Порівняння митних правил і процедур в Україні та в Республіці Білорусь

Критерій

Україна

Республіка Білорусь

1.Митні режими зовнішньо-економічної діяльності, їх види

Відповідно  до  мети  переміщення товарів  через митний кордон України запроваджуються такі види митного режиму:

1) імпорт - митний режим,  відповідно до якого товари  ввозяться на митну територію України для вільного обігу без обмеження строку їх перебування на цій території та  можуть використовуватися  без будь-яких митних обмежень;

2) реімпорт - митний  режим, відповідно  до  якого товари,  що походять з України  та вивезені за межі митної території України згідно з митним режимом експорту,  не пізніше ніж  у  встановлений законодавством  строк  ввозяться  на  митну  територію України для вільного обігу на цій території;

3) експорт - митний режим, відповідно до якого товари вивозяться за  межі  митної  території  України  для   вільного   обігу   без зобов'язання про їх повернення на цю територію та без встановлення умов їх використання за межами митної території України;

4) реекспорт - митний режим, відповідно  до  якого  товари,  що походять   з   інших   країн,   не пізніше,   ніж у встановлений законодавством строк з моменту їх  ввезення  на  митну територію України вивозяться з цієї території в режимі експорту;

5) переробка на митній території України -це митний режим, відповідно до якого ввезені на територію України товари іноземного походження піддаються переробці;

6) переробка за межами митної території України - це митний режим, відповідно до якого вивезені з митної території України товари українського походження піддаються переробці;

7) тимчасове ввезення (вивезення) - митний режим,  відповідно до якого  товари можуть  ввозитися  на  митну  територію  України чи вивозитися  за  межі  митної  території  України  з   обов'язковим наступним поверненням  цих  товарів  без  будь-яких  змін,  крім природного зношення чи втрат за нормальних умов транспортування;

митний склад;

8) знищення або руйнування – митний режим, згідно з яким товари ввезені в Україну знищуються під митним контролем або приводяться у стан, який унеможливлює їх використання;

9) відмова на  користь держави – це митний режим, відповідно до якого власник відмовляється від товарів, які перебувають під митним контролем без будь-яких умов на свою користь;

10) митний склад-це митний режим, при якому товари ЗЕД зберігаються під митним контролем;

11) магазин безмитної торгівлі - це митний режим, відповідно до якого товари не призначені до споживання на території України перебувають під митним контролем і реалізуються у пунктах пропуску через кордон;

12) спеціальна митна зона-це митний режим, відповідно до якого товари, що перетинають митний кордон України ввозяться до спеціально створених вільних економічних зон та вивозяться з них;

13) транзит-  митний  режим,  відповідно  до  якого   товари  і транспортні  засоби  переміщуються  під митним контролем між двома митними органами або в межах зони діяльності одного митного органу без будь-якого  використання таких товарів і транспортних засобів на митній території України.

Види митних режимів:

1) вільний обіг - митний режим, що допускає постійне розміщення і використання товарів без обмежень володіння, користування і розпорядження ними, які передбачені митним законодавством щодо використання іноземних товарів на митній території;

2) реімпорт - митний режим, що допускає постійне розміщення і використання на митній території товарів, раніше вивезених з митної території та ввезених на цю територію у встановлені терміни, без виникнення податкового зобов'язання зі сплати ввізних митних зборів, податків;

3) експорт - митний режим, що допускає вивезення та (або) постійне розміщення товарів за межами митної території;

4) реекспорт  - митний режим, що допускає  вивезення та постійне розміщення  товарів за межами митної території без виникнення податкового зобов'язання зі сплати вивізних митних зборів;

5) переробка  на митній території - митний  режим, що допускає здійснення  на митній території операцій  переробки іноземних товарів  протягом встановленого строку (терміну дії митного режиму переробки товарів на митній території), в тому числі з використанням при таких операціях вітчизняних товарів, з метою отримання продуктів переробки, призначених для вивезення з митної території;

6) переробка  за межами митної території - митний режим, що допускає вивезення товарів з митної території для проведення операцій переробки товарів протягом встановленого строку (терміну дії митного режиму переробки за межами митної території), в тому числі з використанням при таких операціях іноземних товарів, з метою отримання продуктів переробки, призначених для ввезення на митну територію;

