Методи ціноутворення

Автор: Пользователь скрыл имя, 08 Октября 2012 в 23:41, реферат

Описание работы

Як відомо , ціна являє собою економічну категорію , яка означає суму грошей , за яку продавець хоче продати , а покупець готовий купити товар. Ціна певної кількості товарів складає його вартість , звідси ціна – грошова вартість товару. Коли одиниця певного товару обмінюється на певну кількість іншого товару , це останнє стає товарною ціною даного товару.

Содержание

1.Сутність ціни і її функції
2. Основні види ринкових цін і їх структура
3. Принципи та методи ціноутворення
Список використаної літератури

Работа содержит 1 файл

реферат.doc

— 112.00 Кб (Скачать)

 

Кафедра   __________________________________________________

 

 

 

РЕФЕРАТ

 

З предмету     “   ціноутворення “

 

                      Тема:   Методи ціноутворення

 

 

 

 

Викладач_______________________

 

Оцінка_________________________

 

 

 

 

    Біла Церква

                                                 2010р

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Зміст

 

 

 

1.Сутність ціни і  її функції

2. Основні види ринкових  цін і їх структура

3. Принципи та методи  ціноутворення

Список використаної літератури    

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Як відомо , ціна являє собою економічну категорію , яка означає суму грошей , за яку продавець хоче продати , а покупець готовий купити товар. Ціна певної кількості товарів складає його вартість , звідси ціна – грошова вартість товару. Коли одиниця певного товару обмінюється на певну кількість іншого товару , це останнє стає товарною ціною даного товару.

Таким чином , ціна – це складна  економічна категорія , в якій фокусуються  практично всі основні економічні відношення в суспільстві. Перед  усім це відноситься до виробництва та реалізації продукції , формуванню її вартості , а також до створення , розподілу і використанню грошових коштів. Ціна опосередковує всі товарно-грошові відносини.

Усі ціни , які діють в економіці  країни , взаємопов’язані і створюють  єдину систему. Ця система піддається впливу всебічних ринкових факторів , і тому вона знаходиться у неперервному русі і розвитку. Система цін складається із різних видів цін , які тісно між собою пов’язані і взаємозалежні.

Зміна якого-небудь виду цін досить швидко відображається на рівні , структурі та динаміці усих інших видів цін. У всій системі цін суттєву роль грають ціни на продукцію паливно-енергетичних галузей , металургії та машинобудування , які являються базовими галузями. Зміна цін на цю продукцію призводить до зміни цін на продукцію усіх інших галузей народного господарства і в кінцевому результаті роздрібних цін. Ціни , які складають єдину систему , мають не тільки прямі , але й зворотні зв’язки. Так , ріст цін на енергоносії через певний час впливає на паливно-енергетичні галузі у вигляді удорожчання споживаємих цими галузями матеріально-технічних ресурсів (обладнання , машин , устаткування та ін.).

Взаємозв’язок і взаємозалежність цін визиваються двома найважливішими факторами :

  • єдністю процесу формування витрат у всіх сферах і галузях економіки ;
  • взаємозв’язком всіх елементів ринкового механізму господарювання і всіх суб’єктів , діючих на ринку.

Всі ціни класифікуються в залежності від певних ознак :

  1. В залежності від обслуговуючої сфери товарного обігу розрізняють наступні їх види :
  • оптові ціни , за якими підприємства продають свої товари іншим підприємствам і збутовим організаціям ;
  • роздрібні ціни , за якими торгові організації продають товари населенню та іншим організаціям ;
  • закупочні ціни – це оптові ціни , за якими виробники сільськогосподарської продукції продають її державним організаціям у порядку держзаказу , а також підприємствам і фірмам для послідуючої переробки і продажу , закупочні ціни встановлюються за домовленістю сторін ;
  • ціни на будівельну продукцію. Використовуються перед усім договірні ціни , які встановлюються за згодою між замовником та підрядником , у деяких випадках використовюється кашторисна вартість ;
  • тарифи транспорту (залізничного , водного , авіаційного , автомобільного , трубопровідного ) – це плата за перевезення грузів і пасажирів ;
  • тарифи на платні послуги населенню ;
  • ціни зовнішньоторгового обігу ( експортні та імпортні ).

