Формування самосвідомості дошкільника

Автор: Пользователь скрыл имя, 08 Декабря 2012 в 13:44, курсовая работа

Описание работы

Об’єктом нашої наукової роботи є: розвиток „Я” – концепції дошкільника.
Предмет дослідження: формування самосвідомості дитини шляхом цілеспрямованого впливу сім’ї та дошкільного навчального закладу.
Мета дослідження: вивчити особливості особистісного зростання в дошкільному віці і механізми стимулювання цього процесу.

Содержание

Вступ. С. 3 – 4
1. Розвиток самосвідомості в онтогенезі. С. 5 – 7
2. Особистісне зростання в ранньому віці. С. 8 – 17
3. Формування самосвідомості в дошкільному віці. С. 18 – 32
4. Роль сім’ї у формуванні самосвідомості дитини. С. 33 – 40
5. Діагностика сформованості самосвідомості. С. 41 - 42
6. Методичні рекомендації для батьків та педагогів. С. 43 - 48
Висновки. С. 49 - 51
Список використаних джерел. С. 52 - 53
Додатки. С. 54 - 74

Работа содержит 1 файл

Курсова робота.doc

— 184.00 Кб (Скачать)

Вона прагне досягти доступних  цілей, намагається самостійно розв'язати

елементарні життєві задачі, в неї  є певні "дитячі" ідеали, до яких вона

прагне. Малюк виробляє найпростіші  життєві плани, робить спроби їх

реалізувати. Ця істота амбітна, генерується  із середини (а не лише

зовнішніми спонуканнями), домагається різноманітності буття, нових

вражень, не уникає ризикованих ситуацій [7,3].

 

Особистістю дитина не народжується, нею вона стає. І не лише завдяки

вихованню та навчанню дорослих, а  й в результаті власної роботи над

собою. Жодний дорослий, навіть найрідніший, не може пройти цей шлях

замість дитини. Якщо ж батьки чи вихователі потуратимуть намаганню

малюка перекласти на них відповідальність за прийняття рішень, з часом у

нього може виробитися звичка жити не своїм життям, діяти не відповідно

до своєї природи та призначення. І як наслідок — виникнення неврозів,

невдоволення собою, зовнішні та внутрішні  конфлікти, погіршення

стосунків із людьми, що оточують, відмова  від активної життєвої позиції,

 заміщення реального життя  на уявне, штучне. А це — вкрай небезпечно.

 

От чому варто вже сьогодні, поки дитина маленька, подбати про її

повноцінне, відповідне кожному віковому етапу, становлення особистості.

Щоб конкретизувати та поглибити знання педагогів про дітей раннього

віку, наведемо схему-орієнтир вікових змін, що відбуваються в

особистісному становленні малюків  протягом перших трьох років життя.

Вона допоможе уточнити не лише основні  параметри, важливі для

особистісного зростання малюка, а  й індикатори кожного.

 

Прояви особистості залежно  від віку дитини

 

Перший рік життя

 

Протягом 30-50 хвилин може зайняти себе самостійно. За власним бажанням

відмовляється від перебування  на руках. Стає все наполегливішою та

допитливішою, обстежує, досліджує  простір навколо себе. Прагне досягти

мети; плаче, якщо щось не виходить. Із власної ініціативи наслідує рухи

та дії рідних дорослих. Починає  самостійно їсти, вдягати окремі деталі

одягу. Виконує разом з дорослим елементарні дії з предметами.

Спостерігає за реакціями батьків  на свою поведінку. Відгукається на

власне ім'я. Радіє своєму зображенню в дзеркалі. Розрізняє поняття

"можна"" — "не можна", "хороший"— "поганий". Охоче  спілкується з

приємними людьми, уникає спілкування  з неприємними.

 

Другий рік життя

 

Впізнає себе у дзеркалі. Радіє  досягненню позитивних результатів.

Відтворює дії дорослих в іграх. Виконує різні вимоги (подає, приносить,

показує, жаліє, робить рукою "до побачення" тощо). Придивляється до

незнайомих людей, виявляє інтерес  до однолітків, тривалий час

спостерігає за ними. Починає застосовувати  в спілкуванні мову. Виконує

прості гігієнічні (намагається  не забруднитися, користується носовичком)

та моральні правила (поводиться привітно, ділиться з іншими тощо).

Радісно реагує на пестливі звернення. Знає, чого можна чекати від мами й

я. Знає, чого можна чекати від мами й

тата в тому чи іншому випадку. За власним бажанням обирає об'єкт для

наслідування. Знає свою статеву приналежність  Дедалі виразнішими стають

уподобання та прихильності. Говорячи про себе, називає себе на ім'я.

 

Третій рік життя

 

Слухняність стає свідомішою. Впевнена у своїх можливостях. Намагається

стримати агресивні прояви. Орієнтується на моральні правила й соціально

схвалювані норми. Виявляє дослідницьку активність. Ставить запитання.

