Вища освіта Швейцарії

Швейцарія відома всім нам  своїм невеликим розміром, проте  витривалістю і стабільністю як держави. Це країна з високим рівнем життя  та економічним добробутом. Ключова  риса Швейцарії – стабільність як економічна, так і політична. На її території знаходяться центральні офіси мультинаціональних корпорацій, яких приваблює бізнесовий клімат цієї країни. Швейцарія – це держава  з давньою демократією і повагою  до прав людини, прикладом чого є  чотири різні державні мови лише для семимільйонного населення. Ця країна також відома світу своєю красивою природою, невеликими містами та розміреним способом життя. 

Освіта

Швейцарія завжди відкрита до міжнародних студентів. Ця держава  має сучасний підхід до системи освіти. Попри те, що в країні чотири державні мови, навчання в багатьох вузах  пропонується саме англійською мовою. Приїхавши на навчання в Швейцарію, студенти можуть скористатися перевагами багатомовності цієї країни і опанувати там більш, ніж одну європейську мову – німецьку, французьку та італійську.

Швейцарія – це провідна країна для отримання освіти в галузі туризму, готельної та ресторанної справи. Адже перший 5-зірковий готель в світі був відкритий саме в цій країні. Це один із небагатьох освітніх напрямків, який передбачає проведення 50% навчального року на місцях проходження практики. В такий спосіб студенти одразу застосовують отримані знання і здобувають мотивацію для засвоєння нових знань у наступному навчальному році. Швейцарія має безцінний досвід у забезпеченні високих стандартів обслуговування, який створив репутацію країни як одного з найкращих в світі місць для відпочинку. Це дає змогу міжнародним студентам перейняти найкращі методики даної країни.

Відома своїм успіхом банківська сфера Швейцарії приваблює студентів, які хочуть отримати освіту в цій галузі. Міжнародним студентам пропонується вибір як з бакалаврських, так і магістерських програм, тривалість навчання на яких, як правило, на рік коротша від інших країн Європи. Це дає змогу молодим спеціалістам якомога швидше почати застосовувати отримані знання на практиці.

Одна з визначальних рис  швейцарської системи освіти – навчання в малих групах і з максимальноіндивідуальним підходом до кожного студента. Тому в країні переважають невеликі за розміром навчальні заклади, кожен з яких обслуговує потреби окремої галузі.

1.  Загальні відомості про освітню галузь у Швейцарії

 

Швейцарія  є федеративною республікою, що розташована у центральній  Європі, та державою, що є членом Європейського  Союзу. Зважаючи на шлях становлення  Швейцарії як єдиної цілісної держави, її традиції розвитку, система освіти загалом, та й вищої освіти у цій  країні має досить цікаві особливості  та специфіку. Швейцарія є федеральною і багатомовною країною, тому система освіти не монолітна. У країні не має міністерства освіти на національному рівні. Основна відповідальність за освіту лежить з кантонами. Орган, який координує освіту на національному рівні є Швейцарська конференція кантональних міністрів освіти (EDK). Швейцарська Конфедерація двох органів, відповідальних за вищу освіту: Державний секретаріат з питань освіти і досліджень ГЕЕ (університети, дослідні в цілому) і Федеральне відомство з питань професійної освіти та технологій OPET (Університети прикладних наук та професійної освіти і навчання).

 

Швейцарія в багатьох відносинах країна консервативна і старомодна. Швейцарська вища освіта до 1800 року розвивалися за такою ж схемою, що і Центральної Європи. Освіта залишалася  завданням монастирів. Перший університет в Швейцарії був заснований в Базелі в 1460 році. Система освіти в цій країні майже не зазнала змін, правда є ознаки змін. Наприклад, у 80-і роки в Швейцарії була введена єдина для всіх кантонів дата початку навчального року. З тих же пір в деяких районах країни органи народної освіти почали експеримент щодо скасування шкільних занять по суботах. У Швейцарії трирівнева система освіти:

- початкова освіта;

- середня освіта;

      - спеціальна та вища освіта.

