Інвестиційна привабливість України

Автор: Пользователь скрыл имя, 02 Ноября 2011 в 14:08, курсовая работа

Описание работы

Метою цієї роботи є: аналіз інвестиційної привабливості економіки України та визначення факторів, що сприятимуть залученню зовнішніх інвестицій до нашої країни.
Об’єктом дослідження є інвестиційна привабливість України.
Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методологічних та практичних положень оцінювання рівня інвестиційної привабливості України.

Содержание

Вступ………………………………………………………………………………….4
Розділ 1. Поняття, суб’єкти, форми та види іноземного інвестування…………..6
Економічна суть іноземного інвестування…………………………...6
Форми та види іноземного інвестування. Об’єкти іноземного інвестування………………………………………………………………..8
Оцінка іноземних інвестицій………………………………………...12
Розділ 2. Сучасні тенденції у залучені прямих іноземних інвестицій…………16
2.1. Сучасний стан і преспективи залучення прямих іноземних інвестицій в Україні…………………………………………………………………………….16
2.2. Створення сприятливого інвестеційного клімату в Україні…………18
2.3. Проблеми та перешкоди іноземного інвестування в Україні………..21
Розділ 3. Державна політика щодо залучення іноземних інвестицій та державні гарантії їх захисту…………………………………………………………………..27
3.1. Державне регулювання іноземного інвестування в Україні…………27
3.2. Вільні економічні зони, як ефективний засіб залучення іноземних інвестицій……………………………………….…………………………………..30
3.3. Співробітництво з іноземними інвесторами…………………………..34
Висновки…………………………………………………………………………….40
Список використаної літератури…………………………………………………..42
Додатки……………………………………………………………………………...44

Работа содержит 1 файл

курсова 2.docx

— 116.83 Кб (Скачать)

     Сума  кредитів і позик, отриманих підприємствами України від прямих інвесторів 1 квітня 2010 року склала 5,517 млрд. дол. Загальний  обсяг прямих іноземних інвестицій, враховуючи позиковий капітал, 1 квітня 2010 року склав 45,524 млрд. дол. [9]        

 На  даний момент динаміка інвестицій  в Україну показує, що інвестиції  в країну надходять, і з кожним  роком їхній обсяг збільшується. Проте, їх все ще замало для  того, щоб досягти розвитку країн  Західної Європи. Для подальшого  залучення значних обсягів іноземних  інвестицій в Україну необхідно  удосконалювати   систему  управління  інвестиційною   діяльністю   в   державі

загалом та окремо по регіонах.[9]        

 Отже, іноземні інвестиції є сьогодні  тим ресурсом, який, в усякому  разі в найближчій перспективі,  може найголовніше сприяти підвищенню  ефективності функціонування українських  підприємств, а відтак і розвитку  відповідних територій та міст, поліпшенню соціального захисту  громадян.

     Прямі іноземні інвестиції в Україну станом на 1 липня 2010 р. становлять 40 млрд 402 млн 100 тис. дол.  З них 22,5% або 9 млрд 79 млн 200 тис. грн зроблені з Кіпру, 16,4% або 6 млрд 618 млн 600 тис. дол. - з Німеччини, 9,7% або 3 млрд 929 млн дол. - з Нідерландів. Російська Федерація опинилася на четвертій сходинці з показником 7,1% або 2 млрд 877 млн 200 тис. дол. [9]

Прямі інвестиції з Німеччини в Україну  

      Станом  на 01.10.2009 Німеччина інвестувала в економіку України майже 6,6 млрд. дол. США, що складає 17,1 % від загального обсягу прямих іноземних інвестицій, залучених в економіку України.  

     За  обсягом прямих іноземних інвестицій, залучених в економіку України, Німеччина посіла друге місце  серед країн світу, після Кіпру  – 8,2 млрд. дол. США. 

     На  території України зареєстровано 1450 підприємств з німецьким капіталом.  