Знає, що люди різняться між собою  зростом, вагою, статтю, віком. Має

уявлення про особливості поведінки  чоловіків і жінок. Говорячи про  себе,

використовує займенник "Я". Диференціює "я", "ти", "ми", "моє", "твоє",

"наше". Відстоює незалежність ("Я сам!"). Демонструє іншим  свої вміння.

Переживає успіх - неуспіх. Не погоджується з поганою думкою про себе.

Домагається визнання своїх досягнень. Її можна умовити відмовитися  від

чогось. Орієнтується у настроях рідних дорослих. Впізнає себе на

фотографіях та у фільмі. Робить спроби самостійно щось вибрати, прийняти

певне рішення. Звертається до приємних дорослих та однолітків. Чинить

опір кривдникові [7,4].

 

Педагог має визначитися з тим, наскільки властиві описані прояви

поведінки кожному вихованцеві. Якщо поряд з тим чи іншим проявом  він

може поставити знак "+", це означає: розвиток особистості малюка

відбувається нормально, та різнобічно засвідчує правильність обраної

стратегії виховання. Якщо ж одні з  ознак особистісного зростання

властиві дитині, а інші виявляються  рідко або зовсім не характерні для

неї, це свідчить про існування певних проблем передусім у виборі

виховних впливів на малюка.

 

Педагогам стане в нагоді наведений  нижче комплекс базових якостей, що

засвідчує нормальний темп і спрямованість  особистісного зростання

малюків.

 

Темп і спрямованість особистісного зростання дитини раннього віку

 

Самостійність

 

У знайомих ситуаціях діє незалежно  від керівництва й допомоги дорослого,

звертається по неї в разі об'єктивної необхідності, ефективно

використовує в подальшій діяльності; відмовляється від передчасної

допомоги інших; ініціює елементарні  рішення, покладається на власний

досвід, довіряє своїм можливостям, уміє самоорганізуватися, може

відстояти свою думку, виробляє елементарне  самооцінне судження; вміє

протягом певного часу зайняти  себе; радіє власним досягненням.

 

Працелюбність

 

Уявляє, що кожна здорова людина працює; знає, що для досягнення

результатів треба докласти зусиль; розуміє, що праця дає радість,

завершується практичними результатами, корисна для виконавця та інших

людей; намагається домогтися високої якості, діє старанно, доводить

розпочате до кінця; долає елементарні  труднощі на шляху до мети; діє

оптимістично, цілеспрямовано; виправляє  помилки, вдосконалює зроблене,

радіє досягненням, прагне досягати успіху.       

 

Людяність

 

Виявляє інтерес до людей, уважна до їхніх потреб і настроїв; знає, що

різні люди різняться між собою  своїми особливостями, можуть мати

відмінну від її власної точку  зору; може визнати чесноти й переваги

нати чесноти й переваги

інших людей; здатна співчувати, співрадіти, ставати на місце інших;

виявляє бажання допомогти, зробити  добро; не розраховує на винагороду,

виявляючи до інших увагу, підтримуючи  їх; адекватно реагує на чуже горе,

неуспіх або погане самопочуття, змінює відповідно до цього свою

поведінку; вміє прощати, доброзичлива до людей, щира в поводженні,

відкрита для контактів з  приємними людьми.

 

Самолюбність

 

Розвинене почуття самоповаги, орієнтується у власних чеснотах і вадах;

може відстояти власну гідність, упевнена у своїх можливостях,

покладається на себе, довіряє собі, співвідносить свої домагання з

можливостями; небайдужа до думки  про себе авторитетних людей;

домагається реалізації своїх прав, якісно виконує обов'язки;

збалансовані прагнення до самореалізації, саморозвитку та

самозбереження; намагається гідно вигравати й програвати; усвідомлює

свою значущість для рідних та близьких; радіє своїм успіхам;

ображається, коли принижують її гідність; прагне самоутвердитися.

 

Відповідальність

 

Знає, що кожна людина має обов'язки; орієнтується у своїх власних,

намагається їх виконувати без нагадувань дорослих; може на прохання

близької людини відмовитися від  розваги на користь обов'язкової  справи;

усвідомлює, що людина відповідає перед  іншими за свої дії; знає, що

вчинки та дії мають певні  наслідки для людей, що навколо; намагається

дотримуватися свого слова, виконувати обіцянки; орієнтується в межах

припустимої та соціально схвалюваної  поведінки; визнає свої помилки,

здатна визнати свою провину, розкаятися; може взяти на себе

відповідальність за виконання  суспільно корисної справи (звичайно ж,

посильної).

 

Розсудливість

 

Починає розмірковувати з приводу  побаченого, намагається послідовно

викладати свої думки, формулює елементарні  судження, робить нескладні

висновки, висуває найпростіші  припущення; обговорює з близькими

дорослими свої проблеми, розповідає про них; може вести короткочасну

бесіду, проявляє інтерес до нової інформації, розв'язання життєвих

проблем рідними  дорослими; ставить багато запитань і робить спробу

самостійно  відповісти на них.

