Формування естетичних цінностей молодших школярів засобамимистецтва

   Від естетичного  розвитку, набутого в дитинстві,  в основному і залежить естетичний  і емоційний розвиток людини. Враховуючи це, ми прагнемо, щоб  природа, навколишня обстановка, поезія, образотворче мистецтво,  музика – все, посильне і  зрозуміле дитині, лишало в її пам’яті глибокий слід на все життя.

   Необхідно пробуджувати  в учнів яскраві естетичні  почуття з допомогою явищ, картин, образів, що відображають величну, благородну, але цілком зрозумілу їй ідею, - ту, що кличе до активної дії, до боротьби за оволодіння силами природи, до перемоги розуму. Іншими словами, вплив, якого зазнає школяр з перших днів перебування в школі, має набиратись яскравих естетичних вражень, адже естетичні почуття і цінності, які задовольняє, а саме пробуджує і розвиває, в учня школа, збагачують інтелект, підносять його  як особистість.

   Особливо сильні  естетичні емоції пробуджуються  в дітей 6-10-річного віку в  тих випадках, коли зрозуміла,  хвилююча ідея доноситься до  свідомості вихованців у казковій  формі. Алегорія посилює враження, утверджує моральні поняття про добро і зло, справедливість і несправедливість, красу і вульгарність. Музика, виразність мови дійових осіб, відтворення відповідної обстановки – все це посилює естетичні почуття і цінності дітей.

  

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.2 Формування естетичних цінностей засобами образотворчого мистецтва і літератури.

   Образотворча  діяльність властива дітям змалку. Завдяки цій діяльності дитина  глибше пізнає суть життєвих  явищ, навколишніх предметів.

   Формування естетичних  цінностей, що здійснюються з раннього шкільного віку засобами образотворчого мистецтва має три основних напрямки:

• залучення учнів до безпосередньої участі в різних видах образотворчої діяльності на уроках малювання і ліплення, під час позакласних занять – у гуртках образотворчого мистецтва, під час художнього офрмлення школи, влаштування художніх виставок, складання різних альбомів, колекцій тощо;
• ознайомлення учнів із зразками образотворчого мистецтва в музеях, на виставках, у картинних галереях;
• ознайомлення з певними напрямками, жанрами, формами образотворчого мистецтва, з біографіями видатних майстрів живопису, скульптури, архітектури, що має на меті дати учням певні знання, художню освіту.

   Поряд з малюванням  велике значення в формуванні  естетичних цінностей має ліплення, виготовлення предметів з пап’є-маше, різьблення по дереву та ін. У процесі вивчення цих видів образотворчого мистецтва в учнів розвивається спостирежливість, вміння зображати різні форми, пов’язуючи їх з художнім задумом, формуються просторові уявлення про предмети навколишнього світу.

   Серед численних  форм позакласної роботи важливе  місце належить ознайомленню  учнів із зразками образотворчого  мистецтва: відвідування музеїв, виставок, картинних галерей тощо. У багатьох школах створено  свої картинні галереї, що сприяють формуванню в учнів високої ідейності, важливо для правильного сприймання дійсності, розуміння прекрасного в житті і мистецтві.

Корисно виготовляти  художні альбоми, зокрема альбоми  реподукції картин видатних українських  і зарубіжних художників, альбоми окремих видів мистецтва, жанрів, окремих музеїв. Такі альбоми можна використати на уроках літератури, історії, для проведення етичних бесід, бесід з історії мистецтва, на заняттях художніх гуртків і т.д.

   Велику виховну  роль можуть відіграти тематичні виставки зразків образотворчого мистецтва, супроводжувані лекціями, бесідами про живопис, скульптуру, архітектуру.

   Керуючи всіма  видами художної образотворчої  діяльності учнів треба: 

- всебічно стимулювати  ініціативу дітей у всіх видах образотворчої діяльності;

- дбати про прищеплення  учням естетичних цінностей;

- відбирати для показу  учням такі зразки художньої  творчості, які насичені глибоким  ідейним змістом і спрямовані  на виховання етичих норм поведінки.

  Література в певному розумінні займає ключову позицію в усьому процесі навчання та виховання молоді. „Література в школі, – говорив О.Твардовський, – це те саме, що література в житті, тільки в школі вона є процесом планомірного впливу на душу учня під відповідальним наглядом і керівництвом викладача. Тут вона, література, іде попереду життєвого досвіду людини, вона випереджає його, готує до нього... Література в школі робить ту саму справу, що й у житті, – формує людську свідомість, світосприймання, особистісь людини в пору її найбільшого сприймання, найбільшої вразливості і навіть просто пам’ятливості, чого в іншу пору в людини часто не буває”.

