Основні історичні етапи розвитку психологічної науки

ерші уявлення про психіку були пов’язані з анімізмом (від
латинського “аніма” – дух, душа) – найдавніша теорія, згідно з якою у
всього, що існує на світі, є душа. Душа розумілася як незалежна від
тіла суть, що керує всіма живими і неживими предметами.
Згідно з давньогрецьким філософом Платоном (427-347 рр. до
н.е.), душа людини існує раніше, ніж вона вступає в з’єднання з тілом.
Вона є образом і закінченням світової душі. Душевні явища
поділяються Платоном на розум, мужність (в сучасному розумінні –
воля) і жадання (мотивація). Розум розміщується в голові, мужність –
у грудях, жадання – в черевній порожнині.