Початкову і середню освіту представлено державними (національними) та приватними школами. Державні загальноосвітні школи фінансуються державою. Навчання в них є безкоштовним і забезпечує здійснення програми обов'язкової освіти. Єдиної освітньої програми не існує. У кожному з 26 кантонів свій навчальний план. Всі національні школи - змішані, тобто хлопчики і дівчатка навчаються спільно. Можливість проживання на території школи не надається. Приватні школи діляться на школи роздільного навчання (існують школи для хлопчиків і школи для дівчаток) і школи змішаного навчання. Навчання може бути денним або інтернатним (з проживанням на території школи). У Швейцарії 250 шкіл-інтернатів (або пансіонів, як їх частіше називають). Як правило, ці школи мають велику територію, на якій розташовуються навчальні корпуси і резиденції для проживання, а також відкриті спортивні майданчики і криті спортивні комплекси. Приватні школи існують на гроші, які батьки платять за навчання дітей, а також на гроші різних спонсорів. Оскільки діти живуть на території школи, їм пропонується широкий вибір спортивних секцій, гуртків та заходів - це можуть бути додаткові заняття в наукових лабораторіях, або заняття шахами, музикою, співом, драматичним мистецтвом. Спорту традиційно приділяється велика увага. Практично в кожній школі є секції футболу, регбі, крикету, тенісу, хокею на траві, плавання. Особлива увага приділяється лижного спорту. Багато шкіл пропонують додаткові заняття англійською, німецькою та французькою мовою, що допомагає учням з інших країн швидше освоїти мову основного навчання, а значить, швидше адаптуватися до нових умов і принципів навчання і спілкування.

 

Єдиної освітньої програми у Швейцарії немає, тому часто  одна школа пропонує на вибір мінімум  дві програми. Деякі школи пропонують програму міжнародного бакалаврата. Як правило в школі дитина вчиться від 6 до 16 років. Подальшу освіту передбачає навчання студентів у віці від 16 років і старше на різних програмах.

 

  2. Специфіка системи  вищої освіти у Швейцарії

 

В даний час в країні завершується реформа системи вищої  освіти в рамках Болонського процесу. Більшість вузів уже перейшло на трирічні програми бакалавра та магістра тривалістю 1-2 роки. Для отримання ступеня доктора необхідно провчитися ще 3-4 роки. Умови вступу залежать від кантону, на території якого розташований вуз, а також від самого навчального закладу. Наприклад, франкомовні університети приймають російський атестат про середню освіту, в той час, як німецькомовні ВНЗ вимагають, щоб абітурієнт відучився спочатку два роки в російському вузі. Іноземних студентів не беруть на медичні спеціальності, є обмеження на прийом з фармацевтичних спеціальностях і психологію.

 

Вступ до університетів проводиться  відповідно до прийнятої системи  конкурсного відбору. Абітурієнт подає документи до університету, в якому хотів би навчатися, і чекає рішення приймальної комісії. Так як швейцарські університети приймають на навчання студентів з-за кордону, приймальна комісія не тільки аналізує академічні показники абітурієнтів, але і відповідність рівня отриманого ними освіти швейцарському рівня. У деяких випадках студентам з-за кордону пропонується пройти підготовчий курс, для того, щоб бути прийнятим в університет.

Вища школа містить  два сектори: університетський та професіональний. Неуніверситетський тип є більш вузькопрофільним та тісно пов’язаним з професійною діяльністю. Саме тут вищу освіту отримує більше чверті швейцарців. Вважається за доцільне виділяти такі освітньо-кваліфікаційні рівні:

 

- молодшим спеціалістом можна вважати випускника коледжу, після навчання протягом 3-4 років. Такі випускники мають вузьку спеціалізацію та якісну професійну підготовку;

 

- рівень бакалавра надають кращі в світі інститути готельного менеджменту та туризму. Це, загалом, 4-річна програма навчання, яка може становити і шість років, в залежності від факультету;

- ступінь лиценціата (Lizentiat) чи диплом (Diploma)відповідають рівню магістра, але можуть надаватися лише університетом;

- ступінь докторант (PhD) — потребує ще 3 років навчання;

- післядипломна освіта.

Суттєвою різницею у цьому  пункті є те, що країна не прагне до безперервного навчання особи, навпаки, перевага надається особам від 30 років. Це пояснюється тим, що ставка робиться на людей з великим досвідом роботи для залучення їх у виробничу сферу. На фахівців такого

 

Поняття “акредитації”  офіційно не існує. Але функції підготовки між ВНЗ є чітко розподіленими. Градація цих навчальних закладів, за вимогами до абітурієнта при вступі, така:

- коледжі, політехнічні школи, вищі спеціалізовані школи, інститути, університети.

Термін навчання :

- коледж – 3-4 роки;

- політехнічні школи – 4-5 роки;

- вищі спеціалізовані школи – 4-5 роки;

- інститути – 4-6 років;

- університети - 5-6 років.