7) тимчасове  ввезення - митний режим, що допускає  використання іноземних товарів  на митній території протягом  певного терміну (терміну дії митного режиму тимчасового ввезення);

8) тимчасове вивезення - митний режим, що допускає використання товарів за межами митної території протягом певного терміну (терміну дії митного режиму тимчасового вивезення);

9) знищення - митний  режим, що допускає знищення товарів під митним контролем на митній території;

10) відмова на користь держави - митний режим, що допускає безоплатну передачу товарів у державну власність;

11) митний склад  - митний режим, що допускає  зберігання іноземних товарів  на митному складі протягом встановленого строку (терміну дії митного режиму митного складу);

12) безмитна  торгівля - митний режим, що допускає  реалізацію товарів у магазинах  безмитної торгівлі в роздріб  фізичним особам, які виїжджають  з митної території, або іноземним  дипломатичним представництвам, прирівняним до них представництвам міжнародних організацій, консульським установам, а також дипломатичним агентам, консульським посадовим особам та членам їх сімей, які проживають разом з ними;

13) вільна митна  зона - митний режим, що допускає зберігання, використання іноземних товарів, а також здійснення операцій переробки таких товарів, у тому числі з використанням при таких операціях вітчизняних товарів, резидентом вільної економічної зони в визначеної для такого резидента вільної митної зоні протягом терміну її функціонування;

14) вільний склад.

2. Види митного контролю. Особливості процедури митного оформлення товарів, транспортних засобів

Митний контроль   передбачає   проведення   митними  органами мінімуму митних процедур,  необхідних для забезпечення  додержання законодавства України з питань митної справи. Обсяг таких процедур та  порядок  їх  застосування  визначаються  відповідно  до  Кодексу,  інших  нормативно-правових  актів,  а  також міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку.  
     Митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами митних органів шляхом:

1) перевірки документів  та відомостей,  необхідних для  такого     контролю;

2) митного   огляду   (огляду   та   переогляду   товарів   і транспортних засобів, особистого огляду громадян);

3) обліку товарів і  транспортних  засобів,  що  переміщуються  через митний кордон України;

4) усного опитування громадян  та посадових осіб підприємств;

5) перевірки   системи   звітності та  обліку  товарів,  що переміщуються через митний кордон України,  а також  своєчасності, достовірності,  повноти  нарахування  та сплати податків і зборів, які відповідно до законів  справляються  при  переміщенні  товарів через митний кордон України;

6) огляду територій та приміщень складів тимчасового зберігання,  митних ліцензійних складів,  спеціальних митних  зон, магазинів безмитної торгівлі та інших місць,  де знаходяться або можуть знаходитися товари  і транспортні засоби,  що  підлягають митному  контролю,  чи  провадиться  діяльність,  контроль за якою покладено на митні органи законом;

7) використання інших   форм, передбачених Кодексом та іншими законами України з питань митної справи.

Товари і транспортні  засоби перебувають під митним контролем з моменту його початку і до закінчення згідно з  заявленим  митним режимом.

У разі ввезення на митну  територію  України товарів і  транспортних засобів митний контроль розпочинається з моменту перетинання ними митного кордону України.

У разі вивезення за межі  митної  території України митний контроль  розпочинається  з   моменту   пред'явлення  товарів і транспортних  засобів  для митного оформлення та їх декларування в установленому цим Кодексом порядку.

Тривалість перебування  товарів  і  транспортних  засобів  під митним  контролем  на  території  зони  митного  контролю у пункті пропуску на митному кордоні України встановлюється відповідно до технологічної  схеми пропуску через митний кордон осіб,  товарів і транспортних засобів.