За січень – вересень 2009 року приріст німецьких  інвестицій склав 188 млн. дол. США. Серед  видів економічної діяльності в  Україні найбільший обсяг інвестицій з ФРН надійшов до підприємств, які  здійснюють: 

фінансову діяльність – 97 млн. дол. США; 

  • торгівлю; ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку – 34 млн. дол. США; 
  • діяльність у сфері промисловості – 29 млн. дол. США;  
  • операції з нерухомим майном, оренда, інжиніринг та надання послуг підприємцям – 11 млн. дол. США; 
  • будівництво – 9 млн. дол. США; 
  • діяльність у сфері сільського господарство – 7 млн. дол. США.
 

 Станом на 01.10.2009 року відповідно до Закону України "Про  державну статистику" не конфіденційною є інформація щодо обсягу інвестицій з ФРН до України, який складає 29 % від їх загального обсягу в розрізі  видів економічної діяльності.[24]

   Таким чином, станом на 01.10.2009 року у структурі  інвестицій з ФРН в економіку  України найбільшу питому вагу займають інвестиції у наступних видах економічної діяльності: 

  • промисловість – 18 % (1,2 млрд. дол. США), у тому числі у переробна – 17 % (1,14 млрд. дол. США), добувна – 1 % (36 млн. дол. США); 
  • торгівля; ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку – 3 % (187 млн. дол. США).
 

  Прямі іноземні інвестиції з Нідерландів в Україну

Інвестицій, які надійшли в Україну зі 125 країн світу Нідерланди посідають третє місце з обсягом інвестицій в розмірі 3378,6 млн. дол. США (9,2 % від загального обсягу), після Кіпру – 7890,2 млн.дол.США та Німеччини – 6441,2 млн.дол.США.  

     За  обсягом прямих іноземних інвестицій, залучених в економіку України  серед основних країн-інвесторів в  українську економіку Нідерланди посідають  третє місце  після Кіпру та Російської Федерації. [24] 

      На  території України працює близько 563 підприємств з нідерландським капіталом. 

      Значний обсяг інвестицій з Нідерландів в економіку України надійшов до наступних видів економічної діяльності: 

    1. операції з нерухомим майном, оренда, інжиніринг та надання послуг підприємцям – 89 млн. дол. США;
    2. хімічної та нафтохімічної промисловості – 53 млн. дол. США;
    3. фінансової діяльності – 30 млн. дол. США.
    4. виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів – 28 млн. дол. США;
 

 Відтік нідерландських інвестицій з України спостерігався  у наступних сферах економічної  діяльності: 

  • оптова торгівля і посередництво в оптовій торгівлі – 6  млн. дол. США;
  • оброблення деревини та виробництво виробів з деревини, крім меблів – 5  млн. дол. США;
  • діяльність авіаційного транспорту Додаткові транспортні послуги та допоміжні операції – 2  млн. дол. США;
  • виробництво iншої неметалевої мiнеральної продукції – 1  млн. дол. США.
 

  Станом на 01.04.2009 найбільш питому вагу інвестиції з  Нідерландів у своєму загальному обсязі в економіці України займають у наступних видах економічної  діяльності (Додаток І)

     Прямі інвестиції з Російської Федерації  в економіку України за І квартал 2009 року за видами економічної діяльності (Додаток К)[26] 

     Звичайно, не можна оминути увагою і тих  потенційних загроз, які можуть нести  для певної території чи держави  в цілому прямі іноземні інвестиції. Найперше йдеться про випадки  нечесної конкуренції, коли закордонна компанія викуповує контрольний  пакет акцій українського підприємства з метою усунення з ринку наявного чи потенційного конкурента.

