Поточний стан економічного співробітництва України з Росією та перспективи розвитку

ЗМІСТ

Вступ………………………………………………………………………….…2

Розділ 1 Економічні відносини україни з Росією…………………………....3

1. Сучасний стан українсько-російських відносин ………………………...3
2. Напрями економічного співробітництва України з Росією……………..5
3. Інтереси України у сфері співробітництва з Росією…………………….10

Розділ 2 Поточний стан економічного співробітництва України з Росією та перспективи розвитку………………………………………………………….14

2.1 Аналіз сучасних економічних зв’язків між двома країнами…………...14

2.2 Проблеми більш повного задоволення інтересів України у відносинах з Росією…………………………………………………………...........................20

2.3 Головні напрямки  та перспективи розвитку економічних  зв’язків України з Росією ……………………………………………………………………….......22

Висновки…………………………………………………………………………28

Список використаних джерел……………………………………………….....30

Додатки…………………………………………………………………….…….32

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

Одна з особливостей зовнішньоекономічних відносин України визначається об'єктивною необхідністю мати окрім інших, тісні економічні зв'язки з Росією, яка на даний час є основним постачальником енергоносіїв на український ринок,споживачем значної кількості українських товарів та країною-інвестором, інвестиції якої займають вагому частку серед іноземного капіталу, що надходять в Україну. Дослідження теоретичних проблем і практики формування сучасних українсько-російських економічних відносин з урахуванням глобальних інтеграційних процесів у міжнародних відносинах і розробка на цій базі пропозицій щодо удосконалення механізму економічного співробітництва між країнами обумовило актуальність обраної теми дослідження.

Метою моєї роботи було вивчити  сучасний стан українсько-російських відносин, визначити їх проблеми та перспективи розвитку.

Завдання – дослідити  напрямки взаємодії між Україною та Росією.

Об’єктом роботи є відносини між обома країнами.

Предметом витупають  зовнішні економічні зв’язки між Україною та Росією.

Тема економічних відносин України з Російською Федерацією широко дискутується як на національному так і на міжнародному рівнях, в зв’язку з тим, що сталий розвиток тісних економічних зв’язків України з Російською Федерацією є необхідною передумовою відродження економіки України в процесі розширення участі її у світових економічних процесах. Певною мірою від стану розвитку цих двосторонніх відносин залежить також  і майбутнє України на міжнародній арені, формування перспективної економічної політики України з Росією та механізмів її здійснення, пошук оптимальних шляхів співробітництва. Останніми роками зроблено чимало в плані дослідження різних аспектів розвитку українсько-російських відносин.

 

 

Розділ 1 Економічні відносини україни з Росією

 

1. Сучасний стан українсько-російських відносин.

Україна і Росія, досить часто назви цих країн зустрічаються  разом. Протягом своєї історії ці дві країни були невідривно пов’язані одна з одною. На сьогоднішній день дуже важко сказати чи змогла б Україна існувати без Росії, і чи змогла б Росія існувати без України. Багато спільного об’єднує Україну і Росію, а значить штовхає на співпрацю. Зараз дві держави пов’язані договором «Про стратегічне партнерство», який став базою для подальшого розвитку російсько-українських відносин.

Відносини України та Росії заслуговують великої уваги  не тільки урядів  і політиків, політично  активних громадян цих держав, але  і політиків Європи і за її межами. Не дивно, адже ці відносини не тільки хвилюють народи двох держав, але і в деякій мірі розставляють геополітичні акценти.[9]

Роки існування незалежної України показують, що її зв'язки з Росією зберігають своє виняткове значення. В стратегічному плані Україна обрала шлях переходу від відносин залежності та підпорядкування до взаємодії рівноправних суб'єктів — незалежних держав. Величезні матеріальні ресурси Росії так само необхідні для становлення суверенної економіки України, як і передові технології розвинутих країн. Не слід забувати, що і найрозвинутіші країни світу користуються російським газом, лісом, нафтою та іншими природними багатствами. Не можна не зважати й на те, що найближчим часом Росія може перетворитися на могутню, економічно міцну країну, і нам куди вигідніше мати поряд спільника, аніж супротивника.

