5. Запровадження
суспільного теле- і радіомовлення.
6. Надолуження
у розвитку таких новітніх
засобів комунікації, як Інтернет,
супутникове мовлення тощо.
7. Забезпечення
подальшого розвитку кабельного
мовлення, зокрема, подолання монополізму,
властивого галузі.
8. Перехід
на цифровий формат мовлення.
9. Розробка
і реалізація державних програм,
які стосуються формування інформаційного
суспільства в Україні.
ВИСНОВКИ
Підсумовуючи,
зазначимо, що в Україні сформульовано
й закріплено законодавчо основні
принципи, завдання та стратегічні
напрями державної інформаційної
політики, сформовано державні інституції
відповідної компетенції, ухвалено
цілу низку концепцій, програм та
планів дій.
Водночас
на рівні практичної реалізації інформаційна
політика держави в сучасній Україні
відзначається спорадичністю, різноспрямованістю,
нескоординованістю діяльності різних
відомств, непослідовністю та непрозорістю
в реалізації намічених заходів.
Як наслідок – Україна поки що не
належить до числа інформаційно незалежних
держав, її інформаційну сферу характеризують
такі ознаки:
- малоефективна система державного регулювання національного медіа-простору, відсутність консолідованого бачення напрямів його подальшого розвитку, нерозвиненість культурних індустрій, національної системи збирання та поширення інформації у глобальному масштабі;
- низький рівень присутності в глобальному медіа-просторі, висока інформаційна залежність від іноземних держав та медіа-структур;
- за наявності позитивної динаміки впровадження телекомунікаційних мереж та комп’ютеризації – ринкова стихійність цих процесів, низька керованість ними з боку держави; збереження відставання у сфері ІКТ, неврегульованість підготовки та працевлаштування в межах держави ІТ-спеціалістів.
З урахуванням
сучасного стану інформаційної
сфери України першочерговими завданнями
інформаційної політики держави
мають стати: 1) створення потужної
й конкурентоспроможної національної
системи інформаційного виробництва,
здатної забезпечити консолідацію
суспільства на ґрунті спільних цінностей,
завдань, ідей та сприяти всебічному
розвитку особистості; 2) подальша технологічна
модернізація з орієнтацією на розширення
присутності у міжнародному розподілі
праці у сфері ІКТ.
Вирішення
цих завдань передбачає реалізацію
таких заходів:
- Доопрацювання, прийняття і повноцінна реалізація завдань “Державної програми забезпечення позитивного міжнародного іміджу України на 2007-2010 роки”, концепція якої схвалена Кабінетом Міністрів 6 червня 2007 р. Програма орієнтована на "налагодження функціонування культурно-інформаційних центрів, здійснення супутникового мовлення в інформаційному просторі іноземних держав українською та іноземними мовами, включення вітчизняних телепередач до пакетів програм, що транслюються за кордоном кабельними мережами".
- Налагодження системного та масового виробництва національного інформаційного (передусім – аудіовізуального) продукту та просування його на ринку.
- Подолання технологічного відставання у сфері ІКТ, а саме: вчасне (до 2015 р.) упровадження цифрового мовлення, досягнення стовідсоткового частотного покриття території України діючими каналами мовлення та мережами мовлення, розвиток багатоканальних телекомунікаційних мереж, технологічна модернізація державних та комунальних ТРО, розширення апаратно-студійного комплексу ДТРК "Всесвітня служба "Українське телебачення і радіомовлення".
- Ліквідація комп’ютерної неосвіченості та інтенсифікації впровадження Інтернет-сервісів у різні сфери суспільного життя. В українських реаліях виконання цього завдання пов’язане з регулюванням і стимулюванням щонайменше трьох сфер: а) систематизоване планове поширення телекомунікаційних мереж і подальша комп'ютеризація; б) розвиток українського сектору Інтернет, включаючи нормативно-правове забезпечення діяльності вітчизняних Інтернет-ЗМІ; в) випереджальне – протягом 3-5 років – подолання комп'ютерної неграмотності населення.
СПИСОК
ВИКОРИСТАННОЇ ЛІТЕРАТУРИ:
- Шаваев А.Г. Система борьбы с экономической разведкой – М.: Издательский дом [Правовое просвещение], 2000. – 236 с.
- А. Бедрицкий. А. Федоров. Прав ли Президент Буш?[Независимое военное обозрение].12-18 октября 2001 г. №38. – С.4.
- Конституція України. Закони України, т.10. – К., 1997.
- Закон України [Про власність] від 07.02.91, №697-XII.- К., 1991.
- Закон України [Про підприємства] від 27.03.91. З доповненнями від 16.12.93, №3713-XII. Закони України, т.1. - К., 1996.
- Закон України [Про інформацію]від 02.10.92, №2657 – XII.- К., 1992.
- Конституція України [Відомості Верховної Ради України]. – 1996.
- Батюк А.Є. та ін. [Інформаційні системи в менеджменті]: Навчальний посібник. - Львів: НУ "Львівська політехніка", 2004.
- Гордієнко І.В. [Інформаційні системи і технології в менеджменті].- К.: КНЕУ, 2003.
- Гужва В.М. [Інформаційні системи і технології на підприємствах].- К.: КНЕУ, 2001.
- Демкова М.С. [Проблеми доступу до публічної інформації // сайт Центру політико-правових реформ ] www.cppr.info.
- Петров Є.В. [Інформація як об'єкт цивільно-правових відносин: Автореф.] дис... канд. юрид. наук: 12.00.03 / Національний університет внутрішніх справ. — Х., 2003.
- [Вступ до інформаційної культури та інформаційного права]/ За ред. М.Я. Швеця та Р.А. Калюжного. — Ужгород: ІВА, 2003.
- Брижко В.М. [До питання застосування у правотворчості понять «інформація» та «дані»] Правова інформатика. — К., 2005. — № 4 (8)/2005. — С. 31–37.