Опитувальник  складається з 75 тверджень, на які випробовуваний відповідає «так» чи «ні».

     При складанні опитувальника використовувалися  принципи:

     1. Питання може відноситися тільки  до однієї форми агресії.

     2. Питання формулюються так, щоб  найбільшою мірою ослабити вплив  суспільного схвалення відповіді на питання.

     Відповіді оцінюються за вісьма шкалами таким  чином:

     1. Фізична агресія:

     «так» = 1, «ні» = 0: 1, 25, 31, 41, 48, 55, 62, 68,

     «ні» =1, «так» = 0: 9, 7.

     2. Непряма агресія:

     «так» = 1, «ні» = 0: 2, 10, 18, 34, 42, 56, 63,

     «ні» = 1, «так» = 0: 26, 49.

     3. Роздратування:

     «так» = 1, «ні» = 0: 3, 19, 27, 43, 50, 57, 64, 72,

     «ні» = 1, «так» = 0: 11, 35, 69.

     4. Негативізм:

     «так» = 1, «ні» = 0: 4, 12, 20, 28,

     «ні» = 1, «так» = 0: 36.

     5. Образа:

     «так» = 1, «ні» = 0: 5, 13, 21, 29, 37, 44, 51, 58.

     6. Підозрілість:

     «так» = 1, «ні» = 0: 6,14, 22, 30, 38, 45, 52, 59,

     «ні» = 1, «так» = 0: 33, 66, 74, 75.

     7. Вербальна агресія:

     «так» = 1, «ні» = 0: 7, 15, 23, 31, 46, 53, 60, 71, 73,

     «ні» = 1, «так» = 0: 33, 66, 74, 75.

     8. Відчуття провини:

     «так» = 1, «ні» = 0: 8, 16, 24, 32, 40, 47, 54, 61, 67.

     Індекс  ворожості та конфліктності включає 5 і 6 шкалу, а індекс агресивності (як прямої, так і мотиваційної) включає  шкали 1, 3, 7.

     Нормою  агресивності, яка завжди є проявом  конфліктності, є величина її індексу, рівна 21 плюс-мінус 4, а ворожості – 6,5-7 плюс-мінус 3. При цьому звертається увага на можливість досягнення певної величини, що показує ступінь прояву конфліктності та агресивності. 

     Експрес-діагностика  поведінкового стилю  в конфліктній  ситуації

     Методика  направлена на дослідження стилів поведінки особистості у конфліктній ситуації. Ці стилі поведінки бувають – твердий, залагоджувальний, компромісний, м`який, уникаючий. Те, яким чином поводить себе дитина у конфліктній ситуації може визначити направленість особистості на агресивні дії.

     У контексті нашого дослідження важливо  визначити притаманні типи темпераменту дітям, які проявили високий або  середній рівень конфліктних проявів  у поведінці, для того, щоб простежити взаємозв`язок та залежність цих реакцій  з особливостями певних видів темпераментів. Особи із чітко вираженими властивостями, що відносяться тільки до одного типу темпераменту, зустрічаються порівняно рідко. Набагато частіше людям властиві змішані типи темпераменту, що характеризуються наявністю властивостей, характерних для різних типів темпераменту з перевагою одного з них. Методика О. Бєлова служить для визначення домінуючого типу темпераменту і виявлення представленості в ньому властивостей інших типів. Випробуваному послідовно пред'являються чотири картки, на кожній з яких написано по 20 якостей, які характерні для представників кожного типу темпераменту. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

ВИСНОВКИ 

     Особистісний  розвиток дитини починається з народження і завершується після закінчення школи набуттям соціально-психологічної  самостійності і незалежності, а також почуття внутрішньої свободи, характерного для високорозвиненої особистості.

     У міру зростання дитини, слідом за тим, як рвуться її первинні фізіологічні і соціально-психологічні зв'язки з  матір'ю, з іншими людьми, які замінюють і доповнюють її в дитинстві, у дитини розвивається прагнення до особистісної незалежності і персональної свободи.

     Витоками  розвитку особистості дитини є успадковані  нею форми соціальної активності, що виявляються у взаємодії людей, їхній культурі, звичаях і традиціях, а також система виховання, ідеологія і мораль. Вони містять потенціал майбутнього особистісного розвитку дитини, що сам по собі, без належних умов не може бути реалізований у її персональній індивідуальності.

        Умовами особистісного розвитку є: своєчасне включення дитини в систему соціальних людських взаємовідносин; присутність поруч розвинутих і різних особистостей, психологію яких вона може опанувати і поведінці яких вона у змозі наслідувати; наявність ефективних методів виховання, розрахованих на те, щоб передати дитині, яка росте, необхідну для її особистісного розвитку інформацію.

        Як рушійні сили особистісного  розвитку дитини виступають, з  одного боку, ті внутрішні протиріччя, з якими вона стикається в  процесі дорослішання, а з іншого боку, - зовнішні стимули, що спонукають її як особистість змінюватися.

