Мікроскопічна будова кісткової, хрящової та м’язової тканин

ЛАБОРАТОРНІ РОБОТИ

Лабораторна робота №1

Тема:  Мікроскопічна будова кісткової, хрящової та м’язової  тканин.

Мета: конкретизувати знання про будову кісткової, хрящової та м’язової тканин;закріпити навички роботи з мікроскопом;розвивати вміння аналізувати, порівняти та робити висновки.

 Обладнання: мікропрепарати тканин, мікроскопи, підручник, олівець, зошит.

Хід роботи

1. Підготуйте мікроскоп до роботи.
2. Розгляньте почергово за малого, а потім за великого збільшення мікроскопа мікропрепарати кісткової, хрящової та м’язової тканини.
3. Зіставте побачене з іл.. 1.10 а, 1.10 б, та 1.12 підручника.
4. Схематично зобразіть і позначте структурні компоненти кісткової, хрящової та м’язової тканин
5. Зробіть висновок: укажіть ознаки подібності ті відмінності в будові розглянутих тканин; зазначте, який зв’язок існує між будовою та функцією тканин організму людини.

 

Лабораторна робота №2

 

Тема: Втома за статистичного й динамічного навантаження. Вплив ритму й навантаження на розвиток втоми.

Мета: дослідити виникнення втоми при статистичному й динамічному навантаження та вплив ритму скорочень і величини навантаження на розвиток втоми.

Обладнання:  1- та 3-кілограмові гантелі (або портфель з книжками масою в 1 і 3 кг), секундомір, метроном.

 

Хід роботи

1. Визначення виду навантаження, за якого швидше настає втома.(Робота виконується парами)

1. Перший учень стає біля дошки. Бере вантаж (2-кілограмову гантель  чи портфель) і відводить руку з вантажем убік до рівня грудей. Другий учень крейдою на дошці позначає рівень, до якого перший учень підніс руку з вантажем. Включає секундомір і фіксує час до того моменту коли рука першого учня з вантажем опуститься донизу. Після цього учні міняються ролями.

2. Перший учень знову бере вантаж і ритмічно піднімає та опускає його на  висоту позначки, зробленої раніше. Другий учень фіксує час настання втоми. Після цього учні міняються ролями.
3. Зробіть висновок: за якого виду навантаження швидко настає втома?Чому?

 

2. Дослідження впливу ритму скорочення м’язів на розвиток втоми.

 

1. Перший учень в обидві руки бере по 1-кілограмой гантель і піднімає їх
2. протягом 3 с до рівня позначки  зафіксованої в досліді І. Потім протягом 3 с. опускає руки. Повторює піднімання і опускання гантелей у такому ритмі до настання втоми. Другий учень рахує кількість піднімань і фіксує час, коли настає втома. Після цього учні міняються ролями. Результати записують у таблицю.

Ритм навантаження	3 с		2 с		1 с
Вантаж   Показники	1 кг	3 кг	1 кг	3 кг	1 кг	3 кг
Кількість піднімань
Час настання втоми

 

3. Завдання, аналогічні описаним у п. 1, учні виконують у ритмі 2 с , потім 1 с. Ритм можна завдавати метрономом. Результати записують у таблицю.
4. Зробіть висновок: як залежить розвиток втоми від ритму скорочення м’язів?

 

ІІІ. Дослідження  впливу навантаження на розвиток втоми.

 

1. Виконайте дії, аналогічні тим, що виконували у завданні ІІ, але з 3-кілограмовими гантелями. Заповніть таблицю.
2. Порівняйте результати ІІ та ІІІ досліджень.
3. Зробіть висновок: як залежить розвиток втоми від величини навантаження?

 

 

 

Лабораторна робота № 3

 

Тема: Мікроскопічна будова крові людини.

Мета:порівняти особливості будови клітини крові людини та крові жаби.

Обладнання: мікроскоп,мікропрепарати крові людини та крові жаби. таблицю.

Хід роботи

 

1. Підготуйте мікроскоп до робити.
2. Розгляньте почергово мікропрепарати крові людини та жаби. Заповніть таблицю.
3. Порівняйте еритроцити людини та жаби за ознаками, зафіксованими в таблиці.

