Шляхи та засоби розумового виховання молодших школярів

     Українські  вчені плідно працюють над  такими проблемами розумового  розвитку:

• особливості системи розумового виховання дітей (О. Фунтікова);
• формування пізнавальних здібностей дітей (Л. Проколієнко, О. Проскура);
• методика вивчення загального рівня розумового розвитку п´яти-шестирічних дітей з метою диференційованого підходу в навчально-виховному процесі (Т. Кондратенко, В. Котирло, С. Ладивір);
• особливості мовленнєвого розвитку (А. Богуш, Н. Гавриш, К. Стрюк, К. Крутій), навчання зображувальної діяльності (Г. Сухорукова, В. Котляр), ознайомлення з природою (Н. Яришева, 3. Плохій, Н. Лисенко), навчання математики (К. Щербакова, Т. Степанова, Н. Баглаєва). [14]

     Сучасні  інформаційні технології окреслюють новий спектр проблем, пов´язаних з розвитком і використанням інтелектуальних можливостей особистості. Постіндустріальна епоха пред´являє якісно нові вимоги до інтелектуального потенціалу людини, що передбачає зміни в системі освіти і розумового виховання.

     З метою  виявлення розумових задатків  та пізнавальної активності у  молодших школярів, було проведено  контрольне тестування в якому  брало участь 30 учнів 3 – Б класу  ЗОШ I-III ступенів № 1.

     У ході  експерименту було розвязано  такі завдання:

1. Виявити рівень зацікавленості молодших школярів на уроках;
2. дослідити розумові здібності та пізнавальну активність учнів 3-Б класу  шляхом спостереження;
3. виявити провідні шляхи  та засоби розумового виховання та його вплив на інтелектуальний розвиток молодшого школяра;
4. сформувати любов до навчання та впевненість учнів у своїх знаннях та можливостях.

     Для виявлення  рівня розвитку розумових здібностей  та пізнавальної активності у  дітей молодшого шкільного віку  я запропонувала такі завдання, які допомогли мені виявити: рівень засвоєння навчального матеріалу; рівень розуміння навчального матеріалу; рівень оволодіння навчальним матеріалом; рівень оволодіння інтелектуальними навичками.

     Завдання  для опитування були складені  відповідно до методичних рекомендацій  Міністерства освіти і науки України „ Контроль та оцінювання навчальних досягнень учнів початкових класів". Основним критерієм оцінювання результатів виконання учнями завдань було використання уяви, логічного мислення, пам’яті та уваги в процесі даної роботи, результатом якої є правильність і повнота відповіді.

 

Етапи дослідження:

1. Дослідження  розумових здібностей та пізнавальної  активності учня шляхом спостереження

2. Методика «Що  вас цікавить»

3. Субтест   «Виключення зайвого поняття»

4. Дидактична  гра, як ефективний засіб розумового виховання молодших школярів

5. Методика «Визначення  понять, з'ясування причин, виявлення  схожості і відмінностей в  об'єктах»

 

Дослідження розумових  здібностей та пізнавальної активності учня шляхом спостереження

Мета: визначити iнтенсивнiсть розумових здібностей та пiзнавальної активності в учня.

Порядок проведення. на основi спостережень, бесiд з iншими вчителями, з батьками учня експериментатор повинен вибрати вiдповiдi на питання анкети:

1. Як часто учень довго займається будь-якою розумовою роботою (годину-пiвтори - для молодшого школяра)?

а) Часто - 5 балiв

б) Iнодi - 3

в) Дуже рiдко - 1

2. Чому надає перевагу учень, коли поставлено питання на кмiтливiстъ?

а) Помучитись, але самому знайти вiдповiдь - 5

б) Коли як - 3

в) Одержати готову вiдповiдь вiд iнших - 1

3. Чи багато читає учень додаткової лiтератури?

а) Постiйно, багато - 5

б) Інодi багато, а iнодi - зовсiм  нiчого не читає - 3

в) Мало, або ж зовсiм  нiчого не читає - 1

4. На скiльки емоцiйно учень ставиться до цiкавого для нього заняття, пов’язаного з розумовою працею?

а) Дуже емоцiйно - 5

б) Коли як - 3

в) Емоцiї яскраво не вираженi - 1

5. Чи часто про щось запитує (ставить запитання)?