Митний контроль здійснюється виключно митними органами. Операціями митного контролю є:

1) облік товарів, що перебувають під митним контролем;

2) перевірка достовірності відомостей, представлених в

митні органи при митному оформленні;

3) усне опитування;

4)отримання пояснень -отримання посадовою особою митного органу

відомостей про обставини, що мають значення для здійснення митного контролю, від осіб, що здійснюють митні операції, декларантів та інших осіб, які мають відношення до переміщення товарів через митний кордон та (або)мають в своєму розпорядженні таких даних);

5) митне спостереження - гласне, цілеспрямоване, систематичне або разове, безпосереднє або опосередковане (із застосуванням технічних засобів) візуальне спостереження уповноваженими посадовими особами митних органів за перевезенням товарів, що перебувають під митним контролем, здійсненням з ними вантажних та інших операцій;

6) митний огляд, що полягає в зовнішньому візуальному огляді товарів, у тому числі транспортних засобів, накладених на них митних пломб, печаток та інших засобів ідентифікації, без розтину транспортного засобу та упаковки товарів, розбирання, демонтажу та інших способів порушення цілості обстежуваних об'єктів та їх частин;

7) особистий митний огляд, що є винятковою операцією митного контролю і може бути проведений тільки за рішенням начальника митного органу або особи, яка його заміщає;

8) перевірка маркування товарів спеціальними марками, наявності на них ідентифікаційних знаків;

9) митний огляд приміщень і територій, який проводиться з метою підтвердження наявності товарів, що перебувають під митним контролем;

10) митна перевірка;

11) митне дослідження.

3.Законодавче забезпечення митної справи

1. Митний кодекс  України від 11 липня 2002р.

2. ЗУ «Про  зовнішньо-економічну діяльність»  (1999р.)

3. ЗУ «Про  єдиний митний тариф» (1992р.)

4. ЗУ «Про  митний тариф України» (2001р.)

5. Податковий  кодекс України (2010р.)

7. Постанова  КМУ «Про затвердження порядку  ведення української класифікації  товарів зовнішньоекономічної діяльності»  (2002р.)

8. Постанова КМУ «Про затвердження порядку визначення країни походження товару, що переміщуєть-ся через митний кордон України» (2002р.)

9. Постанова  КМУ «Про порядок декларування  товарів, що переміщують-ся через  митний кордон України» (2003р.)

10. Наказ ДМСУ  «Про затвер-дження інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації» (1997)

11. Наказ ДМСУ  «Про затвердження порядку заповнення  декларації митної вартості»  (2003р.)

Митне законодавство становить  систему прийнятих (виданих) на підставі та у відповідності з Конституцією Республіки Білорусь нормативних правових актів, яка включає:

1. Митний кодекс Республіки Білорусь і прийняті відповідно до нього закони, що мають відношення до митної справи;

2. Акти Президента Республіки Білорусь з питань митного регулювання;

3. Постанови Уряду Республіки Білорусь, що видаються з питань митного регулювання (наприклад, Постанова Ради Міністрів Республіки Білорусь від 21 серпня 2007 р. № 1065 «Про деякі питання видачі висновку про умови переробки товарів на митній території та висновки про умовах переробки товарів за межами митної території»);

4. Нормативні правові акти Державного митного комітету Республіки Білорусь, що видаються у випадках і межах, передбачених питаннями митного регулювання (наприклад, Постанова Державного Митного Комітету Республіки Білорусь 26 лютого 2008 № 27. «Про форми документів, що використовуються при видачі висновку про умови переробки товарів на митній території та висновки про умовах переробки товарів за межами митної території, і про порядок їх заповнення»);

У митній справі застосовуються акти законодавства, що діють на день прийняття  митної декларації та інших документів митними органами.

Якщо міжнародними договорами Республіки Білорусь встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені актами законодавства Республіки Білорусь у митній справі, то застосовуються правила міжнародних договорів.

4.Органи регулювання зовнішньо-

економічної діяльності. Спеціально уповноважений орган  у митній справі (митна служба), функції, структура

Регулювання ЗЕД України здійснюється:

- державою в особі її органів в межах їх компетенції;

- недержавними органами управління  економікою;

- самими суб'єктами ЗЕД.

Органами державного регулювання  ЗЕД є:

- Верховна Рада;

- Кабінет Міністрів;

- Національний банк;

- Міністерство зовнішніх економічних  зв'язків і торгівлі;

- Державна митна служба;

- Експортно-імпортний банк;

- Центральне статистичне управління;

- Міністерство іноземних справ;

- податкові відомства.

Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи — Державна митна служба України спрямовує, координує та контролює діяльність митних органів, спеціалізованих митних установ та організацій щодо виконання законодавства України з питань митної справи. До органів митної служби належать: регіональні митниці, митниці, митні пости і спеціалізовані митні установи та організації (експлуатаційні, транспортні, інформаційно-аналітичні, кінологічні, освітні).

Завдання Державної митної служби України належать: 
— захист економічних інтересів України, сприяння розвитку зовнішньоекономічних зв'язків;

— забезпечення реалізації державної  політики у сфері митної справи;

— контроль за додержанням законодавства  України про митну справу;

— використання засобів митного регулювання торгово-економічних відносин з урахуванням пріоритетів розвитку економіки, створення сприятливих умов для участі України у міжнародному співробітництві;  
— здійснення митного контролю, митного оформлення та оподаткування товарів та інших предметів, що переміщуються через митний кордон України; 
— боротьба з контрабандою та порушеннями митних правил; 
— здійснення разом з Національним банком України комплексного контролю за валютними операціями; 
— здійснення разом з іншими уповноваженими центральними органами виконавчої влади заходів щодо захисту інтересів споживачів товарів і додержання учасниками зовнішньоекономічних зв'язків державних інтересів на зовнішньому ринку;

— розвиток міжнародного співробітництва  у сфері митної справи та інші завдання.

Вищими органами управління ЗЕД є:

- Президент,

- Рада Республіки,

- Палата представників,

- Рада Міністрів.

Крім того до органів регулювання  ЗЕД входять:

• Міністерство економіки;
• Міністерство фінансів;
• Міністерство закордонних справ;
• Міністерство юстиції;
• Державний митний комітет.

Загальне управління митною справою  здійснює Президент Республіки Білорусь. Республіканським органом державного управління, що здійснює безпосереднє керівництво митною справою в Республіці Білорусь,є Державний митний комітет Республіки Білорусь.

До складу ДМК входять: 10 управлінь і 2 самостійних відділи, підпорядковані 11митниць.

Завдання ДМК:

• проведення державної митної політики, здійснення регулювання та управління у сфері митної справи та координація в цій сфері діяльності інших республіканських органів державного управління та інших організацій;
• забезпечення в межах своєї компетенції економічної безпеки Республіки Білорусь, захист її економічних інтересів;
• розробка і застосування засобів митного регулювання з метоюрозвитку торговельно-економічних відносин РеспублікиБілорусь;
• організація та вдосконалення митного контролю та митногооформлення, створення умов, що сприяють прискореннютоварообігу через митний кордон Республіки Білорусь, розвиткузовнішньоекономічної діяльності організацій і громадян, забезпечення реалізації цих заходів;
• попередження і припинення контрабанди, інших злочинів, адміністративних правопорушень у сфері митної справи;
• забезпечення виконання міжнародних зобов'язань РеспублікиБілорусь в частині, що стосується митної справи.

14.Нетарифні інструменти регулювання зовнішньої торгівлі

1) кількісні методи (визначають кількість і номенклатуру товарів, що дозволені до експорту і імпорту)

- квотування (контингентування);

- ліцензування;

2) методи прихованого протекціонізму (до них входять різноманітні митні формальності, санітарно-ветеринарні норми, система внутрішніх податків і зборів, різноманітні адміністративні правила, які прямо не перешкоджають імпорту, але по суті, створюють приховані першкоди для ввозу іноземних товарів).

1) реєстрація, яка  дозволяє державі не тільки  відслідковувати чисельність учасників  зовнішньоторговельних операцій, а  й забезпечувати оперативний контроль за зміною характеру їх експортної діяльності;

2) експортний та імпортний контроль;

3) кількісні  обмеження,що включають ліцензування  та квотування;

4) система валютного  регулювання, що зводиться до регламентації розрахунків експортерів з держбюджетом, вилученню готівкової іноземної валюти з внутрішнього ринку, обмеження дій уповноважених банків з купівлі-продажу вільно конвертованої валюти на внутрішньому ринку, встановлення валютного коридору, регламентації відкриття рахунків нерезидентів, введення правил ввозу-вивезення та пересилання вільно конвертованої валюти, а також до валютного контролю.

5) митні формальності.