Ознаки   Еритроцити	Кількість	Форма	Колір	Розміри	Наявність ядра
Людини
Жаби

4. Зробіть висновок; як залежить ефективність перенесення кисню від будови еритроцитів?

 

 

Лабораторна робота №4

 

Тема: Дія ферментів слини на крохмаль.

Мета: дослідити вплив ферментів на крохмаль та умови протікання цього процесу.

Обладнання: 4 пробірки, штатив, крохмальний клейстер, хлорид на кислота, лакмус, хімічний стакан, кубики льоду, розчин йоду, піпетка, водяна баня, термометр.

 

 

 

 

 

Хід роботи

1. Наповніть пробірки речовинами (По 1 мл ) за схемою, як це зазначено в таблиці.

№ пробірки	Вміст пробірки	Температура,  ̊С	Реакція середовища	Висновки
1	Крохмаль + слина	37̊
2	Крохмаль + слина	0̊
3	Крохмаль + слина + НСІ	37̊
4	Крохмаль + вода	37̊

 

2. Перевірте за допомогою  лакмусового паперу  реакцію середовища в кожній з пробірок. Запишіть результати у відповідну графу таблиці.
3. Нагрійте воду у водяній бані (до 37 ̊С) і поставите туди пробірки 1, 3, 4. У хімічний стакан налийте холодної води, киньте туди кілька кубиків льоду й помістіть у стакан пробірку 2.
4. За 15-20 хв. додайте кожну з пробірок по 2-3 краплі розчину  йоду. У якій з пробірок забарвлення відрізняється від типового фіолетового?Чому?
5. Зробіть висновок: чи впливають ферменти слини на крохмаль; за яких умов відбувається процес  розщеплення крохмалю?

 

Лабораторна робота №5

 

Тема: Будова шкіри, нігтя, волосини (мікроскопічна й макроскопічна).

Мета: закріпити знання про макроскопічну й мікроскопічну будову шкіри та її похідних.

Обладнання: мікроскоп, лупа, предметні скельця, покривні скельця, постійний мікропрепарат «Поперечний зріз шкіри», волосся, підручник.

Хід роботи

І. Вивчення будови шкіри.

1. Розгляньте через лупу шкіру своїх рук. Заверніть увагу на її колір, характер поверхні, пружність.
2. Підготуйте мікроскоп до роботи.
3. Розгляньте постійний мікропрепарат шкіри спочатку за малого, а потім за великого збільшення мікроскопа.
4. Порівняйте побачене під мікроскопом з ілюстраціями 7.2, 7.3 в підручнику. Заповніть таблицю.

Шар шкіри	Особливості  будови	Виконування функції
1
2
3

 

ІІ. Вивчення будови нігтя.

1. Розгляньте через лупу свої нігті. Порівняйте побачене з ілюстрацією 7.4 в підручнику.

ІІІ. Вивчення будови волосини.

1. На предметне стебельце у краплю води помістіть волосину. Накрийте її покривним стебельцем. Розгляньте стрижень і цибулину волосини через о
2. Порівняйте побачене під мікроскопом із ілюстрацією 7.5 у підручнику.
3. Намалюйте і підпишіть частини волосини.

ІV. Зробіть висновок: у чому полягає взаємозв’язок будови шкіри та її похідних з виконуваними функціями?

 

Лабораторна робота №6

 

Тема: Будова головного мозку людини (вивчення за муляжами, моделями та вологими

Мета: з'ясувати особливості будови відділів головного мозку, навчитися розрізняти їх на моделях і муляжах.

Обладнання: розбірні моделі та муляжі головного мозку людини, вологі та пластинчасті препарати мозку людини.