Різновидом оптової ціни є трансфертна  ціна , яка застосовується при комерційних  операціях між підрозділами однієї й тієї ж  фірми чи підприємства. Вона може встановлюватися на готові вироби , напівфабрикати , сировину , а також на різні послуги.

Біржові ціни (біржові котировки ) – це ціни , які застосовуються , як правило , на оптові партії товарів  на товарних біржах.

Аукціонна ціна – ціна товару проданого  на аукціоні. Вона може суттєво відрізнятися від ринкової ціни , тому що відображає унікальні якості і ознаки товарів  і в значній мірі залежить від  майстерності особи , яка проводить  аукціон.

  1. В залежності від ступеню свободи цін від впливу держави при їх визначенні розрізняють :
  • вільні ціни , які складаються на ринку під впливом попиту і пропозиції , держава може добиватися зміни цих цін тільки впливаючи на кон’юнктуру ринку ;
  • регулюємі ціни , які встановлюються органами управління ;
  • фіксовані ціни чи тарифи , які встановлюються на певному рівні органами управління.
  1. В залежності від часу дії розрізняють :
  • тривалі ціни , які не змінюються на протязі тривалого часу (товари масового попиту) ;
  • поточні ціни , які можуть змінюватися у рамках одного контракту ;
  • сковзькі чи падаючі ціни встановлюються в залежності від співвідношення попиту і пропозиції і знижуються по мірі насичення ринку ;
  • гнучкі ціни , швидко реагують на змінення попиту і пропозиції на ринку , використовуються при сильних коливання попиту і пропозиції у відносно короткий строк ;
  • сезонні ціни , які діють в певний проміжок часу.
  1. По території дії розрізняють :
  • єдині чи поясні ціни , які встановлюються та регулюються органами управління (на газ , електроенергію та ін.) ;
  • регіональні (зональні) ціни встановлюються регіональними органами влади і управління , визначаються з урахуванням витрат та інших ринкових факторів.
  1. В залежності від порядку винагороди споживачам транспортних витрат по доставці вантажів розрізняють :
  • ціни ФОБ у місці виробництва продукції. При цьому покупець оплачує всі фактичні витрати по перевезенню товару до місця призначення ;
  • єдині ціни , які включають всі витрати по перевезенню товару. Підприємство встановлює єдину ціну для всіх покупців незалежно від їх місцезнаходження з включенням в неї середньої вартості всіх переміщень ;
  • зональні ціни. В цьому випадку відокремлюють кілька географічних зон і встановлюється єдина ціна для покупців у межах цієї зони , по мірі віддаленості ціни збільшуються ;
  • ціни , які встановлюються на основі базового пункту. При даному методі підприємство визначає у кількох географічних пунктах базисні ціни на одну й ту ж продукцію. Фактично ціни продажу визначаються додаванням до ціни найближчого від покупця базісного пункту витрат по доставці йому товару.
  1. В залежності від ступеню новини товару розрізняють :
  • ціни на нові товари , до яких входять :

а) ціна “зняття вершків” ;

б) ціна “проникнення на ринок” ;

в) ціна “слідування за лідером” ;

г) ціна з поверненням витрат виробництва ;

д) престижна ціна – це ціна на ексклюзивні  товари дуже високої  якості відомої  фірми ;

  • ціни на товари , що реалізуються відносно тривалий час , до яких входять :

а) ціни споживчого сегменту ринку , які  встановлюються на приблизно подібні  види товарів і послуг , реалізуємих різним соціальним групам покупців ;

б) переважна ціна. В даному випадку  передбачається знижка ціни фірмою , яка  займає основну долю ринку ;

в) ціни на вироби , які зняті з  виробництва і ориєнтовані на мале коло покупців ;

г) договірні ціни. В цьому випадку  покупцям пропонуються пільги або знижки зі звичайної ціни ;

д) ціни зовнішньоторгового обігу  виражають зовнішньоекономічні  зв’язки з іншими країнами , на їх рівень значно впливають ціни світових ринків , використовують в основному два види – публікуємі і розахункові ціни.

Таким чином , ціна та цінова політика займають центральне місце  серед різноманітних важелів  економічного механізму управління підприємством , а широкий набір  цін дозволяє йому вибирати свою цінову стратегію в конкретних умовах , що склалися на ринку.

 

 

 

Ціна грає центральну роль у системі ринкового механізму  і є інструментом , який функціонує тільки на основі економічних законів. В будь-якому суспільстві ціна відображає діючу модель управління економікою , являючись її похідною.