   Розвиваючи естетичні  смаки і живлячи думки, література  спрямовує прагнення, бажання  учнів, виховує в них високу  культуру почуттів. Художня література – добрий порадник молоді, вона допомагає юнакам і дівчатам вибрати шлях у житті.

   У системі естетичного  виховання важливу роль відіграє  позакласне літературне читання.  Педагогічно правильна організація позакласного читання є дійовим засобом формування естетичних цінностей, засобом прищеплення учням думок, почуттів, якими живуть позитивні герої.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.3 Формування естетичних цінностей засобами музики і співів.

   Музика і співи  як види мистецтва, що найглибше відображають людські почуття, переживання є важливим засобом формування естетичних цінностей. Вони збагачують емоційне життя учнів, підносять їх загальну культуру, сприяють вихованню ідейності, цілеспрямованості.

   Формування естетичних цінностей засобами музики і співів здійснюється на спеціальних уроках і в позакласній роботі.

   У початкових  класах учні дістають елементарні  відомості про музику, форми і  характер музичних і вокальних  творів, їх художні засоби вчаться  розрізняти мажорний і мінорний тони, різні голоси, ознайомлюються з окремими музичними інструментами, розучують пісні.

   У старших класах знання учнів з музики і співів значно розширюються; тут більше уваги приділяється розвитку музичних і вокальних здібностей учнів, ознайомленню з творами класичного мистецтва.

   Найбільш поширеною  формою музичного виховання є  хоровий спів. Підвищуючи загальну  музичну культуру учнів пісня  сприяє їх ідейному вихованню,  вона розвиває їх художні смаки,  формує естетичні цінності. У  процесі хорового співу виховуються співочі навички, вокальна культура учнів, вони вчаться розуміти пісню і музику.

   Уроки співів  і музики повинні не тільки  давати учням музичні знання, уміння і навички, а й розвивати  музикальні, вокальні здібності,  слух, пам’ять.

   Уроки музики  і співів на всіх етапах  навчання доповнюються позакласними  заняттями. Сюди належить: робота  шкільних і класних хорів, оркестрів.

   Музичні лекторії  підготовляють концерти-лекції, концерти-бесіди, де виконавцями виступають самі  учні або вчителі, батьки, або запрошені артисти. Концерти-лекції здебільшого присвячують творчості видатних композиторів: П.І.Чайковського, О.П.Бородіна, М.І.Глінки,  М.П.Мусоргського, М.А.Римського-Корсакова, М.В.Лисенка, Л.Бетховена та ін. Тут учні ознайомлюються з симфонічною, оперною, камерною-інструментальною, камерно-вокальною, народною музикою, з музичним мистецтвом та його жанрами, з елементами теорії музики і музичної культури. Бесіди супроводжуються слуханням музмки.

Цікавою формою музичного  виховання є вікторини, за допмогою яких закріплюються набуті знання і навички з музики, співів, виховуються смаки, вечори музичної культури, вечори пісні, музичного твору тощо. Усі ці види позакласної роботи служать справі музичної освіти і формуванню естетичних цінностей.

Важливе місце в формуванні естетичних цінностей учнів займають шкільні свята. Так, під час зимових  канікул можна організувати свято  „Зустрічаймо Зиму!” для цього  силами учнів створюють ковзанку, снігову і льодову гірки, готують  спортивний інвентар – лижі, ковзани і санки... учні готують концерт, до програми якого включаються пісні про зиму, вірші про зимову природу, про рідний край, музичні манери тематичного характеру, спортивні виступи тощо.

Художнє оформлення свята  має відображати його тему.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.4 Художня самодіяльність як засіб формування естетичних цінностей.

   Засобами формування  естетичних цінностей учнів є  художня самодіяльність, робота  різноманітних мистецьких гуртків.

   Такі гуртки  створюються за бажанням учнів, з урахуванням їх інтересів, нахилів до певного виду мистецтва або до того чи іншого заняття.

   Мистецькі гуртки  і гуртки художньої самодіяльності  певною мірою доповнюють уроки  малювання, креслення, співів, музики, але можуть мати і самостійне значення. Наприклад, можуть вивчати образотворче і прикладне мистецтво, хореографію, гру на баяні, скрипці, фортепіано, на народних інструментах; це можуть бути гуртки тетрально-драматичний, художнього слова та інше. Керують такими гуртками самі учні або, на громадських засадах, батьки, працівники мистецтва.