Співпраця в економічній  сфері з Росією - одне з пріоритетних завдань України. Обидві держави залишаються значною мірою взаємозалежними з ресурсної та технологічної точок зору, мають розгалужену мережу багатосторонніх економічних зв'язків, прагнуть до цивілізованої інтеграції у світовий економічний простір. Особливості глобального і національного розвитку потребують від України і Росії формування своїх відносин у стратегічній перспективі саме на економічному фундаменті, максимально використовуючи насамперед взаємний потенціал, міжрегіональне співробітництво та взаємозв'язки з міжнародними економічними організаціями.

В останні роки економічні відносини України з Росією почали набувати ознак стабільності. Вони стають менш заполітизованими, більше підпорядковуються спільним інтересам. Активізується на взаємовигідних засадах співробітництво в аерокосмічній галузі, нафтопереробній промисловості та енергетиці, суднобудуванні. Значної динаміки набуває співпраця в металургійному комплексі, хімічній промисловості, транспортному машинобудуванні. Відчутно пожвавився розвиток регіональних зв'язків.[16]

Урегулювання деяких боргових проблем, як і прорив у ряді сфер спільної діяльності, реальніше висвітлили потенціал співробітництва між обома державами. Україна має насамперед відповісти на російський інтелектуальний виклик у розробці та впровадженні економічно ефективної законодавчої бази, формуванні сприятливого економічного середовища тощо.[17]

Отже, сучасний стан характеризується  взаємним пожвавленням дій відносно обох країн, спостерігається явище  нормалізації відносин (саме так називають  сьогоднішні стосунки в двох країнах). Економічна залежність і криза штовхає  на співпрацю і вже сьогодні можна стверджувати, що Росія для України є вигідним  економічним партнером. Доказом цьому є сьогоднішній етап ведення політики, Україна розвиває тісні економічні стосунки з Росією, і навпаки  Росія з Україною. Значно почастішали зустрічі президентів і голів урядів двох держав. Головними питаннями, що обговорюються є економічні, тож це свідчить про розвиток у економічній сфері. Сьогодні можна відзначити такі важливі кроки зроблені державами у напрямі розвитку економік: «Великий договір» у травні 1997р., який засвідчив, що Україна і Росія стратегічні партнери; 2002 рік проголошений роком України в Росії. Всі ці проведені заходи стали основою на якій будується новий етап українсько-російських відносин.[10]

 

1.2 Напрями економічного співробітництва України з Росією

 

 Прагматичний і  стабільний розвиток українсько-російських  економічних відносин є важливим  чинником, що гарантує стабільний  і передбачуваний економічний  розвиток, енергетичну безпеку і,  значною мірою, політичну стабільність  на всьому євразійському просторі.

Реалізовуючи  свою політику на пострадянському просторі, Росія надає перевагу стратегії формування і розвитку міждержавних союзів, які забезпечували б Росії лідерські позиції.

Протягом останніх чотирьох років Україна фактично дистанціювалась від участі у регіональних інтеграційних проектах за участю Росії, що дозволяло зберегти власний економічний суверенітет і продовжувати курс на економічну інтеграцію з ЄС. Однак намагання України будувати відносини з Росією, у тому числі економічні, на двосторонній основі негативно сприймається у Росії.

Важливою характеристикою  сучасного стану відносин між Україною та Росією є значний вплив політичного чинника на розвиток українсько-російського економічного співробітництва.

Зовнішньоекономічний  контекст, в якому відбувається розвиток українсько-російських економічних відносин, наразі значною мірою формується під впливом світової фінансово-економічної кризи. Беручи до уваги значну економічну взаємозалежність, а також експортно орієнтований характер економік України і Росії, сучасна фінансово-економічна криза може мати відчутний негативний вплив на двосторонню торгівлю. Основними чинниками цього є:

-        зменшення попиту на продукцію, що становить основні статті взаємного експорту й імпорту в результаті гальмування темпів економічного зростання в обох країнах;

-        значне подорожчання імпорту як наслідок високої інфляції та швидкої девальвації національної валюти, що особливо відчутно в Україні;

-        ризик введення з боку уряду Росії додаткових обмежень доступу української продукції на російський ринок з метою підтримки національної економіки у кризових умовах.

Серед усіх країн-торговельних партнерів України на Росію приходиться 25,7 % усього експорту товарів і 27,8 % усього імпорту. [1]

Аналізуючи структуру товарної торгівлі між Україною і Росією можна зробити висновок, що український експорт є більш диверсифікованим, а відносна частка продукції з високим ступенем обробки у ньому більша, ніж в імпорті з Росії.

