Розвиток творчого мислення молодших школярів на уроках я і Україна

4. Завдання «Запишіть в хронологічному порядку…»

     Учням  дається перелік славетних українців,  їм необхідно розмістити їх  в хронологічному порядку, починаючи  з найдавнішого.

Приізвищя славетних  українців:  Святослав, Ольга, Аскольд, Ігор, Петро Сагайдачний, Богдан Хмельницький, Ліна Костенко, Тарас Шевченко, Самійло  Кішка, Леся Українка, Віталій Кличко, Яна Клочко, Іван Мазепа.

5. Гра «Ким він був…»

     Учням  запропонований перелік прізвищ  видатних українців, а також  перелік видів діяльності. Діти  повинні поєднати певне прізвище, з відповідною йому видом діяльності.

     Прізвищі видатних українців:  Ярослав Мудрий, Богдан Хмельницький, Віталій Кличко, Сергій Бубка, Яна Клочко, Ліна Костенко, Катерина Білокур, Ольга, Тарас Шевченко.

     Вид діяльності: Гетьман, княгиня, поет,  князь, художниця, боксер, плавчиха, спортсмен, поетеса. 

2.3. Результати дослідно-експериментальної роботи

     У другій частині нашого дослідження, з метою перевірки нашого припущення, нами була проведена повторна робота щодо виявлення рівня творчого мислення молодших школярів на уроках «Я і Ураїна».

     Дослідження проводилось за тією ж методикою, що і на констатувальному  етапі.

     Результати  тестування учнів експериментального класу представлені у таблиці 2.3. 

     Таблиця 2.3.

     Результати  тестування учнів  експериментального класу під час контрольного експерименту 

 

     З даної таблиці можна зробити  висновок, що рівень творчого мислення в учнів експериментального класу  значно підвищитвся відносно констатувального експерименту.

     Отже, після проведення, розроблених нами, творчих вправ на уроках  «Я і  Україна» та повторного тестування учнів, ми можемо зробити певні висновки.

     В експериментальному класі, при контрольному тестуванні були виявлені такі зміни: Високий рівень творчого мислення мали 12 учнів (при конст.експ. – 8 учнів), середній рівень був виявлений у 7 учнів (при конт. експ. – 6 учнів), а низький рівень творчого мислення був виявлений лише у 1 учня (при конт. експ. – 6 учнів). 
 

     Таблиця 2.3.

     Узагальнення  даних учнів експериментального класу під час контрольнього дослідження 

 

     В першій частині дослідження нами було проведено ще один вид тестування – «загадкова форма», ми його також  провели повторно, але використовували  вже інший «складний, багатоскладовий  малюнок».І отримали певні результати (див. таблицю 2.3.). 

     Таблиця 2.3.

     Загальні  результати тестування «Загадкова форма» при  контрольньому тестуванні 

 

     З цього виду тестування ми також бачимо суттєві зміни у розвитку творчого мислення ,саме в експериментальному класі.

       Отже, є очевидним, що система  творчих вправ,яку ми розробили  для уроків «Я і Україна», ефективно вплинула на розвиток творчого мислення, про це свідчать результати таблиці 2.3., де відображені дані, отримані під час констатувального й формального досліджень. 
 

     Таблиця 2.3. 

 

     Таким чином, в другій частині роботи був  з’ясований вихідний рівень розвитку творчого мислення  після проведення системи творчих вправ на уроках «Я і Україна» в експериментальному класі. Ці результати були порівняні з отриманими раніше. 
 
 
 
 
 

     ВИСНОВКИ

     1. Наше дослідження показує, що розвиток творчого мислення учнів – одна з актуальніших сучасних проблем. Її вирішення спрямоване на поліпшення процесу засвоєння знань, формування пізнавальних мотивів, самостійності учнів, розвитку пам’яті, творчого мислення і уяви молодших школярів.

     Проблемі  мислення присвячується значна кількість  публікацій, аналізуючи які, можна прийти до висновку, що мислення формується протягом всього життя людини.

     2. Молодший шкільний вік – це перехідний період, в якому об’єднуються риси дошкільного дитинства і типові особливості школяра. Він багатий прихованими можливостями росту, які важливо своєчасно помітити і підтримати.

     Основи  багатьох психічних здібностей особистості  закладаються і культивуються у  молодшому шкільному віці, сприяють розвитку мислення дітей.

     3. Основними умовами розвитку творчого мислення є : відповідна побудова навчального процесу з орієнтації на теоретичне мислення; використання методів проблемного навчання, забезпечення необхідної   емоційно-доброзичливої атмосфери і активних способів розвитку самостійності дітей, їхньої фантазії, уяви; опора на зону найближчого розвитку дитини, диференційований підхід у навчанні.

     4. Формування мислення потребує ефективного поєднання елементів традиційної і альтернативної системи навчання; широкого втілення активних методів і науково-обґрунтованих педагогічних технологій.

     5. У процесі дослідження нами була опрацьована психолого-педагогічна література, в якій фундаментально були висвітлені важливі для нас питання.

     Аналіз  літератури і пробні дослідження  дали змогу висунути припущення і завдання, які були реалізовані в констатувальній і формувальній частинах.

     На  констатувальному етапі дослідження, методом тестування, за методикою  Торренса, ми з’ясували вихідний рівень творчого мислення у дітей молодшого  шкільного віку. Результати цього  дослідження стали основою для  формувального досліду.

     У процесі реалізації формувальної частини, на уроках «Я і Україна», нами була проведена система творчих вправ.

     На  завершальному етапі дослідження  був проведений контрольний зріз, результати якого показали, що відсоток учнів з високим рівнем розвитку творчого мислення у порівнянні з  даними констатувального етапу, зріс в  експериментальному класі на 17% (з 35% до 52%); учнів з середнім рівнем творчого мислення збільшилось на 3% (з 35,5% до 38,5%); з низьким рівнем зменшилося на 25,2% (з 34,5% до 9,3%), що і підтвердило висунуте нами припущення.

     Таким чином, наше припущення кінцевого результату дослідження було підтверджено, всі завдання виконано.