     Виховання, є ведучим і визначальним фактором розвитку і формування особистості  в наших умовах, де основною метою  всього суспільства є забезпечення умов для усестороннього розвитку людини.

     До  теперішнього часу багато науковців  зверталось і звертаються до аналізу  суті навчання, але і тепер ще тяжко з впевненістю сказати, як впливають, на розвиток особистості  дитини різні структури навчального  плану.

     Вплив методів і організаційних форм навчальної діяльності на розвиток особистості молодшого школяра розглядаються нерідко окремо, як і вплив змісту освіти, однак на особистість впливає навчання – зміст, методи, організаційні форми і те, як вони вписуються в систему інших факторів, впливаючи на розвиток особистості. Такий підхід до проблеми може бути плідним. Для цього необхідні узгоджені зусилля спеціалістів в галузі психології, теорії виховання, дидактики.

     Результатами  проведених нами констатуючих експериментів  свідчать про те, що висунута нами гіпотеза, що шкільна соціалізація учнів початкових класів буде ефективною за умови забезпечення єдності навчання і виховання в стінах школи та в сім’ї підтвердилась. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

ЛІТЕРАТУРА 

1. Асеев В. С. Мотивация поведения и формирования личности. - М.: Просвещение, 1976. - С. 155с.
2. Берлянд И.Е. Игра как феномен сознания. Кемерово, 1992. – С. 352
3. Берн Ш. Гендерная психология. – М. Олма-Пресс, 2001 г.
4. Богословский В.В. Основы общей психологии. – М., 1981. – С. 752
5. Бодалев А.А. Психология о личности, - М.: Просвещение, 1988. - С.  684
6. Божович Л.И. Личность и ее формирование в детском возрасте. — М, Просвещение, 1968.-  С. 179
7. Боровик О., Развиваем воображение // Дошкольное образование. – 2001. - №1(49). С.14.
8. Венгер Л.А., Мухина B.C. Психология. - М.:Академия, 1988. - С. 453 с.
9. Выготский Л.С., Лекции по психологии. – С. Пб, 1997. – С. 241
10. Дьяченко О.М.: Лавреньева Т.В. Психическое развитие, 1984. - С. 279
11. Загвязинский В.И. Методология и методика социально-педагогического исследования. М.: 1995. – С. 452
12. Коломинский Я.Л., Мелтсас М.Х. Половое развитие ребенка в школьном возрасте. Генетические, проблемы социальной психологии. Минск, 1985. – с. 47.
13. Кон И.С. Ребенок и общество. - М., 1988. – С. 564
14. Котырло В.К. Психологические основы формирования личности в педагогическом процессе. - М.: Просвещение, 1981. - С. 165
15. Крутецкий В.А., Психология. – М., 1986. – С. 649
16. Крысько В. С. Общая психология в схемах и комментариях к ним.:- М.:Харвеет, 1999. - С. 384 с.
17. Лагунова В.Н. Игры преследования и введение в теорию игр. Тверь, 1993. – С. 154
18. Лисина М.:. Общение, личность и психика ребенка. - М.:Воронеж, 1997.- С. 272
19. Люблинская А.А. Детская психология. - М.: Просвещение, 1971. - С.  387
20. Максаков А.И., Учите, играя. – М., 1983. – С.167
21. Мелхорн Г., Мелхорн Х.Г., Гениями не рождаются. – М., 1989. – С.354
22. Мойсюк Р.А. Засвоєння гендерних ролей в підлітковому віці – // Наукові записки РДГУ – 2003 р. №27. – с. 82–85
23. Мухина B.C. Возрастная психология - М.: Академия, 1997 . - С. 450
24. Мухина B.C. Детская психология / Под ред. Л.А.Венгера. - М.: Просвящение 1983. - С. 417
25. Мухина B.C. Игрушка как средство психологического развития ребенка. -М.: 1988. - С. 428
26. Мухина В.С. Возрастная психология: феноменология развития, детство, отрочество. – М., 1999. – С. 842
27. Мухина В.С., Детская психология. – М., 1985. – С.264
28. Немов Р.С. Психология: в 3-х кн.- М.: Владос, 1995. - С. 559
29. Никитин Б.П., Ступеньки творчества или развивающие игры. – М., 1991. – С. 543
30. Нойнер Г., Колвейт В., Клейн Х., Резерв успеха – творчество. – М., 1989. – С. 362
31. Обухова Л.Ф. Детская (возрастная) психология. - М.: Российское педагогическое агентство. 1996. - С. - 374
32. Обухова Л.Ф. Детская психология: теории, факты, проблемы. - М.: Академия 1995. - С. 380
33. Обухова Л.Ф., Возрастная психология. – М., 1999.– С. 542
34. Общая психология: Курс лекций - М.: Просвещение 1995. - С. 399
35. Петровский А.В. Психология формирование и развитие личности - М.: Просвещение, 1981 . - С. 283
36. Попова Л.В. Проблемы самореализации одаренных женщин Вопросы психологии. – 1996. – №2. – с. 90.
37. Психология формирования и развития личности /под ред. Л.И. Анциферовой. - М.: Просвещение, 1961 . - С. 497
38. Рубинштейн С.Л., Основы общей психологии. – С.-Пб., 1988. – С. 452
39. Сливаковская А.С. Игра-это серьезно. М.: Просвещение, 1981.- С. 572
40. Собкин B.C. С чего начинается личность. - М.:1976. - С. 468
41. Урунтаева Г.А., Афонькина Ю.А., Практикум по детской психологии. – М., 1995. - С. 562
42. Филонов С.Н. Социальная педагогика: научный статус и прикладные науки. – М., 1990. – С.746
43. Харчев А. С. Социология воспитания. М.: 1990. – С. 854
44. Шибутани Т. Социальная психология. М., 1999. – с. 101.
45. Щербакова А.И., Практикум по общей психологии. – М., 1990. – С. 625
46. Эльконин Д.Б. Детская психология. - М.: Просвещение, 1960. - С. 225
47. Эльконин Д.Б., Избранные психологические труды. – М., 1995. – С. 8 54
48. Эльконин Д.Б., Психология игры. – М., 1999. – С.234

