Предмет та основні категорії педагогіки

 

 

   Розвиваюча функція. Її сутність — у створенні сприятливих умов для розвитку творчого потенціалу дитини, її саморозкриття, самоутвердження, самореалізації через творчість, у забезпеченні демократичних засад освітнього процесу, скоординованості його за цінностями, цілями, що втілюється в дидактично оформленій системі знань. Учителеві необхідна певна методична гнучкість, оскільки йому доводиться мати справу з відповідними поєднаннями у різних дітей гуманітарно-особистісного, емпіричного, науково-теоретичного типів знань.  

 

Виховна функція. Бути вихователем — означає вміти трансформувати поставлені суспільством перед школою цілі, у конкретні педагогічні завдання — формування необхідних особистісних якостей у кожного школяра. Виховна функція полягає в тому, щоб загальнолюдські цінності вкоренилися у свідомості й поведінці учнів.  

 Вчитель реалізовує означені функції в різноманітних видах викладацької та виховної діяльності.  

 Педагогічна діяльність як складна динамічна система складається із взаємопов'язаних компонентів — відносно самостійних функціональних видів діяльності.

 

 

4. Складові  частини  педагогічної майстерності.

 

Педагогічна майстерність — вияв високого рівня педагогічної діяльності.

Критеріями  педагогічної майстерності є гуманність, науковість, педагогічна доцільність, оптимальний характер, результативність, демократичність, творчість (оригінальність).  

 До елементів педагогічної майстерності належать: 
   1. Гуманістична спрямованість діяльності. Полягає в спрямованості діяльності педагога на особистість іншої людини, утвердження словом і ділом найвищих духовних цінностей, моральних норм поведінки й стосунків.  
  

 2. Професійна компетентність, професіоналізм. Передбачають наявність професійних знань (суспільних, психолого-педагогічних, предметних, прикладних умінь та навичок). їх змістом є знання предмета, методики його викладання, знання педагогіки і психології. Особливостями професійних знань є їх комплексність (потребує вміння синтезувати матеріал, аналізувати педагогічні ситуації, вибирати засоби взаємодії), натхненність (висловлення власного погляду, розуміння проблеми, своїх міркувань). 
  

 Професіоналізм  педагога — це сукупність психофізіологічних, психічних та особистісних змін, які відбуваються в людині у процесі оволодіння знаннями та довготривалої діяльності, що забезпечують якісно новий, вищий рівень вирішення складних професійних завдань. 
   Педагогічний професіоналізм — уміння вчителя мислити та діяти професійно. Охоплює набір професійних властивостей та якостей особистості педагога, що відповідають вимогам учительської професії; володіння необхідними засобами, що забезпечують не тільки педагогічний вплив на вихованця, але і взаємодію, співробітництво та співтворчість з ним.

 

 3. Педагогічні здібності – сукупність психічних особливостей вчителя, необхідних для успішного оволодіння педагогічною діяльністю, її ефективного здійснення. Розрізняють такі види здібностей:

• дидактичні — становлять основу вмінь дохідливо, цікаво, чітко і зрозуміло викладати учням матеріал;
• організаторські — вміння організовувати учнів, захопити їх різними видами суспільно корисної діяльності, створити колектив і зробити його інструментом, за допомогою якого формується відповідна структура особистості;
• комунікативні — здібності, що дозволяють встановлювати правильні стосунки з учнями, впливати на дитячий колектив, створювати здорову громадську думку;
• перцептивні — здібності й уміння проникати у внутрішній світ дитини, “розуміти рух дитячого серця ” (В.Сухомлинський);
• сугестивні — здатність за допомогою твердого слова, емоційно-вольового впливу домагатися потрібних результатів виховання;
• науково-пізнавальні — здібності до оволодіння інформацією, знаннями з відповідної галузі науки, що допомагають учителеві вільно орієнтуватися у навчальному матеріалі;
• емоційна стійкість — здатність контролювати себе, володіти ситуацією;
• спостережливість — не лише в умінні бачити, чути, а й у наявності інтересу до того, на що спрямовано увагу. Уміння передбачати хід педагогічного процесу;
• педагогічний оптимізм — оптимістичне прогнозування – провідна професійно-педагогічна здібність, опора на позитивне в становленні особистості.