 

Справедливість

 

Орієнтується  в тому, що всі діти рівні у  своєму бажанні дістати

підтримку, розуміє та визнає авторитетних дорослих та значущих

однолітків; диференціює поняття "правда" і "неправда", "чесність" і

"нечесність", намагається поводитися правдиво, дотримується у взаєминах

з іншими моральних  правий; вчиняє совісно, чесно; бере до уваги

домагання і можливості інших людей; розпізнає  порушення правил, може

опиратися несправедливості.

 

Самовладання

 

Уміє стримувати негативні емоції та поривання; усвідомлює, що поганий

настрій та вчинки негативно позначаються на самопочутті та діях дорослих

та однолітків; може на прохання близької людини відмовитися від чогось

небажаного, певний час зачекати, не капризувати, втриматися від

бажаного; утримується від плачу, якщо потрапила у халепу, шукає виходу

зі скрутної ситуації, звертається  до дорослого по допомогу; виявляє

сміливість, здорову міру ризику, намагається  чинити опір руйнівним

зику, намагається чинити опір руйнівним

зовнішнім впливам.

 

Креативність

 

Схильна до творчості, намагається відійти від зразка, зробити по-своєму;

здатна до найпростіших форм винахідництва, раціоналізаторства; надає

перевагу завданням, які дають  простір для фантазії, вигадки,

експериментування; має смак до ситуацій, пов'язаних з необхідністю

долати труднощі, знаходити оригінальні рішення; вирізняється високим

пізнавальним інтересом, жагою  до нового; радіє результатам праці;

ставить незвичні запитання, дає нестандартні пояснення; знаходить

незвичне у відомому, знайомому; не боїться ситуації невизначеності,

дефіциту інформації; не губиться у нових умовах, швидко визначається в

них, легко адаптується [7,5].

 

Викладене можна використати як схему-орієнтир для співвіднесення

бажаного стану речей з реальним, розуміння, які базові якості у дитини

сформовані на рівні вікових можливостей, а які — недостатньо, визначити

причини цього та можливості виправити  становище.

 

Варто взяти до уваги, що результатом  повноцінного розвитку особистості  є

її життєва компетентність. Компетентною називають дитину, яка в різних

життєвих ситуаціях поводиться розумно, відповідно до вимог життя  щодо

обізнаності, вмілості, вправності, досвідченості, які не суперечать

власній природі, здоров'ю. Чи доцільно оперувати поняттям

"компетентність", якщо йдеться  про маленьку дитину? Так, маємо на увазі

бажану й відповідну вікові міру, здатність малюка діяти впевнено,

почуватися спроможним ефективно  взаємодіяти з природним, предметним та

соціальним оточенням. Компетентна  трирічна дитина діє винахідливо,

розумно, конструктивно застосовує власний досвід та допомогу дорослого.

Щоб зробити висновок про те, чи можна вважати ту чи іншу дитину раннього

віку компетентною, варто проаналізувати її знання, уміння, навички,

звички, якості. Найважливішими з них  у ранньому віці фахівці вважають:

 

1. Володіння основними видами діяльності: предметно-практичною (діє з

предметами побуту, самостійно їсть, частково вдягається — роздягається),

ігровою (використовує іграшки за призначенням, відображає картини

дорослого життя), спілкуванням з рідними (охоче діє і грає разом,

використовує різні способи  залучення батьків та вихователів  до спільної

діяльності).

 

2. Розвиток основних форм активності  —фізичної (вправно бігає, грає

м'ячем, їздить на велосипеді тощо), емоційної (сприйнятлива до подій,

орієнтується в настроях людей; здатна стримувати негативні прояви в

присутності сторонніх), соціальної (товариська, чуйна, виявляє інтерес

до чужих дорослих та однолітків, відкрита для контактів, привітна),

моральної (орієнтується в елементарних моральних правилах і нормах

поведінки, намагається вчиняти правильно, хоче бути приємною),

пізнавальної (цікавиться новим, ставить  запитання, прагне дістати на них

відповіді), мовленнєвої (володіє словом як засобом спілкування),

художньою (вміє користуватися олівцем, крейдою, фарбами, глиною:

підспівує під музику, пританцьовує, цікавиться витворами мистецтва;

любить книжки, охоче слухає казки  та віршики), креативної (цікавиться

е слухає казки та віршики), креативної (цікавиться

новим; схильна ризикувати, фантазувати, вигадувати; виявляє елементи

творчості в різних видах діяльності).

 

3. Сформованість зачатків базових  якостей особистості (самостійності,

працелюбності, людяності, самолюбності, спостережливості,

відповідальності, справедливості, самовладання, креативності).

Информация о работе Формування самосвідомості дошкільника