ДОДАТОК І

Малюнок Сабіни М. «Неіснуюча тварина»

 
Малюнок Наташі Н. «Неіснуюча тварина»

 
Малюнок Дарини С. «Неіснуюча тварина» 

 

Малюнок Марини К. «Неіснуюча тварина» 

 
Малюнок Галі С. «Неіснуюча тварина» 

 

ДОДАТОК ІІ

     I.Оцінка рівня агресивної поведінки молодших школярів (модифікований варіант Басса - Дарки)

     З молодшими школярами тест проводиться  індивідуально або маленькими групами

     Тестовий  матеріал

1. Якщо я  розлючуся, то мені хочеться вдарити  когось.
2. Я ніколи не буваю настільки сердитим, щоб кидатися предметами.
3. Я легко дратуюся, але швидко заспокоююся.
4. Якщо мене не попросять по-гарному, я не виконаю прохання.
5. Мені здається, що до мене бувають часто несправедливі.
6. Я не люблю коли про мене говорять щось у мене за спиною.
7. Я не можу удержатися від суперечки, якщо друзі не згодні із мною.
8. Якщо мені траплялося обдурити когось, я відчував(ла) болісні каяття совісті.
9. Мені здається, що я не здатний ударити людину.
10. Коли я дратуюся, то хлопаю дверима.
11. Іноді люди дратують мене просто своєю присутністю.
12. Якщо мені не подобається встановлене правило, мені хочеться його порушити.
13. Іноді мене гризе заздрість, хоча я цього не показую.
14. Я думаю, що багатьом дітям з нашого класу я не подобаюсь.
15. Я вимагаю, щоб люди поважали мої права.
16. Іноді мені на розум приходять думки, яких я соромлюся.
17. Я знаю людей, які здатні довести мене до бійки.
18. Іноді я виражаю гнів тим, що стукаю кулаком по столу.
19. Я часто почуваю себе як порохова бочка, готова вибухнути.
20. Якщо хтось вдає із себе «головного», я завжди поступаю йому всупереч.
21. Немає людей, яких я по-справжньому ненавидів би.
22. Напевно, є досить багато однолітків, які мені заздрять.
23. Навіть якщо я злюся, я ніколи не кричу.
24. Школярі, які не хочуть вчитися, повинні відчувати почуття провини.
25. Я рідко даю здачі, навіть якщо хтось ударить мене.
26. Я можу згадати випадок, коли був таким злим, що брав перший предмет, що попався, і ламав його.
27. Я буваю грубуватий стосовно школярів, які мені не подобаються.
28. Коли із мною розмовляють командним тоном, мені нічого не хочеться робити.
29. Звичайно я намагаюся приховувати погане ставлення до однолітків.
30. Іноді мені здається, що наді мною сміються.
31. Якщо хтось дратує мене, я готовий сказати все, що я про нього думаю.
32. Мене гнітить те, що я мало слухаюсь своїх батьків.
33. Якщо хтось першим ударить мене, я не відповім йому.
34. У суперечці я часто підвищую голос.
35. Я не дратуюся через дріб'язки.
36. Коли хтось вдає із себе «головного», я роблю все, щоб він не зазнавався.
37. Я не завжди одержую те хороше, на що, як мені здається, заслуговую.
38. У мене немає ворогів, які хотіли б мені нашкодити.
39. Я часто погрожую однокласникам, хоча й не збираюся приводити погрози у виконання.
40. Я роблю багато такого, про що згодом жалкую.

     Ключ  до тесту 

 

 

ДОДАТОК IІ

     Експрес-діагностика  поведінкового стилю в конфліктній  ситуації (для молодших школярів)

     Інструкція  до тесту

     Відповідайте  на запропоновані нижче питання, оцінивши, наскільки властиво вам  те або інше поводження в конфліктній ситуації:

• часто - 3 бали,
• час від часу - 2,
• рідко - 1 бал.