Практично за всіма  товарними групами, що становлять основну частину українського експорту в Росію (у тому числі продукції машино- і приладобудування), Україна має позитивне сальдо. Виключенням тут є лише наземні транспортні засоби (крім залізничних), де негативне сальдо становить 362 млн дол., прилади й апарати –56 млн дол. відповідно, а також деяка хімічна продукція.

Сировинний характер імпорту з Росії визначається переважанням у його структурі енергетичних матеріалів (46,8 %). Водночас велике значення для Української промисловості має імпорт кольорових металів, на які приходиться біля 3 % усього імпорту з Росії.

Як вже зазначалося, під впливом світової фінансової кризи та спричиненого нею падіння  виробництва в обох країнах, обсяги двосторонньої торгівлі трохи впали. Серед номенклатури товарів найбільшого удару може зазнати продукція чорної металургії, хімічної галузі та деякі сільськогосподарські товари. Водночас впровадження Росією масштабних інфраструктурних проектів для підтримки національної економіки дає певні шанси українській машинобудівній галузі (особливо важкому машинобудуванню) зберегти високі обсяги замовлень на свою продукцію з боку російських партнерів.

Протягом 2011 р. зберігалася тенденція зростання обсягів торгівлі товарами між Україною і Росією.

Слід зазначити, що стабільно  високе позитивне сальдо у торгівлі послугами з Росією дозволяє Україні значною мірою компенсувати традиційно від’ємне сальдо товарної торгівлі.

У структурі торгівлі послугами провідні позиції займають транспортні послуги (74,4 % – всього експорту до Росії та 51,2 % імпорту), а також ділові, професійні і технічні послуги (9,8 % і 20,8 % відповідно). Це підтверджує значення ефективного використання транзитного потенціалу України, яка забезпечує транспортування як енергоносіїв, так й інших товарів між Сходом і Заходом континенту.

Підсумовуючи аналіз стану торгівельних українсько-російських відносин, слід зазначити, що для Росії Україна є 5-м за значенням торгівельним партнером. Частка України в загальному торговому обороті Росії за 2007 р. склала 5,6 %. За цим показником Україну випереджають лише Німеччина (9,5 %), Нідерланди (8,5 %), Китай (7,2 %) та Італія (6,4 %)[3].

Експортні мита застосовуються Росією у торгівлі з усіма країнами, що не є членами Митного союзу  ЄврАзЕС. Беручи до уваги, що вступ України  до Митного союзу є неактуальним, оскільки він протирічить її стратегії на побудову зони вільної торгівлі з ЄС, можна стверджувати, що в осяжній перспективі вирішення зазначеної проблеми є малоймовірним.

Ракетно-космічна й авіабудівна  галузі є тими сферами, де Україна і Росія виступають як достатньо ефективні партнери. За підрахунками, двосторонні зв’язки наближаються тут до 40 %, а у деяких вузьких галузях — до 60 %. Серед конкретних проектів, реалізація яких неможлива без двосторонньої співпраці можна виділити проект створення літака Ан-70, реалізація якого останнім часом гальмується російською стороною.

Із позитивних моментів можна назвати досягнення між  урядами України та Російської Федерації  домовленості про поновлення виробництва  літака Ан-124-100 “Руслан”.

У протоколі, підписаному за підсумками 3-го засідання Комітету з питань економічного співробітництва Україно-російської міждержавної комісії передбачено широку кооперацію у сфері авіабудування.

Об’єднання інтелектуальних  і виробничих ресурсів двох країн  на паритетних і взаємовигідних умовах дозволить зміцнити позиції на світових ринках, а також сприятиме освоєнню нових ринків в умовах загострення конкуренції.

Широкі можливості для  взаємовигідної економічної кооперації в космічній сфері між Україною і Росією існують у рамках проекту створення єдиного навігаційного простору України і Росії на базі системи ГЛОНАСС.

Енергетична сфера є найважливішою складовою українсько-російського економічного співробітництва. Імпортовані з Росії енергоносії забезпечують більше 60 % українських потреб у нафті. Росія виступає необхідним посередником, що забезпечує транспортування в Україну центральноазійського газу (туркменського і узбекського), а також продає власний газ для українських потреб. Окрім того, на енергетичні матеріали припадає 46,7 % всього українського імпорту з Росії у вартісному еквіваленті.

Негативним чинником виступає відсутність прозорості у  схемах організації постачань газу в Україну Росією, а також часті конфлікти між «Нафтогаз» та «Газпром». Результатом цього є надмірна політизація газових стосунків.