Лекція як одна з форм навчання учнів

Доповідь  на тему: «Лекція як одна з форм навчання учнів»

Столбовий Богдан                                                                      ДІТ-МТ10-1

Лекція  — основна форма проведення навчальних занять, призначених для засвоєння теоретичного матеріалу.

Лекція є  основною формою навчального процесу  у вищій школі. Мета лекції – розкрити основні положення теми, досягнення науки , з’ясувати невирішені проблеми, узагальнити досвід роботи, дати рекомендації щодо використання основних висновків  за темами на практичних заняттях.

Лекція з'явилася  у Стародавній Греції і набула розвитку в Стародавньому Римі і  в середні віки. За соціально-економічних  умов середньовіччя постала необхідність прилучення до освіти широких верств населення, а не лише представників  знаті. Діалогічний вид навчання вже не задовольняв потреб. А джерел інформації було обмаль. Тому педагог, який мав дещо ширший доступ до літератури, систематизував інформацію у вигляді писаних текстів і на заняттях зачитував цей матеріал студентам. Це був своєрідний спосіб колективного розповсюдження і засвоєння інформації. Студенти конспектували лекції і так опановували програмний матеріал.

Вузівська лекція має структуру набуття нових  знань і містить такі елементи:

1. вступ, де дається мотивація навчання, чітке формулювання теми лекції та постановка завдання;
2. викладення в логічній послідовності окремих частин лекції;
3. висновки , що дають можливість осмислити лекцію в цілому і виділити основну ідею;
4. конкретне завдання на самостійну роботу;
5. відповіді на запитання

Види лекцій:

• вступна
• тематична
• оглядова
• інформаційна
• підсумкова (заключна)
• комплексна

Залежно від  методів викладу навчального  матеріалу лекції поділяються на монологічні, інформаційно-проблемні, проблемні, лекції-бесіди тощо.

Переваги і слабкі сторони  лекційної системи.

Суттєвими перевагами є такі:

• лекція дає можливість реалізувати одну зі стрижневих ідей гуманної педагогіки (творча співпраця педагога зі студентами, спільна емоційна взаємодія);
• лекція активізує мисленнєву діяльність студентів (звісно, якщо вона кваліфіковано прочитана, уважно вислухана і зрозуміла);
• у лекції акумульовано великий обсяг наукової інформації з урахуванням новітніх досягнень тієї чи тієї науки;
• у процесі читання лекції можна врахувати специфіку професійної підготовки студентів, їхні інтереси;
• вирізняється своєю економічністю. Студент має можливість за порівняно короткий час отримати значний обсяг наукової інформації, до того ж насиченої найновішим матеріалом;
• участь студентів у педагогічному дійстві, яке називається лекцією, є корисною школою для тих, хто у майбутньому буде займатися науково-педагогічною діяльністю;
• лекція слугує своєрідним дороговказом для студентів, компасом у неосяжному морі наукової інформації;
• лекція незамінна, коли має місце дефіцит літератури.

Варто назвати  і певні типові недоліки лекції:

• інформація, яку подає викладач, спрямована, в основному, на слухову пам'ять студента. Цей вид пам'яті досить недосконалий. Сприйнята інформація утримується в короткотерміновій пам'яті невеликий проміжок часу. І коли немає підкріплення, інформація "вивітрюється" ("В одно вухо влетіло, удруге вилетіло", - говорить народна мудрість). Дослідження показують, що під кінець лекції з усього обсягу поданої інформації студент може відтворити лише 10-15 %;
• великі потоки слухачів (понад 50) позбавляють викладача можливості ефективно управляти розумовою діяльністю студентів;
• студенти молодших курсів слабо володіють методикою і технікою сприймання змісту лекції та конспектування;
• лекція певною мірою привчає студента до пасивного привласнення чужих думок, не стимулює тягу до самостійного навчання, не забезпечує індивідуального, диференційованого підходу до навчання.