Характеристика передумов оволодіння навчальною діляьністю

Отримані дані по всіх опитувальниках свідчать про те, що серед дітей старшого дошкільного  віку середній рівень готовності до навчання знаходиться в иежах нормативних показників. При цьому всі розрахункові результати експертної оцінки перевищують норматив, а результати оцінки батьків у окремих категоріях дещо нижчі за норматив. Так оцінка загальних здібностей до навчання як у експертів, так і у батьків збігається та становить 22,13 бали, що на 2,73 бали перевищує середній нормативний експертний результат та на 1,47 бали нижче, ніж нормативна батьківська оцінка, що свідчить про достатній рівень розвитку дітей та їх готовність до шкільного навчання за загальними характеристиками, в тому числі і за розвитком пізнавальних інтересів. Оцінка мотивайційно-особистісних характеристик експретами становить 22,13 бали, що перевищує нормативний рівень на 0,63 бали, батьківська – 22,56, що менше за нормативний показник на 3,52 бали. Такі результати показують, що мотивація до пізнання, інтерес до нових знань з точки зору вихователя знаходиться на достатньо високому рівні, а з точки зору батьківських спостережень – на дещо заниженому рівні. Характеристика творчих властивостей дітей, що досліджувалися, їх здатність до самостійного пізнання, творчого підходу до розв’язання поставлених завдань, самостійності у знаходженні варіантів розв’язку вказує на значне переважання розрахункових експертних оцінок над нормативними експертними оцінками (+6,69 балів); батьківські оцінки також є більшими, аніж нормативний показник. Лідерські характеристики, які визначають соціальний компонент інтересу до навчання, на думку експертів на 2,35 бали перевищують нормативний експертний бал, а за результатами опитування батьків – на 1,77 бали нижчі, аніж норматив.

В загальному підсумку очевидно, що діти, яких обстежували з приводу  рівня їх інтересу до навчання, мають  достатньо високі показники, які  вказують на достатньо сформований інтерес до пізнання як компонент готовності до навчання у школі.

Отже, згідно результатів  дослідження, оскільки розвиток пізнавальних інтересів у дітей зумовлюється впливом рівня розвитку пізнавальної потреби та рівнем змісту та організації навчального процесу, необхідно і надалі залучати дітей до ознайомлення зі школою, вчителями, учнями, особливостями шкільного способу життя. Також важливо розвивати інтелектуальну спрямованість на пошук нового в об’єктів, прагнення глибоко та всебічно із ним ознайомлюватися, спрямовувати дитину на усвідомлене ставлення до предмету свого інтересу та завдань, які виникають у процесі пізнання; звертати увагу на емоційну забарвленість у бажанні пізнання нового під час екскурсій до школи, на шкільне подвір’я тощо. Вагомим також є розвиток вольової дії, адже інтерес спрямовує зусилля на відкриття нових сторін та ознак предметів, активна підтримка потреб дітей вийти за межі безпосереднього сприймання та формування здатності опосередкованого сприйняття.

З метою формування інтересу навчання у дітей старшого дошкільного віку варто залучати як вихователів, так і вчителів, батьків, використовувати цільове спостереження, бесіди, анкетування вихователів, батьків і вчителів, дослідження наукових джерел з даної проблематики. При цьому необхідно враховувати особливості індивідуальних потреб у зовнішніх враженнях та активність центральної нервової системи дітей в процесі освітньо-виховної роботи. Вихователі та вчителі повинні сприяти розвитку пізнавального інтересу шляхом використання різноманітних активних форм роботи на занятті під час навчальної діяльності старших дошкільників.

Для формування в дошкільників правильного уявлення про школу  в розпорядженні вихователів  і батьків безліч простих і  доступних засобів: читання книг про школу, знайомство з деякими правилами поведінки учня, відвідування школи. Можна розповісти дітям про те, як зміниться їхнє життя, коли вони стануть школярами: учень повинен щодня ходити в школу, виконувати в класі і вдома ті завдання, що задає вчитель. Щоб добре вчитися, потрібно бути уважними, дисциплінованими, акуратними.

Застосовується і прийом аналізу дитячих робіт. Не слід обмежуватися загальною оцінкою «добре» - «недобре». Особливу увагу потрібно приділяти  тому, як виконане завдання, діти повинні  знати, за якими критеріями дорослий оцінює їх. Наприклад: акуратність, своєчасність, творчий підхід, засвоєння необхідних технічних навичок, умінь; старанність, цілеспрямованість, наполегливість, самостійність, уважність тощо. Будь-яке досягнення чи промах дитини не повинні залишатися непоміченими.