а) Часто - 5

б) Iнодi - 3

в) Дуже рiдко - 1

Обробка одержаних даних. Суму балiв, отриманих учнем за всi питання, потрiбно роздiлити на 5 (число питань). Одержимо показник розумових здібностей та пiзнавальної активності.

Якщо учень одержав  оцiнку вiд 3,5 до 5, то можна вважати, що у нього сильно виражена розумова сфера; якщо вiд 2,5 до 3,5 то вона виражена в мiру; якщо до 2,5, то виражена слабко.

Висновок. За результатами, вказаними у діаграмі, видно, що 60% (18 учнів) мають високий рівень розумових здібностей та пiзнавальної активності; 30% (9 учнів) - середній, і лише 10% (3 учня) - низький. (Додаток 1)

 

Методика «Що  вас цiкавить»

Мета: визначити характер та особливостi iнтересiв i нахилiв учнiв.

Порядок проведення. Учням пропонують вiдповiсти на запитання анкети:

1. Що бiльше всього приваблює вас у школi?

а) спiлкування з товаришами;

б) одержання балiв;

в) суспiльна робота;

г) пiзнання нового;

д) сам процес навчання;

е) самостiйна робота;

ж) iнше (вкажiть, що саме).

2. Який навчальний предмет вам здається найскладнiшим? (Назвiть його i, якщо можна, пояснiть, у чому саме полягає складнiсть).
3. Який навчальний предмет здається вам найцiкавiшим? (Назвiть його i вкажiть, у чому саме полягає ваша зацiкавленiсть цим предметом).
4. Який iз навчальних предметiв ви вважаєте найкориснiшим для вашої пiдготовки до життя пiсля закiнчення школи? (Назвiть його та вкажiть, чому саме цей предмет для вас найкориснiший).
5. Якi навчальнi предмети, на вашу думку, можна було б не вивчати i чому?
6. Якi навчальнi предмети потрiбно було б, на вашу думку, включити для вивчення у школі і чому?

Обробка одержаних результатiв. Аналiз змiсту вiдповiдей дозволяє визначити характер навчально-пiзнавальних мотивiв учня, наявнiсть у нього певних нахилiв.

Проаналізувавши відповіді  учнів, можна зробити висновок, що молодші школярі дуже полюбляють уроки, де вчитель використовує, такі шляхи розумового виховання, як ігри, вікторини,  загадки, скоромовки, читання казок тощо. Тоді діти краще розуміють важливість навчальних дисциплін. ( Відповіді дітей представлені в додатку) (Додаток 2)

 

Субтест  «Виключення  зайвого поняття»

     Застосовується  для дослідження рівня сформованості логічної дії (класифікації) вивчення розвитку операції узагальнення, здатності молодших школярів до абстрагування.

Матеріали: бланк з надрукованими серіями слiв (серiя з п’яти слів).

Учням пропонується об’єднати  ряд слiв в одну групу, дати їй назву, а одне слово, яке до цiєї групи не має належить, виключити (закреслити) та пояснити, чому саме це слово є зайвим.

Iнтерпретацiя  результатів

Помилковi узагальнення за неіснуючими ознаками, якi зовні  здаються домінантними i відволікають вiд суттєвіших, можуть свідчити про нестiйкiсть мислення. У цьому випадку, якщо залучити дитину до з’ясування причинно-наслідкових зв’язків, вона може змiнити свою відповідь на правильну.

     Ускладнення  якi виникають при поясненнi вiдповiдi i формулюванні поняття, вказують на неусвiдомленiсть мислення.

     Якщо учень  поєднує слова в групи за  ситуаційним критерієм (тобто  описує ситуацію, в якiй певним  чином беруть участь всi предмети), а не за родовою чи категоріальною  ознакою, то це є показником  конкретного мислення i невміння будувати узагальнення за суттєвими ознаками.

     Вміння  вчитися - це складне синтетичне  поняття, до якого входять загально-навчальні  та спеціальні вміння. Зокрема:  поставити мету своєї діяльності, усвідомити навчальне завдання, визначити спосіб його розв'язання, вміти контролювати і давати оцінку правильності рішення. Це і є компоненти навчальної діяльності. Тому формувати їх у школярів - означає навчити їх учитися.