 

 

   4. Педагогічна техніка (мистецтво, майстерність, уміння). Є сукупністю раціональних засобів, умінь та особливостей поведінки вчителя, спрямованих на ефективну реалізацію обраних ним методів і прийомів навчально-виховної роботи з учнем, учнівським колективом відповідно до мети виховання, об'єктивних та суб'єктивних їх передумов.

Вона передбачає наявність специфічних засобів, умінь, особливостей поведінки педагога: високу культуру мовлення; здатність  володіти мімікою, пантомімікою, жестами; уміння одягатися, стежити за своїм зовнішнім виглядом; уміння керуватися основами психотехніки (розуміння педагогом власного психічного стану, уміння керувати собою); здатність до “бачення” внутрішнього стану вихованців і адекватного впливу на них.

 
 Педагогічна технологія. Є комплексом знань, умінь і навичок, необхідних учителю для вирішення стратегічних, тактичних, а також процедурних завдань під час навчально-виховного процесу. Йдеться про систему взаємодії вчителя з учнями, способи добору та впорядкування навчального матеріалу згідно з вимогами теорії пізнання. Іншими словами, педагогічна технологія є описом системи дій учителя та учнів, які слід виконати для оптимальної реалізації навчального процесу.

 

Складовими  педагогічної технології є володіння мистецтвом спілкування з дітьми, вміння керувати своєю увагою та увагою дітей, здатність за зовнішніми ознаками поведінки дитини визначати її душевний стан тощо. Уміння налагоджувати оптимальні взаємостосунки з дітьми, змінювати їх відповідно до розвитку учнів і їхніх вимог до вчителів є важливим компонентом педагогічної майстерності.

 

 

 

 

 

Тема 3.Організаційно – педагогічна  робота  класного  керівника.

 

1.Професіограма   особистості  та  діяльності  класного  керівника.

2.Основні   завдання  та  функціональні  обов’язки класного  керівника.

3.Завдання  та  зміст  роботи  метод  об’єднань  класних  керівників.

4.Основні   напрямки, зміст  і  форми   виховної  роботи  класного  керівника.

 

Література:

1. Н. П. Волкова « Педагогіка», посібник, Київ, видавничий центр «Академія» 2001.
2. Фіцула М.М. Педагогіка: Навчальний посібник для студентів вищих педагогічних закладів освіти. - К.: Видавничий центр "Академія"
3. Галузинський В. М., Євтух М. Б. Педагогіка: теорія та історія. Навч. посібник – К., 1995.

 

 

 

1.Професіограма   особистості  та  діяльності  класного  керівника.

 

Професіограма особистості вчителя – це ідеальна  модель вчителя, зразок,еталон, у якому представлені  основні  якості  особистості, якимим  повинен володіти  вчитель, знання, уміння, навички, необхідні  для використання  педагогічних  функцій.

Класні керівники  — педагоги, які постійно спілкуються  з учнями, закріпленими за ними, різнобічно впливають на них і водночас працюють за предметною системою. Тобто, крім викладання певного предмета він дбає про об'єднання зусиль учителів, які працюють у певному класі, координацію їхніх вимог для поліпшення результатів виховної та навчальної роботи з учнями класу.

Вищим виявом професіоналізму  учителя виступає його педагогічна культура, яка включає в себе такі основні компоненти:    

•     наукова ерудиція,     
•   загальна і національна культура,    
•    педагогічні здібності,       
• педагогічна майстерність,       
• педагогічна етика,       
• культура мовлення,       
• культура спілкування,       
• духовне багатство,
•         наукова організація праці,       
• прагнення до самовдосконалення.

 

 

   У своїй діяльності  класний керівник тісно пов'язаний  з іншими шкільними працівниками. Із заступником директора школи  з виховної роботи він планує  свою діяльність, бере участь у підготовці й проведенні шкільних свят, урочистих подій, інших заходів. З учителем праці, викладачем організації виробництва з'ясовує питання профорієнтаційної виховної роботи; з бібліотекарем — проблеми забезпечення класу підручниками, стан читання учнями художньої літератури; з учителем фізичного виховання — участь у підготовці і проведенні спартакіад та ін. Тому класними керівниками призначають найдосвідченіших учителів-вихователів. Діяльність класного керівника урізноманітнює, пожвавлює виховну роботу в класі, особливо в колективі старшокласників, спрямовує її на диференціацію та індивідуалізацію виховання, на ширший і глибший вияв здібностей та уподобань школярів.