Висновки

Бажання вчитися, інтерес  до навчання, ставлення до шільного навчання як до серйозної діяльності, що вимагає докорінної зміни життя  дитини при переході від старшого дошкільного віку до молодшого шкільного віку є складовими мотиваційної готовності дітей, що перебуває під визначальним впливом психоемоційних змін у процесі розвитку.

Структура мотивації  у шестирічних дітей включає  пізнавальні та соціальні мотиви. Пізнавальні мотиви пов’язані із самим зміаннстом і процесом навчання. Соціальні мотиви породжуються різноманітними соціальними взаєминами дитини з іншими людьми. Це прагнення до схвалення, до підтримки дорослих, до завоювання авторитету серед однолітків, бажання зайняти «позицію школяра». У молодших школярів соціальні мотиви займають настільки значне місце, що здатні визначати позитивне ставлення дітей навіть до діяльності, позбавленої для них безпосередньої привабливості, інтересу.

В результаті проведеного  експериментального дослідження рівня  розвитку інтересу до навчання за допомогою Комплексного опитувальника експертної оцінки обдарованості дітей Дж.Рензуллі, Р.Хартмана, К.Каллахена було визначено, що показники, отирмані в результаті опитування експертів (вихователів) та батьків вказують на достатній рівень мотиваціної складової готовності до навчання в якості інетерус до навчальної діляьності. При цьому як загальні здібності до навчання, так і мотиваційно-особистісні характеристики, творчі та лідерські характеристики дітей, які є визначаються соціальними та пізнавальними факторами розвитку відповідають віковим нормативам.

Таким чином, оскільки пізнавальна потреба закладена в дитині самою природою, її можливо як розвивати, так і пригальмовувати в процесі виховання. Оскільки саме дошкільний вік є сензитивним періодом для розвитку пізнавальної потреби, тому так важливо в цей час активно підтримувати будь-які прояви природного потягу дітей до пізнання.

Формуванню позитивного  ставлення до школи допомагають  і різні режимні процеси, що привчають  дитину до самостійності, дисциплінованості. Під час екскурсій, прогулянок можна підкреслити, що вести себе потрібно, як майбутнім учням. Варто домагатися того, щоб дитина все встигала робити вчасно, мала постійний режим дня.

Таким чином, вихователь або батьки під час роботи з дітьми, у спілкуванні з ними проводять аналогію між школою та дитячим садком, добиваючись при цьому, щоб знання дітей були пронизані світлим почуттям очікування зустрічі зі школою.

Під час екскурсій  у школу важливо познайомити  дітей не тільки зі шкільним обладнанням, але й розкрити режим життя учнів. За домовленістю з вчителем можна побувати на шкільному уроці, познайомитися з черговими, класним куточком, газетою.

Важливе значення в ігровій  діяльності дошкільника займають ігри «У школу». Аналіз гри «В школу» - надійний засіб прояву дитячих уявлень. Як показали дослідження психологів, центральним моментом гри у дітей дошкільного віку завжди стає те, що є для них найбільш важливим, найбільш істотним у події, яка розігрується. Найбільш важливі моменти діти зображають найбільш розгорнуто, реалістично, емоційно. Зміст гри, що виступає для граючих як другорядний, зображується скупо, згорнено, іноді може набувати умовної форми.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаних джерел