     Бланк опитування  заповнюється учнем, а вкінці  вчитель ставить оцінку і визначає рівень навчання. Є три рівні формування вміння вчитися: низький, середній, високий (творчий). (Додаток 3)

Висновок. Високий рівень – 18 учнів, середній – 9, низький - 3 учні (Максимчук Назар, Белінський Олег та Коменотрус Ілона).

 

 

Дидактична гра, як ефективний засіб розумового виховання молодших школярів

     Для вивчення  впливу дидактичної гри на  розвиток розумової активності  дітей молодшого шкільного віку  було проведено експериментальне  дослідження з учнями 3-Б класу  . Метою дослідження було виявити характер впливу дидактичної гри на розумовий розвиток дітей. В процесі роботи використовувалися такі методи дослідження: спостереження, експеримент, бесіда, математичний аналіз результатів роботи.

     В ході  констатуючого експерименту було  виявлено, що більшість дітей має середній та високий рівень розумової активності, однак є учні, в котрих відсутнє бажання вчитися і рівень розумової активності досить низький (Максимчук Назар, Белінський Олег та Коменотрус Ілона).

     На II етапі  формуючого експерименту ми розробили програму щодо покращення  навчальної успішності та розумової активності  молодших школярів. Для підвищення інтелектуальної активності була розроблена експериментальна методика, в якій використовувались різноманітні дидактичні ігри, завдання.

( Додаток 4) 

     Мистецтво  розумового виховання  включає  вмiння слухати, читати, спілкуватися…  Розвиток розумових навичок можна  стимулювати вiдгадуванням загадок,  читанням вiршiв, народних легенд i казок, розповідей тощо.

 

Вправи та ігри, котрі допоможуть дитині активно працювати на уроках української мови і читання та розвиватимуть її розумові здібності.

 

Гра «Протилежностi»

     Ви  вказуєте протилежнi властивостi чи ознаки, а дитина повинна  здогадатися, якi предмети чи явища  можуть мати цi властивостi.

• гострий —  тупий (нiж);

• гарячий —  холодний (праска, холодильник);

• добрий — злий (собака);

• весела — сумна (людина);

• глибоке —  мiлке (море, озеро);

• слабкий —  сильний (вiтер, людина, тварина);

• швидкий —  повiльний (автомобiль, по’їзд);

• йти — стояти (годинник, людина).

 

Вправа  «Ланцюжок слiв»

     Сказане  слово, взяте довiльно або замислене,  спричиняє немовби ланцюгову  реакцiю, витворюючи асоцiативнi  звуки та образи, викликаючи спогади  та бажання.

Вчителъ пропонує дiтям скласти довгий поїзд з вагончиків слiв, де кожне слово має  «тягти» за собою наступне.

Варiант 1

Вчитель. Зима — яка? (Вистаавляє перший вагончик.)

Дитина. Снiжна, холодна. (Виставляє наступнi вагончики.)

Вчитель. А що буває холодним?

Дитина. Морозиво, сніг, лiд, вiтер. (Виставляє вiдповiдну кiлькiсть вагончиків.)

Вчитель. (Йдучи вiд останнього слова.) А вiтер — який?

Дитина. Пiвнiчний, дужий...

Вчитель. А хто ще може бути дужим? (I далi, доки дiтям не набридне, або вже не вистачить вагончикiв.)

Варiант 2

     Вагончики  можуть бути рiзного кольору. Кожен ряд столiв, як пiдгрупа дiтей, має свiй колiр. Пiд час вiдповiдей помiчник вчителя виставляє вагончики певного кольору. Наприкiнцi гри пiдраховують, дiти з якої пiдгрупи чи ряду набрали найбiльше вагончикiв. У кото поїзд довший — тi виграли.

 

Вправа  «Полiном фантазiї»

     Дiти  промовляють будь-яке слово з  трьох звукiв. (Можна знову скористатися  предметними картинками.)

Наприклад: дiти називають слово «дiм». Дiлять його на звуки i придумують слова на кожний звук: Д — дим, дiрка, диван, душ...; І — iндик, iграшка, Іра...; М — мило, м’яч, масло, миска...

     Вчитель  записує названi слова на дошцi стовпчиком під кожною лiтерою.  Далi дiти довiльно вибирають  по одному слову з кожного  рядка i придумують з ними речення.  Це речення стає опорним для складання загальної розповiдi. За таким принципом можна побудувати кiлька речень i спробувати об’єднати їх в один сюжет.