 

2.Основні   завдання  та  функціональні   обов’язки класного  керівника.

Завдання  і зміст виховання всебічно розвиненої особистості визначають функції  класного керівника:

— забезпечувати  оптимальні умови для всебічного гармонійного розвитку вихованців,їх самореалізації;

— у співдружності  з батьками, вчителями, дитячими громадськими організаціями здійснювати всебічне виховання школярів у процесі  навчально-виховної роботи в школі  та за її межами; 
— систематично аналізувати індивідуальні анатомофізіологічні і соціально-психологічні особливості розвитку учнів класу; давати рекомендації іншим учителям, батькам щодо необхідності враховувати індивідуальні та вікові особливості розвитку кожного вихованця; 
— здійснювати організацію і виховання первинного учнівського колективу, всебічно вивчати динаміку його розвитку, координувати діяльність учителів, які працюють у класі; 
— організовувати виховні та організаційні заходи для створення оптимальних умов, які сприяли б зміцненню та збереженню здоров'я учнів; 
— здійснювати організаційно-виховну роботу з учнями, батьками та учителями для формування в школярів старанності, дисциплінованості у процесі навчальної діяльності з урахуванням їх індивідуальних можливостей; 
— організовувати позакласну виховну роботу з учнями, сприяти залученню їх до роботи позашкільних дитячих виховних закладів, дитячих громадських організацій; 
— здійснювати цілеспрямовану організаційно-педагогічну роботу з батьками, забезпечувати системність у формуванні їх психолого-педагогічної культури; 
— домагатись єдності вимог до вихованців з боку школи й сім'ї, підтримувати зв'язок з вихователями груп подовженого дня, керівниками гуртків, студій, спортивних секцій, дитячими громадськими організаціями; 
— вести відповідну документацію, подавати керівництву школи відомості про успішність, розвиток і вихованість учнів; стежити за веденням учнями щоденників. 
   Конкретні обов'язки класного керівника зазначені у Статуті середньої загальноосвітньої школи. Класний керівник має право відвідувати уроки всіх учителів у своєму класі, запрошувати до школи батьків або опікунів учнів класу, подавати клопотання до дирекції про заохочення або застосування стягнення до учнів.

 

Зміст роботи класного керівника

- Вивчення учнів.

- Об’єднання  учнів у колектив.

- Співпраця  із дітячими та молодіжними організаціями.

- Робота з  батьками, громадськістю.

- Співпраця  із культурно-освітніми та позакласними  установами.

- Співпраця  зі шкільним психологом.

- Організація  виховної діяльності, пізнавальної, трудової, художньо-естетичної, суспільно-гуманістичної, фізкультурно-оздоровчої, організаторської, ціннісно-орієнтованої.

- Індивідуальна  робота з учнями.

 

3.Завдання  та  зміст  роботи  метод   об’єднань класних  керівників.

Методичне об'єднання класних керівників – структурний підрозділ внутрішньошкільної системи керування виховним процесом, який координує науково-методичну та організаційну роботу класних керівників.

1. Основні  завдання шкільного методичного  об'єднання класних керівників:

• підвищення теоретичного, науково-методичного рівня підготовки класних керівників із питань психології та педагогіки;
• забезпечення виконання єдиних принципових підходів до виховання й соціалізації учнів;
• озброєння класних керівників сучасними виховними технологіями та знанням сучасних форм і методів роботи;
• вивчення, узагальнення та використання передового педагогічного досвіду роботи класних керівників;
• координування планування, організації та педагогічного аналізу виховних заходів класних колективів;
• сприяння становленню й розвитку системи виховної роботи класних керівників.

2. Функції  шкільного методичного об'єднання  класних керівників:

• організує колективне планування і колективний аналіз життєдіяльності класних колективів;
• координує виховну діяльність класних колективів та організує їхню взаємодію в педагогічному процесі;
• планує і постійно коригує принципи виховання та соціалізації учнів; 
• організує вивчення та запровадження класними керівниками сучасних технологій виховання, форм і методів виховної роботи;
• обговорює соціально-педагогічні програми класних керівників і творчих груп педагогів, матеріалами узагальнення передового досвіду роботи класних керівників, матеріалами атестації класних керівників;
• оцінює роботу членів об'єднання, клопочеться перед аміні стацією школи про заохочення класних керівників.