1. Авраменко Н.К. Підготовка дитини до школи. М., 1992 – 48 с.
2. Архипова І. А. Підготовка дитини до школи. Книга для батьків майбутнього першокласника. - Єкатеринбург, У–Факторія, 2006.- 224с. 
3. Баранова Э. А. Диагностика познавательного интереса у младших школьников и дошкольников. – СПб.: Речь, 2005. – 128 с.
4. Бурлачук Л. Ф. Психодиагностика: Учебник для вузов. — СПб.: Питер, 2006. — 351 с
5. Буцкіна С.В. Формування мотиваційної готовності дітей 6-7 років до навчання в школі//Практична психологія та соціальна робота. - 2001. - №5. - С.16-19
6. Виноградова Н.Ф. Сучасні підходи до реалізації наступності між дошкільною та початковою ланками системи освіти.–2000.-№ 1; с.7-12.
7. Венгер Л.А. Домашня школа. - М.,1994 – 189 с.
8. Венгер Л.А. Венгер Л.А. Чи готова ваша дитина до школи? - М., 1994 – 189 с.
9. Венгер Л.А. Психологічні питання підготовки дітей до навчання в школі. – К.: Дошкільне виховання, 1990. – 289 с.
10. Вікова та педагогічна психологія: Навч. посіб. / О.В. Скрипченко, Л.В. Долинська, З.В. Огороднійчук та ін.— К.: Просвіта, 2001.— 416 с.
11. Власова О. І. Педагогічна психологія: Навч. посібник. – К.: Либідь,  2005. – С. 118, 130-131.
12. Волков В.С., Волкова Н.В.. Як підготувати дитину до школи. Ситуації. Вправи. Діагностики. 2004 - 192с. 
13. Гуткіна Н.І. Психологічна готовність до школи, 4-е видання - СПБ.: Пітер, 2006. -208с.
14. Давидов В.В. Проблеми розвиваючого навчання: досвід теоретичного та експериментального психологічного дослідження. - М: Педагогіка, 1986 р. - 240ст.
15. Журова Л. Є.,. Кочурова Є. Е, Кузнєцова М.І. Діагностика готовності дітей дошкільного віку до навчання у школі. С. 81-104. - Тула: Джерельце, 1999. - 232 с.
16. Запорожець А.В. Підготовка дітей до школи. Основи дошкільної педагогіки /За редакцією А.В. Запорожця, Г.А. Маркової М. 1990 – с. 250-257
17. Ельконін Д. Б. «Психологічні ігри», М., 1998 – 301 с.
18. Коломинский Л.Л., Панько Е. А. Вчителю про психологію дітей шестирічного віку. М: 1998 - 190с. 
19. Кулагіна І.Ю. Вікова психологія (Розвиток дитини від народження до 17 років) - му: Видавництво УРАО, 1997 - 176 с. 
20. Люблінська А. О. Дитяча психологія. – К.: Вища школа, 1974. – С. 327.
21. Мухіна В.С. Психологія дитинства і отроцтва. М, 1998 - 448с. 
22. Немов Р.С. Психология: Учеб для студентов высш. пед. учеб. заведений: В 3 кн. Кн. 3: Психодиагностика. Введение в научное психологическое исследование с элементами математической статистики. 3-е изд. - М.: ВЛАДОС, 1998.-632 с.
23. Ніжегородцева Н.В., ШадріковВ.Д. Психолого-педагогічна готовність дитини до школи. / Практичний посібник для практичних психологів, педагогів та батьків. – 2001. - 256с. 
24. Основы психодиагностики. Учебное пособие для студентов педвузов / под общ. редакцией А.Г. Шмелева — Ростов-на-Дону: «Феникс», 1996. — 544 с.
25. Петрова О.О, Умнова Т.В. Вікова психологія, конспекти лекцій. Ростов –на-Дону, 2004. - 224с.
26. Психологическая диагностика / Под ред. М.К. Акимовой . –– СПб.: Питер, 2005. - 303с.
27. Психолого-педагогическая диагностика: Учеб. пособие для студ. высш. пед. учеб, заведений / И.Ю.Левченко, С.Д.Забрамная, Т.А.Добровольская и др.; Под ред. И.Ю.Левченко, С.Д.Забрамной. — М.: Издательский центр «Академия», 2003. - 320 с.
28. Реан А.А., Костроміна С.М. Як підготувати дитину до школи. - Спб: Пітер Ком, 1998. - 160с.
29. М. В. Савчин, Л. П. Василенко. Вікова психологія. Навчальний посібник. – К.: Академвидав, 2005. – 360с.
30. Сухаребська А. Психологічна готовність дошкільнят до навчання// Психологічна газета. - 2007. - №20. - С. 3-9
31. Шевкун М. Підготовка дитини до школи // Психологічна газета. - 2005. - №8. - С.16-31.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток А

Опитувальник 1. Характеристики здібностей до навчання:

1. Має великий словниковий  запас для свого віку; використовує терміни цілком осмислено; мовленнєвий розвиток характеризується багатством, виразністю, розробленістю.

2. Володіє великим  запасом інформації в різних  областях (його інтереси виходять  за рамки звичайних інтересів  його однолітків). 

3. Може швидко зрозуміти, запам'ятати і відтворити фактичну інформацію. 

4. Здатний до глибокого  розуміння причинно-наслідкових зв'язків, намагається відкрити що і чому відбувається що-небудь; ставить багато питань, які розкривають істинний глибинний сенс (на відміну від інформаційних і фактичних питань); хоче знати, що є рушійною силою, що лежить в основі вчинків або думок людей. 

