Аналіз стратегії країни імітатора у міжнародній торгівлі (на прикладі Китаю)

Міністерство освіти і  науки, молоді та спорту України

Львівський національний університет імені Івана Франка

Факультет міжнародних відносин

 

 

кафедра міжнародного

економічного аналізу  і фінансів

 

 

 

 

АНАЛІЗ СТРАТЕГІЇ  КРАЇНИ ІМІТАТОРА У МІЖНАРОДНІЙ ТОРГІВЛІ  
(на прикладі Китаю)

 

 

 

 

 

 

 

Виконала:

студентка групи МВВ-48

Серафин Оксана

Науковий керівник:

ас. Кузенко Н.В.

 

 

 

Львів-2012

ЗМІСТ

 

Вступ..……………………………………………………………………………..3

1. Концепції зовнішньої торгівлі………………………………………………...4

2. Сучасні підходи до  аналізу стратегії зовнішньої  торгівлі………………..11

3. Аналіз динаміки основних  показників міжнародної торгівлі  на прикладі Китаю……………………………………………………………………………..19

Висновок………………………………………………………………..………...26

Список використаних джерел....………………………………………………..27

 

ВСТУП

 

Зовнішня торгівля є важливою і історично першою формою міжнародних економічних відносин. Вона являє собою обмін товарами та послугами між державно оформленими національними господарствами. Це торгівля однієї країни з іншими країнами світу. Вона складається з ввозу (імпорту) і вивозу (експорту) товарів. В сукупності зовнішня торгівля різних країн утворює міжнародну торгівлю.

Суб'єктами міжнародної торгівлі виступають: країни світу; ТНК; регіональні інтеграційні угруповання.

Метою даної роботи є опрацювати наукові праці та на їх основі дослідити сутність міжнародної торгівлі, провести аналіз зовнішньої торгівлі країни-імітатора на прикладі Китаю, дослідити його технологічний експорт та імпорт та показати чому саме виробництво в Китаї є більш ефективним, ніж у країні-новатора.

На сучасному етапі  еволюції світової економіки відбувається інтенсифікація переходу до нового типу економічного зростання - інноваційного, що передбачає значне збільшення ролі фактору науково-технічного прогресу в економічному розвитку.  Таке зростання  важливості знань та інновацій в  економіці підвищує актуальність дослідження  умов підвищення наукового рівня  виробництва, технологічного рівня  капіталу, кваліфікації робочої сили, нових принципів управління тощо.

Курсова робота містить: три розділи, вступ, висновок та список використаної літератури.

У першому розділі описані альтернативні теорії міжнародної торгівлі, такі як концепція «технологічного розриву» Майкла Познера та концепція життєвого циклу Вернона, а також представлений аналіз наукових праць щодо понять інновації та імітації.

У другому розділі представлений аналіз статистичних даних по основних показниках зовнішньої  торгівлі Китаю та його науково-технологічний прогрес.

У третьому розділі на прикладі одного товару розглянуто детальний  аналіз витрат на виробництво, монтаж, поставки, збут та ін. На основі цих даних дослідимо чому Китай досі залишається лідером у високотехнологічному експорті  та переваги країни-імітатора над країною-новатора.

 

1. 1. Концепції зовнішньої торгівлі

Основою зовнішньоторговельних  політик держав завжди були концепції  міжнародної торгівлі як спроби теоретичного осмислення та пояснення причин міжнародного товарного обміну, його динаміки, структури, ефективності та перспектив розвитку.

Повоєнний бурхливий розвиток наукомістких, високотехнологічних  галузей виробництва і, відповідно, стрімке зростання міжнародного обміну їх продукцією зумовили появу  низки теорій неотехнологічного напряму, характерною особливістю яких є спроба пояснення реалій і перспектив міжнародної торгівлі динамічними порівняльними перевагами, що виникають або створюються, використовуються і з часом зникають.[1, cт. 67]

Однією з сучасних теорій міжнародної торгівлі є концепція  «технологічного розриву», розроблена американським економістом Майклом Познером 1961 року. М. Познер при аналізі міжнародного поділу праці зосередив основну увагу на технологічному факторі. Однак він не намагався подати загальну модель міжнародного поділу праці, що могла б застосовуватися до всіх товарів і країн.[5]

Згідно з концепцією М. Познера, торгівля між країнами може бути викликана технологічними змінами, що виникають в одній з галузей торгуючих країн. Через те, що технічні нововведення спочатку з'являються в одній країні, ця країна набуває порівняльних переваг: ​​нова технологія дозволяє виробляти товари з меншими витратами. Якщо ж нововведення полягає у виробництві нового продукту, то підприємець у країні-новатора протягом певного часу володіє так званою квазімонополією, іншими словами, отримує додатковий прибуток, експортуючи новий товар. Концепція М. Познера, таким чином, припускає, що міжнародна торгівля здійснюється навіть при однаковій наявності у країні факторів виробництва.