     Для пожвавлення процесу залучення  іноземних інвестицій необхідно  реалізувати заходи загального характеру, серед яких:        

- досягнення  національної згоди між різними  владними структурами, соціальними  групами, політичними партіями  й іншими організаціями;        

- гальмування  інфляції всіма відомими у  світовій практиці заходами, за  винятком невиплати працівникам  зарплати;

     - мобілізація вільних коштів підприємств  і населення на інвестиційні  потреби шляхом підвищення відсоткових  ставок за депозитами і внесками;

     - надання податкових пільг банкам, вітчизняним та іноземним інвесторам 

що йдуть  на довгострокові інвестиції, з метою  компенсування їм збитків від  уповільненого обігу капіталу з  іншими напрямами їх діяльності. [24]

     Отже, на   сучасному   рівні економічного розвитку держава   повинна здійснювати контроль за станом ринку, регулювати економічну, політичну та соціальну діяльність за допомогою різноманітних важелів і стимулів. Необхідно створити систему державного регулювання інвестиційними процесами, яка б працювала з іноземними інвесторами, сприяла залученню капіталу, координувала співробітництво з міжнародними організаціями тощо.  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Висновки

     Отже, дослідивши дану тему, слід зазначити, що в сучасних умовах іноземні інвестиції мають важливе значення для розвитку економіки нашої держави. Вони виступають найважливішими засобом забезпечення умов виходу зі сформованої економічної кризи, структурних зрушень у народному господарстві, забезпечення технічного прогресу, підвищення якісних показників господарської діяльності. Активізація інвестиційного процесу є одним з найбільш діючих механізмів соціально-економічних перетворень. Аналіз сучасного стану інвестиційної діяльності в Україні показує необхідність збільшення обсягів ПІІ. Вивчення ситуації, яка склалась на інвестиційному ринку України, показує необхідність якісної зміни інвестиційного клімату, механізмів управління інвестиційним процесом.

       У стратегії інвестиційної діяльності важливу роль відіграють науково  обґрунтоване визначення пріоритетних напрямів інвестування, їх відповідність державним інтересам, програмним цілям національного відродження України, швидкого подолання економічної кризи і досягнення стабілізації та зростання народного господарства. Саме на пріоритетні напрями науково-технічного прогресу слід максимально націлювати інвестиційну діяльність та ресурси. На розвиток сучасних і майбутніх високотехнологічних виробництв можуть претендувати тільки ті країни, які здатні забезпечувати високий рівень науки, техніки, освіти, культури, організації управління та трудової дисципліни.

       Найістотнішою перешкодою для діяльності іноземних  інвесторів в Україні є недосконалість відповідного законодавства. Спроби вдосконалення  нормативних актів згідно з цілями України, а також мотивації іноземних  партнерів зумовили часті зміни  в українському законодавстві. До останнього часу не запропоновано жодного законодавчого  акта, який би був достатньо відпрацьованим, універсальним.

       Говорячи  про іноземні інвестиції треба враховувати  світовий досвід, який показує, що найбільших успіхів у залученні іноземних  інвестицій досягають ті країни, які, по-перше, ставлять таку мету, як пріоритетну в своїй економіці, по-друге, використовують при цьому можливо більший набір заходів. Головне тут:

  • створення привабливого інвестиційного клімату;
  • створення міжнародного образу країни як такої, що надає інвестору кращі, ніж інші країни, можливості.

       Підводячи підсумок, необхідно сказати, що загалом інвестиційно-підприємницький клімат України є складним. Залучаючи до країни іноземний капітал, не слід забувати, що з нинішньої кризи Україну виведуть лише власні зусилля. Не варто надавати підприємствам з іноземними інвестиціями податкові пільги, яких не мають українські, зайняті у тій же сфері діяльності. Як показав досвід, такий захід майже не впливає на інвестиційну активність іноземного капіталу, але призводить до виникнення на місці колишніх вітчизняних виробництв підприємств з формальною іноземною участю, які претендують на пільгове оподаткування.

       Необхідно намагатися створити сприятливий інвестиційний  клімат не тільки для іноземних інвесторів, але й для вітчизняних. І мова не про те, щоб надати їм гроші  на здійснення інвестицій. Українському приватному капіталу також потрібні гарантії від примусових вилучень і  свавілля влади, система страхування  від некомерційних ризиків, а  також стабільні умови роботи при здійсненні довгострокових капіталовкладень.