5. Легко схоплює основні,  головні принципи і може легко  і швидко зробити обґрунтовані  висновки та узагальнення про  події, людей або предмети; шукає схожість і відмінність між подіями і предметами. 

6. Тонкий і проникливий  спостерігач, «бачить більше»  і «витягує більше» з оповідання, фільму і т. д., ніж інші. 

7. Любить читати (чи  слухати, коли йому читають), зазвичай  воліє книги для дітей більш старшого віку, не уникає важкого матеріалу, любить розглядати і вивчати дитячі енциклопедії, атласи.

8. Намагається зрозуміти  складний матеріал, аналізуючи, поділяючи  його на складові частини; робить  власні висновки, знаходить логічні  і мають здоровим глуздом відповіді і пояснення. 

Опитувальник 2. Мотиваційно-особистісні характеристики:

1. Глибоко і повністю  занурюється в його цікавлять  теми і проблеми, наполегливий  у знаходженні шляху вирішення  проблеми (іноді важко перевести його увагу на іншу тему). 

2. Йому швидко набридає  звичайна, знайома, яка виконується  суворо за інструкцією робота. 

3. Мало потребує зовнішньої  мотивації та стимуляції при виконанні роботи, яка спочатку його надихнула. 

4. Прагне до найкращого  результату, самокритичний; рідко  буває задоволений своїми темпами і результатом. 

5. Вважає за краще  працювати самостійно і незалежно;  від дорослих потрібні лише  первинні інструкції, потім любить  все робити сам. 

6. Цікавиться багатьма  «дорослими» проблемами в більшій  мірі, ніж його однолітки. 

7. Часто твердо відстоює  свою думку (іноді навіть зайво  активний), завзятий у своїх переконаннях.

8. Любить організовувати  та структурувати речі, людей  і ситуації. 

9. Його завжди цікавить  правда і обман, добро чи  зло; часто оцінює і судить  про людей, події і предметах. 

Опитувальник 3. Творчі характеристики:

1. Надзвичайно допитливий  в самих різних областях; постійно  ставить запитання про що-небудь  і про все. 

2. Висуває багато різноманітних  ідей чи рішень проблем; часто  пропонує незвичайні, нестандартні та оригінальні відповіді. 

3. Вільний і незалежний  у вираженні своєї думки, іноді  емоційний і гарячий у суперечці;  завзятий і наполегливий. 

4. Здатний ризикувати; заповзятливий і рішучий. 

5. Віддає перевагу завданням, що пов'язані з «грою розуму», фантазує, володіє розвиненою уявою («цікаво, що станеться якщо ...»); любить займатися застосуванням, поліпшенням і зміною ідей, правил і об'єктів. 

6. Володіє тонким почуттям  гумору і бачить смішне в  ситуаціях, які не здаються  смішними іншим. 

7. Більш емоційний і імпульсивний в порівнянні з іншими дітьми; хлопчики більш вільно виявляють «типово жіночі якості», наприклад чутливість; дівчатка більш незалежні, активні та наполегливі, ніж їх однолітки. 

8. Має почуття прекрасного;  приділяє увагу естетичним, художнім характеристикам речей і явищ. 

9. Має власну думку  і здатний її відстоювати, не  боїться бути несхожим на інших,  індивідуаліст (зокрема, вміє  і любить працювати на самоті), не цікавиться деталями, спокійно ставиться до творчого безладу.

10. Не схильний покладатися на авторитетні думки дорослих без їх критичної оцінки. 

Опитувальник 4. Лідерські характеристики

1. Здатний успішно  нести тягар відповідальності; можна  розраховувати, що він зробить  те, що обіцяв, і, як правило,  зробить добре. 

2. Відчуває себе упевненим з дітьми свого віку - так само, як з дорослими; відчуває себе спокійно і комфортно, коли його просять показати свою роботу перед групою. 

3. Видно, що до нього  добре ставляться однолітки. 

4. Співпрацює з дорослими  і однолітками; прагне запобігти конфліктам і, як правило, легко справляється з цим самостійно. 

5. Цілком здатний до  самовираження; мовлення добре  розвинене і його легко зрозуміти. 

6. Готовий адаптуватися  до нових ситуацій; гнучкий у  мисленні і діях і не виглядає  збентеженим, коли звичний уклад змінюється.