В результаті технічних нововведень  утворився технологічний розрив між країнами, що володіють ними, і країнами, які їх не мають. Цей розрив поступово буде долатися, так як інші країни почнуть копіювати нововведення країни-новатора. Однак, поки розрив не подолано, зовнішня торгівля новим товаром чи товаром, виробленим за новою технологією, буде продовжуватися.[13, ст.350]

Для імітації товару потрібен певний час, часовий лаг (time lag), протягом якого відбудеться дифузія технології в інші країни.

Познер виділяв два типи тимчасових лагів щодо поширенні технологій.

Перший тип - це лаг з  боку попиту (demand or reaction lag), тобто часовий період, необхідний для того, щоб споживачі «відповіли» або пред'явили попит на новий товар. Чим швидше буде реакція споживачів, тим швидше зростатиме експорт цього товару і тим більше виробників в інших країнах будуть змушені реагувати на конкуренцію, яку спричинила дана інновація.

Другий тип - це імітаційний  лаг (imitation lag), тобто часовий період, необхідний іноземним виробникам для імітації діяльності фірми-новатора. Вона буде частково залежати від ступеня захисту новації за допомогою патенту (або патентного законодавства) в країні виробника і за її межами. Існування таких тимчасових лагів призводить до зростання торгівлі, заснованої на технологічному розриві, яка називається так тому, що існує часовий лаг у дифузії технологічних знань від виробника-новатора до виробників в інших країнах.[8, ст.201]

Ця теорія стверджує, що країна може утримувати позицію провідного експортера на світовому ринку лише за умови постійної інноваційної діяльності.

      Розробляючи  свою теорію, Познер, безумовно, мав на увазі США - країну, яка в 1950-і рр. повною мірою використовувала переваги від володіння передовими технологіями. Познер розглядав випадок, коли американський виробник «виявляв» новий і більш дешевий метод виробництва певного товару. Конкретна інновація давала США тимчасові переваги у витратах на виробництво цього товару. Оскільки знання про те, як виробляти товар дешевше лише поступово стають доступними іншим країнам, США можуть отримати тимчасову технологічну перевагу протягом певного періоду часу.

Проте ця модель має деякі недоліки, оскільки не пояснює якими повинні  бути масштаби технологічного розриву, як вони виникають і ліквідуються.

Поява нового продукту в тій чи іншій країні пояснюється відмінностями  в науково-технічному потенціалі, рівні кваліфікації робочої сили (в тому числі і величиною заробітної плати), в ступені сприйняття виробничим апаратом досягнень науково-технічного прогресу.

Ще одна динамічна теорія торгівлі була розроблена американським економістом  Реймондом Верноном 1966 року. Вона розвиває модель технологічного розриву та ґрунтується на концепції життєвого циклу продукції, запропонованої на початку 60-х років фахівцями Гарвардської школи бізнесу, яка стверджувала, що продаж продукції і прибуток від неї змінюються з часом. Ця концепція, що стосується аналізу запізнення передачі нових технологій у міжнародних масштабах наближається до реальних процесів, які визначають динаміку та структуру торговельних потоків.[12, ст. 87]

Вернон стверджує, що товар проходить через чотири стадії життєвого циклу (табл.1):

1. На стадії появи нового продукту  на ринку рівень продаж низький.  Через витрати щодо впровадження  цього продукту прибутки теж  низькі.

2. Стадія зростання характеризується  збільшенням прибутків і зростанням  продаж.

3. На стадії зрілості через  розвиток конкуренції і насичення  ринку продаж і прибутки стабілізуються.

4. На стадії спаду рівень продажів  і прибутків падає.[6, ст.157]

Отже, на першій стадії товар насичений технологією. Далі його розвиток та масове виробництво потребують значної насиченості капіталом (інвестиціями) і на останніх двох стадіях він перетворюється на звичайний продукт, з низько кваліфікованою працею і поступово стає застарілим.

Розглянемо дані стадії більш детально. Кожна стадія життєвого циклу товару відповідає етапу міжнародного обміну.

1. Стадія нового товару (The new product stage). Протягом цієї фази все виробництво розташоване в країні-новатора. На це є кілька причин. По-перше, переважна частина виробництва повинна бути розрахована на місцевий ринок. Спочатку, у міру того як нові товари розробляються і виводяться на ринок, існує значна невизначеність щодо їх виробництва та придатності для ринку. Крім того, країна-виробник має населення з досить високими доходами, щоб придбати новий продукт; її внутрішній ринок більше підходить до випробування нового товару, оскільки його поява відповідає очікуванню споживачів цієї країни. Національне виробництво залежить насамперед від внутрішнього попиту, який відображає настрій та потенційні закупки вітчизняних споживачів. Разом з тим поступово починає розвиватися експорт. По-друге, виробник буде прагнути перебувати якнайближче до споживача, щоб отримувати від нього будь-яку інформацію про товар і вносити необхідні зміни для адаптації товару до ринку. По-третє, протягом перших років життя товару попит на нього нееластичний за ціною, відображаючи той факт, що новатор стикається з дуже незначною конкуренцією, якщо взагалі стикається. Патентні закони будуть захищати новатора від копіювання його продукту конкурентами. Це означає, що більш високі витрати, пов'язані з розміщенням виробництва в своїй країні, можуть бути перекладені на споживача. Країна-новатор є монопольним виробником нового товару.