     3. Специфіка  системи вищої освіти у Швейцарії

В останні кілька років, Швейцарія  зазнала найфундаментальніші реструктуризації системи освіти. В даний час в країні завершується реформа системи вищої освіти в рамках Болонського процесу. Більшість вузів уже перейшло на трирічні програми бакалавра та магістра тривалістю 1-2 роки. Для отримання ступеня доктора необхідно провчитися ще 3-4 роки. У рамках в 1999 році Болонської декларації, країни взяли участь в об'єднанні європейських наукових досліджень і представив три цикли системи, заснованої на бакалавра, магістра та доктора наук, щоб полегшити перехід з однієї установи до іншої для студентів, викладачів, учених , та адміністраторів. З метою забезпечення максимальної мобільності студентів, Болонський процес включає в себе Європейський широке прийняття європейських перекладу та накопичення кредитів системи (ECTS).

 

У 2001 році Швейцарія представила  два цикли ступеня в університеті на рівні закладів. Введення нових ступінь бакалавра і магістра відповідно до "Болонська декларація" почалося в Швейцарії в 2003 році. В даний час майже всі програми навчання застосовуються Болонські стандарти. Деякі установи вже пропонують ступені магістра і до 2010 року всі вищі навчальні заклади повинні відповідати критеріям Болонського процесу.  Університети прикладних наук перейшли на Болонську систему восени 2005/2006. Відповідно до Болонського процесу, всі державні швейцарських ВНЗ узгодили свої навчальному році з іншими європейськими інститутами.

 

  4. Характеристика основних  університетів Швейцарії

 

У Швейцарії, окрім безлічі  коледжів, що дають вищу освіту, працює 12 державних університетів –  не так мало для настільки невеликої  країни. Серед них 7 класичних кантональних університетів – в Базелі, Берні, Цюріху, Санкт-Галлене, Женеві, Лозанні, Фрібуре, Невшателе; два невеликі кантональні вузи, що мають статус університету, в Лугано і Люцерні, а також дві спеціалізовані політехнічні школи: у Цюріху і Лозанні – EPF Lausanne і ETF Zuerich, де вивчають інженерні науки і архітектуру. Окрім перерахованих, до швейцарських вузів “вищого рівня” можна віднести також Санкт-Галленський педагогічний коледж, Інститут підвищення кваліфікації для іноземних студентів в Женеві і Інститут підвищення кваліфікації суспільної адміністрації в Лозанні.

 

У Базелі, Берні, Санкт-Галлене  і Люцерні викладають на німецькою, в Невшателе, Лозанні і Женеві робоча мова французька. А ось Фрібурський університет – “поліглот”: тут офіційно проголошена двомовність, і всі лекції читаються як на французькому, так і на німецькому. Що стосується Лугано, це місто розташоване в италоязичной частині країни і тут, відповідно, навчання ведеться на італійському.

 

Найкрупніший вуз –  Цюріхський університет, за ним слідує Цюріхська політехнічна школа. Останні істотно менше. Але головне – не розмір, а якість. Швейцарські експерти вважають, що економіку краще всього викладають в Санкт-Галлене, юриспруденцію – у Фрібуре, Лозанні і Невшателе, історію – в Невшателе, філологію – в Женеві, а точні науки – в технічних вузах Цюріха і Лозанни.

 

Хоча кожен університет  має свої особливості, вони в основному  подібні за структурою. Вони розділені на департаменти або факультетів, в тому числі право, економіка і суспільні науки, мистецтво, природничі науки і медицину. Два менших університетів, Фрібурга і Лозанни, пропонують тільки базові курси в медицині. Санкт-Галлен спеціалізується в галузі економіки, соціальних наук і права. Люцерна, розташованого в кантоні католицької, пропонує католицької теології та філософії, а також права та мистецтва. Італійсько-мовний  університет пропонує курси в галузі архітектури, соціальні науки, і мистецтва. Два федеральних технологічних інститутах виробляють висококваліфіковані інженери, архітектори, і природничих наук. На відміну від Сполучених Штатів, Є немає приватних університетів у Швейцарській Конфедерації.

 

Кожен університет управляється відповідно до кантонального Департаменту освіти. Значна ступінь автономії, допускається на підставі кантонального закону. Два інституту технології виключно підтримується Конфедерації, з їх автономії забезпечується Федеральним законом від 1993 року. Для того, щоб допомогти кантональних університетів, "Федеральний закон про фінансову допомогу для університетів", була впроваджена в 1968 році, кілька разів вносилися поправки і повністю переглянутий у 1999 році. Федеральний закон від 1999 року, який простягається до 2008 року, являє собою правову основу для федеральних субсидій в університет кантонів.

У Швейцарії нараховується  близько 120 різних коледжів. Є і приватні вузи типу Європейського університету. Серед популярних приватних Вузів Швейцарії можна виокремити:

-European University  - Європейський Університет розташований у Женеві та Монтре. Викладання ведеться англійською мовою. Це один з лідируючих центрів бізнес-освіти в Європі, заснований в 1973 році. Спеціалізація: бізнес, туризм і готельне господарство, фінанси.