 

Хід роботи

1. Розгляньте розбірну модель головного мозку людини. Визначте довгастий мозок, міст, мозочок, середній мозок, проміжний мозок, мозолисте тіло, великій мозок.
2. Розгляньте великі півкулі головного мозку. Знайдіть праву та ліву півкулі. Визначте розташування  центральної та бічної борозен, а також часток великого мозку.
3. На вологих і пластичних препаратах розгляньте розміщення сірої та білої речовини в стовбурі мозку, мозочку та великих півкулях кінцевого мозку.
4. Схематично зобразіть поперечний розріз головного мозку і підпишіть основні елементи будови.
5. Зробіть висновок: у чому полягають особливості будови різних відділів головного мозку людини.

 

Лабораторна робота №7

 

Тема: Визначення акомодації ока, реакції зіниць на світлі.

Мета: дослідити пристосувальні властивості ока до сприйняття предметів на різних відстанях та за різної інтенсивності світла.

Обладнання:  аркуш паперу з отвором 4-5 см і літерами різних розмірів навколо нього

Хід роботи

І. Дослідження  акомодації ока.

1. Візьміть аркуш паперу  з отвором і тримайте його  на відстані 10-15 см від очей.

2. Прочитайте напис на дошці через отвір у папері одним оком, прикривши інше. Якими здаються літери навколо отвору на папері?Результати зафіксуйте в зошиті.

3. Переведіть погляд на  літери, написані навколо отвору  на аркуші паперу. Яким ви бачите  напис на дошці?Чому?Результати  зафіксуйте в зошиті.

ІІ. Вивчення реакції  зіниць на світло (виконується в парах)

1. Учень повертається обличчям до світла. Другий учень звертає увагу на ширину зіниць першого учня.
2. Перший учень затуляє долонею на 10-15 см одне око. Другий учень спостерігає, що відбувається із зіницею незакритого ока першого учня.
3. Перший учень швидко відводить руку від ока, другий учень знову фіксує зміни ширини зіниць.
4. Зробіть висновок: чому одночасно чітко бачити предмети, які розташовані далеко і близько, неможливо; як змінюється ширина зіниць від дії світла?

 

Лабораторна робота №8

 

Тема: виявлення сліпої плями на сітківці ока.

Мета: переконатись у наявності сліпої плями у сітківці ока.

Обладнання: картка для демонстрації сліпої плями на сітківці ока

 

Хід роботи

1 2 3 ’

Затуліть ліве око рукою  або щільним папером і помістіть  картку з малюнком на відстані 15 см від очей.

2. Дивіться правим оком тільки на хрестик, зображений на картці, і повільно то наближайте її до себе,то віддаляйте, доки не зникне один із трьох кружечків.
3. Повторіть дослід, затуливши праве око і фіксуючи погляд на кружечку.
4. Зробіть висновок: чому при потраплянні променів на сліпу пляму сітківки ока зображення не виникає?

Лабораторна робота №9

Тема: Вимірювання порога слухової чутливості

Мета: визначити поріг індивідуальної слухової чутливості та здатність слухової сенсорної системи до адаптації.

Обладнання: механічний годинник, сантиметрова лінійка.

Хід роботи

І. Визначте абсолютного  порога слуху. (Виконується в групах з трьох учнів).

1. Перший учень сидить на стільці з заплющеними очима. Другий учень повільно наближає до вуха першого учня механічний годинник доти, доки той не почує його звук. Третій учень лінійкою вимірює відстань, на якій перший учень почув звук (від вуха першого учня до годинника).

2. Повторіть дослід тричі для лівого і правого вуха. Запишіть одержані дані й знайдіть середнє значення.

ІІ. Демонстрація слухової адаптації. (виконується у групах з трьох учнів)

1. Другий учень підносить годинник близько до вуха першого учня. За 4-5 с другий учень починає повільно відділяти його від вуха першого учня доти, доки той не перестане чути звук годинника.
2. Третій учень вимірює відстань від вуха першого учня до точки, коли той перестав чути звук годинника. Чому вона більша, ніж у разі наближення до вуха?
3. Зробіть висновок: яка величина індивідуального порога слухової чутливості; про що свідчить підвищення порогу слухової чутливості у другому досліді?

 

Лабораторна робота №10

 

Тема:  Безумовні й умовні рефлекси людини.

Мета: дослідити безумовні рефлекси людини та виробити умовний рефлекс на слово.