Ціноутворення – це процес формування цін на товари та послуги. Характерні дві основні системи  ціноутворення : ринкове і централізоване державне ціноутворення (формування цін  державними органами).

В умовах ринку превалює децентралізоване ціноутворення , яке функціонує на базі взаємодії попиту і пропозиції. В цьому випадку повністю відсутнє директивне сквозне планування , а ціноутворення являє собою багатогранний процес , який підкоряється впливу багатьох факторів. Основним регулятором являється ринок , затвердження цін відсутнє , базою цін стають світові ціни. Формування цін здійснюється на рівні підприємства-виготовника , а узгодження їх з замовником (споживачем) здійснюється в момент заключення з ним прямого договору чи в момент акту купівлі-продажу. При вільних цінах надлишок доходів спочатку відображається на рівні цін , відбувається перерозподіл доходів , змінюється напрямок інвестицій і , таким чином , встановлюється рівновага в економіці.

Цінова політика представляє  собою важливий елемент загальної стратегії підприємства , і безпосередньо входить у такий великий її розділ , як ринкова стратегія. Вона з’єднує в собі як стратегічні , так і тактичні аспекти і в найбільш загальному вигляді може бути визначена як діяльність керівництва підприємства по встановленню , підтримці і зміненню цін на продукцію , яка здійснюється в руслі загальної стратегії підприємства і спрямована на досягнення його цілей і задач. Тут необхідно відмітити роль маркетингу , який представляє собою організацію роботи підприємства з орієнтацією на ринковий попит.

Стратегічні аспекти  цінової політики включають договірні  заходи по встановленню і зміненню цін , які спрямовані на врегулювання діяльності всієї виробничої і товаропровідної  мережі підприємства , і підтримку конкурентоспроможності продукції і послуг у співвідношенні з цілями і задачами загальної стратегії фірми.

Тактичні аспекти цінової  політики включають заходи короткострокового  і разового характеру , які спрямовані на виправлення деформації в діяльності виробничих підрозділів і товаропровідної мережі , яка виникає внаслідок непередбачених змін цін на ринках чи поведінки конкурентів , помилок управлінського персоналу , і можуть іноді йти всупереч стратегічним цілям підприємства.

Вибираємі підприємством стратегічні форми цінової політики і варіанти її здійснення безпосередньо випливають із її ринкової стратегії. В залежності від застосованої комбінації варіантів ринкової стратегії вибирається форма здійснення цінової політики , а саме :

  1. Домогтися такого рівня цін , верхня границя якого забезпечувала би підприємству максимальний прибуток.
  2. Забезпечити підприємству “нормальний прибуток”  (витрати виробництва плюс середня норма прибутку).
  3. Вести політику “цінової” конкуренції.
  4. Здійснювати політику “нецінової” конкуренції.
  5. Встановлювати ціни на рівні “лідера” чи цін конкурентів.
  6. Забезпечити “престижні” ціни , особливо підкреслюючи якість продукції.
  7. Добиватися сталості цін і прибутку маневруванням факторами виробництва.
  8. Встановлювати низькі ціни , включаючи демпенгові , для проникнення на ринок.

Процес встановлення ціни складається із шести етапів       

1). Постановка цілей  і задач ціноутворення.

2). Виявлення попиту.

3). Оцінка витрат та  встановлення початкової ціни.

4). Аналіз цін і товарів  конкурентів.

5). Вибір методу ціноутворення.

6). Встановлення кінцевої ціни.

Постановка задач ціноутворення  – це спроба фірми відповісти на питання : чого бажано домогтися за допомогою політики цін на свою продукцію. Відповіді на це питання можуть бути різними. Можливо , наприклад , що більш за все підприємство зацікавлене в збільшенні обсягів продажу , створенні репутації і захваті якомога більшої долі ринку. В цьому випадку може бути корисною політика цінового проникнення , яка передбачає встановлення знижених цін на продукцію – тобто звернення до моделі цінової конкуренції. Але й може бути зовсім інша комерційна мета – наприклад , отримання найбільшого прибутку у короткий термін. Така потреба визивається необхідністю швидкого повернення взятих у кредит коштів чи виплатою підвищених дивідендів заради підвищення курсу своїх акцій.

Информация о работе Методи ціноутворення