       Нинішня ситуація в Україні підтверджує  ту відому істину, що коли назріла потреба  у загальних змінах, тоді часткові перетворення зовсім нічого не дають, а то й ведуть до негативних результатів. Пожвавлення економічної, у тому числі інвестиційної діяльності і поліпшення на цій основі соціальних умов можливе тільки шляхом рішучих, комплексних, швидких, прозорих і послідовних  ринкових реформ, які (як показує досвід інших країн, що реально здійснюють такі реформи) вивільнять підприємницьку ініціативу, створять конкурентне середовище й нададуть економіці стимули  ефективного розвитку.  
 

 Список  використаної літератури:

  1. Закон України “Про режим іноземного інвестування” // Відомості Верховної Ради України,  № 19, 1996р.
  2. Закон України “Про захист іноземних інвестицій в Україні”// Відомості Верховної Ради України,  № 46, 1992р.
  3. Губський Б. В. Проблеми міжнародного інвестування в Україні.//Економіка України.- 1998 - №1, с.22-28;    26
  4. Дэниелс Джон Д., Радеба Ли Х., Международный бизнес: внешняя среда и деловые операции. Пер. с анг. – М.: Дело Лтд., 1994   28
  5. Драган І.В. Оцінка сучасного стану залучення іноземних інвестицій в Україну//Інвестиції: практика та досвід. – 2009. - №18. –С.3-6
  6. Дьяконова і.І. Теоретичні та економічні основи інвестиційної діяльності.- Суми: Слобожанщина, 1998;        31
  7. Збаразька Л.О. Удосконалення економічного стимулювання механізму активізації інвестиційних процесів // Фінанси України. – 1997. - №11, с.92-98;     32
  8. Инвестиции в Украине (МВФ)/ Под ред С.И.Вакарина. – К.: “Конкорд”, 1996      33
  9. Кокоріна В.І. Стан та проблеми залучення прямих іноземних інвестицій в економіку України//Держава та регіони: Економіка та підприємництво. – 2008. - №6. –С.101-105
  10. Ли Се Ун – Международный бизнес: стратегия и управление: М.: перевод с анг. Наука ,1996   39
  11. Лук‘яненко Д.Г., Мозговий О.М., Губський Б.В. – Основи міжнародного інвестування : К. – КНЕУ 1999    40
  12. Маслюк В. Проблемы инвестиционной политики в Украине.// Бизнесинформ. – 1998, с.3-7;.       42
  13. Мельник О.О. Інвестиційний клімат в Україні.//Фінанси України.- 1998. - №8, с.61-65;  44
  14. Омельянович Л.А., Філіпенко Т.В., Гладкова О.В. Сучасні проблеми і перспективи інвестиційної діяльності в Україні // Фінанси України. – 1997. - №6, с.73-78;    47
  15. Пила В., Чмир О.  До питання формування вільних економічних зон в Україні// Економіка України, 1996г., № 12.
  16. Савчук В.П., С. И. Прилипко Е. Г. Величко Анализ и разработка инвестиционных проектов – К., 1999.
  17. Сидоров А. Особливості законодавчого забезпечення вільних економічних зон в Україні// Економіка України, 1996г., № 12.
  18. Теорії мікро-макроекономіки під редакцією Ю.В. Ніколенко, М.М. Діденко, К., 1999
  19. Україна на роздорожжі. //За ред. Зіденберга А., Хоффмана Л. – Пер. З англ. – К.: Фенікс, 1998р.
  20. Чмырь Е.С. Свободные экономические зоны: подходы к классификации// Организация и регулирование экономики – К.: Лыбидь, 1993г., Вып. 113.
  21. (http://www.newsru.ua/finance/17feb2011/pii.html)
  22. http://un.ua/ukr/article/313368.html
  23. http://www.rusnauka.com/2_KAND_2011/Economics/77991.doc.htm
  24. http://www.ukrexport.gov.ua/ukr/analiz_inv_spivirobnictva/?country=rus

Информация о работе Інвестиційна привабливість України