи встаткування й використання площ у плані року;

     прогресивні техніко-економічні норми продуктивності й використання встаткування, знімання продукції з виробничих площ, нормативи  тривалості виробничого циклу й  трудомісткості виготовленої продукції (послуг).

     Методичні принципи розрахунку виробничої потужності. Виробничі потужності підприємств  визначаються відповідно до основних галузевих положень, що відображають особливості конкретних галузей. Однак  існують загальні для більшості  галузей економіки методичні  принципи розрахунку виробничих потужностей  діючих підприємств.

     Виробничу потужність підприємства визначають по всій номенклатурі профільної продукції. При цьому проводиться можливе  скорочення номенклатури, шляхом об'єднання  окремих виробів у групи на підставі їхньої конструктивно-технологічної  єдності з виділенням у кожній з них базового представника. Іншу частину виробів даної групи приводять до характеристик цього представника за допомогою розрахункового коефіцієнта трудомісткості.

     Якщо  підприємство випускає кілька видів  різної продукції, то виробнича потужність визначається окремо для кожного  виду виробів. Наприклад, на металургійних  підприємствах (комбінатах) обчислюють окремо потужність доменного, сталеплавильного й прокатного виробництв. При розрахунках  потужності багатономенклатурних виробництв у грошовому вираженні обов'язково додається виробнича програма підприємства, щодо якої визначається потужність.

     Виробнича потужність підприємства встановлюється виходячи з потужності провідних  цехів (ділянок, технологічних ліній, агрегатів) основного виробництва  з урахуванням заходів по ліквідації вузьких місць і можливого  внутрівиробничого кооперування.

     До  ведучих відносяться ті виробничі підрозділи підприємства, які виконують головні технологічні процеси (операції) і мають вирішальне значення для забезпечення випуску профільних видів продукції.

     Наприклад, для підприємств чорної металургії ведучими прийнято вважати доменні, сталеплавильні й прокатні цехи; машинобудування  й металообробки - механічні, складальні, ливарні й ковальсько-пресові  цехи; цементної промисловості - печі по виробництву клінкера; текстильної  індустрії - прядильне й ткацьке  виробництво. При наявності декількох  провідних підрозділів потужність підприємства обчислюється по тому з них, де виконується найбільш трудомісткий обсяг робіт.

     У розрахунки виробничої потужності підприємства включають:

       а) все діюче й не діюче  внаслідок несправності, ремонту  або модернізації встаткування  основних виробничих цехів; 

     б) устаткування, що перебуває на складі й повинне бути введене в експлуатацію в основних цехах протягом розрахункового періоду;

     в) наднормативне резервне встаткування;

     г) наднормативне встаткування допоміжних цехів, якщо воно аналогічно технічному встаткуванню основних цехів;

      Виробничу потужність підприємства потрібно обчислювати  по технічних або проектним (неперевершеним) нормах продуктивності встаткування, використання виробничих площ і трудомісткості виробів, а також по нормах виходу продукції з урахуванням застосування прогресивної технології й сучасної організації виробництва. При відсутності  таких норм можна використати  власні розрахунково-технічні норми, які  враховують прогресивні досягнення значної кількості (20-25%) робітників однакових професій і ланок виробництва.

     Для розрахунків виробничої потужності підприємства використається показник максимально можливого річного  фонду часу (кількості годин) роботи встаткування. На підприємствах з  безперервними процесами виробництва  таким максимально можливим фондом часу роботи встаткування є календарний  фонд (8760 годин) за мінусом часу, необхідного  для проведення ремонтів, і часу технологічних зупинок устаткування.

     Для підприємств із дискретними процесами  виробництва фонд часу роботи встаткування визначають, виходячи з фактичного режиму роботи основних цехів і встановленої тривалості змін у годинниках за винятком часу на проведення ремонтів устаткування, вихідних і святкових днів. У сезонних виробництвах фонд часу роботи встаткування регламентується встановленими  режимом роботи підприємства (по технічному проекту) з урахуванням забезпечення оптимальної кількості доби роботи окремих технологічних цехів (ліній).

     Виробнича потужність заводу  розраховується по провідному  цеху. На

машинобудівному заводі в більшості випадків ведучим  є випускаючий, тобто складальний  цех. Виходячи із цих передумов, виробнича  потужність заводу встановлюється по потужності провідного цеху.  Пропускна  здатність відрізняється від  виробничої потужності ступенем напруженості норм, покладених в основу розрахунку. При розрахунку виробничої потужності визначається максимально можливий випуск продукції в найкращих технічних і організаційних умовах, а при розрахунку пропускної здатності - найбільш імовірний випуск продукції при середньому виконанні норм виробітку.