   Позакласну гурткову  роботу з художнього виховання треба планувати і відповідно спрямовувати, щоб вона сприяла піднесенню рівню культури учнів, залученню їх до різних видів мистецтва, розвивала їх художню творчість. Дійовим засобом естетичного виховання є театр. Школа не тільки організує показ професійного драматичного мистецтва в театрах юного глядача, ляльковому, драматичному, оперному та ін., а й залучає учнів до театрального мистецтва через драматичні гуртки, організацію шкільних театрів ляльок тощо.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додатки

Фрагменти уроків з музики, образотворчого мистецтва  та праці.

 

Урок образотворчого  мистецтва  у 3 класі

Тема. Сади цвітуть

Мета уроку. Розвивати спостережливість і вміння відтворювати свої спостереження в художній роботі; удосконалювати навички роботи з папером; виховувати любов до рідної природи.

Художньо-ілюстративний  матеріал. Звукозапис фрагмента І концерту П.І.Чайковського, великий аркуш паперу (А-1), кольоровий папір, ножиці, клей. Хід уроку

1. Організаційна  частина.

2. Вступ.

Бесіда про екскурсію, проведену напередодні. (Хочеться застерегти вчителів від стереотипних питань: "Яка тепер пора року? Які прикмети весни? Які весняні місяці?", якими нерідко починаються такі бесіди. Ці питання не викликають емоцій в дітей, не розвивають естетичне ставлення до такого прекрасного явища природи, як весна. На уроці образотворчого мистецтва потрібно говорити про красу весни, пробудження землі до життя, появу перших квітів).

-Діти! Учора ми разом  з вами ходили на екскурсію у весняний сад. День видався чудовим! Ми стояли, зачаровані красою таких звичних для нас предметів. Нас огорнув квітучий світ природи. Сонечко сяяло у лазуровій височині і десь відтіля, з невидимої висоти, доносився дзвінкоголосий спів. Тетянко, пам'ятаєш, як саме ти визначила, що це пісня жайворонка? Кожен відразу відчув ніжний запах квітучого саду. Цвітуть яблуні! Багато хто з вас дотягувалися до запашних галузок, а наші дівчатка просто "занурювали" обличчя в ніжні квіти, навіть кінчики носа у багатьох ставали жовтими від квіткового пилку! Сама природа зібрала невеликі букетики наче порцелянових біло-рожевих пелюстків і густо всипала ними гнучкі галузки дерева! З квітки на квітку перелітали мохнаті бджоли. Вони пробиралися навіть у напіввідкриті пуп'янки. їхнє сердите гудіння чулося скрізь над нашими головами. Ми довго стояли мовчки. На думку приходили вірші про весну...

Заплющимо ненадовго  очі та уявимо цю картину. (Діти замружують очі, а вчитель запитує, хто що бачить. Неголосно звучить музика П.І.Чайковського, не заглушуючи розповіді дітей).

• Я бачу ліворуч і праворуч яблуневі галузки всі у квітах. Я пригнула галузку.
• Я бачу за гілочками ще багато таких же білих дерев. Вони здаються білими, тому що кожна галузка цвіте. Над ними в'ються бджоли і пурхають барвисті метелики.
• А я бачу жайворонків у синім небі, вони літають біля Самого сонця!
• А я бачу трактор, він оре землю. (Це говорить наш найбільш серйозний — Сашко. Він під час

екскурсії вдивлявся  кудись у далечінь, за галузки, за дерева. Отут діти трохи стрепенулися: "Там не було ніякого трактора!").;Але Сашко наполіг на своєму:

• А я все одно бачу! Трактор зоре землю і на ній виросте такий же квітучий сад! (Слова цього хлопчика переконали усіх, ніхто не заперечував. Це велике щастя для вчителя, коли в учнів зорове уявлення чітко "вимальовує" навколишню дійсність).
• Діти! А зараз за допомогою кольорового паперу виготовимо всі деталі, що ми сьогодні згадали і "побачили". На екскурсії були разом, а отже, разом будемо виконувати одну велику колективну роботу? (Учитель кріпить до дошки великий аркуш паперу;" верхня частина якого попередньо пофарбована ніжно-блакитною фарбою, а нижня частина — зеленою).

3. Пояснення  послідовності виконання колективної роботи.

(Учитель водить рукою  над поверхнею підготовленого аркуша і говорить, де що буде розміщуватися):