2. Стадія зростання. Вдосконалення товару і масове виробництво вимагають значних інвестицій і насичення капіталом. Починається експорт товару з країни-новатора в інші розвинені країни. Це пояснюється наступними причинами. Товар стабілізується за рівнем характеристик і технології, його ціна знижується і виробник прагне розширити свій ринок за рахунок інших розвинених країн, де споживачі з високими доходами починають купувати товар. Крім того компанія-винахідник намагається продовжити свою тимчасову монополію, проникаючи на зарубіжні ринки, оскільки внутрішній ринок товару вже атакують конкуренти-імітатори.

3. Стадія зрілості. Дана стадія продовжує стадію зростання і характеризується стабілізацією прибутків. Попит на цей товар стане високо еластичним за ціною. Це означає, що цінова конкуренція буде дуже інтенсивною. Тому будуть вигравати ті продавці, які знайдуть можливості для розміщення виробництва в місцях з більш низькими витратами. В результаті виробництво в країні-новатор почне скорочуватися. Експорт із країни-новатора також скоротиться або припиниться зовсім, імпорт буде збільшуватися до тих пір, поки країна-виробник не стане чистим імпортером цього товару. Відбувається перехід до стадії спаду.

4. Стадія спаду. Країна-новатор стає імпортером, а розвинуті країни-імітатори - експортерам. Це пояснюється тим, що товар стає звичайним, компанія-винахідник поступово відмовляється від нього на користь нових товарів, національний попит насичується, а решта попиту задовольняється імпортом, при цьому з'являється новий попит на товари нового покоління; звичайний товар насичується низько кваліфікованою робочою силою, а витрати виробництва грають головну роль на ринку активної конкуренції, тобто фірми змушені досягати мінімального рівня витрат виробництва. З'являється стимул перемістити виробництво даного товару у країни, що розвиваються, де спостерігається низька вартість праці.[12, ст.120]

      Таким чином, Р. Вернон доводить, що у встановленні торговельних зв'язків між країнами важливу роль відіграють технології і дослідження, що в промислово розвинутій країнах набагато більше технологічних і науково-дослідних можливостей, необхідних для розробки нового продукту. Це припускає, що в таких країнах, як США, компанії можуть мати порівняльну перевагу в науці і техніці, що приведе їх до переваги у створенні нових товарів. Щоб розтягти фазу зростання життєвого циклу їх продукції, ці фірми, найімовірніше, будуть експортувати розроблені ними товари. З іншого боку, в американському імпорті буде спостерігатися тенденція переваги товарів, виробництво яких не дуже залежить від технології чи наукових досліджень.

Тож, теорія життєвого циклу продукції характеризує динамічний аспект порівняльних переваг, який полягає в тому, що протягом життєвого циклу товару відбувається послідовна зміна його постачальників на світовий ринок.

   Таблиця 1. Життєвий цикл товарів і міжнародна торгівля

Стадії життєвого циклу
	Поява нового товару	Зростання	Зрілість	Спад
Розміщення виробництва	У країні нововведення	У країні нововведення й  інших розвинених країна	У багатьох країнах	У країнах, що розвиваються
Розміщення ринку	У країні нововведення з  невеликою часткою експорту.	У країні нововведення і  розвинених країнах. Зростання експорту.	У розвинених і країнах, що розвиваються. Стабілізація попиту.	У країнах з невеликою  часткою експорту. Спад попиту.
Конкурентні переваги	Монополія. Ціна покриває всі  витрати, в тому числі на створення  товару. Максимізується чистий економічний  прибуток.	Олігополія. Конкуренція  якості, ноу-хау та постійних витрат. Збільшуються імпліцитні витрати.	Досконала конкуренція. Ціни стабілізуються. Конкуренція змінних витратах. Зниження цін і зменшення економічного прибутку.	Багато продавців і  мало покупців. Зниження цін. Чистий економічний  прибуток дорівнює нулю.
Технологія	Дрібносерійне виробництво. Трудомістке і наукомістке. Висока кваліфікація.	Багатосерійне виробництво. Стандартизація технологій. Капіталомістке виробництво і високі витрати  на працю.	Масове стандартизоване  виробництво. Висока частка капіталу. Зниження витрат на працю.	Масове виробництво. Автоматизоване з високою часткою некваліфікованої допоміжної робочої сили.